Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №711/5892/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/592/26 Справа № 711/5892/26 Категорія: ч.2 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Олійник В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А. за участю прокурора Гречаника Р.І., правопорушника ОСОБА_1 , захисника Василенка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року, якою –

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Канів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на час вчинення адміністративного правопорушення начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

в с т а н о в и в:

Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч. 1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст.52 без поважних причин, не повідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП

Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 01.07.2026 року, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.07.2026 поважними, поновити пропущений процесуальний строк.

2. Апеляційну скаргу задовольнити, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.07.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУгАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,

Вважає, казане рішення незаконним, відповідно таким, що підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог закону.

Вказує, що наявні в матеріалах адміністративної справи документи не підтверджують того, що ОСОБА_1 не повідомив НАЗК про відповідне майно, факт його придбання у розстрочку та оформлення права власності у подальшому, відповідно не вчинив адміністративне правопорушення, а судом першої інстанції у оскаржуваній постанові з`ясовано об`єктивну та суб`єктивну сторони цього правопорушення.

Висновки суду першої інстанції, є помилковим, оскільки покази ОСОБА_1 вказують на вчинення ним всіх дій для виправлення невідворотних обставин, які вже сталися, наявність поважних причин для недодачі декларації, вжиття вичерпних, за позицією ОСОБА_1 , заходів, для усунення обставин, які не залежали від його волі.

Сам по собі протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може бути доказом (позиції ВСУ викладена у постанові від 08.07.2020 справа №1771525/17), у той же час, суд першої інстанції послався на нього саме як на доказ винуватості ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню - ст. 38 КУпАП.

Днем виявлення правопорушення є дата до 17.12.25, оскільки станом на дану дату до НАЗК вже скеровано лист у якому констатовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що захиснику в інтересах ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважної причини.

Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.2 ст.172-6 КУпАП визначає відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Дана норма стосується осіб, які згідно із законодавством про запобігання корупції зобов`язані подавати електронні декларації (декларанти).

Об`єктивна сторона: виражається у бездіяльності суб`єкта - особа у встановлений законом строк не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (наприклад, при отриманні доходу або купівлі майна, що перевищує встановлений поріг у прожиткових мінімумах).

Суб`єктивна сторона: характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого чи непрямого). Вчинення діяння через необережність виключає притягнення до відповідальності

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.2 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Так, для кваліфікації діяння за ч.2 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення неповідомлення або несвоєчасне повідомлення (тобто подання поза строком, визначеним законом) про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно із ч.4 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.

Згідно ст.. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць складає 3028 гривні, а тому в підрахунку законодавчого порогу, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2024 року, сума становить 151400,00 грн.

Згідно з Роз`ясненнями Національного агентства від 29.12.2021 № 11 щодо застосування окремих положень ЗУ «про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи.

Відповідно до цих роз`яснень, суб`єкт декларування повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані особисто у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку шляхом заповнення відповідної електронної форми у персональному електронному кабінеті Реєстру (абз. 1 ч. 4 ст. 52 Закону, п. 4 Порядку № 450/21).

Під поняттям одноразовий дохід слід розуміти отримання суб`єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 ПМ, який нарахований та фактично виплачений одним джерелом доходу, має ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

Зобов`язання повідомляти про суттєві зміни в майновому стані є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованим на з`ясування фактичної зміни у майновому стані суб`єкта декларування, не очікуючи подання наступної декларації. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу суб`єктом декларування або здійсненні ним значного видатку.

В ході розгляду справи встановлено, що наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 19.07.2024 № 307-К/ТР, ОСОБА_1 призначено з 23.07.2024 на посаду начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області на умовах контракту.

Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 17.07.2025 № 488-К/ТР, ОСОБА_1 звільнено 22.07.2025 з посади начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (контракту).

Відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону, суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

В свою чергу адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). До організаційно-розпорядчих функцій відносяться обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Отже, ОСОБА_1 , як посадова особа юридичної особи публічного права є суб`єктом Закону та суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, і на неї розповсюджуються обмеження, передбаченні ч.4 ст.52 Закону.

ОСОБА_1 27.01.2025 набув у власність нежитлове приміщення загальною площею 9,7 кв.м. розташоване на 0-му поверсі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 291 000 гривень.

Тобто, ОСОБА_1 набув право власності на вказаний об`єкт нерухомості 27.01.2025 перебуваючи на посаді начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області.

Відповідно до п.5 наказу НАЗК від 06.11.2023 № 249/23, зареєстрованого в Мін`юсті 13.11.2023 за № 1966/41022 посада начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області належить до категорії посад, пов`язаних з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, оскільки віднесена до посади керівника державної організації, призначення якого (укладення контракту з яким) здійснює державний орган, а саме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Згідно із ч.4 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить З 028 гривень. 50 ПМ х 3028 розмір прожиткового мінімуму = 151 400 грн - мінімальний розмір доходу, який підлягає відображенню у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.

Вартість нежитлового приміщення, яке ОСОБА_1 27.01.2025 отримав у власність складає 291 000 грн, що перевищує 151 400 гривень.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст.52 Закону ОСОБА_1 зобов`язаний був повідомити про суттєві зміни в майновому стані до 06.02.2025 включно.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, відсутність повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у його майновому стані у зв`язку з набуттям ним у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн.

Враховуючи, що станом на день вручення даного протоколу останній таке повідомлення не подав, суд апеляційної інстанції приходить до висновок про наявність в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неподання або несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані без поважних причин, вчинення цього діяння через -необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Адміністративні правопорушення з формальним складом — це такі правопорушення, для об`єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи -адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.2 ст.1726 КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.

Таким чином, умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомлений із вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, не виконав вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушив. Він усвідомлював обов`язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і те, що, маючи для цього можливості, їх не подав. Однак наявність такого не є обов`язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов`язку і порушення вимог Закону є об`єктивним наслідком і результатом її діяння.

Крім того, про обізнаність ОСОБА_1 з вимогами Закону про обов`язки, обмеження та заборони, свідчить Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законом, відносно посадових осіб юридичної особи публічного права Служби, на бланку якого останній власноручно поставив підпис, прізвище та ініціали, а також дату - 19.09.2022.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати або вчасно подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу, поважних причин неповідомлення ним про суттєві зміни в майновому стані не з`ясовано.

Як слідує з наявних матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , поважних причин щодо неподання декларації про суттєві зміни не мав.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст.52 без поважних причин, неповідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наступними даними:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 422/2026 від 02.06.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , будучи начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області та відповідно до підпункту «а» п.2 ч. 1 ст.3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.4 ст.52 без поважних причин, не повідомив про суттєві зміни в майновому стані у зв`язку з набуттям у власність нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.(а.с.2-13);

- даними витягу – Державного реєстру речових прав, щодо ОСОБА_1 від 27.01.2025 року.(а.с.19);

- даними сайту НАЗК, з якого вбачається, що ОСОБА_1 декларацію про суттєві зміни в матеріальному стані щодо придбання нежитлового приміщення № 134 загальною площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 291 000 грн, не подавав.(а.с.20-27);

- даними наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури № 307-К/ТР від 19.07.2024 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області в умовах контракту.(а.с.35);

- даними наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури № 488-К/ТР від 17.07.2025 року про звільнення ОСОБА_1 начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (контракту).(а.с.36);

- даними попередження про спеціальні обмеження, встановлені ЗУ «Про запобігання корупції», від 19.09.2022 року, з яким був ознайомлений ОСОБА_1 , про що наявний його підпис.(а.с.39);

- даними положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області.(а.с.40-49);

Суд апеляційної інстанції, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, а саме неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції безпідставно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, а відтак провадження підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи захисника в інтересах ОСОБА_1 з приводу того, що суд першої інстанції безпідставно не врахував сплив процесуальних строків передбачених ч.4 ст.38 КУпАП.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією ОСОБА_1 вчинив 06.02.2025 року.

При цьому, Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводився збір доказів в рамках адміністративного провадження, які були отримання УСР 17.12.2025 року.

Згідно повідомлення Черкаської обласної прокуратури на адресу НАЗК, встановлено, що начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомлено про суттєві зміни у майновому стані, що зумовлені придбанням 19.08.2024 нежитлового приміщення №134, по вул. Козацькій 23, м. Черкаси, загальною площею 9,7 м?, вартістю 291 000 грн, що може свідчити про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбачено ч. 2 ст. 1725КУпАП.

Таким чином, станом щонайменше 17.12.2025 року (повідомлення Черкаської обласної прокуратури) вищевказане правопорушення було виявлено.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 КупАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення пов`язане з корупцією, може бути накладено протягом6 (шести) місяців з дня його виявлення.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

Позицію суду першої інстанції, про те, що на момент ухвалення судового рішення не сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено 02.06.2026 року, суд апеляційної інстанції вважає помилковим. Так, з матеріалів справи вбачається, що щонайменше 17.12.2025 року правоохоронним органам достовірно відомо про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що правоохоронним органам було відомо про вчинення ОСОБА_1 не якогось абстрактивного правопорушення, пов`язаного з корупцією, а у даному випадку конкретного, з повною інформацією про суть правопорушення, в тому числі дату вчинення, конкретний об`єкт нерухомості, вартість майна, площа об`єкта і т.д.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку моментом виявлення слід вважати щонайменше 17.12.2025, а не дату складення адміністративного протоколу.

На підставі з`ясованих обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – підлягає зміні, з виключенням рішення суду про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу та стягненні судового збору, а провадження по справі закрити, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, тому апеляційна скарга захисника в інтересах ОСОБА_1 , підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Поновити захиснику в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захиснику в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП – змінити.

Виключити з постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року, рішення суду про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та стягненні судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн., а провадження по справі закрити, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

В решті постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок