Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №402/746/26 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа №402/746/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"26" жовтня 2026 р. м. Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондаренка А.А.,

секретаря судового засідання Хименка О.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У липні 2026 року Позивач, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», в особі представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 140452 від 05.07.2025 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконала належним чином зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Також Позивач заявив вимогу про компенсацію судових витрат, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.09.2026 року Відповідач через систему «Електронний суд» подала Відзив на позовну заяву, у якому не погодилася з позовними вимогами частково. Заперечення мотивувала тим, що нарахування відсотків під час дії воєнного стану є безпідставним, а також посилалася на скрутне матеріальне становище, викликане закриттям навчального закладу, де вона працювала. Додатково Відповідач подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, вказуючи на їх очевидну неспівмірність.

24.09.2026 року представник Позивача подав Відповідь на відзив, у якій зазначив, що нарахування здійснювалися виключно за стандартною (фіксованою) відсотковою ставкою, погодженою Сторонами при укладенні договору, а жодні штрафні санкції, пеня чи підвищені відсотки за прострочення до боржника не застосовувалися. Стосовно правничої допомоги Позивач наполягав на її обґрунтованості, надавши згодом 01.10.2026 року відповідну Заяву про розподіл судових витрат із детальним описом робіт та доказами оплати.

Розгляд справи здійснено на підставі наявних матеріалів у порядку ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що 05.07.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (Первісний кредитор) та Відповідачем ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір № 140452. Договір підписано Відповідачем електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами договору:

• Сума фінансового кредиту склала 5 000,00 грн;

• Строк кредитування — 90 днів;

• Відсоткова ставка — фіксована, у розмірі 0,72% на добу.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кошти боржнику на платіжну картку № НОМЕР_1 .

19.12.2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19122025/2, відповідно до якого право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 140452 перейшло до Нового кредитора (Позивача у справі).

Станом на момент передачі права вимоги, заборгованість боржника не була погашена. Відповідно до розрахунку та виписки з особового рахунку, загальний розмір заборгованості Відповідача складає 7 664,00 грн, з яких:

• Прострочена заборгованість за тілом кредиту — 5 000,00 грн;

• Прострочена заборгованість за нарахованими відсотками — 2 664,00 грн.

1. Щодо стягнення суми кредиту та процентів:

Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 629 ЦК України визначено принцип обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд відхиляє аргументи Відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків під час дії воєнного стану. Нормами чинного законодавства (зокрема, п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) споживач у період дії воєнного стану звільняється від відповідальності за прострочення зобов`язань, тобто від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші штрафні санкції. Проте воєнний стан не звільняє боржника від обов`язку повернення основного боргу (тіла кредиту) та сплати звичайних відсотків за правомірне користування грошовими коштами, передбачених договором.

Оскільки Позивач не нараховував пені чи штрафів, розрахунок суми боргу є методологічно та юридично правильним. Скрутне матеріальне становище сторони також не є законною підставою для повного звільнення від виконання договірних зобов`язань.

Отже, позов у частині стягнення 7 664,00 грн є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу:

Позивач заявив до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 15500,00 грн. Відповідач просила суд відмовити у їх стягненні або суттєво зменшити.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт; 2) часом, витраченим адвокатом; 3) обсягом наданих послуг; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог співмірності, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат.

Дослідивши матеріали справи, характер спору та обсяг наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми правничої допомоги з огляду на таке:

• Даний спір належить до малозначних і типових справ;

• Позовна заява та процесуальні документи мають шаблонний характер і не потребували глибокого аналізу судової практики чи значних часових витрат;

• Заявлена сума гонорару (15 500,00 грн) більше ніж удвічі перевищує ціну самого позову (7 664,00 грн), що порушує засади розумності, пропорційності та справедливості судових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим, співмірним та достатнім обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу сумою 4000,00 грн.

3. Щодо розподілу судового збору:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги майнового характеру задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд —

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703) заборгованість за Кредитним договором № 140452 від 05.07.2025 року в загальному розмірі 7 664,00 грн (сім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок), яка складається з:

• Простроченої заборгованості за тілом кредиту — 5 000,00 грн;

• Простроченої заборгованості за нарахованими відсотками — 2 664,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.А. Бондаренко