Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №744/560/26 — Семенівський районний суд Чернігівської області

Суд: Семенівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №744/560/26

Суддя: Смага С. В.

29.10.2026

Справа № 744/560/26

Провадження № 2/744/610/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем, ОСОБА_1 , пред`явлено до суду позов до відповідача, ОСОБА_2 , про виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності, в якому позивач просила: виділити в натурі їй, тобто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй частку домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м., житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м., загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м.; визнати за нею, тобто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м.; житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м., загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м.; визнати за нею, тобто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності вцілому на прибудову «А4» (коридор 1-1 площею 5,7 кв. м., санвузол 1-2 площею 5,8 кв. м), загальною площею 11,5 кв. м, житловою площею 0,00 кв. м, літню кухню «Б», сарай «В», що розташовані по АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ; виділити в натурі ОСОБА_2 , належну йому частку домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - частину житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , а саме: кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м, а також сарай «В-1», льох «Г-1»; визнати за ОСОБА_2 право приватної власності в цілому на окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , а саме: кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м, загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м, а також сарай «В-1», льох «Г-1»; справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження; судові витрати залишити за нею; справу розглянути без її участі протягом всіх судових засідань.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила про те, що їй на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 06 липня 2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 вересня 2008 року. Власником іншої 1/2 частки будинку є ОСОБА_2 - відповідач у справі, що підтверджується договором дарування частини житлового будинку від 29 липня 1998 року, який зареєстровано в Новгород-Сіверському міжміському бюро технічної інвентаризації 05 серпня 1998 року за реєстровим номером 431. Сам будинок А1, А2, АЗ, А4 згідно технічного паспорту складається з приміщень, які поділені на дві окремих квартири. На даний час між приміщеннями, яке належить їй з одного боку та відповідачу з іншого боку, стоять перегородки згідно паспорту. Кожна з квартир відокремлена та має окремий вхід, квартири мають окремі системи опалення, водопостачання та водовідведення, окремо електрифіковані, мають окремі засоби обліку електричної енергії тощо. Фактично вона проживає, володіє та користуюся своїми окремими приміщенням житлового будинку, а відповідач проживає, володіє та користується своїми окремими приміщенням житлового будинку.

Окрім того, нею без дозволу на проведення будівельних робіт у 2021 році була побудована прибудова до будинку «А4», побудована літня кухня «Б», сарай «В», а сарай «Б-1» знесено. Окрім того в будинку А1 та в прибудові А2 було зроблено перепланування кімнат, в результаті чого була змінена житлова площа будинку. На даний час вона не може зареєструвати за собою право власності на прибудову «А2», літню кухню «Б», сарай «В», позаяк вони збудовані без дозвільних документів. З господарських будівель та споруд вона фактично володіє та користується літньою кухнею «Б», сараєм «В», відповідач володіє та користується сараєм «В-1», льохом «Г-1». В 2025 році вона звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на - зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який підтверджує належний технічний стан житлового будинку та господарських будівель і споруд, а також можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Згідно приписів ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. З 14 травня 2009 року вона є власником земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 7424710100:03:001:0017) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована під тією частиною житлового будинку та господарськими будівлями, якими вона фактично володіє та користуюся і бажає визнати за собою. На даний час вона бажає виділити свою частку домоволодіння в натурі, аби мати окрему поштову адресу та окремий об`єкт нерухомого майна з чітко визначеними приміщеннями та господарськими спорудами, які їй фактично належать та будуть належати згідно Реєстру права власності на нерухоме майно.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності у відповідності до положення ч 1 ст. 364 ЦК. Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідач є суб`єктами спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, складеного Новгород-Сіверським міжміським бюро технічної інвентаризації 18 травня 2026 року, за технічними показниками об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділено.

Позивач бажає виділити собі в натурі приміщення будинку, в яких я фактично проживає та якими володіє і користується, а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м., житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м., загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м. Відповідачу необхідно виділити в натурі приміщення, в яких він фактично проживає та якими володіє і користується, а саме: сарай «В-1», льох «Г-1», а також кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м. Відповідач не заперечує щодо кількості та площі приміщень будинку та господарських будівель і споруд, які вона просить виділити собі в натурі, без проведення будь-яких доплат нею відповідачу або навпаки. Проте відповідач відмовляється їхати до нотаріуса та укладати договір поділу будинку. Окрім того за нею, як за власником земельної ділянки, необхідно визнати право власності на самочинно збудоване нею майно, а саме: прибудову «А4» (коридор 1-1 площею 5,7 кв. м., санвузол 1-2 площею 5,8 кв. м), літню кухню «Б», сарай «В».

Оскільки ринкова вартість усього будинку складає 234284 гривень, тому вартість 1/2 частин, що їй належить, складає 117141 гривень 50 копійок, з чого і сплачено судовий збір.

Ухвалою судді від 20 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила справу розглянути без її участі протягом всіх судових засідань.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, судова повістка про виклик, яка направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернута до суду з поштовим повідомленням з відміткою: «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про поважні причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд вважає за необхідне розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов повністю за наступних обставин.

У справі встановлено, що позивачу на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 06 липня 2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 вересня 2008 року. Власником іншої 1/2 частки будинку є ОСОБА_2 - відповідач у справі, що підтверджується договором дарування частини житлового будинку від 29 липня 1998 року, який зареєстровано в Новгород-Сіверському міжміському бюро технічної інвентаризації 05 серпня 1998 року за реєстровим номером 431. Сам будинок А1, А2, АЗ, А4 згідно технічного паспорту складається з приміщень, які поділені на дві окремих квартири. На даний час між приміщеннями, яке належить позивачу з одного боку та відповідачу з іншого боку, стоять перегородки згідно паспорту. Кожна з квартир відокремлена та має окремий вхід, квартири мають окремі системи опалення, водопостачання та водовідведення, окремо електрифіковані, мають окремі засоби обліку електричної енергії тощо. Фактично позивач проживає, володіє та користуюся своїми окремими приміщенням житлового будинку, а відповідач проживає, володіє та користується своїми окремими приміщенням житлового будинку.

Окрім того, позивачем без дозволу на проведення будівельних робіт у 2021 році була побудована прибудова до будинку «А4», побудована літня кухня «Б», сарай «В», а сарай «Б-1» знесено. Окрім того в будинку А1 та в прибудові А2 було зроблено перепланування кімнат, в результаті чого була змінена житлова площа будинку. На даний час позивач не може зареєструвати за собою право власності на прибудову «А2», літню кухню «Б», сарай «В», позаяк вони збудовані без дозвільних документів. З господарських будівель та споруд позивач фактично володіє та користується літньою кухнею «Б», сараєм «В», відповідач володіє та користується сараєм «В-1», льохом «Г-1». В 2025 році позивач звернулася в органи БТІ та виготовила технічну документацію (технічний паспорт) на - зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, який підтверджує належний технічний стан житлового будинку та господарських будівель і споруд, а також можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Згідно приписів ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. З 14 травня 2009 року позивач є власником земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 7424710100:03:001:0017) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована під тією частиною житлового будинку та господарськими будівлями, якими позивач фактично володіє та користуюся і бажає визнати за собою. На даний час позивач бажає виділити свою частку домоволодіння в натурі, аби мати окрему поштову адресу та окремий об`єкт нерухомого майна з чітко визначеними приміщеннями та господарськими спорудами, які позивачу фактично належать та будуть належати згідно Реєстру права власності на нерухоме майно.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності у відповідності до положення ч 1 ст. 364 ЦК. Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Тобто, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідач є суб`єктами спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, складеного Новгород-Сіверським міжміським бюро технічної інвентаризації 18 травня 2026 року, за технічними показниками об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 може бути поділено.

Позивач бажає виділити собі в натурі приміщення будинку, в яких вона фактично проживає та якими володіє і користується, а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м., житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м., загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м. Відповідачу необхідно виділити в натурі приміщення, в яких він фактично проживає та якими володіє і користується, а саме: сарай «В-1», льох «Г-1», а також кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м. Відповідач не заперечує щодо кількості та площі приміщень будинку та господарських будівель і споруд, які позивач просить виділити собі в натурі, без проведення будь-яких доплат позивачем відповідачу або навпаки. Проте відповідач відмовляється їхати до нотаріуса та укладати договір поділу будинку. Окрім того за позивачем, як за власником земельної ділянки, необхідно визнати право власності на самочинно збудоване позивачем майно, а саме: прибудову «А4» (коридор 1-1 площею 5,7 кв. м., санвузол 1-2 площею 5,8 кв. м), літню кухню «Б», сарай «В».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності - задовольнити повністю.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй частку домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м., житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м., загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-3 площею 10,0 кв. м.; житлову кімнату 1-4 площею 13,5 кв. м., житлову кімнату 1-5 площею 8,5 кв. м., житлову кімнату 1-6 площею 20,9 кв. м, кухню 1-7 площею 9,1 кв. м та коридор 1-8 площею 13,6 кв. м, загальною площею 75,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності в цілому на прибудову «А4» (коридор 1-1 площею 5,7 кв. м., санвузол 1-2 площею 5,8 кв. м), загальною площею 11,5 кв. м, житловою площею 0,00 кв. м, літню кухню «Б», сарай «В», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належну йому частку домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - частину житлового будинку з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м, загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м, а також сарай «В-1», льох «Г-1».

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності в цілому на окремий об`єкт нерухомого майна з часткою 1/1 - будинок з господарсько-побутовими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімнати будинку: І площею 9,5 кв. м, кімнату 2-1 площею 6,1 кв. м, кімнату 2-2 площею 12,3 кв. м, кімнату 2-3 площею 20,0 кв. м., кімнату 2-4 площею 9,3 кв. м, кімнату 2-5 площею 9,2 кв. м, кімнату 2-6 площею 19,0 кв. м та кімнату 2-7 площею 4,0 кв. м, загальною площею 89,4 кв. м, житловою площею 57,5 кв. м, а також сарай «В-1», льох «Г-1».

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Семенівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3

Суддя: С. В. Смага

Оригінал: reyestr.court.gov.ua