Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №733/1387/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 733/1387/26Головуючий у 1 інстанції Карапиш Т. В.

Провадження № 33/4823/898/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Куценка М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 серпня 2026 року о 01 годині 23 хвилин в м. Ічня, вул. Станіслава Маринчика, 1 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зупинка транспортного засобу була здійснена поліцейськими з порушенням ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», на відеозаписі повністю відсутні передбачені законом ознаки алкогольного сп`яніння, під час оформлення матеріалів було порушено його право на правову допомогу за ст. 268 КУпАП, а суд першої інстанції помилково розцінив пропозицію «залагодити питання» щодо порушення комендантської години як доказ нетверезого керування, внаслідок чого всі подальші дії та зібрані дані є неправомірними на підставі доктрини «плодів зіпсованого дерева».

Також до початку розгляду справи ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши відеозапис, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП висновок про винуватість особи має ґрунтуватися на всебічній оцінці сукупності доказів, які підтверджують подію правопорушення та всі необхідні ознаки його складу. Обов`язок збирання доказів покладено на уповноважених законом осіб; особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість. Протокол не має наперед установленої доказової сили та підлягає перевірці нарівні з іншими матеріалами.

ОСОБА_1 інкриміновано відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Це самостійна форма правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому в цій справі належить установити факт керування, наявність законних підстав для огляду, дотримання порядку його пропонування та свідому відмову від нього. Доведення фактичного стану сп`яніння для цієї форми правопорушення не вимагається.

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_2 , 12 серпня 2026 року о 01 годині 23 хвилини в м. Ічня по вул. Станіслава Маринчика, 1 підтверджується матеріалами справи та ним не заперечується.

Доводи про незаконність зупинення автомобіля є необґрунтованими. Пункт 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає право поліцейського зупинити транспортний засіб, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Згідно з пунктами 8, 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573, під час комендантської години діють обмеження перебування осіб у громадських місцях та руху транспортних засобів, а патрулі уповноважені перевіряти документи й дотримання цих обмежень.

На час події на території Чернігівської області діяла комендантська година з 00:00 до 04:00, запроваджена з 01 січня 2026 року наказом начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 31 грудня 2025 року № 1. Автомобіль зупинено саме в цей період, про відповідну причину ОСОБА_1 повідомлено. Сам апелянт визнає порушення обмежень комендантської години. Отже, зупинення мало конкретну правову підставу. Наявність окремої санкції за порушення комендантської години не є умовою здійснення поліцією перевірки дотримання встановленого обмеження руху.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. За ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та пунктами 2, 3 розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, підставою для огляду є виявлення передбачених ознак такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння належить, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота. Одночасної наявності всіх перелічених в Інструкції ознак законодавство не вимагає.

У протоколі серії ЕПР1 № 743340 від 12 серпня 2026 року зазначено конкретну ознаку - запах алкоголю з порожнини рота. Ці відомості суд оцінює разом із відеозаписом спілкування поліцейських зі ОСОБА_1 . З нього вбачається, що питання про вживання алкоголю та пропозиція огляду виникли під час безпосереднього спілкування після зупинення автомобіля. Отже, перевірка можливого алкогольного сп`яніння була предметом розмови від початку відповідних дій поліцейських.

Відсутність на відеозаписі окремої фрази про виявлений запах алкоголю не тотожна відсутності самої ознаки. Відеозапис за своїми властивостями не відтворює запаху, тому відсутність на ньому видимих порушень мови чи координації рухів не спростовує зафіксованих у протоколі відомостей про запах. При цьому самі лише підозра поліцейського або запитання про вживання алкоголю не замінюють передбаченої законом підстави для огляду. У цій справі такою підставою є зазначена в протоколі конкретна ознака, оцінена у сукупності з обставинами зафіксованого спілкування.

Досліджений апеляційним судом відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд саме на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинення за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Йому роз`яснено наслідки відмови та відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від обох запропонованих способів огляду він відмовився. Зміст його відповідей і подальша поведінка свідчать, що він розумів предмет вимоги, запропоновану процедуру та наслідки її невиконання.

Такий порядок відповідає ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103 та п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735: у разі відмови від огляду поліцейським має бути забезпечена можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 цією можливістю не скористався, відмовившись від відповідної пропозиції. Відмова зафіксована технічним засобом відеозапису, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку № 1103.

Отже, відмова стосувалася конкретної та зрозумілої вимоги пройти огляд на алкогольне сп`яніння, а не невизначеної перевірки чи оформлення порушення комендантської години. Заперечення апелянтом факту вживання алкоголю не звільняло його від обов`язку пройти огляд за наявності встановленої підстави для його проведення.

Щодо доводів про нероз`яснення процесуальних прав. Відсутність на відеозаписі роз`яснення повного переліку процесуальних прав не зумовлює автоматичного відхилення всіх доказів. Наслідки такого недоліку належить оцінювати з огляду на його вплив на одержання конкретних доказів і можливість особи захищатися. Висновок про вчинення правопорушення в цій справі не ґрунтується на зізнанні чи поясненнях ОСОБА_1 , одержаних усупереч праву не свідчити проти себе. Відеозапис відображає саму поведінку, яка становить предмет судової перевірки: відмову від огляду після зрозумілої пропозиції та роз`яснення її наслідків. Звернень про залучення захисника він не заявляв; відмова від огляду не була пов`язана з очікуванням правничої допомоги.

У суді першої інстанції ОСОБА_1 подав письмове клопотання про закриття провадження, а під час апеляційного перегляду - скаргу з викладом заперечень щодо підстав огляду, процедури та допустимості доказів. Ці заперечення перевірені апеляційним судом, у тому числі шляхом дослідження відеозапису. За таких конкретних обставин указані апелянтом недоліки не спростовують достовірності зафіксованої відмови та достатності доказів для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відмова ОСОБА_1 від підписання протоколу не є доказом його вини. Стаття 256 КУпАП передбачає можливість такої відмови та внесення відповідного запису. Неоскарження дій поліцейських в окремому порядку також не обмежує права особи заперечувати їх законність під час розгляду справи. Тому відповідні міркування місцевого суду апеляційний суд не бере за основу свого висновку.

Посилання на похідну недопустимість усіх зібраних матеріалів через незаконність зупинення автомобіля є безпідставним, оскільки незаконності зупинення не встановлено. Питання допустимості кожного доказу перевірено окремо.

Наведені в апеляційній скарзі постанови інших судів не звільняють від оцінки фактичних обставин цієї справи. Висновки щодо незаконності зупинення чи недоведеності відмови в інших провадженнях не можуть бути механічно перенесені на встановлену тут сукупність обставин. Посилання апелянта на презумпцію невинуватості та гарантії ст. 6 Конвенції враховано при перевірці доказів; ці гарантії не усувають передбаченого законом обов`язку пройти огляд за наявності належних підстав.

Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує вчинення ОСОБА_1 правопорушення у формі відмови від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Підстав для закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП немає.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяМ. О. Куценко