Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №300/741/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. справа № 300/741/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Полігону ГУ ДСНС України в Рівненській області, військовий полігон в/ч НОМЕР_1 (Рівненський учбовий центр) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник, скаржник, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Сушко Руслан Миколайович (далі – представник позивача, адвокат Сушко Р.М.), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , центр комплектування), Полігону ГУ ДСНС України в Рівненській області, військовий полігон в/ч НОМЕР_1 (Рівненський учбовий центр) (далі – відповідач 2, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_1 ), згідно якого просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією;

- зобов`язати командира полігону ГУ ДСНС України в Рівненській області (військовий полігон в/ч НОМЕР_1 , Рівненський учбовий центр) видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з лав ЗСУ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира полігону ГУ ДСНС України в Рівненській області (військовий полігон в/ч НОМЕР_1 , Рівненський учбовий центр) в частині зарахування у розпорядження командира солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 ;

- зобов`язати полігон ГУ ДСНС України в Рівненській області (військовий полігон в/ч НОМЕР_1 , Рівненський учбовий центр) виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Підставою звернення із вказаним позовом є протиправні на переконання позивача дії відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем 1 протиправно, необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства, без врахування стану здоров`я, ступеня втрати працездатності, без врахування скарг на стан здоров`я та його значне погіршення, призвано ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 під примусом було доставлено на військово-лікарську комісію, під час якої позивача було оглянуто тільки лікарем отоларингологом та зроблено флюорографію, жоден інший профільний лікар ОСОБА_1 не оглядав. Позивачу не було надано військовий квиток, останнім не складалась Присяга, натомість працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вказаний документ було лише продемонстровано та змушено поставити особистий підпис про його отримання. Таким чином ОСОБА_1 вважає, що документи, виготовлені на його ім`я, про придатність до військової служби, із підписами "начеб то" позивача про їх отримання містять ознаки підробки та складені у незаконний спосіб із порушенням процедури їх видачі, що у свою чергу, містить ознаки складу такого злочину, як підробка документів та підпису та перевищення владних повноважень з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, позивач вказує на порушення ІНФОРМАЦІЯ_4 порядку військового призову, оскільки пропущена ціла ланка процедури у вигляді проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.

Також позивач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 прийняла останнього без відповідних документів (висновку ВЛК, з порушенням процедури мобілізації) чим також, порушили права позивача, а тому, на переконання останнього, ВЧ НОМЕР_1 зобов`язана негайно видати наказ про звільнення з лав Збройних Сил України. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.02.2026 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Військова частина НОМЕР_1 скерувала на адресу суду відзив від на позовну заяву. Відповідач 2 не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Так, процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову на військову службу під час мобілізації протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 також скористався правом на подання відзиву від 23.03.2026 на позовну заяву, в якому заперечив проти аргументів та доводів ОСОБА_1 , викладеним в адміністративному позові, зважаючи на таке.

Представник відповідача 1 зазначив, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за №154 (далі – Положення №154) наділені правом призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснювалось примусове затримання та доставка ОСОБА_1 , а також позивачем не надано доказів застосування фізичного насилля, незаконного утримання чи примусу.

ОСОБА_1 підлягав призову на військову службу під час мобілізації та не користувався правом на відстрочку згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідачем 2 роз`яснено позивачу про обов`язок проходження медичного огляду, на підставі відповідного направлення від 30.10.2024 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, за результатами якої позивача на підставі довідки №243/5/1668 від 30.10.2024 визнано придатним до проходження військової служби. Обставина ознайомлення позивача з висновком ВЛК засвідчується його особистим підписом у довідці №243/5/1668 від 30.10.2024. Вказаний висновок ВЛК протиправним не визнавався. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.11.2024 за №14982 відповідно до бази даних "Оберіг", станом на 30.10.2024 ОСОБА_1 знаходився в типі картотеки "вільні залишки", тип підкартотеки "підлягають призову на військову службу під час мобілізації".

ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2024 видано направлення №1795 позивача для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

За наслідками проведеного медичного огляду позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 30.10.2024 ОСОБА_1 на підставі статті 55б графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби про що видано довідку військово-лікарської комісії №243/5/1668 (згідно відтиску печатки (штампу) від 30.10.2024 за №5841).

В графі "ознайомлений з постановою військово-лікарської комісії ______" проставлено відповідний підпис.

Також відповідно до пункту 11 "Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Підпис обстежуваного _____" картки обстеження медичного огляду, проставлено відповідний підпис.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 30.10.2024 за №222 "Про призов на військову службу військовозобов`язаних по загальній мобілізації", яким вирішено вважати призваними по загальній мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією, протиправними та такими, що підлягають скасуванню наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією, наказ командира полігону ГУ ДСНС України в Рівненській області (військовий полігон в/ч НОМЕР_1 , Рівненський учбовий центр) в частині зарахування у розпорядження командира солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , скаржник звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону №2232-XII).

Частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII, регламентовано види військової служби:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 за №3543-XII (далі – Закон №3543-XII)

Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі – Закон №1932-XII).

Також статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Згідно приписів частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов`язок і військову службу” та цим Порядком.

Пунктом 6 Порядку №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема, включає проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Згідно з пунктом 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють, зокрема, військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом пункту 70 Порядку №560 Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Відповідно до абзацу 1 пункту 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 30.10.2024 видано направлення №1795 позивача для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Згідно з пунктом 75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я та класифікатором медичних інтервенцій, затвердженими відповідними наказами Мінекономіки.

За змістом пункту 78 Порядку №560 контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов`язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Так, за наслідками проведеного медичного огляду позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 30.10.2024 ОСОБА_1 на підставі статті 55б графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби про що видано довідку військово-лікарської комісії №243/5/1668 (згідно відтиску печатки (штампу) від 30.10.2024 за №5841).

В графі "ознайомлений з постановою військово-лікарської комісії ______" проставлено відповідний підпис.

Також відповідно до пункту 11 "Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Підпис обстежуваного _____" картки обстеження медичного огляду, проставлено відповідний підпис.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі – Положення № 402, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, коментоване Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, а також поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2 глави 1 розділу 1 Положення №402).

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі – ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

При цьому, постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК, зокрема, такі скасовуються у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Слід зазначити, що члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

В контексті вищезгаданого, коментованим приписом також визначено обов`язки членів ВЛК, так, останні повинні добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Окрім цього, згідно пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Виїзні засідання ВЛК закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України можуть здійснюватися за рішенням керівників цих закладів, у межах адміністративно-територіальних зон відповідальності, на підставі запитів (звернень) керівників закладів охорони здоров`я (установ), в яких позаштатні постійно діючі ВЛК не створені.

За змістом пункту 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Як визначено пунктом 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення №402, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

За змістом підпункту "в" пункту 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення №402, діагноз та постанови ВЛК записуються: на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов`язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу.

Водночас, відповідно до пункту 22.7 глави 22 розділу ІІ Положення №402, постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного строку після закінчення медичного огляду. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) із затвердженою постановою надсилається командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд та/або до ТЦК та СП, в електронній та/або паперовій формі, в установленому законодавством порядку, а також видається на руки особі, що пройшла медичний огляд. Зазначені документи можуть видаватися на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Порядок передачі медичних та інших документів військовослужбовців, які перебували (перебувають) на лікуванні в закладах охорони здоров`я державної та комунальної форми власності та державних установах Національної академії медичних наук, до військових частин та/або ТЦК та СП встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Під час дії воєнного стану строк опрацювання ВЛК свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК) становить до п`яти календарних днів після закінчення медичного огляду (пункт 22.3 глави 22 розділу ІІ Положення №402).

Так, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду (пункт 22.12 глави 22 розділу ІІ Положення №402).

Зі змісту наведеного правового регулювання суд доходить висновку, що результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду мають наслідком прийняття постанови ВЛК, така, у випадку визначення придатності військовозобов`язаного до військової служби оформлюється довідкою ВЛК.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що ОСОБА_1 під примусом було доставлено на військово-лікарську комісію, під час якої позивача було оглянуто тільки лікарем отоларингологом та зроблено флюорографію, жоден інший профільний лікар ОСОБА_1 не оглядав.

Так, предметом спору у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині проведення заходів мобілізації, в тому числі, призову на військову службу та видачі наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації у період дії воєнного стану.

Довідка ВЛК №243/5/1668 від 30.10.2024 оформлена не ІНФОРМАЦІЯ_4 , а Позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 на базі КНП "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради, уповноваженою на здійснення військово-лікарської експертизи відповідно до вимог Положення №402.

В межах цього адміністративного спору, позивачем не заявлено позовних вимог до Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 на базі КНП "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради про визнання протиправними дій щодо проведення медичного огляду позивача та/або скасування довідки ВЛК №243/5/1668 від 30.10.2024.

Як визначено підпунктами 2.5.1 пункту 2.5, підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП, що віднесена до позаштатних постійно діючих ВЛК, створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Так, ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (підпункт 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення №402).

Згідно пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

До штатних ВЛК, як встановлено пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402, належать Центральна військово-лікарська комісія (далі – ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до підпунктів 2.4.4, 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК регіону здійснює розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також, серед іншого, уповноважена приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК (пункт 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).

Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402).

В свою чергу, діям щодо огляду ОСОБА_1 не повним складом лікарів ВЛК не може надаватись оцінка в межах даного предмету спору, оскільки Положенням №402 передбачено відмінний порядок оскаржень рішень, дій чи бездіяльності ВЛК щодо результатів чи процедури проходження військовозобов`язаним медичного огляду, яка має наслідком прийняття постанови ВЛК.

У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК (абзац 1 пункту 20.2 глави 20 розділу II Положення №402).

Водночас, матеріали адміністративної справи позбавлені доказів визнання протиправним та скасування висновку ВЛК про придатність ОСОБА_2 до військової служби про що видано довідку військово-лікарської комісії №243/5/1668 (згідно відтиску печатки (штампу) від 30.10.2024 за №5841).

Як слідує зі змісту адміністративної справи, довідка військово-лікарської комісії №243/5/1668 (згідно відтиску печатки (штампу) від 30.10.2024 за №5841), на підставі якої позивача було мобілізовано, ні станом на момент мобілізації, ні станом на момент судового розгляду, у встановленому Положенням №402 порядку не оскаржувалася та недійсною не визнавалася.

Також у межах цього спору не встановлено порушень процедури направлення позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 про те, що підпис у медичній документації містить ознаки фальсифікації, оскільки такі є лише припущеннями, які не підтверджені жодним доказом, в тому числі, висновком почеркознавчої експертизи чи іншими визначеними законом засобами доказування.

Верховним Судом у постанові від 15.11.2025 у справі №933/602/23 сформовано правовий висновок, за яким належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є саме висновок почеркознавчої експертизи.

Як станом на момент звернення до суду з цим адміністративним позовом, так і станом на момент вирішення цього спору, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких висновків почеркознавчої експертизи, в тому числі, щодо справжності підпису проставленого у довідці ВЛК та картці обстеження.

Слід зазначити, що сторонами не ініційовано перед судом питання про призначення почеркознавчої експертизи, відтак у суду відсутні належні та достатні докази для формування висновку про не проставлення саме позивачем особистого підпису у довідці ВЛК та картці обстеження.

Також суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про застосування відносно останнього психологічного тиску, позбавлення права вільно пересуватись, а також незаконного утримання.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За змістом статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів притягнення до кримінальної або будь-якого іншого виду відповідальності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 за наслідком вчинення ними дій, спрямованих на мобілізацію ОСОБА_1 .

Доводи адвоката Сушка Р.М. про примусове утримання є лише власними судженнями представника позивача та не знайшли свого відображення серед доказів, які досліджуються судом в межах розгляду цієї адміністративної справи.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та, відповідно, відсутність правових підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 30.10.2024 за №222 "Про призов на військову службу військовозобов`язаних по загальній мобілізації" в частині, що стосується ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнати протиправним та скасувати наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , та зобов`язання відповідача 2 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби позивача, суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі – Положення №1153/2008) визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3 статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів демобілізації незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Варто мати на увазі, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (далі – Інструкція №40), рапорт (заява) – це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Отож, порядок та підстави припинення військової служби передбачені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008.

В матеріалах адміністративної справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до командування ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби. Доказів протилежного сторони суду не надали.

Слід вкотре зазначити, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008.

За наявності підстав, визначених Законом № 2232-XII, ОСОБА_1 має право звернутись із рапортом до командування військової частини в котрій проходить військову службу про звільнення з військової служби.

Враховуючи вище наведене, підстави для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 і зобов`язання звільнити з військової служби, відсутні.

Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності/дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 , видання наказу про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації в частині призову позивача та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

Також судом встановлено відсутність протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому такий не підлягає скасуванню.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідачі діяли на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

При оцінці питання розподілу судових витрат у справі судом з`ясовано, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучив квитанцію від 11.02.2026 про сплату судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідачів суб`єктів владних повноважень судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень, сплачений позивачем.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) АДРЕСА_2 ;

відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_3 ;

відповідач 2 – Полігон ГУ ДСНС України в Рівненській області, військовий полігон в/ч НОМЕР_1 (Рівненський учбовий центр) (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ), АДРЕСА_4 .

Суддя Микитин Н.М.