Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №120/16315/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 листопада 2026 р. Справа № 120/16315/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача повідомив, що 05.11.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої його визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Відповідні відомості були внесені до військового квитка та електронного військово-облікового документа в системі «Резерв+».

Однак 11.11.2025 під час перебування у м. Підволочиськ позивача зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 , примусово доставили до АДРЕСА_1 , вилучили військовий квиток і медичні документи та направили на повторний медичний огляд, який, за твердженням позивача, відбувся формально, без дослідження відповідної медичної документації.

За результатами такого огляду позивача визнано придатним до військової служби, про що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відповідні відомості з датою ВЛК 11.11.2025.

Представник позивача вважає дії відповідача щодо внесення 11.11.2025 відомостей про придатність позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправними, оскільки на момент повторного огляду висновок ВЛК від 05.11.2025 був чинним, а передбачених законодавством підстав для проведення повторного медичного огляду не існувало.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивача перед призовом на військову службу під час мобілізації було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлено на проходження військово-лікарської комісії.

За результатами медичного огляду 11.11.2025 ВЛК винесено постанову, оформлену довідкою № 2025-1111-1302-0906-7, яку передано відповідачу для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідач наголосив, що законодавство передбачає проходження медичного огляду перед призовом на військову службу, у тому числі особами, які перебувають на військовому обліку в іншому ТЦК та СП, а обов`язок щодо внесення відомостей до Реєстру виникає на підставі отриманої постанови ВЛК. При цьому відповідач не наділений повноваженнями перевіряти правильність проведення медичного огляду, достовірність його результатів чи на власний розсуд обирати, які постанови ВЛК підлягають внесенню до Реєстру.

Оскільки позивач не оскаржував постанову ВЛК від 11.11.2025 до комісії вищого рівня або суду, підстав вважати її незаконною чи недостовірною у відповідача не було. З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв у межах наданих повноважень та з дотриманням установленої процедури, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В подальшому, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не заперечує факту проходження позивачем 05.11.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення та інших визначених підрозділах. Представник позивача наголосив, що висновок цієї ВЛК був чинним протягом одного року, а повторний медичний огляд 11.11.2025 проведено без передбачених законодавством підстав, оскільки не сплив строк дії попереднього висновку, не встановлено змін у стані здоров`я позивача та не наведено обґрунтованих даних, які б зумовлювали необхідність контрольного огляду. При цьому позивач не оскаржує його взяття на військовий облік чи призов на військову службу, а оспорює саме повторне направлення на ВЛК та проведення медичного огляду, за результатами якого його визнано повністю придатним до військової служби. На думку представника позивача, відповідач не врахував чинний висновок попередньої ВЛК, вилучив у позивача військовий квиток та направив його на повторний огляд без належних медичних документів, що призвело до зміни категорії придатності та подальшого призову до бойової військової частини. З огляду на викладене представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що позивач 05.11.2025 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого було прийнято постанову про його придатність до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони. Зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проходження позивачем 05.11.2025 військово-лікарської комісії було оформлено постанову, зазначену у довідці № 2025-1105-1142-4116-7 (а.с. 22). Відомості про результати медичного огляду були внесені до військово-облікових документів позивача.

Водночас, як повідомив представник позивача у позовній заяві, 11.11.2025 проїжджаючи місто Підволочийськ, Тернопільської області Сірика С.П., зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 для перевірки документів.

В подальшому, позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 де повторно пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого його визнано придатним до військової служби. Результати цього огляду оформлено довідкою ВЛК № 2025-1111-1302-0906-7 (а.с. 29-30), яку передано відповідачу для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Факт проходження позивачем повторного медичного огляду 11.11.2025 та прийняття за його результатами постанови ВЛК відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечував. Так само відповідач підтвердив, що отримав зазначену довідку ВЛК (від 11.11.2025), яка позивачем не була оскаржена до комісії вищого рівня або суду, та на її підставі вніс відповідні відомості до Реєстру.

Отже, з урахуванням сформованої стороною позивача прохальної частини позовної заяви, предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо внесення 11.11.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про придатність позивача до військової служби за результатами повторного медичного огляду, проведеного після проходження ним ВЛК 05.11.2025.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає, зокрема, приписку до призовних дільниць, взяття на військовий облік, проходження військової служби та виконання військового обов`язку в запасі. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують, серед іншого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в межах визначених законодавством повноважень.

Правові засади проведення військово-лікарської експертизи, порядок медичного огляду військовозобов`язаних та прийняття постанов військово-лікарськими комісіями визначені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі – Положення № 402).

Згідно з пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП на підставі відповідного направлення. При цьому контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Водночас пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. У разі коли в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я, виникли зміни, за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Отже, наведене нормативне регулювання передбачає як строк чинності постанови ВЛК щодо ступеня придатності військовозобов`язаного, так і можливість проведення повторного медичного огляду до закінчення такого строку за наявності визначеної підстави - змін у стані здоров`я особи, підтверджених її зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я.

Разом із тим суд зауважує, що відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби, а постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного підлягає внесенню до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня її надходження до відповідного ТЦК та СП.

Отже, наведена норма встановлює не лише строк чинності постанови ВЛК, а й окремий обов`язок відповідного ТЦК та СП щодо внесення до Реєстру відомостей на підставі отриманої постанови військово-лікарської комісії.

З огляду на це суд вважає за необхідне розмежувати повноваження військово-лікарської комісії:

- щодо проведення медичного огляду та визначення ступеня придатності особи до військової служби і повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки

- щодо ведення військового обліку й внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Так, питання повноти медичного обстеження, правильності застосування Розкладу хвороб, оцінки стану здоров`я особи та обґрунтованості постанови про ступінь її придатності належать до компетенції ВЛК. Натомість відповідач, отримавши належним чином оформлену постанову ВЛК, зобов`язаний забезпечити внесення передбачених нею відомостей до Реєстру та не наділений повноваженнями самостійно переглядати медичні висновки або підміняти собою орган військово-лікарської експертизи.

Водночас сам по собі факт чинності постанови ВЛК від 05.11.2025 протягом одного року не означає, що така постанова за будь-яких обставин виключає можливість проведення нового медичного огляду.

Положення № 402 допускає проведення повторного огляду у разі виникнення змін у стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або на підставі висновків лікарів закладу охорони здоров`я. Відтак, для оцінки правомірності повторного огляду необхідно встановити не лише строк чинності попередньої постанови, а й обставини, які стали підставою для направлення особи на наступний медичний огляд.

При цьому суд наголошує, що предметом розгляду цієї справи, з урахуванням сформульованих позовних вимог, є саме дії відповідача щодо внесення відомостей до Реєстру, а не безпосередня перевірка медичної обґрунтованості постанови ВЛК від 11.11.2025. Тому доводи позивача про формальність проведеного огляду, недослідження медичної документації та безпідставну зміну висновку щодо ступеня його придатності самі по собі не можуть бути підставою для визнання протиправними дій відповідача, якщо останній діяв на виконання покладеного на нього обов`язку щодо внесення до Реєстру відомостей на підставі отриманої постанови ВЛК.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач підтвердив, що підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо придатності позивача до військової служби стала постанова ВЛК від 11.11.2025, оформлена довідкою № 2025-1111-1302-0906-7. Факт отримання зазначеної довідки та внесення відповідних відомостей до Реєстру позивачем не спростований.

Суд також враховує, що згідно прохальної частини позовної заяви позивач не оскаржує дії щодо його повторного направлення на медичний огляд, як і не заявляє вимог про визнання протиправною та скасування постанови ВЛК від 11.11.2025, а оскаржує саме дії відповідача щодо внесення відомостей на підставі цієї постанови. Водночас доказів того, що відповідач вніс до Реєстру відомості, які не відповідали змісту отриманої постанови ВЛК, або діяв усупереч установленому порядку внесення таких відомостей, матеріали справи не містять.

Посилання представника позивача на те, що попередня постанова ВЛК від 05.11.2025 була чинною, а тому повторний медичний огляд не мав проводитися, стосуються передусім правомірності направлення позивача на повторний медичний огляд та законності дій відповідної ВЛК. Однак ці обставини не свідчать про те, що відповідач, отримавши оформлену постанову ВЛК від 11.11.2025, мав право не виконувати передбачений пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 обов`язок щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру.

При цьому суд не надає оцінки правомірності самого направлення позивача на повторний медичний огляд та обґрунтованості висновку ВЛК від 11.11.2025, оскільки такі питання виходять за межі предмета заявленого спору. Наявність у позивача права оскаржити постанову ВЛК у встановленому законодавством порядку не означає, що відповідач вправі самостійно оцінювати її медичну обґрунтованість або відмовлятися від внесення передбачених нею відомостей до Реєстру.

Отже, з огляду на те, що відповідач вніс до Реєстру відомості на підставі отриманої постанови ВЛК, а доказів порушення ним установленого порядку такого внесення суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваних дій протиправними.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна