Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №950/3010/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3010/26

Номер провадження 3/950/1236/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Івано-Франківська, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, солдата, стрільця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2026 року близько 19 год. 00 хв. солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , проходячи військову службу в умовах особливого періоду, а саме воєнного стану, перебував у стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , чим порушив встановлений порядок проходження військової служби та вимоги військової дисципліни.

За зазначеним фактом уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку 19 вересня 2026 року складено протокол про військове адміністративне правопорушення серії ЧНС № 564 за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву від 19 вересня 2026 року, у якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку з проходженням військової служби та виконанням завдань за призначенням. Свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та повідомив, що надалі не допускатиме подібних правопорушень.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, його письмове клопотання та положення статті 268 КУпАП, суддя вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, доведена належними та достатніми доказами з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані.

Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, визначені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період настає, зокрема, з моменту оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який діяв на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів та встановлений порядок проходження військової служби.

Таким чином, перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на території військової частини в умовах особливого періоду порушує встановлений порядок проходження військової служби та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддею встановлено, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЧНС № 564 від 19 вересня 2026 року, висновком медичного огляду № 2363 від 18 вересня 2026 року, письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також письмовою заявою ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Із протоколу про військове адміністративне правопорушення вбачається, що 18 вересня 2026 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 . Протокол складений уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку, містить відомості про час, місце та обставини вчинення правопорушення.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду № 2363 від 18 вересня 2026 року, проведеного о 20 год. 15 хв., у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння.

Зазначений висновок складений за результатами медичного огляду, проведеного у комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань», та безпосередньо підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Суддя враховує, що медичний огляд проведено 18 вересня 2026 року о 20 год. 15 хв., тобто того самого дня, через 1 годину 15 хвилин після зазначеного у протоколі часу виявлення правопорушення.

Наведена обставина свідчить про часову узгодженість результатів медичного огляду з подією, викладеною у протоколі, та у сукупності з іншими доказами підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час виявлення правопорушення.

Письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджено, що під час виконання службових обов`язків ними було виявлено солдата ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, хиткою ходою та порушенням координації рухів, у зв`язку з чим його направлено для проходження медичного огляду.

Зазначені пояснення узгоджуються між собою, даними протоколу про адміністративне правопорушення та висновком медичного огляду № 2363 від 18 вересня 2026 року.

Суддя враховує, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять відомості про обставини, які вони безпосередньо сприймали під час виконання службових обов`язків, а тому є належними доказами виявлення у ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_1 у письмовій заяві від 19 вересня 2026 року свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та повідомив про намір надалі не допускати подібних порушень.

Суддя враховує, що визнання особою своєї винуватості саме по собі не звільняє від необхідності перевірки фактичних обставин правопорушення, однак у цьому випадку таке визнання узгоджується з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінивши досліджені докази відповідно до зазначених вимог, суддя приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями військовослужбовців підтверджено обставини виявлення ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння на території тимчасового базування військової частини, висновком медичного огляду № 2363 від 18 вересня 2026 року об`єктивно підтверджено стан алкогольного сп`яніння, а власною заявою ОСОБА_1 підтверджено визнання ним своєї винуватості.

Істотних суперечностей між зазначеними доказами, які б ставили під сумнів факт вчинення адміністративного правопорушення, суддею не встановлено.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме перебування військовослужбовця на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу в умовах воєнного стану, свою винуватість визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до статті 34 КУпАП щире розкаяння винного є обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність.

Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Санкцією частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачено накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу ОСОБА_1 , щире розкаяння та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини третьої статті 172-20 КУпАП, а саме 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

На переконання судді, таке адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення, є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, військової дисципліни та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Вирішуючи питання про судовий збір, суддя враховує, що відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від його сплати звільняються військовослужбовці у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, а справа стосується дотримання ним установленого порядку проходження військової служби, суддя приходить до висновку про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись статтями 7, 9, 15, 23, 33, 34, 35, 40-1, 172-20, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню. У порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ