Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №134/1635/26
Суддя: Кантониста О. О.
Справа № 134/1635/26
3/134/325/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2026 року с-ще Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
ОСОБА_1 31 серпня 2026 року о 08 год. 55 хв. в селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії керував транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 759581 від 31 серпня 2026 року, ОСОБА_1 31 серпня 2026 року о 08 год. 55 хв. в селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії керував транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця від 05 лютого 2021 року, винесеної у виконавчому провадженні № 20543935, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146032 від 31 серпня 2026 року, ОСОБА_1 31 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв. в селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалася у відмові особи залишити визначене поліцейським місце, а саме транспортний засіб, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 266 КУпАП, так як відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою судді від 16 вересня 2026 року вищевказані матеріали стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
У судове засідання, призначене на 30 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився. Також він не з`явився у судові засідання, призначені на 16 вересня 2026 року, 30 вересня 2026 року та 14 жовтня 2026 року.
Судові повістки про виклик ОСОБА_1 направлялися за адресою його місця проживання, зазначеною у протоколах про адміністративні правопорушення, однак поштові відправлення повернулися до суду неврученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло письмове звернення, у якому він повідомив, що проходить військову службу у м. Запоріжжі, а також виклав свою позицію щодо обставин подій 31 серпня 2026 року, зокрема стверджував про неправомірність дій працівників поліції, зазначаючи, що останні примусово витягнули його з автомобіля та застосували до нього фізичну силу.
При цьому ОСОБА_1 не просив відкласти розгляд справи та не заявляв клопотання про її розгляд за його відсутності.
З метою забезпечення можливості реалізації ОСОБА_1 процесуальних прав судові повістки направлялися також на електронну адресу, з якої до суду надійшло зазначене звернення. Крім того, про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146032 від 31 серпня 2026 року, складеному за ст. 185 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про наявність щодо нього провадження у справі про адміністративні правопорушення та скористався можливістю повідомити суду свою позицію щодо обставин події.
Разом із тим, повідомивши про проходження військової служби у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 документів на підтвердження цієї обставини суду не надав, номер військової частини не зазначив, доказів неможливості взяти участь у судовому розгляді не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справа може бути розглянута за умови наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас суд ураховує, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
Разом із тим за результатами дослідження наявних у справі доказів суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та наявність передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підстав для закриття провадження у цій частині.
За таких обставин подальше відкладення розгляду справи виключно з метою забезпечення особистої присутності ОСОБА_1 при вирішенні питання, яке не погіршить його становище та за результатами якого провадження щодо нього підлягає закриттю, не відповідало б завданням провадження, визначеним ст. 245 КУпАП, та вимозі своєчасного вирішення справи.
Щодо адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, обов`язкової присутності особи при їх розгляді ст. 268 КУпАП не встановлено. ОСОБА_1 обізнаний про здійснення щодо нього провадження, судом неодноразово вживалися заходи для його виклику, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а доказів існування об`єктивних перешкод для участі в судовому розгляді ним не надано.
Суд також ураховує необхідність дотримання завдань провадження, передбачених ст. 245 КУпАП, та встановлених законом строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про можливість розгляду об`єднаних матеріалів за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 1-5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 759505 від 31 серпня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 31 серпня 2026 року о 08 год. 55 хв. в селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії керував транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, почервоніння очей та обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7806781 від 31 серпня 2026 року, з якої вбачається, що 31 серпня 2026 року о 08 год. 36 хв. у селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії, 31 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були затоновані задні габаритні ліхтарі, чим порушив п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України. Крім того, під час перевірки встановлено відсутність у водія чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За результатами розгляду справи ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, почервоніння очей та обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спецзасобу «Драгер» він відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Крижопільська ОЛІЛ»;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівниками поліції. Під час спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки, а в подальшому про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, пояснивши це тим, що не довіряє приладу «Драгер». Надалі працівники поліції запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від чого ОСОБА_1 також відмовився. Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля та відмовлявся з нього виходити. Разом з тим ця обставина не спростовує наявності у працівників поліції підстав для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Як пояснив у судовому засіданні поліцейський Стахурський Д.В., який склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився виходити з транспортного засобу та спілкувався з працівниками поліції, перебуваючи у салоні автомобіля. Під час спілкування ОСОБА_1 опустив скло дверей автомобіля, після чого поліцейський відчув запах алкоголю, що виходив із салону автомобіля. Крім того, поліцейський помітив почервоніння обличчя ОСОБА_1 та тремтіння його рук.
У зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу або пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, однак від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.
Наведені пояснення ОСОБА_2 узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами та пояснюють обставини безпосереднього виявлення поліцейським ознак, які стали підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Суд також враховує, що предметом доказування у цій справі є саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а не встановлення факту перебування такої особи у стані алкогольного сп`яніння.
Отже, сукупністю досліджених доказів підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність у працівників поліції підстав запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, дотримання встановленого порядку проведення такого огляду, а також його чітку та однозначну відмову від його проходження як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я.
За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З огляду на викладене до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 665,60 грн.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується умисною формою вини. Отже, уповноважена посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести належними та допустимими доказами, що водій був обізнаний про встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанови, передбачені пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, зокрема постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Частиною 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами направляється до виконання відповідним органам після закінчення встановленого ч. 5 ст. 74 цього Закону строку для оскарження рішення або дій виконавця, якщо такі рішення чи дії не були оскаржені.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП має бути встановлено не лише факт керування нею транспортним засобом та факт винесення державним виконавцем постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а й чинність такого обмеження на момент керування транспортним засобом та наявність вини особи у вчиненні відповідного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До матеріалів справи долучено копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесеної 05 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Крижопільського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Задвірним В.М. у межах виконавчого провадження № 20543935.
Вказаною постановою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Крім того, згідно з довідкою ВП № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та відомостями інформаційної підсистеми «ІПНП», стосовно ОСОБА_1 містяться відомості про встановлення на підставі постанови державного виконавця від 05 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 20543935 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт винесення державним виконавцем постанови від 05 лютого 2021 року про встановлення стосовно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Разом із тим доказів направлення ОСОБА_1 зазначеної постанови рекомендованим поштовим відправленням, її вручення йому особисто або ознайомлення його зі змістом цієї постанови в інший спосіб матеріали справи не містять. Інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що станом на 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 був обізнаний про встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, суду також не надано.
Водночас відомості інформаційної підсистеми «ІПНП» про постанову державного виконавця від 05 лютого 2021 року свідчать лише про її облік в інформаційній системі органів поліції та самі по собі не підтверджують, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлене цією постановою тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Матеріали справи також не містять відомостей, які б давали підстави достовірно встановити, що запроваджене постановою державного виконавця від 05 лютого 2021 року тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами залишалося чинним станом на 31 серпня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин матеріали справи не містять сукупності належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що встановлене постановою державного виконавця від 05 лютого 2021 року тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами було чинним станом на 31 серпня 2026 року та що ОСОБА_1 був обізнаний про його встановлення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, за відсутності достатніх доказів, які б підтверджували всі необхідні елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Таким чином, обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є наявність законного розпорядження або вимоги поліцейського та злісна непокора такому розпорядженню чи вимозі. Тому при вирішенні питання про наявність у діях особи складу цього адміністративного правопорушення підлягає встановленню, яка саме вимога або розпорядження були висловлені поліцейським, чи були вони законними та чи мало їх невиконання характер саме злісної непокори.
Пленум Верховного Суду України у пунктах 7, 8 постанови від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 146032 від 31 серпня 2026 року злісна непокора ОСОБА_1 полягала у відмові залишити визначене поліцейським місце, а саме транспортний засіб, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров`я людей, з посиланням на ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 266 КУпАП.
Водночас саме по собі посилання у протоколі на зазначені норми законодавства не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести конкретні фактичні обставини, які свідчили про законність висловленої поліцейським вимоги, а також про те, що невиконання такої вимоги мало характер саме злісної непокори у розумінні ст. 185 КУпАП.
До матеріалів справи долучено рапорт поліцейського офіцера громади СВГ ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Каська В.С. від 31 серпня 2026 року, зі змісту якого вбачається, що цього дня у селищі Крижопіль по вул. Залізної Дивізії працівниками поліції було зупинено автомобіль ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху, а саме тонування зовнішніх світлових приладів.
Під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, від проходження якого він відмовився, у зв`язку із чим щодо нього складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також у рапорті зазначено, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, однак він не виконував вимоги працівників поліції щодо відсторонення від керування та мав намір продовжити рух на автомобілі.
У зв`язку із цим на місце події були викликані інші працівники поліції, які, як зазначено у рапорті, з метою припинення протиправних дій із застосуванням заходів примусу схопили ОСОБА_1 за руки, о 09 год. 30 хв. застосували до нього кайданки та доставили до ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області. О 10 год. 15 хв. кайданки було знято, після чого щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП серії ВБА № 146032.
Згідно з протоколом про адміністративне затримання серії АА № 117021 від 31 серпня 2026 року, складеним поліцейським офіцером громади СВГ ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Рудницьким Д.В., ОСОБА_1 31 серпня 2026 року о 09 год. 30 хв. було затримано у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, для припинення адміністративного правопорушення та складення адміністративних матеріалів, після чого доставлено до ВП № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області.
З дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля, біля якого знаходилися працівники поліції, та спілкувався з ними, не виходячи з транспортного засобу.
При цьому на відеозаписі не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на продовження руху транспортного засобу чи залишення місця події на автомобілі. У подальшому працівники поліції із застосуванням фізичної сили витягнули ОСОБА_1 із салону автомобіля та застосували до нього кайданки.
Разом із письмовим зверненням ОСОБА_1 надано розміщений у соціальній мережі «TikTok» відеозапис тривалістю близько 25 секунд, на якому зафіксовано, як працівники поліції перебувають біля автомобіля, у салоні якого знаходиться ОСОБА_1 , однак з огляду на фрагментарний характер зазначений відеозапис не відображає повної послідовності подій та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі.
У судовому засіданні поліцейський Касько В.С., який склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, пояснив, що знає ОСОБА_1 та, на його переконання, у разі незастосування працівниками поліції відповідних заходів останній міг залишити місце події на автомобілі. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 не став на профілактичний облік в органах Національної поліції.
Оцінюючи наведені пояснення у сукупності з іншими дослідженими доказами, суд враховує, що твердження ОСОБА_3 про можливість залишення ОСОБА_1 місця події на автомобілі ґрунтується на його припущенні щодо можливої подальшої поведінки останнього та не підтверджується об`єктивними даними відеозапису.
Повідомлені ОСОБА_3 відомості про те, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 не став на профілактичний облік в органах Національної поліції, не стосуються об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , та не підтверджують наявності в його діях злісної непокори законній вимозі поліцейського.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на відповідний стан.
Водночас передбачене ст. 266 КУпАП відсторонення особи від керування транспортним засобом саме по собі не встановлює обов`язку такої особи залишити салон транспортного засобу. Перебування особи у салоні нерухомого автомобіля за відсутності дій, спрямованих на продовження руху, саме по собі не свідчить про продовження нею керування транспортним засобом.
Матеріали справи також не містять належних та достатніх доказів того, що саме перебування ОСОБА_1 у салоні нерухомого автомобіля за встановлених судом фактичних обставин створювало загрозу публічній безпеці і порядку, життю чи здоров`ю людей або що ним вчинялися конкретні дії, спрямовані на продовження керування транспортним засобом, які б підтверджували наведені у протоколі підстави вимоги залишити автомобіль.
Протокол про адміністративне затримання серії АА № 117021 від 31 серпня 2026 року підтверджує факт затримання ОСОБА_1 та доставлення його до відділення поліції, однак сам по собі не підтверджує наявності в його діях усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, або самостійно відшукувати обставини та докази, якими могла б бути доповнена сформульована уповноваженою особою фабула правопорушення, оскільки обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі, не може бути перекладений на суд.
Зокрема, відеозапис не підтверджує зазначеного у рапорті наміру ОСОБА_1 продовжити рух на автомобілі, а самого факту його відмови залишити салон нерухомого транспортного засобу за встановлених судом обставин недостатньо для висновку про наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
За таких обставин сукупність досліджених судом доказів не підтверджує поза розумним сумнівом наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя –
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.
Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua