Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №140/6795/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6795/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – в/ч НОМЕР_2 , відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 05.01.2023 по 28.01.2023 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року ; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 05.01.2023 по 28.01.2023 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 30.01.2023 по 31.12.2023 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30.01.2023 по 31.12.2023 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 05.01.2023 по 28.01.2023 у в/ч НОМЕР_3 яка перебувала на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_1 , надалі був переведений до в/ч НОМЕР_2 , де проходив службу з 30.01.2023 по 21.03.2025 та на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

При цьому, за період з 05.01.2023 по 28.01.2023 та 30.01.2023 по 31.12.2023 з йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі, у зв`язку із чим представник позивача звернувся із заявою до відповідача 1 в якій просила нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням базового місяця березень 2018 року, та з адвокатським запитом щодо надання довідки про грошове забезпечення.

Листом від 26.03.2023 в/ч НОМЕР_1 повідомив, що згідно Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік (зі змінами, внесеними згідно із Законами,№ 2953-ІХ від 24.02.2023, № 2992-ІХ від 21.03.2023, № 3166-IX від 29.06.2023, № 3415-IX від 06.10.2023) втратив чинність Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України. 2003 р., № 15. ст. 111 із наступними змінами); Тому індексація у 2023 році не нараховувалася і не виплачувалася.

Також представник ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача 2 в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базового місяця березень 2018 року, та з адвокатським запитом щодо надання довідки про грошове забезпечення.

Листом від 26.03.2026 в/ч НОМЕР_2 повідомило, що згідно з нормативно правовими актами, які регулюють суспільні відносини в сфері проходження військової служби нарахування належної індексації за період з 01.01.2023 по 21.03.2025 здійснено в повному обсязі, крім періоду 01.01.2023 - 31.12.2023, коли було тимчасово зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», тому за вказаний період нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалася.

Такі дії відповідачів уважаю протиправними, та такими, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право позивача на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-10).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 27-28).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 29.05.2026 №1/3297 представник відповідача 1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Порядок проведення індексації визначав (та визначає) порядок врахування рівня підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом у зв`язку з індексацією, порядок нарахування сум індексації та обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (Додаток 5 до Порядку проведення індексації) у такому випадку. Порядок врахування рівня підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом у зв`язку з індексацією полягає у тому, що для визначення індексу споживчих цін з метою проведення подальшої індексації з місяця, наступного за місяцем підняття доходів випереджаючим шляхом, здійснюються обчислення індексу споживчих цім наростаючим підсумком та сум індексації. Вказане обчислення здійснюється до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення грошового доход) випереджаючим шляхом. Виплата ж суми індексації здійснюється тоді, коли нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» (далі Постанова про особливості проведення індексації) внесені зміни в Порядок проведення індексації та запроваджено єдиний механізм нарахування сум індексації у разі, коли відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), зокрема: 3 1 грудня 2015 року термін «базовий місяць» при проведенні індексації не застосовується. У Порядку проведення індексації в редакції, чинній до 01.12.2015 були два визначення терміну «базовий місяць» до 1 грудня 2015 року.

Положеннями пункту З розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закон) № 1774-VIIІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням (арк. спр. 37-39).

Відповідач 2, в/ч НОМЕР_2 , правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Як видно із відомостей військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 05.01.2023 по 28.01.2023 у в/ч НОМЕР_3 яка перебувала на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_1 , надалі був переведений до в/ч НОМЕР_2 , де проходив службу з 30.01.2023 по 21.03.2025 (зворот арк. спр. 13-14).

Листом від 26.03.2026 в/ч НОМЕР_1 №7/1/1089 повідомила, що згідно Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік (зі змінами, внесеними згідно із Законами,№ 2953-ІХ від 24.02.2023, № 2992-ІХ від 21.03.2023, № 3166-IX від 29.06.2023, № 3415-IX від 06.10.2023) втратив чинність Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України. 2003 р., № 15. ст. 111 із наступними змінами); Тому індексація у 2023 році не нараховувалася і не виплачувалася (зворот арк. спр. 14).

Листом від 26.03.2026 в/ч НОМЕР_2 повідомило, що згідно з нормативно правовими актами, які регулюють суспільні відносини в сфері проходження військової служби нарахування належної індексації за період з 01.01.2023 по 21.03.2025 здійснено в повному обсязі, крім періоду 01.01.2023 - 31.12.2023, коли було тимчасово зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», тому за вказаний період нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалася (арк. спр. 16).

Позивач, уважаючи бездіяльність відповідачів, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 05.01.2023 по 28.01.2023 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року протиправною, звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Преамбулою Закону №1282-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Як визначено у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - установлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).

За змістом частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

З 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють зі змінами, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Абзацами першим-другим пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Визначення березня 2018 року як місяця підвищення посадових окладів військовослужбовців має правове значення для обчислення індексації за періоди, протягом яких відповідний законодавчий механізм підлягав застосуванню.

Разом з тим, 03.11.2022 Верховною Радою України прийнято Закон №2710-IX, який набрав чинності з 01.01.2023.

Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, законодавцем безпосередньо встановлено тимчасове зупинення дії законодавчого акта, який визначає правові та організаційні засади проведення індексації грошових доходів населення.

Суд звертає увагу, що зазначене положення Закону №2710-IX було чинним протягом усього 2023 року та поширювалося на правовідносини, пов`язані з проведенням індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому Закон №2710-IX не передбачав винятків щодо збереження механізму індексації грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців, зокрема військовослужбовців Збройних Сил України.

Отже, правове регулювання індексації грошового забезпечення у 2023 році відрізнялося від правового регулювання, яке діяло у попередніх календарних роках.

Зокрема, якщо протягом 2018-2022 років нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснювалися відповідно до положень Закону №1282-XII та Порядку №1078, то протягом 2023 року дія зазначеного Закону була зупинена на підставі прямої норми закону про Державний бюджет України.

Суд наголошує, що зупинення дії Закону №1282-XII не є тотожним скасуванню державних соціальних гарантій військовослужбовців загалом, а становить тимчасову зміну законодавчого регулювання конкретного механізму індексації грошових доходів населення.

При цьому положення частини третьої статті 9 Закону №2011-XII, відповідно до яких грошове забезпечення підлягає індексації згідно із законом, не можуть розглядатися відокремлено від законодавства, що безпосередньо визначає порядок, умови та підстави проведення такої індексації.

Наведена норма Закону №2011-XII має відсильний характер, оскільки не встановлює самостійного порядку обчислення індексу споживчих цін, визначення розміру індексації та умов виникнення права на відповідні виплати.

Таким спеціальним законодавчим механізмом є Закон №1282-XII, дію якого було зупинено на 2023 рік.

Суд зазначає, що питання правомірності ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за 2023 рік уже було предметом розгляду Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 28.06.2024 у справі №200/2319/23 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 02.03.2023, оскільки пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.

Отже, Верховний Суд виходив із того, що зупинення дії Закону №1282-XII унеможливлює застосування передбаченого ним механізму індексації протягом відповідного календарного року.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 18.12.2025 у справі №380/5270/24.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2026 у справі №480/9935/24 так само вказав, що оскільки дія Закону №1282-XII була зупинена на 2023 рік, то підстав для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, механізм розрахунку якої визначено Порядком №1078, у 2023 році не було. Що стосується застосування Порядку №1078, то він не може бути самостійною підставою для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, коли дія закону про індексацію зупинена. Порядок №1078 є інструментом, який застосовується лише тоді, коли чинне законодавство дозволяє це робити, і якщо закон прямо не дозволяє (або забороняє) індексацію, то Порядок №1078 не може бути застосований.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідачів були відсутні законодавчі підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 05.10.2023 по 28.01.2023, що виключає факт протиправності дій (бездіяльності), тож у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Відтак нема підстав і для задоволення вимог позову щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, які по своїй суті є похідними від вимог про нарахування та виплату індексації у 2023 році.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович