Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №487/6603/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6603/26

Провадження № 2/487/4078/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02.11.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Рудніка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 року шляхом формування у системі «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарова О.І. звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №410438015, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 29.08.2019 року у розмірі 14163 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що 28.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 було укладено Договір №410438015, у формі електронного документа, з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора 9Z5EWB56, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6000 грн.

ТОВ «ФК «Ейс» є правонаступником кредитора у зобов`язанні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши ОСОБА_4 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

В свою чергу, зобов`язання за договором відповідачем не виконуються, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 20205 грн., яка складається з: 6000 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 8163 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6042 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Проте вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14163 грн.

Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того вказаною ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію стосовно зарахування коштів на картковий рахунок та власника вказаного карткового рахунку.

27.10.2026 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк», в якій міститься витребовувана інформація.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини неявки суду не повідомила, відзив до суду не надала.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 29.08.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 було укладено Договір №410438015.

Відповідно до п.1.1 за цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 Договору Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 днів.

Пунктом 1.4 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору з врахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 3,65 відсотків річних.

Згідно з п.1.6 Договору розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.1.1.5 Договору у разі продовження сторонами строку надання Кредиту та строку дії Договору, за згодою Позичальника змінити Процентну ставку за користування Кредитом на період продовження.

Згідно з п. 4.2 Договору Сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування 3 і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

За п.4.3. Договору Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.4.4 Договору Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

В п.4.9 Договору Позичальник підтвердив, що: - отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України; - отримав Кредит не на споживчі цілі; - інформація надана Товариством з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заявка на кредит подана 29.08.2019 року. Акцепт оферти позичальником, а саме: підписання договору Одноразовим ідентифікатором 9Z5EWB56 здійснено позичальником 29.08.2019 року о 12:43:33.

Кредитодавцем, на виконання умов договору, ОСОБА_3 було надано кредитні кошти в розмірі 6000 грн. шляхом перерахування на зазначену відповідачем банківську картку, що підтверджується інформацією та випискою по рахунку АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , емітовано картку № НОМЕР_2 , та 29.08.2019 року на вказану картку було зараховано грошові кошти 6000 грн.

З відповіді №3531915 від 30.10.2026 року щодо підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що на сьогодні ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

З розрахунку заборгованості за Договором №410438015 від 29.08.2019 року, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 10.12.2019 року заборгованість відповідача у загальному розмірі становила 16725 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 10725 грн. – заборгованість за процентами.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (далі – Договір факторингу №28/1118-01). У подальшому до Договору факторингу №28/1118-01 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01. 28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. Згідно з реєстром прав вимоги №86 від 10.12.2019 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №410438015 від 29.08.2019 року в сумі 16725 грн.

З розрахунку заборгованості за Договором №410438015 від 29.08.2019 року, складеного ТОВ «Таліон плюс», станом на 05.08.2020 року заборгованість відповідача у загальному розмірі становила 14163 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8163 грн. – заборгованість за процентами.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01.Так, відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Таліон плюс» відступило на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за Договором №410438015 від 29.08.2019 року. Згідно з реєстром прав вимоги №1 від 05.08.2020 року, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №410438015 від 29.08.2019 року в сумі 14163 грн.

15.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено права грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема, за договором за Договором №410438015 від 29.08.2019 року. Відповідно до реєстру боржників від 05.05.2025 року, що є Додатком №1 до Договору факторингу №05/06/25-Е від 15.06.2025 року, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №410438015 від 29.08.2019 року в сумі 20205 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8163 грн. – заборгованість за процентами, 6042 грн. – заборгованість за штрафами.

Отже, позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання нею кредитного зобов`язання за Договором №410438015 від 29.08.2019 року.

За такого, позивач, як кредитор у зобов`язанні має право на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 .

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надала, розрахунок заборгованості не спростувала, свого розрахунку не надала.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та отримані кошти згідно з умовами договору не повернула, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором №410438015 від 29.08.2019 року в загальному розмірі 14163 грн., яка складається з: 6000 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 8163 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України.

За положеннями ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, при розподілі судових витрат, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,259,263-265,279,280-282,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором №410438015 від 29.08.2019 року в загальному розмірі 14163 грн., яка складається з: 6000 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 8163 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк