Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №187/2311/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/2311/26 Провадження № 3/0187/770/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі прокурора Овчаренка А.О., особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Петриківка, Дніпропетровська область; РНОКПП НОМЕР_1 ; документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Петриківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 04.01.2002; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце роботи/посада электромонтер-інспектор УЗЕ АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»;

за порушення частини 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Встановив:

До суду з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 (далі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності).

Згідно протоколу № 904 від 25.09.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 28.08.2025 звільнившись з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 28.08.2025, а саме - 10.02.2026 о 14 год. 33 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за таких обставин.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №85 від 25.03.2023- особу, яка притягується до адміністративної відповідальності було зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначено на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №98 від 05.04.2024 особу, яка притягується до адміністративної відповідальності переведено на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №247 від 28.08.2025 - особу, яка притягується до адміністративної відповідальності було звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 та лав Збройних Сил України в цілому. Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є військові посадові особи. Законом України «Про запобігання корупції», а саме ч. 7 ст. 45 визначено, що суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції) але дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців, які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів).

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» за своїми військовими званнями начальниками є: військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини; військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу; майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу – для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу; полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерали, адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Отже, ОСОБА_1 будучи інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції`передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено. Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції». Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період 3 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Суб`єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.

Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається; 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб`єкта декларування у зв`язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов`язує особу подавати декларацію будь-якого виду; 3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається. 3. Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. 4. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки. 5. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. 6. Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування. 7. Суб`єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні. 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX, яким відновлено декларування та функції НАЗК.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 , 28.08.2025 звільнившись з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 подав декларацію за типом «при звільненні» за період з 01.01.2025 по 28.08.2025, а саме - 10.02.2026 о 14 год. 33 хв.

Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларації.

У судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення він не визнав, пояснивши, що під час проходження служби декларації подавав після відповідних роз`яснень, тоді як при звільненні про необхідність подання декларації його не повідомили. Зазначив, що після телефонного повідомлення про неподання декларації одразу з`явився та подав її. На запитання щодо ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції» відповів, що з його положеннями не ознайомлювався.

Прокурор просив накласти адміністративне стягнення в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом 30 календарних днів із дня припинення такої діяльності.

Як установлено судом, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наказом від 28.08.2025 № 247 звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_5 та з військової служби у Збройних Силах України.

Граничним строком подання декларації при звільненні було 27.09.2025. Фактично декларацію подано 10.02.2026 року о 14 год 33 хв, тобто з простроченням на 136 днів.

Передбачене частиною сьомою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» відтермінування подання декларацій на зазначену особу не поширюється. Пунктом 3 цієї частини з кола осіб, які мають право на таке відтермінування, виключено військовослужбовців, які проходять військову службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, крім осіб рядового складу підрозділів охорони. Натомість особа обіймала посаду інструктора та мала військове звання старшого сержанта.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері фінансового контролю та запобігання корупції, а його об`єктивна сторона в цьому випадку полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації при звільненні.

За встановленими судом обставинами особа як військова посадова особа Збройних Сил України належала до суб`єктів, визначених підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та була суб`єктом відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Оцінюючи пояснення щодо необізнаності з обов`язком подання декларації при звільненні, суд ураховує, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Обов`язок подання декларації при звільненні встановлено безпосередньо абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції». Його виконання має персональний характер і не ставиться в залежність від отримання особою окремого нагадування чи роз`яснення після припинення відповідної діяльності.

Як убачається з матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру декларацій, до звільнення особа особисто подала три декларації. Ця обставина свідчить про її обізнаність зі своїм статусом суб`єкта декларування та порядком користування Реєстром.

Посилання на відсутність повідомлення про необхідність подання декларації саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню цього обов`язку. Інших поважних причин несвоєчасного подання декларації особа не навела, а матеріали справи таких не містять.

Подання декларації 10.02.2026 після отримання телефонного повідомлення не усуває факту порушення встановленого законом строку та не свідчить про поважність причин його пропуску.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Водночас під час вирішення питання про можливість накладення адміністративного стягнення суд ураховує таке.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців із дня його виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення.

У постанові від 28.02.2019 року у справі № 149/2498/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення органом, уповноваженим складати відповідний протокол. Днем виявлення правопорушення слід також вважати день надходження до такого органу відомостей про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 КУпАП повноваження складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, мають уповноважені посадові особи органів Національної поліції.

Як убачається з матеріалів справи, лист із відомостями про порушення особою вимог фінансового контролю надійшов до Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 05.03.2026. Отже, саме із цієї дати слід обчислювати шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення.

Зазначений строк закінчився 05.09.2026.

Також суд враховує, що вказаний лист для відома був також направлений керівнику Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Протокол про адміністративне правопорушення № 904 складено 25.09.2026, тобто після закінчення встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Складення протоколу пізнішою датою не змінює моменту виявлення правопорушення та не поновлює зазначеного строку.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки на момент розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Посилання прокурора на інформаційний лист, відповідно до якого днем виявлення адміністративного правопорушення є день складення протоколу, суд відхиляє з таких підстав.

Інформаційний лист має роз`яснювальний характер, не є нормативно-правовим актом та не може змінювати встановлений статтею 38 КУпАП порядок обчислення строків накладення адміністративного стягнення. Наведені в ньому роз`яснення самі по собі не звільняють суд від обов`язку встановити момент виявлення правопорушення з урахуванням конкретних обставин справи та досліджених доказів.

Стаття 38 КУпАП пов`язує початок перебігу відповідного строку з днем виявлення правопорушення, а не з днем складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені події можуть збігатися в часі, однак підстав для їх автоматичного ототожнення немає. Протокол є процесуальною формою фіксації обставин правопорушення, тому дата його складення не спростовує можливості встановлення цих обставин уповноваженим органом раніше.

У постанові від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17 Верховний Суд пов`язав початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення з виявленням правопорушення органом, уповноваженим складати відповідний протокол, зокрема з надходженням до нього відомостей про можливе вчинення правопорушення. Хоча зазначена постанова ухвалена у справі щодо іншого складу адміністративного правопорушення, наведений висновок стосується тлумачення поняття дня виявлення правопорушення для застосування статті 38 КУпАП.

У цій справі лист із відомостями про порушення особою вимог фінансового контролю надійшов до уповноваженого органу 05.03.2026. Встановлюючи значення цього документа для обчислення строку, суд виходить не лише з факту його надходження, а й зі змісту повідомлених обставин та доданих матеріалів, які необхідно зіставити з обставинами, згодом викладеними у протоколі.

Саме по собі подальше збирання та процесуальне оформлення доказів не означає, що правопорушення було виявлено лише в день складення протоколу. Для такого висновку необхідно встановити, які саме істотні обставини стали відомі уповноваженому органу пізніше та чому без них раніше отримані відомості не давали підстав виявити відповідне правопорушення. Посилання лише на дату протоколу та загальні роз`яснення інформаційного листа цього не обґрунтовує.

Крім того, безумовне ототожнення дня виявлення правопорушення з днем складення протоколу фактично ставило б початок перебігу встановленого законом строку в залежність від часу оформлення документа уповноваженою посадовою особою. Такий підхід допускав би відкладення початку цього строку попри наявність в органу відомостей про правопорушення та суперечив би призначенню строків накладення адміністративного стягнення як гарантії правової визначеності.

Отже, наведене прокурором посилання на інформаційний лист не є достатньою підставою для визначення 25.09.2026 днем виявлення правопорушення та не спростовує висновку суду про обчислення відповідного строку з 05.03.2026.

Керуючись статтями 172-6, 279, 280, 284 КУпАП, суд

Постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення № 904 від 25.09.2026 стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов