Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №183/5318/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5318/26

№ 2/183/5721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суми заборгованості за Кредитним договором № 6745559 в розмірі 27 261,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою; 1 207,50 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі – позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі – Первісний кредитор, Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі – Позичальник, Боржник, відповідач) укладено Договір надання коштів у кредит № 6745559 (надалі – Кредитний договір, Договір).

26 січня 2026 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні Первісному кредиторові Права Вимоги до Боржників, указаними у Реєстрах боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26 січня 2026 року до Договору факторингу №26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 261,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою; 1 207,50 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Водночас, всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання в повному обсязі та має непогашену заборгованість.

Постановленою суддею ухвалою від 16 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи у відсутність представника, задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В поданій заяві позовні вимоги визнав частково, в частині суми кредиту та нарахованих відсотків.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 22 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6745559. Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію відповідно до умов договору. Згідно з пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору сума кредиту становить 7 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, із 22 вересня 2025 року до 16 вересня 2026 року. Пунктами 2.2.3-2.2.5 договору передбачено сплату 23 мінімальних обов`язкових платежів із періодичністю 15 календарних днів. Розмір першого обов`язкового платежу становить 2 205,00 грн, дата його сплати - 06 жовтня 2025 року. Відповідно до пункту 2.2 договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 0,95 % на день. Пунктом 2.2.9 передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки 0,143 % на день протягом перших 15 календарних днів за умови своєчасного внесення першого обов`язкового платежу в розмірі не менше 1 357,13 грн. Згідно з пунктом 2.2.8 договору комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми кредиту, або 1 207,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту визначена в розмірі 32 147,50 грн, з яких 25 147,50 грн - загальні витрати за кредитом (пункт 2.2 договору). Відповідно до пунктів 6.1-6.3 договору позичальник зобов`язаний своєчасно повертати кредит, сплачувати проценти та комісію. Проценти нараховуються за кожен календарний день користування кредитом на залишок заборгованості. Пунктом 6.13 договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту в разі прострочення обов`язкового платежу за визначених договором умов. Згідно з пунктом 9.7 договору за порушення строків внесення обов`язкових платежів передбачено нарахування неустойки, розмір якої відповідно до пункту 2.2 договору становить 350,00 грн за день із урахуванням установлених законодавством обмежень. Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано позичальником одноразовим ідентифікатором відповідно до розділу 5 договору /а.с.7-10 зворот/.

Факт укладення вищевказаного договору, а також отримання грошових коштів визнається відповідачем у поданій заяві.

26 січня 2026 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні Первісному кредиторові Права Вимоги до Боржників, указаними у Реєстрах боржників /а.с.13 зворот-15 зворот/. 26 січня 2026 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» затверджено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 /а.с.16/.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 26 січня 2026 року до Договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 6745559 в сумі 27 261,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою; 1 207,50 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту /а.с.17/. 30 січня 2026 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» оплачено грошову вимогу Платіжною інструкцією № 23757 /а.с.16 зворот/.

Сума заборгованості, її складові, підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача станом на 26 січня 2026 року /а.с.12 зворот-13/.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні можу бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) .

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Договір укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені в ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

На час розгляду справи судом сторонами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості відповідачем у повному обсязі за Договором, причини несвоєчасного погашення заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Також, відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Договору, зобов`язань перед позивачем, як правонаступником Первісного кредитора, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу за Договором та несплаченим відсоткам.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 000,00 грн неустойки, суд ураховує таке.

Згідно з пунктом 9.7 договору за порушення строків внесення обов`язкових платежів передбачено нарахування неустойки, розмір якої відповідно до пункту 2.2 договору становить 350,00 грн за день.

При цьому, нарахування неустойки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді неустойки в сумі 14 000,00 грн за Договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, та відповідно позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 14 000,00 грн неустойки за вищевказаним Договором задоволенню не підлягає.

Також, з огляду на надані суду матеріали, суд висновує, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, виходячи з такого.

Так, згідно з пунктом 2.2.8 договору комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми кредиту, або 1 207,50 грн.

Однак, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення Договору, оскільки без надання кредиту Договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України. З позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту. Відтак позивачем не надано доказів на підтвердження розміру комісії, нарахованої відповідачу.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 12 054,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками. У решті позову належить відмовити.

Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи сплату позивачем при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову частково (на 44,21%), визнання частково позову відповідачем, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору – 588,52 грн з відповідача, та відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору від задоволених позовних вимоги у сумі 588,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) №6745559 від 22 вересня 2025 року, яка утворилась станом на 26 січня 2026 року, у загальному розмірі 12 054 (дванадцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 054,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

У решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по сплаті судового збору в сумі 588 (п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 52 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 30 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»; код в ЄДРПОУ 35625014, ІBАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»; місцезнаходження за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов