Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №140/10296/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10296/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо його взяття 01.04.2022 на військовий облік військовозобов`язаних як особи, виключеної з військового обліку 19.07.2002 на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002 у зв`язку з визнанням непридатною до військової служби; зобов`язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.07.2002 позивача зараховано у запас та визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пп. «г» п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній у 2002 році), видано військовий квиток серії НОМЕР_1 , а 19.07.2002 - виключено з військового обліку.

Разом з тим, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно узяли позивача на військовий облік військовозобов`язаних, вилучили військовий квиток та видали тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що як особа, виключена з військового обліку за непридатністю до військової служби, він втратив статус військовозобов`язаного. Стверджує, що чинне законодавство України не передбачає процедури чи підстав для поновлення на військовому обліку або повторного взяття на облік осіб, виключених з нього за станом здоров`я.

Наголошує, що жодних рішень про скасування рішення від 2002 року не приймалося, а відомості про його виключення з обліку протиправно не внесені до Реєстру.

Щодо строку звернення до суду позивач зауважив, що дізнався про перебування на обліку лише 02.06.2026 під час мобілізаційних заходів та з листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.07.2026.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач із поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач особисто не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про внесення змін до Реєстру чи про виключення з обліку в порядку, визначеному Порядком №1487 та Порядком №559. Відповідач не виносив письмових рішень про відмову у внесенні змін, а тому з його боку відсутня протиправна бездіяльність або рішення для судового контролю.

Вказує, що позивач у 2022 році пройшов медичний огляд ВЛК, за результатами якого визнаний придатним до військової служби (протокол від 01.04.2022 №48).

На переконання відповідача, визнання особи непридатною та виключення/зняття з обліку належить до виключної компетенції ВЛК та ТЦК та СП в позасудовому порядку, а суд не вправі підміняти орган військового управління.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002 ОСОБА_1 зараховано у запас та визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пп. «г» п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на 2002 рік).

Позивачу видано військовий квиток серії НОМЕР_1 .

19.07.2002 позивача виключено з військового обліку.

01.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача взято на військовий облік військовозобов`язаних, вилучено військовий квиток НОМЕР_1 та видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

У пунктах 8, 12 та 14 вказаного тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , виданого відповідачем, містяться записи про те, що воно видане взамін військового квитка НОМЕР_1 від 16.07.2002, виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 , та зафіксовано факт рішення призовної комісії від 16.07.2002 про виключення з обліку.

У п. 13 тимчасового посвідчення 01.04.2022 проставлено штамп про взяття на облік ОСОБА_2 та того ж дня - штамп про зняття з обліку.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.07.2026 №1129/16127 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформація про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відсутня, а зазначається, що він перебуває на обліку з 01.04.2022.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаних, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини 1 статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту «а» частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII у чинній редакції, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Судом встановлено, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002 ОСОБА_1 зараховано у запас та визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пп. «г» п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на 2002 рік).

19.07.2002 позивача виключено з військового обліку.

01.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача взято на військовий облік військовозобов`язаних, вилучено військовий квиток НОМЕР_1 та видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

У пунктах 8, 12 та 14 вказаного тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , виданого відповідачем, містяться записи про те, що воно видане взамін військового квитка НОМЕР_1 від 16.07.2002, виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 , та зафіксовано факт рішення призовної комісії від 16.07.2002 про виключення з обліку.

У п. 13 тимчасового посвідчення 01.04.2022 проставлено штамп про взяття на облік ОСОБА_2 та того ж дня - штамп про зняття з обліку

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі статті 37 Закону №2232-ХІІ, тому позивач мав сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК.

Як свідчать матеріали справи, позивач був виключений з військового обліку на підставі висновку ВЛК, оформленого призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002.

Відтак, беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення військово квитка та тимчасового посвідчення позивача, проставленням свого підпису, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинною та скасування довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002 чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали таку позивачу, тому вона є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження повторного медичного огляду.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Чинне законодавство не має підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

Незважаючи на це, позивач був повторно поновлений на обліку військовозобов`язаних осіб та направлений на медичний огляд до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби.

Оцінюючи правомірність вказаної постанови ВЛК від 01.04.2022, суд виходить із того, що направлення ОСОБА_1 на медичний огляд в 2022 році відбулося всупереч установленому на той час його правовому статусу особи, виключеної з військового обліку.

Відповідач не врахував факт виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я, внаслідок чого останній не мав статусу військовозобов`язаного, як і не мав відповідного обов`язку проходити ВЛК.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позивач ще з 16.07.2002 був виключений з військового обліку як непридатний до військової служби, а тому з того часу перебував в статусі невійськовозобов`язаного та не підлягав обов`язковому медичному огляду ВЛК при ТЦК та СП.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Таким чином, норми Положення №402 передбачають можливість повторного огляду ВЛК осіб, визнаних непридатними до військової служби, лише після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу.

Доказів того, що позивач підлягав повторному огляду ВЛК після обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу відповідач суду не подав.

Так само матеріали справи не містять доказів того, що рішення ВЛК від 16.07.2002 про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку було у встановленому Положенням №402 порядку переглянуто, скасовано або змінено.

Отже, це рішення залишалося чинним, а передбачених законом підстав для ігнорування визначеного ним статусу позивача судом не встановлено.

Таким чином, за відсутності доказів скасування або перегляду рішення ВЛК від 16.07.2002, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не ініціював адміністративну процедуру шляхом особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_7 (або через Портал «Дія») із заявою та документами про внесення змін до Реєстру чи про виключення з військового обліку відповідно до Порядку №1487 та Порядку №559, а відтак, на думку відповідача, з його боку відсутня протиправна бездіяльність чи рішення, які б підлягали судовому контролю.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача як такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, з огляду на таке.

Предметом оскарження у цій справі є конкретна активна дія відповідача - протиправне взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності законних підстав.

Позивач у межах цієї справи не оскаржує бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду його заяви та не вимагає первинного встановлення його правового статусу в судовому порядку. Статус позивача як особи, виключеної з військового обліку за непридатністю до військової служби за станом здоров`я, був юридично оформлений та встановлений уповноваженим органом військового управління ще 16.07.2002.

Спосіб захисту у вигляді визнання дій протиправними прямо передбачений пунктом 3 частини першої статті 5 та пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України і за своєю суттю не передбачає обов`язку особи звертатися з попередньою заявою до органу, який вчинив таке порушення.

Вимога про зобов`язання виключити позивача з обліку та внести відомості до Реєстру є похідною вимогою, покликаною усунути негативні юридичні наслідки протиправного взяття на облік і відновити той правовий стан особи, який існував до вчинення порушення.

Відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Аналогічно, частина перша статті 5 КАС України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, безпосередньо звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Жоден нормативно-правовий акт (у тому числі Порядок №1487 чи Порядок №559) не може обмежувати або скасовувати це конституційне право та створювати перешкоди для судового захисту.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних як особи, виключеної з військового обліку 19.07.2002 на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2002 у зв`язку з визнанням непридатною до військової служби.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_11 виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 02 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Н. В. Стецик