Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №741/672/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/895/26

Єдиний унікальний номер 741/672/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Носівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року представник позивача адвокат Яцун Володимир Михайлович, представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визначення позивачеві додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельні ділянки, що знаходяться на території Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 1,2718 га, кадастровий номер 7423881000:02:002:0169, та площею 0,8104 га, кадастровий номер 7423881000:02:002:0157, що належали померлій на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 625318, цільове призначення землі: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Останні роки життя стан здоров`я ОСОБА_3 суттєво погіршувався. За деякий час до її смерті позивач забрав матір до м. Київ, оскільки остання хворіла та потребувала кваліфікованої медичної допомоги. Позивач здійснював догляд, відвідував матір у медичних закладах, де вона проходила лікування. Після смерті матері позивач здійснив її поховання та організовував поминальні обряди. У зв`язку з цим позивач уважав, що він фактично прийняв спадщину після смерті матері як спадкоємець першої черги за законом. При зверненні до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлої позивачеві було роз`яснено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, позивач пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини після її смерті, йому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку стало те, що позивач добросовісно вважав, що він фактично прийняв спадщину, оскільки здійснював постійний догляд за нею до дня її смерті, забезпечував лікування, організовував поховання, поминальні обряди. Крім позивача, спадкоємцем першої черги за законом є відповідач ОСОБА_2 , який спадщину не приняв та не заперечує проти задоволення позову. Заповіту померла за життя не складала.

Позивач уважає, що він пропустив строк для прийняття спадщини із поважних причин, тому представник позивача просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 06 травня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04 серпня 2026 року, витребувано з Державного нотаріального архіву Чернігівської області інформаційні довідки зі Спадкового реєстру та відомості щодо спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 (а. с. 23).

03 червня 2026 року до суду з Державного нотаріального архіву Чернігівської області надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 02 листопада 2026 року (а. с. 51).

У судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_4 не з`явилися, до початку підготовчого судового засідання представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги та пояснення, викладені в позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача (а. с. 50).

Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але до початку судового засідання представник міської ради подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада просить розглянути справу без участі свого представника за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами, рішення винести на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства України (а. с. 47).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, до початку підготовчого судового засідання надіслав до суду заяву, у якій указав, що позовні вимоги він визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення, просить провести розгляд справи без його участі (а. с. 43).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ померла ОСОБА_3 , про що 05 лютого 2010 року відділом реєстрації смерті у м. Києві зроблено відповідний актовий запис за № 2494, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Судом установлено, що на день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна та фактично проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області № 186 від 28 липня 2025 року (а. с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельні ділянки, розташовані на території Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 1,2718 га, кадастровий номер 7423881000:02:002:0169, та площею 0,8104 га, кадастровий номер 7423881000:02:002:0157, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали померлій на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 625318 (а. с. 10).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 38). Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 40) та повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області № 1193/01-17 від 27 травня 2026 року (а. с. 41) слідує, що до майна померлої ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася. Тобто позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. У позовній заяві представник позивача вказує, що він на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 здійснював за нею догляд, якого остання потребувала в силу віку та стану здоров`я, здійснював її лікування, а після смерті – поховання та поминальні обряди, а тому вважав, що прийняв спадщину після смерті матері фактично.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, при вирішенні питання про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 суд ураховує, що позивач на момент смерті спадкодавця був зареєстрований в м. Київ, що є територіально віддаленим від місця знаходження спадкового майна, що свідчить про поважність причин пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини. Також суд бере до уваги, що Носівська міська рада є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (у розумінні ст. 1277 ЦК України відумерлість спадщини). Носівською міською радою не подано жодних заперечень щодо задоволення позову, представник відповідача просила розглянути справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів. Відповідач ОСОБА_2 , який також є сином спадкодавця та належить до кола спадкоємців першої черги за законом, не прийняв спадщини після смерті ОСОБА_3 , визнав позовні вимоги ОСОБА_1 повністю та не заперечував проти визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд уважає, що визнання позову відповідачем ОСОБА_2 не суперечить закону, не порушує права та обов`язки інших осіб, а тому приймає визнання відповідачем ОСОБА_2 позову.

Ураховуючи, що строк для звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини, спадщина після смерті ОСОБА_3 на час розгляду справи ніким не прийнята, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті, інші спадкоємці за законом і за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , відсутні, відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, суд робить висновок про можливість задоволення позовних вимог та визначення позивачеві додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дати набрання законної сили цим рішенням суду для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА