Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №240/18824/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №240/18824/26

Суддя: Чернова Ганна Валеріївна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/18824/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у якому, з урахуванням клопотання про поновлення строку звернення до суду, просить:

визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 16 листопада 2025 року пенсії в розмірі 70 % від розміру грошового забезпечення, замість встановлених раніше 90% від розміру грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області нарахувати та проводити йому виплату пенсії з 16 листопада 2025 року в повному обсязі, без обмеження її максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням основного розміру пенсії 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, як було встановлено раніше під час призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 23.09.1994 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка при призначенні була обчислена у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №240/5880/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХЗ 51366 від 07.01.2025 та виплатити йому різницю в пенсії за 12 місяців (з 20.01.2024 по 20.01.2025).

На виконання зазначеного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак визначив її основний розмір, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії до виплати десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки при перерахунку раніше призначеної пенсії відсоткове значення її основного розміру, визначене під час призначення пенсії, не підлягає зменшенню, а також зазначає про відсутність правових підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років з 23.09.1994 відповідно до Закону №2262-XII, а тому, з урахуванням висновків Рішення №7-р(ІІ)/2022, виплата його пенсії проводиться з обмеженням її виплати у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також зазначив, що рішенням суду від 01.07.2025 у справі №240/5880/25 на ГУ ПФУ в Житомирській області не покладалося зобов`язань перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 23.09.1994 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При призначенні пенсії її основний розмір визначено виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №240/5880/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХЗ 51366 від 07.01.2025 та виплатити йому різницю в пенсії за 12 місяців (з 20.01.2024 по 20.01.2025).

На підставі вказаного вище рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, водночас основний розмір пенсії під час такого перерахунку відповідач визначив, виходячи з 70% грошового забезпечення. З урахуванням індексацій, підвищень та надбавок підсумок пенсії становив 29130,38 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії до виплати визначено 25950,00 грн.

Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, регулюються Законом України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №2262-XII пенсії за вислугу років призначаються у визначених цією нормою відсотках відповідних сум грошового забезпечення залежно від тривалості вислуги років.

На час призначення пенсії позивачу частиною другою статті 13 Закону №2262-XII було передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У зв`язку з наявною у позивача вислугою при призначенні йому пенсії у 1994 році її основний розмір визначено саме як 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до частини другої статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, відповідно до яких цифри «90» замінено цифрами «80».

Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» цифри «80» у частині другій статті 13 Закону №2262-XII замінено цифрами «70».

Проте зазначені зміни стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначеної пенсії.

Порядок перерахунку раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій визначений статтею 63 цього Закону.

Таким чином, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і правовим механізмом.

Під час призначення пенсії визначається, зокрема, відсоткове значення її основного розміру відповідно до наявної у особи вислуги років.

Натомість при подальшому перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення змінною величиною є розмір такого грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене при її призначенні, залишається незмінним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 дійшла висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII застосуванню підлягає відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене на момент її призначення, а не обмеження 70%, встановлене законом пізніше.

Аналогічна правова позиція застосована у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №280/1931/19. На такому ж правовому підході побудований і наданий суду зразок рішення.

За таких обставин у відповідача при проведенні нового перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №240/5880/25 були відсутні правові підстави для визначення основного розміру пенсії, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2021 основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.

Стосовно обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає таке.

Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України №3668-VI у частині, у якій їх дія поширювалася на пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII положення цього Закону повинні застосовуватися з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а тому обмеження таких пенсій максимальним розміром є протиправним.

Зокрема, такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21. Аналогічний правовий підхід наведений у наданому суду зразку.

Як встановлено судом, матеріалами цієї справи безпосередньо підтверджується факт застосування відповідачем максимального обмеження.

Так, згідно з розрахунком від 15.04.2026 підсумковий розмір пенсії позивача з надбавками визначений у сумі 29130,38 грн, однак у графі "з урахуванням максимального розміру пенсії" до виплати зазначено 25950,00 грн.

Тому, з урахуванням наведеного, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Суд зазначає, що обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром і вважає за необхідне зобов`язати відповідача перерахувати і виплачувати пенсію позивачу з 16.11.2025 з розрахунку 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати з 16 листопада 2025 року пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70 % від розміру грошового забезпечення замість встановлених 90% від розміру грошового забезпечення, з обмеженням пенсії максимальним розміром в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням основного розміру пенсії 90 % від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 16 листопада 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1331,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

02.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua