Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №183/4465/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4465/26

№ 2-о/183/171/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, у порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про:

- встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 25 червня 1989 року,

в с т а н о в и в:

08 квітня 2026 року ОСОБА_1 (надалі – заявник) звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цією заявою.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в с. Піщанка Дніпропетровської області. Під час звернення до органів Пенсійного фонду України для перевірки страхового стажу за трудовою книжкою та внесення відомостей до електронного реєстру заявникові повідомили про неможливість зарахування періодів роботи через виправлення прізвища, імені, по батькові та дати народження на титульному аркуші трудової книжки. На його думку, ці виправлення внесені з порушенням пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29 липня 1993 року №58. Виправити недоліки в позасудовому порядку він не має можливості, оскільки підприємства, де працював, за його твердженням, припинили існування.

У зв`язку з цим заявник просить встановити факт належності йому трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 25 червня 1989 року. Метою встановлення факту заявник визначив належне документальне підтвердження своєї трудової діяльності для реалізації пенсійних прав.

Постановленою суддею ухвалою від 22 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання.

У судове засідання заявник та представник заінтересованої особи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Заявник просив розглядати справу за його відсутності.

05 травня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подала заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, зазначивши, що заперечень щодо задоволення заяви не має. У заяві від 21 травня 2026 року представник заінтересованої особи також просила проводити судові засідання без участі представника за наявними доказами, залишивши вирішення заяви на розсуд суду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, з огляду на неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи заяви та вивчивши матеріали справи, суд установив таке.

З копії паспорта громадянина України вбачається, що заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зареєстрованим місцем проживання заявника є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера від 25 серпня 1998 року, ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

З копії військового квитка серії НОМЕР_3 вбачається, що він виданий на ім`я, мовою оригіналу – російською: « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особисті дані за військовим квитком відповідають даним паспорта й довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Військовий квиток також містить відомості про проходження заявником військової служби. Зокрема заявник призваний 27 травня 1991 року та 06 червня 2022 року до лав ЗС України, демобілізований в запас у квітні 1993 року. У відомостях про проходження служби вказано періоди 30 травня 1991 року – 08 квітня 1993 року, 06 червня 2022 року – 01 березня 2025 року.

Судом досліджено копію трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , титульний аркуш якої заповнений інспектором ОСОБА_3 . На титульному аркуші трудової книжки наведено мовою оригіналу – російською: прізвище « ОСОБА_4 », яке закреслене та вписане – « ОСОБА_4 »; ім`я « ОСОБА_5 », яке закреслене та вписане – « ОСОБА_6 »; по батькові « ОСОБА_7 », яке закреслене та вписане – « ОСОБА_7 »; рік народження 1969, який закреслений та вписаний – 1973. Зазначено дату заповнення 25 червня 1989 року. На титульному аркуші наявний запис: «виправленому на ОСОБА_1 , 1973 року народження, вірити». Запис про виправлення засвідчений інспектором по кадрам ОСОБА_8 , вказане прізвище, ініціали, дату, проставлено підпис.

У розділі трудової книжки «Членство у колгоспі» містяться записи № 1 від 01 січня 1989 року про прийняття до членів колгоспу та № 2 від 19 травня 1993 року про вибуття з членів колгоспу. Як підстави зазначено накази, реквізити яких частково відображені в копії документа. Наведені записи характеризують послідовність трудової діяльності особи, на ім`я якої оформлено книжку.

У цьому ж розділі трудової книжки в записі № 3 від 01 листопада 1993 року зазначено прийняття на Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова учнем слюсаря механоскладальних робіт з посиланням на розпорядження № 5417 від 29 жовтня 1993 року. Запис № 4 від 29 березня 1994 року стосується переведення на роботу слюсарем механоскладальних робіт третього розряду, з посиланням на розпорядження № 41 від 29 березня 1994 року. Запис № 5 від 10 жовтня 1995 року стосується звільнення за власним бажанням з посиланням на розпорядження № 4417 від 10 жовтня 1995 року.

Ці відомості узгоджуються з долученою довідкою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» від 29 вересня 2026 року № 157/6-690, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на підприємстві з 01 листопада 1993 року учнем слюсаря механоскладальних робіт (розпорядження № 5417 від 29 жовтня 1993 року), з 29 березня 1994 року – слюсарем механоскладальних робіт третього розряду (розпорядження № 41 від 29 березня 1994 року), а 10 жовтня 1995 року був звільнений за власним бажанням (розпорядження № 4417 від 10 жовтня 1995 року). У довідці як підставу її видачі зазначено особову картку форми Т-2М ОСОБА_1 ; довідку підписано працівниками підприємства та засвідчено печаткою.

Інші сторінки трудової книжки містять подальші записи про трудову діяльність, переведення та звільнення працівника, зокрема із засвідчувальними відмітками підприємств і печатками. Також у записах про трудову участь містять відомості про службу в армії в 1991 – 1993 роках, розрахунок 19 травня 1993 року з армії.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. За пунктом 5 частини другої цієї статті до справ окремого провадження віднесено справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з відповідними даними особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті. Відповідно до частини другої цієї статті в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За пунктом 3 цього Порядку для підтвердження стажу можуть використовуватися також документи, видані на підставі відомостей підприємств та архівів, у тому числі довідки і виписки з наказів.

Згідно з пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, прізвище, ім`я, по батькові та дата народження працівника зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Пункт 2.13 Інструкції передбачає порядок зміни записів про особу на титульному аркуші трудової книжки на підставі відповідних документів, з посиланням на їх реквізити та засвідченням виправлень уповноваженою особою.

Наведені приписи Інструкції № 58, прийнятої 1993 року, не можуть автоматично визначати правомірність усіх дій, учинених під час первинного оформлення трудової книжки у 1989 році. Для вирішення цієї справи істотним є не формальне встановлення порушення порядку її оформлення, а з`ясування, чи доведено належність спірного документа заявникові та чи має цей факт юридичне значення.

З огляду на статті 76-81, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Самі по собі виправлення персональних даних у трудовій книжці не свідчать про належність документа іншій особі, якщо інші належні докази дають можливість достовірно ідентифікувати його власника.

У цій справі збігаються прізвище, ім`я, по батькові, рік народження заявника, зазначені у трудовій книжці після внесених виправлень, із паспортними даними заявника. Його повні анкетні дані підтверджуються податковою довідкою та військовим квитком. Додатково достовірність зв`язку книжки із заявником підтверджує незалежна довідка підприємства, складена на підставі особової картки форми Т-2М, зі збігом трьох послідовних кадрових записів, відомості про періоди проходження заявником військової служби. Доказів того, що трудова книжка серії НОМЕР_2 належить іншій особі, суду не надано.

Встановлення належності заявникові трудової книжки є необхідним для усунення невизначеності щодо використання трудової книжки заявника при підтвердженні трудової діяльності для реалізації пенсійних прав. При цьому суд у межах цієї справи не вирішує питання про зарахування конкретних періодів роботи до страхового стажу, призначення чи перерахунок пенсії та не підміняє повноваження органу Пенсійного фонду України.

Отже, оцінивши письмові докази у взаємному зв`язку, суд висновує, що заявником доведено факт належності йому трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , заповненої 25 червня 1989 року, а тому заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , заповненої 25 червня 1989 року, яка містить записи про його трудову діяльність.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 30 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код в ЄДРПОУ 21910427; місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26.

Суддя Д. О. Парфьонов