Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №732/901/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 732/901/26Головуючий у 1 інстанції Кравчук М. В.

Провадження № 33/4823/838/26

Категорія - керування т/з в стані сп`яніння

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокумісто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Лебеженко В.О., за участю захисника Чикилевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Сновського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Суд першої інстанції установив, що 27.05.2026 о 18 годині 01 хвилини у м. Городні, вул. Армійська, 54, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “ВАЗ 21053”, д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі стосовно нього у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Вказує, що поліцейськими не доведено належними та допустимими доказами порушення ним правил дорожнього руху, у зв`язку з якими він був зупинений, та повинен пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. На думку апелянта, оскільки його було безпідставно зупинено співробітниками поліції, то всі докази по справі, отримані після зупинки, є недопустимими. Вважає, що суд поверхнево підійшов до розгляду справи та порушив його права.

3. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник Чикилевська О.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про що повідомив і його захисник.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду

Щодо тверджень про відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 289 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вище наведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху установлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, погодилась виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження медичного огляду.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 677115 від 27.05.2026, який ОСОБА_1 власноруч підписав та по суті порушення вказав: “я не керував” (а.с. 4).

Згідно з довідкою ВП №3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області від 28.05.2026, гр. ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с. 7).

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Так, з відеозапису убачається, як поліцейські рухаються за автомобілем “ВАЗ 21053”, д.н.з НОМЕР_1 , який на перехресті здійснив поворот ліворуч та зупинився. Зафіксовано, як водій переміщується з водійського сидіння на переднє пасажирське. Потім, зі сторони переднього пасажирського сидіння автомобіля виходить цей чоловік, та намагався піти з місця події В подальшому, ним виявився ОСОБА_1 . Поліцейськими повідомлено про ведення відео фіксації та про причину зупинки, а саме здійснення повороту ліворуч без увімкненого покажчика повороту. Під час спілкування поліцейський виявляє у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, та пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого приладу “Драгер” або у медичному закладі, а також роз`яснює наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на що водій ОСОБА_1 відповів, що “нічого проходити не буде, оскільки автомобілем він не керував”. На неодноразові пропозиції співробітника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, водій ОСОБА_1 відповідав категоричною відмовою та вважав вимоги поліцейського незаконними. Поліцейський повідомляє про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР, роз`яснює права і обов`язки водієві і що його буде відсторонено від керування транспортним засобом. Видно як поліцейські оформляють адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ознайомлюють зі змістом протоколу, який він власноруч підписав.

Отже, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду вважає, що наведені докази є взаємоузгодженими, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини, встановлені судом першої інстанції. При цьому доводи апеляційної скарги не містять будь-яких об`єктивних даних, які б спростовували наведені докази або свідчили про їх недопустимість чи недостовірність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не спростовують правильності його висновків, зроблених відповідно до вимог ст.252 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП, та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Тому підстав для визнання протоколу недопустимим доказом та скасування постанови суду і закриття провадження у справі, на чому наголошує апелянт, апеляційним судом не установлено.

Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу та на те, що поліцейськими не доведено належними та допустимими доказами порушення ним правил дорожнього руху, у зв`язку з якими він був зупинений, не знайшли свого підтвердження, оскільки в повному обсязі спростовуються даними відеозапису, з якого вбачається, що причиною зупинки стало порушення водієм правил дорожнього руху (п. 9.2 б ПДР), а саме не увімкнення на перехресті водієм покажчика повороту відповідного напрямку перед здійсненням повороту ліворуч, тому поліцейськими, які їхали за автомобілем, було прийнято законне рішення про зупинку цього транспортного засобу. Про причину зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Суддя апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, а тому дії поліцейського, який зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , відповідають чинному законодавству.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

За таких обставин суддя апеляційного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази та обґрунтовано визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2026 року відносно нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Лебеженко