Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №487/6704/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6704/26

Провадження № 2/487/4146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Рудніка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява представника позивача адвоката Шумілової Н.І., в якій вона просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2022 року по серпень 2026 року у розмірі 69384,81 грн. Також просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що на підставі судового наказу № 2-н/487/586/22 (487/3091/22) виданого 01.11.2022 року Ленінським районним судом м. Миколаєва відповідач, ОСОБА_2 , зобов`язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року, з урахуванням ухвали суду від 20 вересня 2023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , з 1/4 до 1/6 частини його доходів щомісячно.

Примусове виконання зазначеного рішення суду здійснюється Інгульським ВДВС у місті Миколаєві Одеського МРУ МЮ України в межах виконавчого провадження №70462118.

Відповідач тривалий час неналежним чином виконував свій обов`язок щодо сплати аліментів, внаслідок чого утворилася значна заборгованість. Відповідно до офіційного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Інгульським ВДВС станом на 18.08.2026 року, сукупний розмір заборгованості відповідача становить 44478,87 грн.

Прострочення сплати аліментів виникло виключно з вини відповідача, оскільки жодних поважних причин для несплати коштів на утримання дитини у нього не було.

За такого має місце прострочення сплати аліментів, що тягне за собою відповідальність боржника у вигляді обов`язку сплатити неустойку (пеню).

Позивачем проведено детальний щомісячний розрахунок пені з урахуванням обмеження, встановленого ст.196 СК України (згідно з яким розмір пені за кожен місяць не може перевищувати 100% суми місячного боргу). Загальний розмір неустойки (пені) за період з жовтня 2022 року по серпень 2026 року становить 69384,81 грн.

Дані обставини і послужили підставою для її звернення до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

16.10.2026 року представник відповідача – адвокат Кузьміних І.М. надала до суду заяву, в якій зазначала, що затримка у виплаті аліментів пов`язана з перебуванням відповідача на військовій службі та неможливістю уточнити у державного виконавця точну суму, що підлягає сплаті в якості сплати аліментів. Окрім того, затримка сплати аліментів пов`язана з наявністю нової родини, двох дітей, тобто інших утриманців, а також перебування на утриманні дружини, яка перебуває у декретній відпустці. У зв`язку із цим, просила зменшити розмір пені з урахуванням вищеописаних обставин та тяжкого матеріального стану як платника аліментів.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились. 30.10.2026 року представник позивача – адвокат Шумілова Н.І. надала до суду заяву в якій просила розглянути справу без участі позивача та її представника.

Відповідач та його представник до судового засідання не з`явились. В заяві від 14.10.2026 року представник відповідача – адвокат Кузьміних І.М. просила провести розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом 2-н/487/586/22 (487/3091/22) Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.10.2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №70462118 з виконання судового наказу №2-н/487/586/22 (487/3091/22).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2023 року, з урахуванням ухвали суду від 20.09.2023 року про виправлення описки, зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , з 1/4 до 1/6 частини його доходів щомісячно.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29.11.2023 року Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2023 року скасовано. Зменшено розмір аліментів, які стягуються за судовим наказом Заводського районного суду м.Миколаєва від 13.10.2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/6 частину заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до повноліття дитини.

Згідно з розрахунком заборгованості здійсненого державним виконавцем Інгульського ВДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м.Одеса), заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 18.08.2026 року становила 44478,87 грн.

Проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, та її розмір, відповідачем не оскаржувалися.

З вищевказаного розрахунку вбачається, що відповідачем аліменти сплачувались нерегулярно та не в повному обсязі.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2022 року по серпень 2026 року у розмірі 69384,81 грн.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Законодавством передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов`язання із сплати аліментів (стаття 196 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року у справі № 661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.

Тягар доведення вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів покладено на самого відповідача, оскільки внесення щомісячних платежів для погашення нарахованої йому суми аліментів є його безпосереднім обов`язком. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20.07.2020 року справі №362/4462/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі №711/679/21 висловлена наступна правова позиція: при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в аб.1 ч.1 ст.196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. З урахуванням принципу розумності, колегія суддів, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що наявні підстави для нарахування відповідачу пені за прострочення сплати аліментів, відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами, за період з 01.11.2022 року до 31.08.2023 року та з 01.06.2024 року по 18.08.2026 року, яка судом, розраховується таким чином:

жовтень 2022 року 3785,49 грн. х 303 дн. х 1% = (11356,47 грн., але не більше суми боргу) = 3785,49 грн.

листопад 2022 року 7281,47 грн. х 273 дн. х 1% = (19878,41 грн., але не більше суми боргу) = 7281,47 грн.

грудень 2022 року 3094,79 грн. х 242 дн. х 1% = (7489,39 грн., але не більше суми боргу) = 3094,79 грн.

січень 2023 року 1237,41 грн. х 211 дн. х 1% = (2610,93 грн., але не більше суми боргу) = 1237,41 грн. грн.

лютий 2023 року 10386,57 грн. х 183 дн. х 1% = (19007,42 грн., але не більше суми боргу) = 10386,57 грн.

травень 2024 року 1474,20 грн. х 808 дн. х 1% = (11911,54 грн., але не більше суми боргу) = 1474,20 грн.

червень 2024 року 3264,33 грн. х 778 дн. х 1% = (25396,49 грн., але не більше суми боргу) = 3264,33 грн.

липень 2024 року 3289 грн. х 747 дн. х 1% = (24568,83 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

серпень 2024 року 3289 грн. х 716 дн. х 1% = (23549,24 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

вересень 2024 року 3289 грн. х 686 дн. х 1% = (22562,54 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

жовтень 2024 року 3289 грн. х 655 дн. х 1% = (21542,95 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

листопад 2024 року 3289 грн. х 625 дн. х 1% = (20556,25 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

грудень 2024 року 3289 грн. х 594 дн. х 1% = (19536,66 грн., але не більше суми боргу) = 3289 грн.

січень 2025 року 2015,83 грн. х 563 дн. х 1% = (11349,12 грн., але не більше суми боргу) = 2015,83 грн.

березень 2025 року 1337 грн. х 504 дн. х 1% = (6738,48 грн., але не більше суми боргу) = 1337 грн.

квітень 2025 року 1160,33 грн. х 474 дн. х 1% = (5499,96 грн., але не більше суми боргу) = 1160,33 грн.

травень 2025 року 104,17 грн. х 443 дн. х 1% = (461,47 грн., але не більше суми боргу) = 104,17 грн.

липень 2025 року 2299,66 грн. х 382 дн. х 1% = (8784,70 грн., але не більше суми боргу) = 2299,66 грн.

жовтень 2025 року 4075,33 грн. х 290 дн. х 1% = (11818,46 грн., але не більше суми боргу) = 4075,33 грн.

листопад 2025 року 4058,17 грн. х 260 дн. х 1% = (10551,24 грн., але не більше суми боргу) = 4058,17 грн.

грудень 2025 року 2551,50 грн. х 229 дн. х 1% = (5842,94 грн., але не більше суми боргу) = 2551,50 грн.

січень 2026 року 81,67 грн. х 198 дн. х 1% = (161,71 грн., але не більше суми боргу) = 81,67 грн.

лютий 2026 року 25,17 грн. х 170 дн. х 1% = (42,79 грн., але не більше суми боргу) = 25,17 грн.

березень 2026 року 544,67 грн. х 139 дн. х 1% = (757,09 грн., але не більше суми боргу) = 544,67 грн.

квітень 2026 року 228,67 грн. х 109 дн. х 1% = (249,25 грн., але не більше суми боргу) = 228,67 грн.

травень 2026 року 370,67 грн. х 78 дн. х 1% = 289,12 грн.

червень 2026 року 651,17 грн. х 48 дн. х 1% = 312,56 грн.

липень 2026 року 251,17 грн. х 17 дн. х 1% = 42,70 грн.

За такого, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 69384,81 грн.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б з достовірністю підтверджували відсутність його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, як і не надано доказів того, що йому не було відомо про розмір аліментів, які він має сплачувати. При цьому, саме за позовом відповідача про зменшення розміру аліментів такий розмір був зменшений судом до 1/6 частки від доходу платника аліментів.

Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів підтверджується належними доказами розрахунками заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, суд доходить висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів, суд доходить наступного.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Між тим, представником відповідача не надано до суду належних доказів, з яких можна встановити матеріальний стан платника аліментів. Надані представником відповідача звіти про здійснені відрахування та виплати містять інформацію за період з 11.05.2022 року по 21.07.2023 року та не є тими документами, які свідчать про скрутний матеріальний стан відповідача станом на час розгляду даної справи.

Наявність на утримані дітей від іншого шлюбу не є підставою для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів, оскільки вказані обставини враховувались апеляційним судом підчас ухвалення судового рішення про зменшення розміру аліментів, які підлягають сплаті з відповідачем на користь позивача.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, а з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 69384,81 грн.

При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,259,263-265,279,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 69384,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк