Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №120/15727/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 листопада 2026 р. Справа № 120/15727/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити з 01.05.2026 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.05.2026 індексацію та перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, провести виплату пенсії, а також здійснювати її виплату в повному обсязі у загальному порядку з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, а не з видатків на виконання ретроспективних судових рішень та виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення індексації пенсії, призначеної у 2021 році, відповідач не застосував до показника середньої заробітної плати, врахованого при її призначенні, передбачені законодавством коефіцієнти збільшення за 2022–2026 роки. Натомість пенсійний орган здійснював підвищення пенсії за іншим механізмом та встановлював щомісячні доплати. На думку позивача, такий спосіб обчислення порушує його право на належну індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у відзиві заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що індексація проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2014–2016 роки, тоді як застосований при призначенні пенсії позивачу показник за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн перевищував відповідну проіндексовану величину. З цих підстав у 2022–2024 роках позивачу встановлено щомісячні доплати, а у 2025 та 2026 роках застосовано окремі коефіцієнти збільшення, передбачені постановами Кабінету Міністрів України №209 та №236. Відповідач вважає проведені перерахунки правомірними, а також посилається на встановлений законодавством порядок фінансування пенсійних виплат за судовими рішеннями.

Дослідивши надані документи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 12.02.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн.

За відомостями відповідача, до пенсії позивача з 01.03.2022 встановлено щомісячну доплату 135 грн, з 01.03.2023 – 100 грн, з 01.03.2024 – 100 грн.

З 01.03.2025 відповідач застосував до показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії, коефіцієнт 1,0575, унаслідок чого його розмір становив 9643,14 грн, а з 01.03.2026 – коефіцієнт 1,061, унаслідок чого цей показник збільшився до 10231,37 грн.

20.08.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Листом від 17.09.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії у заявлений спосіб. Не погодившись із діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 прийнято постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок №124).

Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати визначається за формулою:

К = ((ЗСЦ + ЗСЗ) * 50% / 100%) + 1,

де ЗСЦ – показник зростання споживчих цін за попередній рік у відсотках; ЗСЗ – показник зростання середньої заробітної плати у відсотках.

Показник зростання середньої заробітної плати визначається за формулою:

ЗСЗ = (Псзп (1) / Псзп (2)) * 100% – 100%,

де Псзп (1) – середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року індексації; Псзп (2) – середня заробітна плата за три календарні роки, що передують попередньому року.

Для проведення щорічної індексації пенсій Кабінет Міністрів України встановив такі коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати:

у 2021 році – 1,11 згідно з постановою від 22.02.2021 №127;

у 2022 році – 1,14 згідно з постановою від 16.02.2022 №118;

у 2023 році – 1,197 згідно з постановою від 24.02.2023 №168;

у 2024 році – 1,0796 згідно з постановою від 23.02.2024 №185;

у 2025 році – 1,115 згідно з постановою від 25.02.2025 №209;

у 2026 році – 1,121 згідно з постановою від 25.02.2026 №236.

При цьому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а пунктом 8 зазначеного розділу передбачено застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України. Відповідний механізм індексації у 2023 році встановлено постановою від 24.02.2023 №168.

Застосовуючи зазначені постанови, відповідач виходив із передбаченого пунктом 5 Порядку №124 показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017. Правомірність використання такого показника для індексації пенсії, призначеної позивачу у 2021 році, підлягає оцінці з урахуванням частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

– показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);

– показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Таким чином, абзац перший у сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Застосовуючи наведені норми права, суд доходить висновку, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши у 2022–2024 роках щомісячні доплати до пенсії та застосувавши у 2025–2026 роках окремі коефіцієнти збільшення до показника середньої заробітної плати за 2018–2020 роки, замість його послідовного збільшення на загальні коефіцієнти індексації 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічного висновку щодо застосування показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії, дійшов Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі №400/4663/24. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд ураховує зазначений висновок при вирішенні спору.

Судова палата Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступлення від вищенаведеного правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Посилання відповідача на міркування щодо необхідності відступлення від попередньої практики не спростовує цього висновку, оскільки такі міркування стосувалися передачі справи на розгляд судової палати, яка за результатами розгляду підстав для відступлення не встановила.

Аналогічного висновку щодо необхідності послідовного врахування попередніх індексацій дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі №440/12722/25. Верховний Суд передбачив застосування до показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії, коефіцієнтів збільшення, встановлених для відповідних років, для перерахунку і виплати пенсії з визначеної дати, з урахуванням раніше проведених виплат.

Пунктом 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено застосування у 2026 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми прийнято постанову №236, пункт 1 якої передбачає збільшення показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,121.

Відповідач застосував до пенсії позивача коефіцієнт 1,061, передбачений пунктом 6 постанови №236 для окремої категорії пенсій, які не були підвищені за загальним механізмом індексації. Однак застосування зазначеного коефіцієнта не усуває необхідності врахування належним чином збільшеного за попередні роки показника середньої заробітної плати. Належне застосування коефіцієнта за 2026 рік потребує попереднього усунення порушень при визначенні розрахункової основи пенсії за результатами індексації у 2022–2025 роках.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача про правомірність проведеного перерахунку з огляду на встановлення щомісячних доплат та застосування спеціальних коефіцієнтів збільшення у 2025 і 2026 роках. Зазначені заходи спрямовані на підвищення рівня пенсійних виплат, однак не замінюють визначеного частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізму індексації показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може визначити інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведені положення передбачають взаємозв`язок вимоги про визнання порушення протиправним та вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії для відновлення порушеного права. Оскільки порядок індексації та належні коефіцієнти визначені законодавством, зобов`язання відповідача провести перерахунок відповідно до встановлених судом умов не є втручанням у його дискреційні повноваження.

Визначаючи належний спосіб захисту, суд враховує наступне.

Позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2026. Водночас право на належний розмір пенсії за результатами щорічної індексації у 2026 році виникло з 01.03.2026, а недотримання відповідачем порядку її обчислення впливає на розмір кожної наступної пенсійної виплати. Звернення позивача від 20.08.2026 не є обставиною, з якою закон пов`язує виникнення такого права.

Частина друга статті 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Оскільки неналежне обчислення пенсії мало місце і до визначеної позивачем дати, обмеження перерахунку датою 01.05.2026 залишило б неусунутими наслідки того самого порушення за попередній період, охоплений строком звернення до суду.

Позивач звернувся до суду 14.10.2026. Тому з урахуванням шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у частині початкової дати перерахунку та забезпечити відновлення порушеного права з 14.04.2026.

Такий підхід до відновлення порушеного права з дати, що передує заявленій позивачем, у межах шестимісячного строку звернення до суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №420/30973/24.

Спір стосується відновлення права на належну щорічну індексацію, а не виникнення нового права на підвищення пенсії внаслідок звернення від 20.08.2026. Тому правила частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків перерахунку за заявою особи не визначають початкової дати відновлення порушеного права.

Отже, відповідача належить зобов`язати здійснити з 14.04.2026 перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги визначити джерело фінансування виплат суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про застосування відповідачем до сум спірного перерахунку окремого порядку фінансування, відстрочення чи обмеження їх виплати. Позивач обґрунтовує зазначену вимогу очікуваним порядком виконання майбутнього судового рішення, а не вже вчиненими діями відповідача щодо таких сум. Саме по собі передбачення окремих видатків у бюджеті Пенсійного фонду України не доводить порушення індивідуального права позивача при їх використанні.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, на яку посилається позивач, втратила чинність 28.08.2026 на підставі постанови від 19.08.2026 №1046. Зміна нормативного регулювання фінансування виплат сама по собі не підтверджує застосування відповідачем будь-яких обмежень до ще не визначеної різниці в розмірі пенсії. Зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії забезпечує захист установленого порушеного права. Підстав для визначення наперед конкретного напряму бюджетних видатків за відсутності спору щодо вже проведеної виплати суд не встановив. Тому в задоволенні додаткової вимоги щодо джерела фінансування виплат належить відмовити з огляду на її передчасність.

Згідно з нормами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на встановлені обставини та наведені правові висновки, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відмова в задоволенні позову стосується лише додаткової вимоги щодо визначення джерела фінансування пенсійних виплат, яка не становить самостійної вимоги, за яку справляється окремий судовий збір. Оскільки основні позовні вимоги щодо індексації та перерахунку пенсії задоволено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн підлягають відшкодуванню повністю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн, врахованого при призначенні пенсії, на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 14.04.2026 індексацію, перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який враховувався при призначенні пенсії, на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович