Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №140/6706/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/6706/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС У Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 26.04.2026 у зв`язку із блокуванням виконавчою службою його рахунку він дізнався, що Відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ВДВС у місті Луцьку) відкрито виконавче провадження №80595880 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У про стягнення з нього (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 21030,90 грн. В подальшому, позивач дізнався, що вказаний борг (недоїмка) нарахований йому як фізичній особі-підприємцю за період з 2017 року по 2019 рік.

Позивач спірну вимогу вважає протиправною та зазначає, що був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, однак постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14 припинено його підприємницьку діяльність. Наголошує, що жодної підприємницької діяльності після її припинення не здійснював. Відтак, з 30.12.2014 не має статусу фізичної особи-підприємця, відповідно податковий орган не мав підстав для нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.33).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.38-51) представник відповідача позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 11.10.2006 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, лише 17.05.2019 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням. Оскільки відомості про припинення підприємницької діяльності внесено лише у травні 2019 року, то у позивача відповідно до даних інтегрованої картки платника податків обліковується загальна сума заборгованості по єдиному внеску у розмірі 21030,90 грн (період нарахувань 2017-2019 роки), у зв`язку з чим відповідачем правомірно була винесена податкова вимога від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 11.10.2006 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14 за позовом Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця адміністративний позов задоволено повністю, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (а.с.29-30).

Вказана постанова набрала законної сили 14.01.2015.

17.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, номер запису 21870060003001347 (а.с.25).

ГУ ДПС у Волинській області відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та даних інформаційної системи податкових органів сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У, згідно з якою заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 21030,90 грн, дата набрання чинності вимогою – 16.03.2026 (а.с.22).

Листом від 16.03.2026 №1812/5/03-20-13-04-05 ГУ ДПС у Волинській області направило до Луцького ВДВС у Луцькому районі узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У для подальшого вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно чинного законодавства (а.с.21).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги).

Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону №2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI диний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 7 Закону №2464-VI визначено базу нарахування єдиного внеску.

Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Згідно з абзацами першим, третім, п`ятим, шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VІ, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449 в редакції, чинній на момент винесення спірної вимоги).

Так, положеннями пункту 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За правилами пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Інструкції №449 у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Як вбачається із облікової картки платника податків ГУ ДПС у Волинській області, ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю було нараховано єдиний внесок за період 2017- 2019 років (а.с.49-50).

Водночас, як слідує з матеріалів справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14, яка набрала законної сили 14.01.2015, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (а.с.29-30).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб-підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-ІV).

Згідно з частиною дев`ятою статті 4 Закону №755-ІV фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону №755-ІV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи.

Таким чином, рішення суду про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Згідно зі статтею 49 Закону №755-IV (в редакції, чинній на час прийняття постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14) суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв`язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.

Суд зазначає, що абзацом третім резолютивної частини постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14 постановлено копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та вчинення інших дій, передбачених статтею 49 Закону №755-IV.

Як вбачається з листа Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 №803/2511/14/14135/16, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14 набрала законної сили 14.01.2015 та в цей же день судом копію цього судового рішення було направлено державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця супровідним листом від 14.01.2015 за вих. №803/2511/14/432/15 для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та вчинення інших дій, передбачених статтею 49 Закону №755-IV (а.с.28).

Однак, як встановлено судом, після набрання постановою суду законної сили до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не був внесений.

Лише 17.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі власного рішення (а.с.25).

Таким чином, за період з 2017 року по І квартал 2019 року позивачу був нарахований єдиний внесок в сумі 21030,90 грн, який не був сплачений останнім, на підставі чого і винесено оскаржувану вимогу.

Однак суд наголошує, що податковому органу з 2015 року було відомо про припинення судом підприємницької діяльності позивача постановою суду за позовом податкового органу – Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, та відповідно було відомо про відсутність підстав для нарахування йому заборгованості з єдиного внеску.

Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може нести негативних наслідків у вигляді сплати єдиного внеску, крім того, з огляду на те, що таке зволікання з внесенням запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення його підприємницької діяльності відбулось за відсутності будь-якої вини (чи не вчинення передбачених законом обов`язкових дій) з боку позивача.

Отже, наявність постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14, яка набрала законної сили 14.01.2015, про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 вказує на відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця в розумінні Закону №755-IV і, як наслідок, належність позивача до платників єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI.

Таким чином, з набранням законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 у справі №803/2511/14, якою припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивач мав законні очікування на його виконання, а тому, мав законне право вважати, що не має статусу фізичної особи-підприємця і не повинен сплачувати єдиний внесок, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесеної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 21.05.2026 (а.с.12).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-5541-55 У.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій