Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №740/5347/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5347/26

Провадження № 1-кп/740/449/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина кримінальне провадження, внесене 14.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270380000487, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Велика Кошелівка Ніжинського району Чернігівської області, з фаховою передвищою освітою, незаміжньої, яка працює бригадиром у ТОВ «Ніжин Агроінвест», зареєстрована за адресою: вул. Козацька, 29, с. Велика Кошелівка, Ніжинський район, Чернігівська область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість судового рішення відповідно до ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.

За ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

У ході досудового розслідування встановлено, що постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.02.2026 (справа № 740/685/26), ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років, що набрала законної сили 06.03.2026, копію якої ОСОБА_4 вручено 02.03.2026.

У подальшому, діючи умисно, достовірно знаючи про винесення постанови суду про позбавлення її права керувати транспортними засобами, що набрала законної сили, та будучи ознайомленою з нею, з метою невиконання зазначеної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 13.09.2026 особисто керувала транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ» моделі 21083, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому рухалася по вул. Лагідна в м. Ніжині Чернігівської області та о 20:13 год зупинена працівниками групи реагування патрульної поліції Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Позиція обвинуваченої

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.

Оцінка суду

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів. При цьому, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за таких обставин вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, що слід кваліфікувати, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначення покарання

Обираючи обвинуваченій вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, який відноситься до категорії нетяжкого злочину, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про її особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують обвинуваченій покарання.

Зокрема, судом враховано особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, за яким скарг до виконавчого комітету Ніжинської міської ради не надходило, працює бригадиром у ТОВ «Ніжин Агроінвест», за місцем роботи характеризується потивно, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, до лікаря-нарколога за медичною домогою не зверталася.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Так, з врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5