Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №389/3808/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.11.2026

ЄУН 389/3808/26

Провадження №2-а/389/30/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка адміністративну справу, за правилами спрощеного позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Представником позивача Солонько О.С., 30 вересня 2026 року подано до суду позовну заяву, в якій позивач просить скасувати постанову №705 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 22 вересня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення нанього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. та закрити провадження у справі.

Вимоги обгрунтовані тим, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 постановою №705 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 22 вересня 2026 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, а саме під час воєнного стану, в особливий період, а саме у серпні 2026 року АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 (Знам?янка) сформована повістка №8639614 про виклик ОСОБА_1 до вказаного РТЦК на 27 серпня 2026 року для проходження медичної комісії та уточнення даних та направлена засобами поштового зв?язку. У зазначений у повістці строк, а саме 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Знам?янка) не прибув, про поважні причини не повідомив, чим порушим вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IХ від 21 серпня 2025, абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IХ від 21 серпня 2025 року, підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року з останніми змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 10 грудня 2024 року.

11 вересня 2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол №705 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

22 вересня 2026 року під час розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом з АІТС «Оберіг». Також встановлено, що ОСОБА_1 вчасно не оновив персональні дані, не пройшов військово-лікарську комісію і йому було достовірно відомо, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК, однак виклик проігнорував і не з?явився.

Постанову позивач отримав засобами поштового зв`язку 29 вересня 2026 року.

Позивач не погоджується із зазначеною постановою, вважає, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не враховано, що йому не було відомо, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК. Жодної повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК позивачу засобами поштового зв`язку на його адресу не надходило, докази її отримання позивачем відсутні, а тому він не вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки до ТЦК.

Крім того, позивач вчасно уточнив персональні дані та пройшов ВЛК.

До того ж, під час складання протоколу позивач наполягав на тому, щоб йому надали підтвердження, що дійсно повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК йому надходила засобами поштового зв?язку за місцем його проживання, яке він вказував під час оновлення даних. На що йому було повідомлено, що такі документи відсутні. Позивач перебуває на обліку військовозобов?язаних.

Крім того, згідно військово-облікового документу позивача, він має відстрочку до завершення мобілізації.

Позивач не повинен проходити ВЛК, так як має діючу відстрочку за призовом по мобілізації, що прямо передбачено абзацом 3 пункту 63 постанови Кабінету Міністрів України №?560 від 16 травня 2024 року «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Так як позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та докази належного оповіщення відсутні, в нього був відсутній обов`язок з`являтися до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За вказаного постанова є незаконною та підялгаю скасуванню, а справа підлягає закриттю, оскільки в діях позивача немає події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпаП.

Представником відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 13 жовтня 2026 року подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві, виходячи з наступного.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 з 07 вересня 2026 року рахується як порушник військового обліку у зв`язку з неявкою за повісткою №8639614. Відповідно до даної повістки ОСОБА_1 мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 27 серпня 2026 року о 09:00 год. Повістка направлялась по задекларованому місцю проживання Міністерством оборони України засобами поштового зв`язку. Оскільки, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 у зазначені дату та час у повістці, чим порушив вимоги законодавства, у його діях (бездіяльності) вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень, поштове відправлення № R067255911284 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_7 із зазначенням причини повернення: «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Зазначена обставина свідчить про те, що поштове відправлення не було вручено адресату з причин, зафіксованих оператором поштового зв`язку.

Щодо доводів представника позивача про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та неможливість у зв`язку із цим направлення на військово-лікарську комісію, у відзиві зазначено, що як убачається з обставин справи, повістка з метою проходження військово- лікарської комісії була направлена позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 27 серпня 2026 року, тоді як відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації позивач оформив 01 вересня 2026 року, тобто після направлення повістки. Отже, на момент направлення повістки перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв з урахуванням обставин, які існували на відповідну дату. Подальше оформлення ОСОБА_1 відстрочки саме по собі не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій, вчинених до її оформлення. При цьому правомірність дій суб`єкта владних повноважень має оцінюватися з урахуванням фактичних обставин справи та правового регулювання, чинного на момент їх вчинення. ІНФОРМАЦІЯ_8 не заперечує, що відповідно до абзацу третього пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, військовозобов`язані, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не направляються на медичний огляд для визначення придатності до військової служби, крім випадків, передбачених зазначеним Порядком. Водночас застосування цієї норми потребує врахування моменту виникнення у ОСОБА_1 відповідного права та обставин направлення повістки. Крім того, як убачається з матеріалів справи, 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 самостійно, за допомогою застосунку «Резерв+», отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії та того ж дня отримав довідку ВЛК щодо ступеня придатності до військової служби. Зазначені дії були здійснені після направлення повістки 27 серпня 2026 року та оформлення відстрочки 01 вересня 2026 року.

При цьому направлення ОСОБА_3 на ВЛК саме 16 вересня 2026 року не здійснювалося першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8 , а проходження медичного огляду відбулося за ініціативою ОСОБА_1 в порядку самостійного отримання направлення через відповідний електронний сервіс. Таким чином, факт самостійного отримання позивачем направлення через застосунок «Резерв+» та подальшого проходження ВЛК не свідчить про те, що перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_8 ненаправляв його на медичний огляд після оформлення відстрочки. Так само наявність відстрочки станом на дату розгляду справи сама по собі не спростовує правомірності попередніх дій Відповідача, вчинених до її оформлення. З огляду на викладене, доводи представника позивача щодо протиправності направлення повістки у зв`язку з наявністю відстрочки підлягають оцінці з урахуванням установленої хронології подій, змісту повістки та правового регулювання, чинного на момент її направлення, і не можуть бути самостійною підставою для визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_9 протиправними без установлення інших обставин, які б свідчили про порушення вимог законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його з позивачем участі, заявлені ними позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву, просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210, ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 22 вересня 2026 року винесено постанову №705 про накладення адміністративного стягнення відповідно до якої на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на обліку військовозобов?язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час дії воєнного стану, в особливий період, у серпні 2026 року АІТС «ОБЕРІГ» ІНФОРМАЦІЯ_4 (Знам?янка) сформована повістка №8639614 про виклик ОСОБА_1 до вказаного РТЦК на 27 серпня 2026 року для проходження медичної комісії та уточнення даних та направлена засобами поштового зв`язку. У зазначений у повістці строк, а саме 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Знам?янка) не прибув, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IX від 21 серпня 2025 року, абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХII з останніми змінами згідно Закону України №4574-IХ від 21 серпня 2025 року, підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року з останніми змінами відповідно до Постанови КМУ №1644 від 10 грудня 2025 року. Зазначеними вище діями ОСОБА_1 порушив законодавство України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії воєнного стану в особливий період, передбачені переліченими вище законодавчими актами, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

11 вересня 2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол №?705, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

22 вересня 2026 року під час розгляду зазначеної адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується витягом з АІТС «Оберіг». Також встановлено, що ОСОБА_1 , вчасно не оновив персональні дані, не пройшов військово-лікарську комісію і йому було достовірно відомо, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК, однак виклик проігнорував і не з?явився по повістці.

При цьому ОСОБА_1 пояснив, що він повістку не отримував ні особисто від працівників ТЦК та СП, ні від органів місцевого самоврядування, ні повідомлення від Укрпошти щодо необхідності отримання повістки через поштове відділення йому не надходило. Також в поясненнях, пояснив, що він здобуває освіту, мешкає в іншому місці, за іншою адресою. Тобто не оновив свої особисті дані та не повідомив відповідний відділ ТЦК та СП про зміну місця проживання.

Тобто, підводячи відповідні висновки, можна чітко та достовірно вважати, що повістка №8639614, була надіслана ОСОБА_1 відповідним/належним чином та можна вважати що ОСОБА_1 чітко розумів свої дії та наслідки.

ІНФОРМАЦІЯ_12 встановлено, що повістка №8639614 була сформована у серпні 2026 року АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_3 для явки на 27 серпня 2026 року, та порушником військового обліку він став 07 вересня 2026 року. Достовірним доказом про отримання повістки, який підтверджує її належне направлення і вручення ОСОБА_1 як передбачено пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року з останніми змінами відповідно до Постанови КМУ №1364 від 24 жовтня 2025 року є поштовий конверт з відповідними відмітками.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності та накладенню адміністративного стягнення.

Вказана постанова винесена на підставі протоколу №705 про адмімінстратвине правопорушення від 11 вересня 2026 року складеного стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним правоопрушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На підтвердження належного повідомлення позивача про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 на 27 серпня 2026 року для проходження медичної комісії та уточнення даних, а також його неявки, до матеріалів справи про адміністратвине правопорушення долучено: повістку №8639614 про виклик ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , на 09:00 год 27 серпня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Знам`янка) за адресою АДРЕСА_2 , для уточнення даних; докази направлення адресату вказаної повістки, а саме опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що вказана повістка про виклик позивача до відділу ТЦК була направленя на його адресу засобами поштового зв`язку, через відділення Укрпошти, з відміткою «Повістка ТЦК. Вручити особисто». Проте, вказана повістка ОСОБА_1 вручена не була. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень (трекінг відправлень), поштове відправлення № R067255911284 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_7 із зазначенням причини повернення: «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Вказана відмітка «Одержувач відсутній за вказаною адресою» датована 24 серпня 2026 року.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 з 2008 року по теперішній час зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Положеннями ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 в оскаржуваній ним постанові, передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до абз.8, 12 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Виходячи з положень абз.3 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, встановлено обов`язок військовозобов`язаних з`являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці.

Пунктом 34 цього Порядку передбачено можливість надсилання повістки рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання військовозобов`язаного.

Відповідно до пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.

Судом встановлено, що у цій справі повістку ТЦК безпосередньо не вручено позивачу, працівниками поштового зв`язку проставлено відмітку «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

За твердженням позивача, йому не було відомо, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення персональних даних та проходження ВЛК. Жодної повістки про виклик до вказаного відділу ТЦК та СП засобами поштового зв`язку на його адресу не надходило.

Разом з тим, суду не надано доказів, що працівником поштового зв`язку було дотримано порядок вручення поштових відправлень, а саме, що після доставки за адресою місця проживання позивача Повістки ТЦК та встановлення що адресат відсутній вдома, останнього було належним чином проінформовано про надходження вказаного рекомендованого листа (шляхом вкладання до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа або ж за номером телефону) та він будучи проінформованим про надходження йому вказаного листа до відділення Укрпошти за його отримання не звернувся.

Так, згідно з відомостями про рух поштового відправлення, перша невдала спроба його вручення мала місце 21 серпня 2026 року о 16 год 10 хв, тоді як уже 24 серпня 2026 року о 01 год. 37 хв відправлення було оформлене до повернення відправнику, тобто до спливу передбаченого Правилами триденного робочого строку після інформування адресата. При цьому надані відповідачем докази не містять відомостей про дату та спосіб такого інформування, а також не підтверджують надання адресату передбаченої Правилами можливості з`явитися до відділення поштового зв`язку для отримання відправлення протягом установленого строку. Крім того, зі змісту наданої копії конверта неможливо однозначно встановити причину невручення поштового відправлення, оскільки відповідна рукописна відмітка є нерозбірливою (а.с. 48), хоча, на переконання суду, за своїм змістом вона може свідчити про повернення відправлення з причини «невірна адреса», а не відсутності адресата за зазначеною адресою. Така причина повернення не передбачена пунктом 41 Порядку № 560 як самостійна підстава для визнання військовозобов`язаного належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК та СП. За таких обставин надані відповідачем докази не дають можливості достовірно встановити дотримання процедури поштового оповіщення позивача та, відповідно, підтвердити факт його належного повідомлення про необхідність явки до ТЦК та СП 27 серпня 2026 року.

На переконання суду, зазначене є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки, необізнаність особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою №8639614 про виклик до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_14 на 27 серпня 2026 року.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Інші доводи сторін висновків суду у справі не спростовують.

Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, параграф 29).

Керуючись ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №705 від 22 вересня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн 00 коп, - скасувати, а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_15 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Г.В. Берднікова