Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №160/15574/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 160/15574/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

08.06.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Верченко Ольга Олександрівна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати щомісячної нарахованої пенсії ОСОБА_1 , яка була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема її невиплати до 25 числа кожного місяця у відповідності до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, та застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати фактичну повну виплату щомісячної призначеної та нарахованої пенсії ОСОБА_1 до 25 числа кожного місяця у відповідності до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, без застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року, а також інших підзаконних нормативно-правових актів, які звужують зміст та обсяг прав, встановлених статтею 47 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Пенсія ОСОБА_1 , була перерахована на виконання судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах №№ 160/18635/22, 160/21362/25. Однак після проведення перерахунку відповідач не забезпечив виплату нарахованих сум у повному обсязі, застосувавши постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, яка передбачає здійснення відповідних виплат у межах бюджетних асигнувань. Позивач вважає, що такий порядок порушує її право на своєчасне та повне отримання пенсії, гарантоване Конституцією України та Законом №2262-XII, а також суперечить принципу обов`язковості виконання судових рішень. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання їх протиправними та зобов`язання відповідача здійснювати виплату нарахованої пенсії у повному обсязі без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 30.06.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 02.11.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22, яке набрало законної сили 14.03.2023 року, задоволено адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.07.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, за 2018-2020 роки;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25, яке набрало законної сили 20.01.2026 року, задоволено адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо непроведення індексації ОСОБА_1 , з 22.01.2025 року - на коефіцієнта збільшення 1,0796 відповідно до постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.)), з 01.03.2025 року на коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.), 1,0796 ( у 2024 р.));

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн., з 22.01.2025 року - на коефіцієнта збільшення 1,0796 відповідно до постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.)), з 01.03.2025 року на коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до постанови КМУ від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (на 1,14 (у 2022р.) на 1,197 (у 2023 р.), 1,0796 ( у 2024 р.)), із врахуванням раніше виплачених сум.

Однак, як зазначив позивач, після проведення перерахунку на виконання вищевказаних рішень суду відповідач застосував до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Не погодившись з діями відповідача щодо невиплати щомісячної нарахованої пенсії ОСОБА_1 , яка була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема її невиплати до 25 числа кожного місяця у відповідності до статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, та застосування Постанови КМУ № 821 від 14.07.2025 року, позивач звернулася до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсійне забезпечення за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням передбачених законодавством його складових.

Статтею 63 Закону №2262-XII врегульовано порядок перерахунку раніше призначених пенсій.

З аналізу наведених положень убачається, що право особи на пенсійне забезпечення, його перерахунок та отримання належних пенсійних виплат гарантується Конституцією України та спеціальним законодавством.

Водночас суд зазначає, що предметом розгляду цієї адміністративної справи не є первинне встановлення права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії.

Вказане питання вже було вирішено рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25, які набрали законної сили 14.03.2023 року та 20.01.2026 року відповідно.

Зазначеним рішеннями на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та визначено відповідні суми доплат на виконання рішення суду.

Разом з тим між сторонами виник спір щодо порядку фактичної виплати зазначених сум, а саме щодо правомірності застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Зазначений Порядок визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 3 Порядку облік нарахованих на виконання судових рішень сум пенсій за минулий час та перерахованих пенсій за рішеннями судів здійснюється в електронних пенсійних справах та відповідних переліках одержувачів виплат.

Пунктами 4-6 Порядку передбачено здійснення відповідних видатків за окремими напрямами бюджетного фінансування в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний бюджетний рік.

Відповідно до пункту 7 Порядку виплата пенсій за судовими рішеннями здійснюється пропорційно до виділених бюджетних асигнувань, але не більше належної до виплати суми, що обліковується у відповідному переліку.

Пунктом 8 Порядку передбачено можливість виплати невиплачених протягом поточного бюджетного періоду сум пенсій у наступному бюджетному періоді в межах установлених бюджетних асигнувань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач застосував наведені положення під час визначення порядку виплати сум пенсії, нарахованих на виконання рішень суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25.

Водночас суд звертає увагу, що сам факт застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України №821 не свідчить автоматично про належне виконання судового рішення.

Правомірність такого застосування повинна перевірятися з урахуванням змісту судового рішення, вимог Конституції України, спеціального пенсійного законодавства та процесуальних норм, які регулюють порядок судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, законодавцем передбачено спеціальний процесуальний механізм перевірки дій суб`єкта владних повноважень, учинених безпосередньо під час виконання судового рішення.

Суд зазначає, що такий механізм має на меті забезпечити ефективне виконання судового рішення без необхідності повторного вирішення спору про право, який уже був предметом судового розгляду.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 30.04.2026 року у справі №620/7720/25.

У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість використання загального позовного провадження для спонукання відповідача до виконання раніше ухваленого судового рішення.

Верховний Суд також зазначив, що питання нарахування та виплати пенсії, які здійснюються на виконання судового рішення, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом раніше розглянутої справи, а тому повинні вирішуватися із застосуванням спеціальних процедур судового контролю.

Крім того, суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026 року у справі №620/13341/25, відповідно до якого визначальним для встановлення належного способу судового захисту є не зміст нормативно-правового акта, застосованого суб`єктом владних повноважень, а процесуальна природа спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з виконанням судового рішення.

Особливе значення для вирішення цієї справи має постанова судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.09.2026 року у справі №580/490/26.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо належного способу судового захисту у правовідносинах, пов`язаних із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 під час виконання судового рішення про перерахунок та виплату пенсії.

Верховний Суд зазначив, що застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України №821 під час виконання судового рішення саме по собі не змінює процесуальної природи спірних правовідносин та не створює самостійного предмета нового адміністративного спору.

При цьому Верховний Суд відступив від висновку, викладеного в постанові від 30.04.2026 року у справі №340/7985/25, щодо можливості розгляду спору про застосування постанови Кабінету Міністрів України №821 у порядку окремого адміністративного позову.

Натомість судова палата підтримала правовий підхід, викладений у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 року у справі №620/13341/25.

Верховний Суд наголосив, що визначальними для розмежування нового адміністративного спору та спору щодо виконання судового рішення є зміст, мета та безпосередній зв`язок оскаржуваних дій із виконанням раніше ухваленого судового рішення.

Якщо відповідні дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Зазначений висновок безпосередньо стосується правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Так, рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25 уже встановлено обов`язок відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача.

На виконання зазначених рішень відповідачем проведено перерахунок пенсії та визначено суми доплат.

Незгода позивача виникла саме у зв`язку із застосуванням відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 під час виплати сум пенсії, нарахованих на виконання попередніх судових рішень.

Отже, зміст заявлених позовних вимог свідчить про те, що позивач фактично оскаржує порядок виконання судових рішень від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25.

Суд також звертає увагу, що позивачем не заявлено вимог щодо встановлення нового права на пенсійне забезпечення або проведення перерахунку пенсії за обставинами, які не були предметом попереднього судового розгляду.

Заявлені вимоги спрямовані виключно на зміну порядку виплати пенсії, перерахованої на виконання рішень суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги безпосередньо пов`язані з виконанням судових рішень, які набрали законної сили, та не становлять самостійного предмета нового адміністративного спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, суд виходить із необхідності застосування правових висновків Верховного Суду від 30.04.2026 року у справі №620/13341/25 та від 15.09.2026 року у справі №580/490/26.

Суд зазначає, що встановлення належного способу судового захисту має істотне значення для ефективного поновлення порушеного права.

Водночас використання нового позовного провадження для перевірки дій відповідача, учинених на виконання попереднього судового рішення, фактично призводило б до підміни спеціального механізму судового контролю загальним порядком адміністративного судочинства.

Такий підхід не відповідав би принципу правової визначеності та обов`язковості судових рішень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем обрано процесуальний спосіб захисту, який не відповідає правовій природі спірних відносин.

Оскільки заявлені вимоги стосуються належності виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25, відповідні питання повинні вирішуватися в межах спеціальної процедури судового контролю, передбаченої статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та правові висновки Верховного Суду щодо належного способу судового захисту, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права, оскільки заявлені вимоги фактично стосуються порядку виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №160/18635/22 та від 24.09.2025 року у справі № 160/21362/25, для перевірки якого статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено спеціальний процесуальний механізм. У зв`язку із цим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у межах обраного позивачем способу судового захисту.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил статті 139 КАС України та у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна