Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №140/10512/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №140/10512/26

Суддя: Стецик Назар Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10512/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнти збільшення послідовно у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 – до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, у розмірі 9118,81 грн, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнти збільшення послідовно у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 – до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки, у розмірі 9118,81 грн, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” та у зв`язку зі вказаним провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати, за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 25.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV). При призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018– 2020 роки в розмірі 9118,81 грн.

Позивач зазначає, що відповідачами протиправно не проводиться індексація пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії, на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 у 2022-2026 роках відповідно.

Вважає, що встановлення щомісячних доплат замість належного збільшення показника середньої заробітної плати, а також застосування зменшених коефіцієнтів індексації у 2025– 2026 роках суперечить вимогам закону та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

На звернення щодо проведення перерахунку пенсії отримав рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.06.2026 №032350012437 про відмову в перерахунку пенсії та лист ГУ ПФУ у Волинській області від 29.06.2026 №16313-14794/К-02/8-0300/26, яким повідомлено про проведення індексації відповідно до чинного законодавства та відсутність підстав для здійснення перерахунку в заявлений спосіб.

Вважаючи протиправним непроведення належної індексації пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому до суду відзиві ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнало та просило відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначає, що індексацію пенсії позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсій у відповідних роках. Також указує, що заяву позивача від 07.06.2026 було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, яким прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.

ГУ ПФУ в Донецькій області у відзиві також заперечило проти задоволення позову. Зазначає, що пенсія позивача призначена з 25.03.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, який перевищував показник середньої заробітної плати, збільшений відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. З огляду на це у 2022-2024 роках позивачу встановлено передбачені законодавством щомісячні доплати, а у 2025– 2026 роках проведено індексацію із застосуванням коефіцієнтів 1,0575 та 1,061 відповідно. Вважає, що підстави для застосування загальних коефіцієнтів індексації відсутні.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 25.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

При призначенні пенсії позивачу враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,77728 та середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 16206,68 грн. Початковий розмір пенсійної виплати становив 4848,55 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами електронної пенсійної справи та розрахунками пенсії, долученими до матеріалів справи.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що з 01.03.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією заробітку та встановлено щомісячну доплату в розмірі 135,00 грн, з 01.03.2023 – у розмірі 100,00 грн, з 01.03.2024 – у розмірі 100,00 грн.

З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,0575, унаслідок чого цей показник визначено в розмірі 9643,14 грн.

З 01.03.2026 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,061, унаслідок чого показник середньої заробітної плати визначено в розмірі 10231,37 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунками пенсії, долученими до відзиву ГУ ПФУ в Донецькій області.

Отже, із матеріалів пенсійної справи встановлено, що при проведенні індексації пенсії у 2022-2024 роках показник середньої заробітної плати, який використовувався при її призначенні, на відповідні загальні коефіцієнти індексації не збільшувався, а у 2025– 2026 роках його збільшено на спеціальні коефіцієнти, встановлені для пенсій, призначених у 2021 році.

07.06.2026 позивач звернувся із заявою №8408 про проведення перерахунку пенсії, яку за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області.

За результатами її розгляду ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення від 15.06.2026 №032350012437, яким відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Як убачається зі змісту зазначеного рішення, відповідач виходив із того, що індексацію пенсії позивача проведено відповідно до чинного законодавства, а підстави для застосування до показника середньої заробітної плати 9118,81 грн загальних коефіцієнтів збільшення за 2022-2026 роки відсутні.

Крім того, на звернення позивача, зареєстроване 09.06.2026 за вх. №14794/К-0300-26, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 29.06.2026 №16313-14794/К-02/8-0300/26 повідомило про проведені перерахунки пенсії.

У вказаному листі зазначено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн, який послідовно збільшувався на встановлені коефіцієнти та станом на 01.03.2024 становив 7994,47 грн.

Оскільки при призначенні пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, який перевищував зазначений індексований показник, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відсутність підстав для проведення індексації пенсії у 2022-2024 роках із застосуванням загальних коефіцієнтів.

Також повідомлено про проведення перерахунків пенсії з 01.03.2025 та 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів 1,0575 та 1,061 відповідно.

Таким чином, фактичною підставою для відмови позивачу в проведенні індексації пенсії в заявлений спосіб стало застосування відповідачами механізму індексації, який передбачає порівняння показника середньої заробітної плати, використаного при призначенні пенсії, з показником станом на 01.10.2017, збільшеним на відповідні коефіцієнти, а також застосування спеціальних коефіцієнтів залежно від року призначення пенсії.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі – Закон №2017-III), за змістом якої законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України №2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” (далі – Закон №2040-IX), яким частину п`яту статті 2 Закону №1282-XII викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначені Законом №1058-IV.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення реалізації права громадян на перерахунок пенсії Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено механізм обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі – Постанова №118) установлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 4 Постанови №118 установлено з 01.03.2022 до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021 включно, які не підвищуються з 01.03.2022 згідно з Порядком №124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі – Постанова №168) установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,197.

Пунктом 6 Постанови №168 установлено з 01.03.2023 до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022 включно, які не підвищуються з 01.03.2023 згідно з Порядком №124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі – Постанова №185) установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 передбачено встановлення щомісячної доплати до пенсій, які не підвищуються згідно з Порядком №124, у розмірі 100,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” (далі – Постанова №209) установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,115.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення (перерахунку) їх пенсій, на спеціальні коефіцієнти збільшення залежно від року призначення пенсії.

Зокрема, для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, визначено коефіцієнт збільшення 1,0575.

Пунктом 3 Постанови №209 установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1– 7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100,00 грн, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Крім того, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1– 7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” (далі – Постанова №236) установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121 з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який використовувався для призначення (перерахунку) пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209.

Для пенсій, призначених (перерахованих) із застосуванням показників середньої заробітної плати, які враховувалися для призначення пенсії у 2021 та 2022 роках, установлено коефіцієнт збільшення 1,061.

Пунктом 3 Постанови №236 передбачено правила визначення розміру підвищення пенсії, зокрема встановлено мінімальний розмір підвищення 100,00 грн та граничний розмір збільшення пенсії 2595,00 грн.

Отже, індексація пенсій відповідно до Постанов №118, №168, №185, №209 та №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на відповідні коефіцієнти.

Разом із тим суд зазначає, що положення Порядку №124 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, які беруть участь у цій системі.

При цьому принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на забезпечення соціальної справедливості, оскільки розмір пенсійної виплати безпосередньо залежить від тривалості набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

Отже, встановлений законом механізм індексації має забезпечувати підтримання купівельної спроможності пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати, який фактично використовувався для її обчислення, а не іншого показника, визначеного підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У випадку суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам закону застосуванню підлягають норми закону як акта вищої юридичної сили.

Таким чином, абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Відповідні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19.

Отже, при проведенні перерахунку пенсій, призначених починаючи з 2020 року згідно із Законом №1058-IV, у зв`язку зі щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 26.02.2025 у справі №160/6686/24, від 27.02.2025 у справі №400/2358/24, від 24.03.2025 у справі №380/11333/24, від 08.04.2025 у справі №260/4303/24.

Зазначений правовий підхід підтримано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

У цій постанові судова палата дійшла висновку про те, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, положень пункту 5 Порядку №124 у частині, яка суперечить частині другій статті 42 Закону №1058-IV, є протиправним, оскільки збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати, який фактично враховувався для обчислення пенсії.

Крім того, у постанові від 13.02.2026 у справі №520/35897/24 Верховний Суд зазначив, що індексація пенсій відповідно до Постанов №118, №168 та №185 здійснюється шляхом послідовного застосування всіх установлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Верховний Суд наголосив, що застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх коефіцієнтів суперечить правовій природі індексації. При цьому навіть у межах шестимісячного строку звернення до суду необхідно враховувати всі встановлені коефіцієнти індексації за попередні роки, оскільки вони підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Застосовуючи наведені норми права та враховуючи висновки Верховного Суду, суд зазначає, що при проведенні індексації пенсії позивача у 2022– 2024 роках відповідач повинен був застосовувати коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 саме до показника середньої заробітної плати 9118,81 грн, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача.

Встановлення щомісячних доплат у розмірах 135,00 грн, 100,00 грн та 100,00 грн замість здійснення належної індексації не забезпечує реалізації права позивача на перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Щодо проведення індексації пенсії у 2025 році суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, з 01.03.2025 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,0575 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209.

Водночас пунктом 1 Постанови №209 установлено загальний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115.

Суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №320/14123/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, визнано протиправним та нечинним підпункт 6 пункту 2 Постанови №209, яким встановлено спеціальні, зменшені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати залежно від року призначення пенсії.

Зазначеним положенням для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати у 2021 році, передбачався коефіцієнт 1,0575, який було застосовано при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2025.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, підпункт 6 пункту 2 Постанови №209 втратив чинність після набрання законної сили рішенням суду у справі №320/14123/25.

При цьому суд зазначає, що втрата чинності нормативно-правовим актом у відповідній частині з моменту набрання законної сили судовим рішенням не означає автоматичного скасування всіх проведених раніше перерахунків пенсій.

Разом із тим суд при вирішенні цього спору враховує, що правомірність застосування зменшеного коефіцієнта 1,0575 має оцінюватися насамперед на відповідність частині другій статті 42 Закону №1058-IV як нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

У цьому контексті визнання протиправним та нечинним підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 додатково підтверджує необхідність застосування загального механізму індексації пенсій відповідно до вимог закону.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що застосування до показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії позивача, коефіцієнта 1,0575 замість загального коефіцієнта 1,115 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Щодо проведення індексації пенсії у 2026 році суд зазначає наступне.

З 01.03.2026 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,061 відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №236.

Водночас пунктом 1 Постанови №236 визначено загальний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121.

Суд враховує, що підпункт 6 пункту 2 Постанови №236 передбачає застосування спеціальних коефіцієнтів до пенсій, які не підвищені відповідно до пункту 1 цієї постанови, залежно від року призначення пенсії.

При цьому вказаний підпункт передбачає збільшення показника середньої заробітної плати з урахуванням відповідних коефіцієнтів, установлених підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209.

Отже, визначений Постановою №236 спеціальний механізм індексації для пенсій, призначених у 2021 році, передбачає врахування результатів попереднього перерахунку, проведеного із застосуванням спеціального коефіцієнта 1,0575.

Разом із тим, як зазначено вище, підпункт 6 пункту 2 Постанови №209, яким установлено зазначений коефіцієнт, визнано протиправним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Суд також враховує, що підпункт 6 пункту 2 Постанови №236 у судовому порядку нечинним не визнавався, однак ця обставина сама по собі не виключає обов`язку суду перевірити його відповідність закону при вирішенні конкретного спору.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у випадку невідповідності положень підзаконного нормативно-правового акта положенням закону застосуванню підлягає закон як акт вищої юридичної сили.

Системний аналіз положень частини другої статті 42 Закону №1058-IV свідчить про те, що щорічна індексація пенсій здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, на визначений відповідно до закону коефіцієнт.

При цьому положення Закону №1058-IV не передбачають установлення різних зменшених коефіцієнтів індексації залежно від року призначення пенсії.

Встановлення спеціального коефіцієнта 1,061 для пенсій, призначених у 2021 році, за наявності загального коефіцієнта індексації 1,121, визначеного пунктом 1 Постанови №236, фактично призводить до зменшення розміру індексації залежно від року призначення пенсії та не забезпечує належного збереження її купівельної спроможності.

Крім того, у спірних правовідносинах необхідно враховувати, що позивачу не було проведено належної індексації пенсії за 2022– 2025 роки, внаслідок чого показник середньої заробітної плати, який підлягав збільшенню з 01.03.2026, був визначений без послідовного застосування всіх установлених загальних коефіцієнтів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2026 підлягає застосуванню коефіцієнт збільшення 1,121, визначений пунктом 1 Постанови №236, до показника середньої заробітної плати, збільшеного на відповідні коефіцієнти за попередні роки.

Такий висновок відповідає правовій природі індексації пенсій та узгоджується з висновками Верховного Суду щодо необхідності послідовного застосування встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

Отже, при проведенні індексації пенсії позивача збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, який безпосередньо враховувався для її обчислення при призначенні, шляхом послідовного застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Водночас при вирішенні питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача суд враховує наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності обох відповідачів щодо непроведення належної індексації пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії.

Разом із тим судом установлено, що за результатами розгляду заяви позивача від 07.06.2026 №8408 ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення від 15.06.2026 №032350012437 про відмову в перерахунку пенсії.

Отже, у спірних правовідносинах з боку ГУ ПФУ в Донецькій області мала місце не бездіяльність, а прийняття індивідуального акта про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Оскільки зазначене рішення ґрунтується на неправильному застосуванні законодавства щодо індексації пенсій та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку про його протиправність та необхідність скасування.

Щодо ГУ ПФУ у Волинській області суд зазначає, що позивач перебуває на пенсійному обліку саме в цьому органі, який здійснює виплату та поточні перерахунки його пенсії.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що перерахунки пенсії у 2022-2026 роках проводилися органом Пенсійного фонду України за місцем обліку позивача.

При цьому листом від 29.06.2026 №16313-14794/К-02/8-0300/26 ГУ ПФУ у Волинській області фактично відмовило позивачу в проведенні індексації пенсії шляхом застосування загальних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати 9118,81 грн, зазначивши про відсутність підстав для такого перерахунку.

Таким чином, з боку ГУ ПФУ у Волинській області мали місце протиправні дії щодо відмови в проведенні належної індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За таких обставин суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.06.2026 №032350012437, визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в проведенні належної індексації пенсії та зобов`язання останнього здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд враховує, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання протиправної бездіяльності відповідачів не повною мірою відповідає характеру встановленого порушення, оскільки відповідачами фактично вчинено дії щодо відмови в проведенні належної індексації пенсії, а ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло індивідуальний акт про відмову в перерахунку пенсії.

Тому з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до частини другої статті 9 КАС України та обрати належний спосіб судового захисту.

При цьому обов`язок проведення індексації, перерахунку і виплати пенсії належить покласти на ГУ ПФУ у Волинській області як орган Пенсійного фонду України, в якому позивач перебуває на пенсійному обліку та який здійснює виплату його пенсії.

Щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду 10.08.2026 та просить провести перерахунок і виплату пенсії починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на проведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV виникає на підставі закону та не залежить від звернення пенсіонера із відповідною заявою.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2026 у справі №520/35897/24, навіть у межах шестимісячного строку звернення до суду необхідно враховувати всі встановлені законодавством коефіцієнти індексації за попередні роки, оскільки вони підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

Отже, для правильного визначення розміру пенсії позивача станом на 10.02.2026 необхідно послідовно застосувати коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 – також коефіцієнт 1,121.

При цьому врахування коефіцієнтів за попередні роки для визначення належного розміру пенсії не означає здійснення виплати пенсії за періоди, що передують визначеній судом даті початку перерахунку.

Відтак суд дійшов висновку, що перерахунок та виплату пенсії позивачу належить провести з 10.02.2026 шляхом послідовного застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 – також коефіцієнта 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели правомірності відмови у проведенні індексації пенсії позивача шляхом послідовного застосування відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми чинного законодавства України та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з обранням належного способу захисту порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд встановив протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області та дій ГУ ПФУ у Волинській області, а обраний судом спосіб захисту спрямований на відновлення порушеного права позивача, сплачений ним судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів у рівних частинах, тобто по 665,60 грн з кожного.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.06.2026 №032350012437 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії, у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії, у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 з 10.02.2026 та на коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026, та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua