Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №280/7895/26
Суддя: Чернова Жанна Миколаївна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7895/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2016 року по 10.07.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року виплаченої 29.06.2026 року та 10.07.2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року у справі №280/8780/24;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2016 року по 10.07.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 року по 31.12.2022 року виплаченої 29.06.2026 року та 10.07.2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року у справі №280/8780/24;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 10.07.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року виплаченого 29.06.2026 року та 10.07.2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №280/8781/24;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 року по 10.07.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року виплаченого 29.06.2026 року та 10.07.2026 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №280/8781/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Кодексу законів про працю України, оскільки не виплатив позивачу при звільненні всіх належних йому сум. Таким чином, позивач вважає, що існують достатні правові підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся з позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, шо необхідною ознакою при вирішенні даного питання, є встановлення факту нарахування доходу (виникнення для цього підстав), про що вказано в статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”. Підставою для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення стало рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року по справі №280/8780/24, яке набрало законної сили 30.01.2025 року, а перерахунку грошового забезпечення - рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по справі №280/8781/24, яке набрало законної сили 24.02.2025 року. Отже, відсутні будь які законні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01.03.2016 року по 30.01.2025 року, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, так як підстави для нарахування та виплати такої індексації виникли лише 30.01.2025 року, з моменту набуття законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року по справі №280/8780/24. Також, відсутні будь які законні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 30.01.2020 року по 24.02.2025 року, у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення, так як підстави для нарахування та виплати такого перерахунку виникли лише 24.02.2025 року, з моменту набуття законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по справі №280/8781/24. Зазначає, що права позивача на виплату даної компенсації не були порушені, оскільки позивач не звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату йому компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Відповідно до вимог статті 7 Закону № 2050-III, саме відмова Відповідача від виплати компенсації може бути оскаржена у судовому порядку. Крім того вказує, що право на компенсацію втрати частини доходу за порушення строків його виплати виникає лише у разі, якщо такий дохід має постійний, а не разовий характер. Таким чином, згідно вказаних норм, індексація грошового забезпечення не є доходом у розумінні Закону №2050, тому нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення Законом №2050 не передбачено. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду по справі №280/7895/26 - відмовлено.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення розгляду справи відмовлено.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з лютого 2016 року по 12.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.
Відповідно до витягу із наказу (командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2024 №130 капітана-лейтенанта ОСОБА_1 , помічника начальника штабу з протичовної боротьби за протипідводнодиверсійної оборони військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ від 26.04.2024 №683 на посаду офіцером відділу напрямку на військово-морські сили Управління напрямків Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, вважати таким, що 12.05.2024 справи та посаду здав та направлено для подальшого проходження служби до Генерального штабу ЗСУ. З 12.05.2024 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року по справі №280/8780/24, яке набрало законної сили 30 січня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період служби з 01 березня 2016 року по 28 люте 2018 року в належному розмірі.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2016 року по 28 люте 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 15 травня 2024 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 15 травня 2024 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у розмірі 4423,11 грн з розрахунку на місяць.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року по справі №280/8781/24, яке набрало законної сили 24 лютого 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) складових грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 19.05.2023 включно, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум посадового окладу, окладу за військовими званнями, відсоткової надбавки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та нарахованої грошової допомоги на оздоровлення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 30.01.2020 по 31.12.2020; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
29.06.2026 та 10.07.2026 відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року по справі №280/8780/24 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 28.02.2018 із застосування базового місяця січень 2008 року та індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4423,11 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у загальній сумі 328 111,20 грн, що підтверджується банківськими виписками.
Також, 29.06.2026 та 10.07.2026 відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року по справі №280/8781/24 виплачено позивачу перераховане грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 у загальній сумі 248721,60 грн, що підтверджується банківськими виписками.
Позивач, вважаючи наявним у нього права на отримання компенсації втрати частини грошових доходів, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011).
Відповідно до статті 1 Закону №2011, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону №2011, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Статтею 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011 передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Cуд зазначає, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.04.2024 по справі № 560/8194/20, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, відповідач, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачеві належне грошове забезпечення, повинен здійснити виплату таких коштів з одночасною виплатою суми компенсації втрати частини доходів. Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому буде здійснена виплата грошового забезпечення та окремих складових грошового забезпечення позивача, є порушенням прав військовослужбовця на отримання такої компенсації.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2017 № 21-2003а16, від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 та від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати такої складової провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Необхідно врахувати, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону № 2050-ІІІ, зокрема у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Враховуючи несвоєчасно виплачену позивачу суму грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, яка була нарахована та виплачена на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року по справі №280/8780/24 та від 27 листопада 2024 року по справі №280/8781/24, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням відповідачем строків їх нарахування та виплати.
Виплата вищевказаної суми на виконання судового рішення, не спростовує порушення відповідачем строків виплати індексації грошового забезпечення, яка належала позивачу під час проходження служби, а відтак не спростовує наявність права позивача на отримання компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити нарахування та виплату таких сум
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, оскільки матеріалами справи підтверджуються обставини несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", тому питання розподілу витрат на сплату судового збору не розглядалося.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2016 по 10.07.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 31.12.2022, виплаченої 29.06.2026 та 10.07.2026 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №280/8780/24.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2016 по 10.07.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 31.12.2022, виплаченої 29.06.2026 та 10.07.2026 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №280/8780/24.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 по 10.07.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахованого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виплаченого 29.06.2026 та 10.07.2026 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №280/8781/24.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 30.01.2020 по 10.07.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахованого грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виплаченого 29.06.2026 та 10.07.2026 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №280/8781/24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua