Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №489/7461/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/7461/26

Провадження № 2/489/3958/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок ДТП, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

встановив:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Боярського В.С. звернулась до суду через Електронний суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок ДТП, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.07.2026 у справі №469/197/23 (провадження №22-ц/812/19/26), змінено рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2025 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 612 038 грн., а також 1 999 грн. 33 коп. судового збору, а всього 614 037 грн 33 коп.

З матеріалів виконавчого провадження №74100116, відкритого за рішенням першої інстанції, вбачається, що з відповідача на користь позивача стягнуто суму у розмірі 72 099,96 грн. Згідно виконавчого провадження №81673034, відкритого на виконання постанови апеляційного суду, з відповідача на користь позивача стягнуто суму у розмірі 539 938,00 грн. У зв`язку з цим станом на дату подання цієї позовної заяви залишку непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем не має. Однак, відповідач протягом тривалого часу не відшкодовував завданої шкоди внаслідок ДТП, а саме з 17.11.2022 (дати ДТП) по 07.08.2026. За таких підстав позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 36 086,61 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 201 935,00 грн., а також 100 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились. 26.08.2026 від ОСОБА_3 надійшла заява, у якій останній просив провести розгляд справи за їх з позивачем відсутності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, оскільки не міг добровільно виконати рішення про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, оскільки не міг знати її остаточного розміру до ухвалення постанови судом апеляційної інстанції від 13.07.2026. При цьому рішення суду апеляційної інстанції виконане ним за 1 день після відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем та ним ще і понесено витрати виконавчого провадження у вигляді виконавчого збору розмірі 10% від суми, що становило близько 60 000,00 грн. При цьому вимоги в частині моральної шкоди вважає не обґрунтованими, оскільки її заподіяння позивачем не доведено, а відповідач також зазнав страждань через пошкодження у ДТП власного автомобіля.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 17.11.2022 на автодорозі М-14 (Одеса – Мелітополь – Новоазовськ) у с. Федорівка Миколаївського району Миколаївської області з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Volkswagen LT35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши Правила дорожнього руху, допущено зіткнення з автомобілем Audi A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортному засобу позивача завдано механічних пошкоджень. Згідно постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2022 у справі №489/3459/22 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у формі штрафу.

Страхова компанія відповідача відшкодувала позивачу шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 230 000 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13.07.2026 у справі №469/197/23 (провадження №22-ц/812/19/26), яка набрала законної сили з дня її ухвалення, змінено рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди, у розмірі 612 038,00 грн., а також 1 999,33 грн. судового збору, а всього 614 037,33 грн.

З матеріалів виконавчого провадження №74100116 вбачається, що з відповідача на користь позивача стягнуто суму у розмірі 72 099,96 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 05.08.2026 відкрито виконавче провадження №81673034 про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 539 938,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 06.08.2026 закінчено виконавче провадження №81673034, оскільки вимоги виконавчого документа виконані в повному обсязі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протягом тривалого часу не відшкодовував завданої шкоди внаслідок ДТП, за таких підстав позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 36 086,61 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 201 935 грн. за період з 17.11.2022 по 07.08.2026.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У пунктах 44 та 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №307/3192/19 зазначається, що відповідно до ст.625 ЦПК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте позивач вказує на те, що обов`язок відповідача відшкодувати позивачеві завдану майнову шкоду виник з моменту заподіяння цієї шкоди, тобто з 17.11.2022.

Проте, суд звертає увагу на те, що таке зобов`язання стає беззаперечно грошовим і підлягає захисту через ст. 625 ЦК України лише після того, як його точний розмір зафіксовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, або визнано сторонами у договорі, або хоча б з моменту пред`явлення досудової вимоги відповідача у такому розмірі, відомостей про що матеріали справи не містять.

Тобто, до винесення постанови апеляційного суду 13.07.2026 розмір матеріальної шкоди не був остаточно визначений та конкретизований. Відповідно, деліктне зобов`язання не перетворилося на узгоджене грошове зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 147/431/19 зазначала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на деліктне зобов`язання лише з моменту його конкретизації — тобто з дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, до 13.07.2026 жодних нарахувань бути не може.

Оскільки відповідач виконав рішення суду в межах розумного строку (упродовж менш ніж місяця з дня винесення постанови апеляційного суду), не допускаючи умисного чи тривалого ухилення від виконання зобов`язання, то нарахування за ст. 625 ЦК України за такий короткий проміжок прострочення (з 14.07.2026 по 07.08.2026 — 25 днів) є безпідставним.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та суми інфляційних втрат необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що позивачу внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу з вини відповідача було завдано моральну шкоду, що полягала у дискомфорті та душевних хвилюваннях внаслідок значного пошкодження єдиного транспортного засобу, з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На думку суду, саме ця сума відповідає ступеню та характеру моральних страждань ОСОБА_2 . Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення моральної шкоди позивача і не повинен призводити до його збагачення. Сума моральної шкоди, на стягненні якої наполягає позивач, яка дорівнює 100 000,00 грн., є явно завищеною.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з підстав, зазначених у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову як учасник бойових дій з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064, 29 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок ДТП, інфляційних втрат та трьох відсотків річних – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Повний текст рішення складено 02.11.2026.

Суддя Г.А. Микульшина