Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №280/8271/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 280/8271/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною та скасування постанови, наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 3), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 липня 2026 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби;

визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 липня 2026 року (або 07 липня 2026 року) про призов ОСОБА_1 на військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, та направлення його для проходження служби;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказує, що був незаконно затриманий невідомими особами у військовій формі (представниками ТЦК та СП) без участі органів поліції та із застосуванням фізичного та психологічного тиску був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що лікарі ВЛК повністю проігнорували тяжкі системні діагнози позивача та визнали його повністю «придатним», після чого він був негайно мобілізований та відправлений до військової частини. Зазначає, що наступного дня, 08 липня 2026 року, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та примусово, під конвоєм, відправлено до навчального центру військової частини НОМЕР_1 для проходження базової загальновійськової підготовки. Вказує, що проігнорувавши чинний статус тимчасової непридатності та незавершену квітневу процедуру огляду за карткою № 14, відповідач 1 силоміць провів повторний експрес-огляд, що прямо порушує принцип безперервності та повноти військово-лікарської експертизи та ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Стверджує, що проведений 07.07.2026 медичний огляд є фіктивним та порушує вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ. Вказує також, що позивач є військовослужбовцем запасу, який раніше проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_3 у званні солдата. Відповідно до п. 95 Постанови КМУ № 560, базову загальновійськову підготовку проходять виключно військовозобов`язані, «які раніше не проходили військову службу». Вважає направлення військовослужбовця запасу (який уже проходив службу у в/ч НОМЕР_3 ) до навчального центру для проходження БЗВП кваліфікується як перевищення службових повноважень посадовими особами ТЦК та СП і ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що у судовому порядку підлягає скасуванню як постанова ВЛК від 07.07.2026 року, так і кадровий наказ про мобілізацію від 08.07.2026 року, що автоматично тягне за собою обов`язок Військової частини НОМЕР_1 невідкладно звільнити позивача та виключити його зі списків особового складу для відновлення його порушеного права. Просить задовольнити позов.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву вх. № 53768 від 17.09.2026, в якому вказує, що позивач повинен особисто звертатись до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, для актуалізації та оновлення особистих даних, у випадку зміни особистих даних щодо сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади, тощо, а також проходити військово-лікарську комісію один раз у 5 років у вказаному органі. Зазначає, що до 07.07.2026 ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію під час дії правового режиму воєнного стану для встановлення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації. Зазначає, що позивач 07.07.2026 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та звіряння (уточнення) військово-облікових даних. На підставі направлення від 07.07.2026 позивача ОСОБА_1 направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Покликається також, що Положенням № 402 чітко встановлено процедуру оскарження постанов позаштатних ВЛК. Вказує, що позивач не долучив до позову підтвердження, що надіслав скаргу про протиправність дій/бездіяльності членів позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду до ЦВЛК з проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402. Стверджує, що доказів того, що позивач ОСОБА_1 повідомляв про необхідність надання інших медичних документів, які підтверджують наявні захворювання та діагнози, матеріали справи не містять. Зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, що ВЛК при прийнятті спірного рішення не прийняла до розгляду від нього чи лікарняного закладу, в якому позивач проходив обстеження, будь-які медичні документи які є в наявності та містять інформацію про певні захворювання позивача. Просить позов залишити без задоволення.

У відповіді на відзив вх. № 54433 від 21.09.2026 представник позивача вказує, що позивач не ухилявся від військового обліку чи ВЛК, а на момент 07.07.2026 року проходив процедуру планового дообстеження за направленням ВЛК, що підтверджується Наказом командира військової частини НОМЕР_3 №170 від 19.06.2025 та незавершеною Карткою обстеження та медичного огляду № 14. Вважає, що примусове та протиправне затримання позивача співробітниками ТЦК та СП на вулиці 07.07.2026 року безпосередньо перервало законну процедуру обстеження, що є прямим порушенням вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказує також, що позивач є підготовленим військовослужбовцем запасу з відповідною військово-обліковою спеціальністю (ВОС). Направлення солдата запасу ОСОБА_1 , який вже пройшов службу у в/ч НОМЕР_3 , на повторне БЗВП до навчального центру в/ч НОМЕР_1 є прямим грубим порушенням пункту 95 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, перевищенням службових повноважень посадовими особами ТЦК та СП та безумовною підставою для визнання наказу про призов протиправним і його скасування. Зазначає також, що стосовно позивача, якому на момент огляду виповнилося 46 років, ВЛК порушила вимоги пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402, оскільки не було проведено обов`язкових для осіб віком понад 40 років вимірювань внутрішньоочного тиску та дослідження цукру в крові. Окремої правової оцінки та безумовного скасування вимагає той факт, що зафіксовані у довідці ВЛК від 07.07.2026 року діагнози - Z86.11 (залишкові зміни після туберкульозу) та G90 (розлади вегетативної нервової системи / синдром паркінсонізму) - не мають жодного відношення до реального задокументованого стану здоров`я позивача, який підтверджується Консультаційним висновком КНП «Запорізька ОКЛ» ЗОР від 01.07.2026, виданим за 6 днів до затримання, та Випискою ХКЛЗТ № 209. Зазначає також, що встановлене Положенням № 402 право на адміністративне оскарження рішень позаштатної ВЛК до ВЛК вищого рівня є альтернативним способом захисту прав (диспозитивним правом громадянина), а не виключним чи імперативним попереднім обов`язком, без якого звернення до суду є неможливим. В умовах протиправного призову та щоденного перебування позивача у військовій частині з важким аутоімунним захворюванням, саме судова форма захисту є єдиним ефективним та оперативним засобом збереження його життя та здоров`я. Також покликається на те, що представником позивача - адвокатом Кравцем І.В. було направлено офіційну заяву про вчинення кримінального правопорушення до ТУ ДБР у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Запоріжжя) в порядку ст. 214 КПК України. У даній заяві викладено факти вчинення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та військової частини НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану). Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У встановлений строк представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2026 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 07.07.2026 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 та направленням від 07.07.2026 його направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я.

Згідно картки обстеження та медичного огляду, 07 липня 2026 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 та оформлена довідка №2026-0707-1555-4649-0 від 07.07.2026, згідно якої позивач на підставі ст.21в ІІ хвороб визнаний придатним до військової служби.

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 08.07.2026 №3682 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_1 призвано військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає дії та рішення відповідачів протиправними, з вимогами зобов`язати вчинити дії звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - №2232-XII).

Згідно із статтею першою Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини п`ятої, дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію”, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Загальна мобілізація згідно частиною другою статті 4 Закону №3543-XII проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 2232-XII, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону №2232-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Згідно ч. 13 ст. 2 Закону № 2232-XI, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з п. 1 Порядку, цей Порядок визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 27 Порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 70, 72, 74 Порядку №560 порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному Київському та Севастопольському міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п. 74-1 цього Порядку.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відтак територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють направлення на огляд ВЛК військовозобов`язаних під час оголошеної мобілізації.

Відповідно до приписів пункту 1.3. Положення №402 відповідно до яких зокрема, основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я.

Згідно з пунктом 1.1. розділу ІІ вказаного Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

З матеріалів справи встановлено, що 07.07.2026 ОСОБА_1 направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

При цьому, представник позивача покликається на те, що відповідач проігнорував чинний статус тимчасової непридатності та незавершену квітневу процедуру огляду та силоміць провів повторний експрес-огляд.

Суд зазначає, що як свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 19.06.2025 № 170, солдата ОСОБА_1 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тож, на момент проведення огляду позивача 07.07.2026 та складання оскаржуваної довідки минуло понад 12 місяців, тобто більше строку, протягом якого позивач був визнаний непридатним до військової служби та вже мав би пройти переогляд для визначення придатності до військової служби. Однак, представник позивача не заперечив, що позивач такий переогляд не пройшов та не отримав висновок за його результатами.

В свою чергу, суд відхиляє доводи представника позивача про перебування позивача у процесі проходження ВЛК станом на 07.07.2026, оскільки незавершена процедура проходження позивачем огляду ще з квітня 2026 року не виключала наявність підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження ВЛК з метою встановлення придатності до проходження військової служби, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. Так, надані представником позивача копії медичних документів не містять будь-якого висновку про придатність або непридатність позивача до військової служби.

Слід також зазначити, що розділом III Положення №402 (в редакції, чинній на час проведення медичного огляду) визначено основні положення щодо медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (пункт 3.1 Положення).

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

За п. 3.3. Положення №402, особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (пункт 3.4 Положення №402).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 Положення №402).

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Пунктом 2.2 розділу І Положення №402 визначено, що до штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Згідно з положеннями підпункту 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Згідно з абзацами 1, 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

За приписами підпункту 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзаців 1 та 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 розділу І Положення №402).

Згідно з підпунктом 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення”.

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Вказане у сукупності свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Так, згідно картки обстеження та медичного огляду позивача вбачається, що він пройшов наступні дослідження: загальний аналіз крові, група крові та резус-фактор, загальний аналіз сечі, флюорографію органів грудної клітки, ЕКГ, а також медичне обстеження такими спеціалістами, як терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр. У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я позивача та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про "експрес-огляд" позивача не підлягають врахуванню, так як медичний огляд проведено шляхом вивчення та оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку військовослужбовця на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови), оформленої довідкою ВЛК №2026-0707-1555-4649-0 від 07.07.2026.

Позивач також не погоджується з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, зокрема вказує на те, що ВЛК не було взято до уваги докази наявності у нього певних захворювань, що призвело до помилкового висновку про придатність його до військової служби.

Судом досліджені надані позивачем медичні документи, які, на його думку, свідчать про наявність у нього захворювань, та впливають на визначення ступеня придатності до військової служби. Водночас, самі по собі зазначені документи не є підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови ВЛК, оскільки оцінка їх змісту, співвідношення з клінічними даними та визначення ступеню придатності до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії як спеціалізованого органу, а не суду.

Суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК в т.ч. при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

З приводу таких доводів позивача суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 дійшов правового висновку про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суд зауважує, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків позаштатних ВЛК відповідно до Положення № 402 висвітлено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а, №240/13173/22.

В даній справі порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, наявність окремих думок голови або членів комісії, на момент складення довідки ВЛК (07.07.2026) судом не встановлено.

Що стосується безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між обставинами процедури реалізації відповідачем 1 як суб`єктом владних повноважень наданих йому управлінських функцій (проведення медичного огляду ВЛК позивача) та відповідності частині другій статті 2 КАС України прийнятого ним за наслідками такої процедури рішення (постанови ВЛК), то суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 та від 10.05.2024 у справі №160/9951/21.

Так, у постанові від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 Верховний Суд зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Питання скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків досліджувалося Верховним Судом і у постанові від 03.12.2021 у справі №369/7844/17.

У цій постанові Верховний Суд вказав, що процедурні порушення, в залежності від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не зумовлюють впливу на нього.

Суд наголосив на тому, що, відповідно до практики ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Тому, проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини справи щодо проведення позивачу медичного огляду ВЛК та перевіривши їх наявними у справі доказами у їх сукупності, суд не встановив протиправності дій Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 при здійсненні такого огляду, що свідчить про обґрунтованість прийнятої нею за результатами цього огляду оскаржуваної постанови, оформленої Довідкою №2026-0707-1555-4649-0 від 07.07.2026, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню судом не підлягають.

Таким чином, за відсутності у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наявності Довідки № 2026-0707-1555-4649-0 від 07.07.2026 про придатність до військової служби, у ІНФОРМАЦІЯ_1 були наявні усі правові підстави для винесення оскаржуваного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

Отже, в силу приписів п. 4 Порядку №560 відповідач 1 мав право на призов позивача на військову службу під час мобілізації. Вказане свідчить про те, що оскаржуваний наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Згідно з п. 83 Порядку №560 командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про те, що направлення солдата запасу ОСОБА_1 , який вже пройшов службу у в/ч НОМЕР_3 , на повторне проходження базової загальновійськової підготовки до навчального центру в/ч НОМЕР_1 є прямим грубим порушенням пункту 95 Постанови КМУ № 560. Суд зазначає, що як положення Постанови КМУ № 560, так і Закону № 2232-XII не містять заборони направлення військовослужбовця, якого раніше було звільнено з військової служби для у певні військові частини. При цьому, визначення підрозділу, частини, посади на якій особа має проходити службу належить до повноважень відповідних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також, командирів військових частин, виходячи з поточних мобілізаційних завдань Генерального штабу ЗСУ, наявної військово-облікової спеціальності (ВОС), стану здоров`я та віку тощо.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону “Про військовий обов`язок і військову службу” № 2232-ХІІ.

Пунктом 233 Указу Президенту України “Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України” №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у позові, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, наказу, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко