Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №477/2701/25
Суддя: Полішко В. В.
Справа № 477/2701/25
Провадження № 2/477/744/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем – Хлибовою Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в заочному порядку за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
02 грудня 2025 року позивач звернувся суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 4822905 від 19 липня 2024 року у сумі 172800,00 грн., яка складається: з суми заборгованості за основним боргом – 27000,грн.; суми заборгованості за процентами нарахованим первісним кредитором – 103680,00 грн.; суми заборгованості за процентними нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції». Крім цього стягнути судові витрати.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) – s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s – сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С – сума основного боргу; 3 – 3% річних; 100 – переведення відсотків; 365 – кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 .
Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 19 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4822905 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору позивальнику наданий кредит у сумі 27000,00 грн., строком на 360 днів, стандартна денна процентна ставка становить 1,50 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 9541,79 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь час кредитування становить 172800,00 грн.
Позивач виконав свої зобов`язання та перерахував кредитні кошти на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 .
31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу №31-1/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача за договором від 19 липня 2024 року №4822905 про надання коштів на умовах споживчого.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 31 березня 2025 року №31-1/03/2025, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 144180,00 грн.
Так як відповідачем у добровільному порядку не сплачена прострочена заборгованість по кредитному договору, позивач просить стягнути її в судовому порядку у сумі 172800,00 грн., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту – 27000,00 грн.; заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором – 103680,00 грн., відсотки нараховані після відступлення права вимоги – 42120,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, направи до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відповідно до частини 7, 11 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.
24 грудня 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.
На підставі ухвали суду від 07 вересня 2026 року справа розглядається в порядку заочного провадження за правилами загального позовного провадження.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.
19 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4822905 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 27000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна денна процентна ставка становить 1,50 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 9541,79 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь час кредитування становить 172800,00 грн.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується договором від 03 січня 2024 року №03012024-1 про надання платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку видана Національним Банком України. Також, листом ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» від 09 квітня 2025 року № 20250409-849 про перерахування коштів на платіжну картку клієнта ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» 19 липня 2024 року № НОМЕР_1 у сумі 27000,00 грн.
Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань виникла заборгованість у сумі 144180,00 грн., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту – 27000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 103680,00 грн.
31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» був укладений договір факторингу №31-1/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача за договором від 19 липня 2024 року №4822905 про надання коштів на умовах споживчого.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 31 березня 2025 року №31-1/03/2025, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 144180,00 грн.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення прав вимоги від 31 березня 2025 року №31-1/03/2025 підписаний сторонами 31 березня 2025 року.
Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статті 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно з розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості становить 172800,00 грн., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту – 27000,00 грн.; заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором – 103680,00 грн., відсотки нараховані після відступлення права вимоги – 42120,00 грн.
Справа розглядається за поданими Товариством доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не подавались.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.
Згідно зі змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Таким чином, оскільки суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору, відповідно до положення ст.ст. 625, 1049, 1054 ЦК України позов підлягає задоволенню частково. Підлягає стягненню сума заборгованості за Договором № 4822905 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 липня 2024 року у сумі 172800,00 грн., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту – 27000,00 грн.; заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором – 103680,00 грн., відсотки нараховані після відступлення права вимоги – 42120,00 грн.
Вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу в порядку частини 2 статті 625 ЦК України позивачем у позові не вказано та не обґрунтовано.
Посилання позивача на частини 10, 11 статті 265 ЦПК України для стягнення інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу є помилковими, оскільки відповідні суми не є штрафними санкціями у розумінні цивільного законодавства, про можливість зазначення яких йдеться у відповідних нормах статті 265 ЦПК України.
Щодо судових витрат, то суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на підставі статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
Згідно з частиною 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу надано: копію договору про надання юридичної допомоги від 01 серпня 2024 року № 01/08/2024-А, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О.; заявку № 4822905 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг; детальний опис робіт; рахунок на оплату адвоката.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, зважаючи на ступінь складності справи, суму стягнення, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 282 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за Договором № 4822905 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 липня 2024 року у сумі 172800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту – 27000,00 грн.; заборгованості за відсотками – 103680,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) витрати на правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 2 м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 40966896;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.В.Полішко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua