Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №554/17299/25
Суддя: Обідіна О. І.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/17299/25 Номер провадження 22-ц/814/2557/26Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокум. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Бутенко С.Б., Чумак О.В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент Банк" на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2026 року по справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2025 року АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 03.12.2024 в розмірі 11627,46 грн., яка складається з 8783,88 грн. заборгованості за кредитом, 2193,58 грн. заборгованості по відсоткам та 650 грн. пені.
Позов обґрунтований тим, що 03.12.2024 ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 8800 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Неналежне виконання позичальником обов`язків по своєчасній сплаті кредиту, призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 04.12.2025 становить 11627,46 грн., грн. та підлягає стягненню в судовому порядку, оскільки в добровільному порядку не була погашена.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент банк" заборгованість за кредитним договором від 03 грудня 2024 року за тілом кредиту в сумі 8783,88 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та пені відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент банк" судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1829,88 грн.
Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині тіла кредиту та безпідставність щодо стягнення відсотків та пені, з огляду на недоведеність їх узгодження між сторонами, а саме підписання позичальником умови та правила надання банківських послуг.
Не погодившись з рішенням суду, АТ «А-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Зокрема вказує, що підписуючи анкету-заяву позичальник підтвердила факт ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг, тобто сторони узгодили відсоткову ставку та інші умови кредитування.
Звертає увагу, що відповідач користувалася кредитними коштами, а отже має сплатити за це відсотки.
Також посилається на висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» з анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та заявою про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою.
Шляхом підписання анкети-заяви між сторонами було укладено кредитний договір.
У анкеті - заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
До Анкети - заяви банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», тарифи по картці «Зелена» та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
Згідно довідки за лімітами, ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 03.12.2024 кредитний ліміт встановлено у нульовому розмірі, який 09.12.2024 збільшено до 8800 грн. та відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано 5 банківських карток зі строком дії зо грудня 2031 року.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості банк надав розрахунок заборгованості, зазначивши, що остання виникла внаслідок неналежного виконання умов договору та станом на 04.12.2025 становить 11627,46 грн., яка складається з 8783,88 грн. заборгованості за кредитом, 2193,58 грн. заборгованості по відсоткам та 650 грн. пені.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості за кредитом, суд встановив неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, фактичне користування кредитними коштами, що призвело до виникнення заборгованості по тілу кредиту, яку і стягнув відповідно до наданого банком розрахунку.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення процентів та пені, суд дійшов висновку, що сторони не узгодили вказане питання, оскільки підписана анкета-заява не містить узгоджень між сторонами про розмір відсоткової ставки, а відтак позивачем не доведено наявність правових підстав для їх стягнення.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.
Матеріалами справи доводиться факт звернення ОСОБА_1 до АТ «А-Банк» з метою отримання кредиту, підписання анкети-заяви, паспорту споживчого кредиту, відкриття рахунку, видача карток та користування відповідачем кредитними коштами.
В апеляційній скарзі АТ «А-Банк» вказує, що підписавши анкету-заяву позичальник ознайомилася також з у мовами та правилами надання банківських послуг.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів та пені за користування кредитом, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, банк посилається на витяг з тарифів користування кредитною карткою «Зелена» та витяг з умов та правил надання батьківських послуг в АТ «Акцент - Банк», як невід`ємних частин спірного договору.
Тарифами по картці «Зелена», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з умов та правил та тарифи по картці «Зелена» розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент - Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду стосовно відсутності підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з умов та правил та тарифи по картці «Зелена», які надав банк, відповідач розуміла та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк».
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Вказана судова практика є сталою протягом тривалого часу.
Безпідставними є і доводи апеляційної скарги щодо відмови у стягненні процентів з огляду на користування кредитними коштами та узгодженість процентної ставки в заяві про встановлення кредитного ліміт, оскільки вказана заява місить загальну інформацію, як по сумі кредиту від 1000 до 200000 грн., відсотковій ставці, строку кредитування – 7305 днів та інше.
Анкета-заява, яка підписана відповідачем не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, як постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
27.07.2026 представник АТ «А-Банк» звернувся до суду з заявою про повернення помилково сплаченої суми судового збору – 726,72 грн., оскільки при подачі апеляційної скарги в електронній формі мало бути сплачено 2906,88 грн., разом з тим банк сплатив судовий збір в сумі 3633,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 тієї ж статті у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми та відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, суд вирішує питання про повернення сплаченого судового збору.
Враховуючи подання апеляційної скарги в електронній формі та сплату банком 3633,60 грн., замість 2906,88 грн., вказана переплата підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент банк" залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 24 лютого 2026 року залишити без змін.
Клопотання Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про повернення надлишково сплаченого судового збору задовольнити.
Повернути Акціонерному товариству «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, м. Дніпро вул. Батумська, 11, 49074) з Державного бюджету України, 726,72 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги згідно платіжного доручення №1774626492 від 27.06.2026.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2026 року.
Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Чумак О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua