Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №755/12503/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12503/26

Провадження №: 3/755/4829/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Центрального міжрегіонального ДПС по роботі з ВПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянку України, головного бухгалтера ТОВ «СІЛЬПО РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 33870708), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП,

встановила:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 453/31-00-07-01-03-25 від 27.07.2026, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «СІЛЬПО РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 33870708), допустила порушення п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 17 138 грн., за 2025 рік включно, а також п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження податку на додану вартість на суму 157 803 грн.: за червень 2025 року - 117 933 грн., за березень 2026 року - 39 870 грн, згідно акта документальної позапланової виїзної перевірки від 14.07.2026 № 1510/Ж5/31-00-07-01-03-17/33870708, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не з`явилась.

Адвокатом Устіновим К.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано письмові пояснення, з яких вбачається, що сторона захисту заперечує наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування поданих пояснень адвокат зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «Сільпо Рітейл» у період, охоплений документальною перевіркою, а відтак не доведено, що вона є спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП.

Також сторона захисту звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2026 № 453/31-00-07-01-03-25 вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, у протоколі не конкретизовано суті адміністративного правопорушення, не зазначено, які саме дії чи бездіяльність були вчинені ОСОБА_1 , у чому полягало порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а також не наведено обставин, часу та способу вчинення таких дій. Натомість у протоколі лише наведено перелік порушених, на думку контролюючого органу, норм Податкового кодексу України та відображено висновки акта документальної перевірки.

Крім того, адвокат зазначає, що до матеріалів справи не долучено податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, а також доказів його узгодження. Посилаючись на положення п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, сторона захисту вважає, що висновки акта перевірки самі по собі не можуть бути достатньою підставою для притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності, оскільки такий акт лише фіксує висновки контролюючого органу щодо виявлених порушень та самостійно не породжує правових наслідків для платника податків.

Також у письмових поясненнях зазначено, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, полягає саме у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а не лише у встановленні факту заниження податкових зобов`язань підприємства. На думку сторони захисту, у матеріалах справи відсутні докази конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 , які б свідчили про порушення нею порядку ведення податкового обліку, а також докази наявності в її діях вини у формі умислу чи необережності.

Окремо сторона захисту звертає увагу на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки інкриміновані порушення, за твердженням адвоката, мали місце у 2025 році та березні 2026 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено 27.07.2026. При цьому адвокат вважає, що інкриміноване правопорушення не є триваючим, а тому тримісячний строк накладення адміністративного стягнення обчислюється з дня його вчинення.

Просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові пояснення адвоката Устнова К.О., вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 453/31-00-07-01-03-25 від 27.07.2026; довідку про доходи від 07.07.2026 № 07/2; акт документальної позапланової виїзної перевірки від 14.07.2026 № 1510/Ж5/31-00-07-01-03-17/3381010; витяг з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» ТОВ «Сільпо Рітейл»; акт неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта невиїзної позапланової перевірки від від 14.07.2026 № 1510/Ж5/31-00-07-01-03-17/33870708 та протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2026 № 453/31-00-07-01-03-25 у зв`язку з неявкою посадової особи ТОВ «СІЛЬПО РІТЕЙЛ» для ознайомлення та підписання акта невиїзної позапланової перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлення про запрошення, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2ст. 254 КУпАП).

Згідно з статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у статті 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. ст.251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, його складено за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки згідно з актом перевірки від 14.07.2026 № 1510/Ж5/31-00-07-01-03-17/33870708, з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 254 КУпАП.

З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення копії акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЛЬПО-РІТЕЙЛ» вбачається, що відповідальними особами за фінансово-господарську діяльність, у періоді, за який проводилась перевірка, була, зокрема ОСОБА_1 .

Таким чином, особу, яка вчинила правопорушення, було встановлено/виявлено саме під час проведення перевірки 14.07.2026 року, однак протокол про адміністративне правопорушення складено- 27.07.2026 року, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Крім того у протоколі не зазначено, яке саме порушення вчинила ОСОБА_1 , та який саме нормативний акт нею не виконано.

У відповідності до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При цьому п. 56.18 цієї статті визнано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається не узгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 56.22 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може гуртуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

До протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів узгодженого податкового повідомлення-рішення, що є єдиною підставою для складання такого протоколу.

Крім того, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Даних про наявність суб`єктивної сторони суду не надано.

Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов`язків, та дійсно вказувало б на наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання. Відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що він складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому в порушення вимог ст. 256 КУпАП, відсутні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз`яснено права та обов`язки, й надано можливість останній надавати пояснення.

До того ж, відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до Центрального міжрегіонального ДПС по роботі з ВПП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, які були отримані останньою.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Оскільки опис події вчиненого правопорушення, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначена об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, отже, є всі підстави вважати про відсутність складу правопорушення, що відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 163-1, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: Віра Левко