Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №826/2617/16
Суддя: Горобцова Я.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року Київ справа №826/2617/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень в частині,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2016 № 492615131 в частині визначення грошових зобов`язань в розмірі 252249,00 грн. - за основним платежем і 322464,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 05.02.2016 № 0001521304 - у повному обсязі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2016 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Верховного Суду від 21.05.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» задоволено частково:
- постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі №826/2617/16 скасовано.
- справу №826/2617/16 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 справу прийнято до провадження та з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для її розгляду за правилами загального позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
21.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.04.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю обставин порушення ним вимог податкового законодавства, вказує на порушення порядку проведення податкової перевірки.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, який міститься в матеріалах справи, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.
ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АТ Механіка» (код ЄДРПОУ 23721759) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 21.01.2016 № 14/26-15-13-01-04.
Згідно з висновками зазначеного акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показників у рядку 06.1 декларацій «Адміністративні витрати» у розмірі 320743,00 грн, у тому числі за 2012 рік - 30780,00 грн, за 2013 рік - 121830,00 грн, за 2014 рік - 168134,00 грн., завищено показники у рядку 05.1 декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у розмірі 1033410,00 грн, у тому числі за 2012 рік - 82186,00 грн, за 2013 рік - 389355,00 грн, за 2014 рік - 561869,00 грн.
Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що позивачем порушено порядок складання транспортних документів, передбачений Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.1998 №74, наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346, а тому витрати позивача на пально-мастильні матеріали не підтверджуються належними первинними документами.
Крім того, у вищезазначеному акті перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «АТ Механіка» п. 2.8 глави 2, п.п. 3.4, 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що призвело до перевищення ліміту в касі.
Висновки акту перевірки в цій частині обґрунтовані тим, що видача готівки з каси позивача не підтверджується підписами одержувача, а тому ці кошти залишились в касі, що й призвело до перевищення ліміту залишку готівки.
На підставі та на виконання цього акту перевірки та за результатами адміністративного досудового оскарження його висновків відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.02.2016:
1) № 492615131, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1037608,00 грн - за основним платежем та у розмірі 518804,00 грн - за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами);
2) №0001521304, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85826,92 грн.
Позивач, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями від 05.02.2016 № 492615131 в частині визначення йому грошових зобов`язань в розмірі 252249,00 грн - за основним платежем і 322 464,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0001521304 - у повному обсязі, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються з витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «АТ Механіка» є виробництво та продаж елементів поверхневої колійної надбудови для потреб залізниці, виробництво та продаж моторредукторів загальнопромислового значення, виробництво та продаж шумозахисних огорож та інша діяльність пов`язана з виробництвом виробів з металу.
ТОВ «АТ Механіка» має відокремлені підрозділи, які знаходяться в різних областях України: виробнича дільниця в м. Біла Церква, м. Хмельницький, с. Мар`янівка, Гребінківський район, Полтавська область та складські приміщення в м. Київ.
Як зазначає позивач, ТОВ «АТ Механіка» здійснювало придбання сировини для виробництва продукції яку власними транспортними засобами доставляло до виробничих потужностей підприємства та здійснювало постачання готової продукції кінцевим споживачам в різних точках України.
Вищезазначені дії можливо здійснювати лише за умови використання вантажного та легкового автотранспорту з витрачанням паливо-мастильних матеріалів, що призводить до витрат ТОВ «АТ Механіка».
Використані паливно-мастильні матеріали ТОВ «АТ Механіка» були списані згідно з актами на списання за 2012-2014 роки, які долучені до матеріалів справи.
Директором ТОВ «АТ Механіка» було видано накази №4-П від 03.01.2012, №4-П/1 від 04.01.2012, №1-П від 03.01.2013 та №6-П від 01.01.2014, згідно з якими для контролю за ПММ один раз на місяць оформлюються подорожні листи.
Переміщення сировини, товару та обладнання між виробничими та складськими приміщеннями підприємства та кінцевими споживачами оформлялися маршрутними листами. Щоденно звіряються показники спідометру із зазначеним в маршрутних листах пробігом автомобіля та на предмет співвідношення цього пробігу до здійснюваного маршруту руху автомобіля.
Для контролю за використання паливно-мастильних матеріалів крім подорожніх листів позивачем також використовуються наступні документи: маршрутні листи, накладні на переміщення товару та видаткові накладні.
Кількість фактично виданого водіям палива фіксують не тільки у подорожньому листі, а й у інших первинних документах, зокрема відомостях обліку видачі нафтопродуктів. На підставі первинних документів, за яким на підприємстві здійснюють приймання і відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальна особа складає звіт про рух нафтопродуктів, який разом із первинними транспортними документами (подорожними та маршрутними листами) подає до бухгалтерії, що слугує підставою для відображення в обліку руху нафтопродуктів.
На підставі підсумкових даних карток обліку витрат палива автомобілем технік з обліку паливно-мастильних матеріалів складає за кожним видом палива зведену відомість обліку витрат паливно-мастильних матеріалів за автомобілями за місяць, яку затверджує головний інженер підприємства і передає до бухгалтерії. Відомість звіряється з даними про залишки палива в актах зняття залишків палива в баках автомобілів, а також із даними про фактичне отримання палива водіями і даними звітів матеріально відповідальних осіб за поточний місяць. Після цього за Актами проводять списання на витрати виробництва використаного палива.
Таким чином організований на підприємстві документообіг є достатнім для ведення повного контролю за господарською діяльністю підприємства, щодо придбання та використання паливно-мастильних матеріалів.
Надані позивачем первинні бухгалтерські документи (подорожні листи, відомості на відпуск пального, реєстри шляхових листів, видаткові накладні, платіжні доручення, товаротранспортні накладні) є допустимими та достатніми доказами на підтвердження факту списання на собівартість реалізованої продукції паливно-мастильних матеріалів, так як вони містять всі обов`язкові реквізити.
Суд зазначає, що документи та інші дані, які підтверджують здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов, змісту операції тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Оскільки реальність операцій позивача підтверджується вказаними вище документами, наявність окремих недоліків у подорожніх листах не спростовує товарності господарських операцій з використання палива, у зв`язку з чим ТОВ «АТ Механіка» мав законне право на формування витрат на підставі таких первинних документів, які в свою чергу враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Крім того, у контексті наведеного суд звертає увагу на таке.
Головним управлінням ДФС у м. Києві не ставиться під сумнів факт використання придбаного позивачем пального в операціях, що є господарською діяльністю TOB «АТ Механіка» та не заперечувався факт складання подорожніх листів за встановленими формами. Натоміть, контролюючий орган вказує, що підприємством здійснювалось списання палива на підставі подорожніх листів, що записувались на період з 1-31 число місяця (один подорожній лист - за один календарний місяць), тобто з порушенням діючого законодавства, а саме: Наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» що діяв до 16.04.2013 (Наказ Державної служби статистики України 19.03.2013 № 95) та Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» що діяв до 10.12.2013 року (Наказ Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від І0.12.2013 № 1005/1454), при цьому, згідно наданих до перевірки маршрутних листів, до подорожніх листів - виїзд службових та вантажних автомобілів відбувався щоденно.
Суд вважає безпідставними посилання податкового органу на Наказ Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування», яким затверджено типову форму №2 «Подорожній лист вантажного автомобіля» та Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження и типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджено типову форму №3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля», оскільки на момент здійснення господарських операцій ТОВ «АТ Механіка» вони були скасовані.
Крім того, згідно Листа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 31 травня 2013 року «Щодо дії спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»« «у п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну України від 24.05.1995 № 88) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Крім того, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Тому ми вважаємо, що оскільки форма № 2 не документом суворої звітності, але існує нормативний акт, який визначає її форму, не буде порушенням оформлювати перевезення вантажу типовою формою з Наказу № 488/346 або без її змін, або шляхом уніфікації (збільшення кількості рядків, приведення її назви у відповідність з Переліком № 207)».
Що стосується посилання відповідача дію Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 № 207, якою затверджено перелік документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, слід зазначити, що Законом України від 05.07.2011 №3565-VI «Про внесення Змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.
Отже, підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності (лист Державної служби статистики України від 23.07.2013 №05/2-8/107).
Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, Що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.84 п.14.1 ст.14 ПК України інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування.
Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу ст.135 ПК України при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
З огляду на наведені вище обставини в сукупності, суд вважає, що списання паливно-мастильних матеріалів позивача підтверджується наданою первинною документацією, а тому ТОВ «АТ Механіка» мало право на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Відповідно до пункту 2.8 глави 2, Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 від 15.12.2004, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують в становлений ліміт каси, на підставі касового ордеру та видаткових відомостей.
Касовий ордер до передачі до каси реєструється бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (п. 3.11 Положення № 637). Виняток зроблено для видаткових касових ордерів, оформлених на підставі видаткових відомостей на виплати, пов`язані з оплатою праці вони реєструються в журналі після здійснення цих виплат. Згідно з наказом № 51 можна використовувати дві форми журналів. Журнали за формою КО-3 ведуться для прибуткових і видаткових касових ордерів окремо, Журнал за формою КО-3а можна використовувати тільки один для реєстрації в ньому як прибуткових, так і видаткових касових ордерів.
Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять чи одержують готівку, забороняється (п. 3.10 Положення № 637). Оформивши касовий ордер, бухгалтер несе його на підпис до керівництва.
Прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером чи особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки до каси за прибутковими касовими ордерами видається завірена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера чи працівника підприємства, уповноваженого на Це керівником (п. 3.3 Положення № 637). Отже, відбитком печатки завіряється відривна частина прибуткового касового ордера.
Видатковий касовий ордер підписують керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником (п. 3.4 Положення № 637). Відбиток печатки на видатковому касовому ордері не ставиться. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, його підпис на видаткових касових ордерах необов`язковий.
У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп`ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.
Згідно з п. 3.12 Положення № 637 касові ордери або видаткові відомості відразу ж після отримання чи видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік). Приймання та видача готівки за касовими ордерами можуть здійснюватися лише в день їх складання (п. 3.10 Положення № 637).
Суд зазначає, що при оцінці питання дотримання ТОВ «АТ Механіка» порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання та оформлення звітних документів.
Відсутність підпису підзвітної особи у графі «одержувач», не свідчить про фактичну не видачу зазначених у касових документах грошових сум із каси. Певна некоректність заповнення, а саме не поставлення підпису, а здійснення власноручно одержувача коштів напису свого прізвища у графі «одержувач», при одночасній наявності підписів в цих касових ордерах керівника та бухгалтера, на думку суду, не свідчить про не виведення готівки з каси.
Окремо при вирішенні даної справи, в аспекті висновків Верховного Суду, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо Протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Податковий орган зменшив суму штрафних санкцій за перевищення установленого ліміту готівки в касі підприємства. Так за результатами розгляду заперечень на акт документальної планової виїзної перевірки від 21.01.2016 №14/26-15-13-01-04/23721759, згідно якого Головне управління ДФС у м. Києві частково визнало невідповідність дійсності висновків Головного управління ДФС у м. Києві, що були зазначені в акті документальної планової виїзної перевірки від 21.01.2016 №14/26-15-13-01-04/23721759 щодо фінансових санкцій за перевищення ліміту залишку готівки в касі ТОВ «АТ Механіка» та щодо заниження доходів ТОВ «АТ Механіка», що відображено в п.п. 3.1.1 акту документальної планової виїзної перевірки від 21.01.2016 №14/26-15-13-01-04/23721759 та в листі №1836/10/26-15-14-01-04 від 02.02.2016 про результати розгляду заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки зазначило таке: «Загальна сума перевищення ліміту залишку готівки в касі ТОВ «АТ Механіка» становить 245733,89 грн. Враховуючи те що, на дату складання акту перевірки та винесення рішення по порушеннях встановлених за період з 19.10.2012 по 22.01.2013 року, минуло 1095 днів з дня їх вчинення то фінансові санкції за ці порушення не застосовуються. Таким чином загальна сума перевищення ліміту залишку готівки в касі ТОВ «АТ Механіка» за яку передбачено застосування фінансових санкцій становить 42913,46 грн. (245733,89 - 202820,43=42913,46)».
При цьому, і збільшення суми грошового зобов`язання та штрафів за завищення (на думку податкових органів) задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 06.1 Декларацій «Адміністративні витрати» у сумі 320 743 грн. у тому числі за 2012 рік - 30780 грн., за 2013 рік - 121830 грн., за 2014 рік - 168134 грн. та завищення (на думку податкових органів) задекларованих суб`єктом господарювання показників, у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у сумі 1033410 грн, у тому числі за 2012 рік - 82186 грн., за 2013 рік - 389355 грн., за 2014 рік - 1 561869 грн, також здійснено з порушення вимог ст. 102 ПК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що податковим повідомленням-рішенням №492615131 від 05.02.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання.
Відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковим органом застосовується накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. І лише при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При цьому, ТОВ «АТ Механіка» протягом 1095 днів не притягалося до відповідальності з цього ж податку, а тому відсутні підстави до застосування до ТОВ «АТ Механіка» штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, що додатково до наведеного вище свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 963, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 05.02.2016 № 492615131 в частині визначення грошових зобов`язань в розмірі 252 249, 00 грн (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок дев`ять гривень) за основним платежем і 322 464, 00 грн (триста двадцять дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 05.02.2016 № 0001521304.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Механіка» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд.92; код ЄДРПОУ 23721759) понесені останнім судові витрати у розмірі 6 963, 00 грн (шість тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua