Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №761/45238/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45238/25

Провадження № 2/761/5336/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Капусті Б.В.,

за участі:

представника позивача: Климова О.Ю. ,

представника ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,

представника Приватного виконавця

виконавчого округу міста Києва

Пишного Артема Володимировича: Баша В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів,-

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить: визнати недійсними електронні торги від 21.08.2025 року з реалізації нерухомого майна (лота №577865), а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , проведені Державним підприємством «Сетам» оформлені протоколом проведення електронних торгів №644850 від 21.08.2025 року, відповідно до якого переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Вимоги позову обгрунтовані тим, що ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2024 року у справі №761/9577/24 стягнуто з позивача на користь ОСОБА_5 загальну суму 780 916,00 грн.

Рішення оскаржувалось в апеляційному порядку та залишено без змін. Після звернення до касаційної інстанції, ухвалою Верховного Суду від 10.09.2025 року зупинено виконання рішення суду.

В той же час, 21.08.2025 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання зазначеного вище рішення суду було проведено прилюдні торги на яких реалізовано квартиру, яка належала на праві власності позивачу.

Як зазначає позивач, торги проведені з порушенням положень діючого законодавства, а тому мають бути визнані їх результати недійсними. Так позивач зазначає, що виконавче провадження розпочате до моменту набрання рішенням законної сили; позивача не повідомлено про відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про опис та арешт майна, проведення оцінки спірного об`єкта нерухомості та його подальше виставлення на електронні торги. А тому позивач фактично була позбавлена можливості здійснювати захист власних прав, подати заперечення проти оцінки квартири, проведеної приватним виконавцем, ініціювати проведення незалежної експертної оцінки ринкової вартості майна, подати заяву про участь у торгах чи забезпечити участь інших потенційних покупців, контролювати дотримання процедури продажу належного їй майна.

А тому для захисту порушеного права позивач звернулась до суду з цим позовом.

20.01.2026 року до суду надійшов відзив Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича на заявлені вимоги в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, заявлені позивачем доводи є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки вони зводяться виключно до оскарження підготовчих дій Приватного виконавця до проведення електронних торгів, які згідно із законом мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для скасування результатів електронних торгів. Позивач не наводить жодних фактів чи доказів порушення вимог законодавства з боку організатора електронних торгів, що виключає наявність правових підстав для визнання торгів недійсними.

Також у відзиві зазначено, що недобросовісна поведінка Позивача, який є боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_4 призвела до продажу майна на електронних торгах. Дії виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження. Позивач як під час виконання рішення суду, так і після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_4 - 08.10.2025 року не скористався своїм правом на оскарження дій виконавця, про що свідчить відсутність судових рішень яким було б встановлено порушення у діях приватного виконавця. Позивач не зверталася з відповідною заявою про рецензування звіту. Позивачем не наведено порушення вимог Порядку №2831/5 чи інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, як і не зазначено як саме та чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів. Відсутні підстави для визнання правочину недійсним в момент його укладення передбачені статтями 203 та 215 ЦК України. Оцінка вартості майна здійснена не самим Приватним виконавцем, а залученим відповідним суб`єктом, що також має самостійний спосіб оскарження. Таким чином, відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними.

23.01.2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на заявлені вимоги в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, виходячи зі змісту позову вбачається, що фактично всі аргументи та доводи Позивача у позові як підстави для визнання недійсними електронних торгів зводяться до незгоди з діями та рішеннями Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного Артема Володимировича в межах здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2024 року про стягнення з Позивача ОСОБА_4 на користь Третьої особи ОСОБА_5 грошових коштів. Жодних вимог до ОСОБА_2 або доводів відносно нього позовна заява не містить. Слід врахувати правову позицію, викладену зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №678/301/12 та у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/10136/17, від 30.01.2020 у справі № 903/41/18 та від 08.07.2020 у справі №201/18443/17, від 26.05.2022 у справі № 905/857/19 (905/1455/20), від 06 лютого 2024 року у cправі № 910/1539/21 (910/4002/23), згідно з якою дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Зокрема, оцінку майна можливо оскаржити в порядку оскарження рішень та дій виконавців (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529 цс 19)).

Окрім цього, доводи позивача щодо незаконності проведеного приватним виконавцем опису та арешту майна боржника, оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження та повинні розглядатись судом у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України. Також, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, Судом констатовано, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення, - статті 58, 62 Закону № 606-ХІV, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статті 55, 85 цього Закону). Отже, незаконність дій державного виконавця під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-XIV щодо проведення оцінки майна, визначення його вартості чи оцінки (уцінки) до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Крім того, вирішення питання про дотримання порядку та законності закінчення виконавчого провадження з виконання рішення, а також прийняття рішення державним виконавцем про наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу не стосуються правил проведення прилюдних торгів і також мають самостійний спосіб оскарження. Висновки щодо оскарження дії (бездіяльності) державного виконавця, що стосуються порушень, допущених державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV, в порядку, передбаченому цим Законом викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (провадження № 6-76цс13), від 23 вересня 2014 року (провадження № 3-112гс14) і підстав для відступу від цих висновків не вбачається. Отже, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, а тому не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними У позовній заяві Позивач зазначив, що 08.10.2025 року представник Позивача - адвокат Климов О.Ю. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3. Представник зазначає, що Позивач не скористалася своїм правом щодо оскарження дій та рішень приватного виконавця у вищезгаданому виконавчому провадженні у визначені законом строки навіть після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 08.10.2025 року.

30.01.2026 року до суду надійшли відповіді представника позивача на відзиви відповідачів в яких він наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Заперечення на відповідь на відзиви до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представники Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича та ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзивах.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзиви на заявлені вимоги до суду не направили.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, що не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши представників сторін, врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 13.08.1999 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2024 року (справа №761/9577/24) позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 749 286 (сімсот сорок дев?ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп., витрати за виконання експертного дослідження у розмірі 8 750 (вісім тисяч сімсот п?ятдесят ) грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 7 880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрати по оплаті правничої допомоги у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп., а всього 780 916 (сімсот вісімдесят тисяч дев?ятсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Постановою від 21.01.2025 року Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання зазначеного рішення суду.

Крім того, постановою від 21.01.2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович звернув стягнення на майно (кошти) боржника.

Постановою від 21.02.2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович описав квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 .

Постановою від 04.03.2025 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оцінка і консультації» для визначення вартості описаного майна.

Згідно із Звітом від 12.03.2025 року, вартість квартири АДРЕСА_1 становить 3 621 500,00 грн.

19.03.2025 року приватний виконавець підготував заявку на реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 .

В подальшому, ухвалою суду від 22.05.2025 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишено без задоволення.

ОСОБА_4 не погодилась з рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2024 року та звернулась з апеляційною скаргою. Постановою Київського апеляційного суду від 17.07.2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Климовим Олексієм Юрійовичем, - залишено без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишено без змін.

21.08.2025 року (тобто більше ніж через місяць з дня розгляду судом апеляційної інстанції) проведено електронні торги з продажу арештованого майна. Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) №644850 сформованого 21.08.2025 року переможцем торгів визнано ОСОБА_2 ; ціна продажу квартири склала 2 750 000,00 грн.

Позивач не надав доказів, що він оскаржував постанови та дії приватного виконавця.

Не погодившись із постановою апеляційної інстанції, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу та ухвалою Верховного Суду від 10.09.2025 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , поданою її представником - адвокатом Климовим Олексієм Юрійовичем, на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року. Клопотання ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Климов Олексій Юрійович, про зупинення виконання заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року задоволено. Зупинено виконання заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року у справі №761/9577/24 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила визнати недійсними електронні торги від 21.08.2025 року з реалізації нерухомого майна (лота №577865), а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , проведені Державним підприємством «Сетам» оформлені протоколом проведення електронних торгів №644850 від 21.08.2025 року, відповідно до якого переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина першастатті 61 Закону України «Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Вище викладене вказується та обґрунтовується у Постанові Верховного Суду у справі № 639/4971/18 від 18.03.2020 року. Подібний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Згідно з положеннями статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦПК України визначає підстави для визнання правочинів недійсними.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, діюче законодавство пов`язує недійсність правочину з недодержанням саме в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Електронні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Для визнання торгів недійсними суд має встановити порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Однак позивач в позовній заяві не посилався на порушення вказаного порядку.

При зверненні до суду з позовом позивач як на підставу визнання результатів електронних торгів недійсними посилалась на ту обставину, що виконавче провадження було розпочате до моменту набрання рішенням законної сили, позивача не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, винесення постанови про опис та арешт майна, проведення оцінки спірного об`єкта нерухомості та його подальше виставлення на електронні торги.

Зазначені позивачем порушення мали бути предметом оскарження щодо дій чи постанов приватного виконавця, однак позивач власним правом не скористалася та не звернулася до суду з відповідною скаргою.

А тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними електронних торгів від 21.08.2025 року з реалізації нерухомого майна (лота №577865), а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , проведені Державним підприємством «Сетам» оформлені протоколом проведення електронних торгів №644850 від 21.08.2025 року, відповідно до якого переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, так як в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами що в момент проведення торгів було порушено положення діючого законодавства внаслідок яких електронні торги можуть бути визнані недійсними, тому оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог, на підставі положень ч.1 ст.158 ЦПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, застосовані судом ухвалою від 29.10.2025 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, Державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів - відмовити.

Скасувати забезпечення позову - арешт квартири АДРЕСА_1 , застосований ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 29.10.2025 року.

Боржник - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Стягувач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_3 .

Строк пред`явлення рішення до виконання три роки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула