Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №133/1784/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/1784/26

28.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

присяжних: Гнатика Р.І., Любанської Н.С.

за участі:

секретаря судового засіданні : Бірюкової Т.П.

заявника ОСОБА_1

представника заявника, адвоката Проця В.А.

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Проць Віктор Андрійович, заінтересована особа Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

встановив:

Короткий зміст вимог поданої заяви.

Заявниця звернулася до суду із заявою про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 .

Заяву мотивувала тим, що з 2004 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а 26 листопада 2024 року вони офіційно зареєстрували шлюб.

Із 31 серпня 2025 року її чоловік проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області він зник безвісти. Згідно з матеріалами службового розслідування, під час штурмових дій противника позиція військовослужбовців була зруйнована, зв`язок із ними втрачено, побратим по рації передав, що ОСОБА_2 загинув, а під час проведення аеророзвідки виявити їх не вдалося. При цьому відомості про перебування чоловіка в полоні не підтвердилися.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 здійснюється досудове розслідування, а з 17 листопада 2025 року він перебуває в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Попри вжиті заходи, встановити його місцеперебування не вдалося.

Заявниця також зазначила, що 15 квітня 2026 року звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо видачі свідоцтва про смерть чоловіка, однак їй було відмовлено через відсутність належних медичних документів.

Оголошення чоловіка померлим необхідне заявниці для державної реєстрації його смерті та реалізації передбачених законом соціальних прав як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема отримання одноразової грошової допомоги.

Посилаючись на положення статей 46, 47 ЦК України, заявниця просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим у зв`язку з його ймовірною загибеллю під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, а днем смерті вважати день набрання законної сили рішенням суду.

Заінтересована особа Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розгляд справи просили проводи без них, проти задоволення позову не заперечували.

Представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що оголошення фізичної особи померлою є юридичним припущенням її смерті, яке має ґрунтуватися на встановлених судом обставинах та належних доказах.

Посилаючись на положення частини другої статті 46 ЦК України, представник зауважив, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, а з урахуванням конкретних обставин справи — і до спливу цього строку, але не раніше ніж через шість місяців.

При цьому наголосив, що шестимісячний строк не може автоматично обчислюватися від дати ймовірної загибелі особи на території ведення активних бойових дій. На думку представника, під час вирішення питання про оголошення особи померлою необхідно враховувати конкретні обставини її зникнення, можливість перебування в полоні, проведення розшукових заходів, а також часові характеристики ведення бойових дій на відповідній території.

Представник Міністерства оборони України зазначив, що шестимісячний строк слід обчислювати від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи, оскільки його призначенням є забезпечення достатнього часу для розшуку зниклого та запобігання передчасному оголошенню померлою особи, яка може бути живою.

На підтвердження своєї позиції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, який, на його думку, підлягає врахуванню відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Також представник звернув увагу, що, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області перебуває в тимчасовій окупації з 3 березня 2022 року.

З огляду на викладене Міністерство оборони України просило суд під час вирішення справи врахувати наведені правові положення та висновки Верховного Суду, а також обставини й часові характеристики бойових дій на території, де зник безвісти військовослужбовець.

Залучена у справу заінтересована особа, військова частина НОМЕР_1 пояснення на адресу суду не направляла.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 04.06.2026 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

До суду 07.07.2026 надійшли пояснення Представника Міністерства оборони України та клопотання про залучення у справу військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 08.07.2026 витребувано документи у Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області та залучено , як заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 .

Інші заяви та клопотання до суду не надходили.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, 26 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструвано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.11.2024, зареєстрований Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області, актовий запис №226.

З 31 серпня 2025 року ОСОБА_2 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини від 31 серпня 2025 року № 248.

Згідно зі сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 9 жовтня 2025 року № 3381, ОСОБА_2 7 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

За фактом його зникнення безвісти здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020230000412, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

У межах цього кримінального провадження 14 жовтня 2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу біологічного матеріалу родичів зниклого військовослужбовця, висновок якої отримано 17 листопада 2025 року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, МВС України від 1 січня 2026 року № 20260101-25, ОСОБА_2 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з 17 листопада 2025 року.

З акта службового розслідування військової частини та наказу її командира від 22 листопада 2025 року № 3640/над убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виконував бойове завдання з утримання оборонної позиції «ГРУША» в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Під час штурмових дій противника військовослужбовці вступили в стрілецький бій.

Близько 07 год 10 хв 7 жовтня 2025 року засобами радіозв`язку від головного сержанта ОСОБА_4 надійшло повідомлення про отримане ним поранення та загибель сержанта ОСОБА_2 . Після цього зв`язок із позицією було втрачено.

Під час проведення аеророзвідки до 16 год 30 хв того самого дня встановлено, що оборонна позиція була повністю зруйнована. Виявити військовослужбовців не вдалося, спроби встановити з ними зв`язок за допомогою гучномовця на безпілотному літальному апараті результатів не дали. Провести пошуково-евакуаційні заходи було неможливо через ризик ураження особового складу противником.

Відомості про самовільне залишення поля бою, добровільну здачу в полон, захоплення в полон або дезертирство ОСОБА_2 не підтвердилися.

Крім того, заявницею та її представником вживалися заходи для з`ясування можливого перебування військовослужбовця в полоні шляхом звернення до відповідних державних установ.

Однак, згідно з отриманими відповідями, відомості про перебування ОСОБА_2 в полоні відсутні: виписка з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора ДП «Український національний центр миру», відповідь координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 16.01.2026 №222/км/1805, відповідь об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконнопохбавлених волі осіб, внаслідок військової агресії проти України при СБУ №34-7-609 від 15.01.2026.

Згідно з повідомленням Міністерства розвитку громад та територій України від 6 травня 2026 року № 11669/10-26, населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 3 березня 2022 року належить до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, при цьому дата завершення тимчасової окупації не визначена.

Отже, на час розгляду справи територія населеного пункту Роботине, в районі якого 7 жовтня 2025 року ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, залишається тимчасово окупованою, що істотно ускладнює проведення пошукових заходів, встановлення фактичних обставин його зникнення та з`ясування місця перебування.

15 квітня 2026 року заявниця звернулася до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про видачу свідоцтва про смерть чоловіка. У видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку з ненаданням медичних документів, необхідних для державної реєстрації смерті відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Крім того, судом встановлено коло можливих заінтересованих осіб, зокрема: батько ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23.09.2014 (повторно).

Мати, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 23.09.2014 (повторно).

Згідно із інформацією Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області № 480-22 від 20.07.2026, актових записів про народження дітей, батьком яких вказаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - не виявлено.

Судом установлено, що заява подана з метою реалізації особистих немайнових та майнових прав заявниці, пов`язаних із оголошенням особи померлою. При цьому між заявницею та будь-якими іншими особами спору щодо належності їй відповідних прав чи правових наслідків оголошення ОСОБА_2 померлим не встановлено.

Інших заінтересованих осіб, права чи законні інтереси яких могли б бути порушені внаслідок ухвалення судового рішення у цій справі, судом також не встановлено.

Отже, за своїм характером заявлені вимоги спрямовані на підтвердження юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення певних правових наслідків, а не на вирішення спору про право.

Обставин, які б свідчили про наявність спору про право цивільне та необхідність залишення заяви без розгляду, судом не встановлено.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, письмові пояснення представника заінтересованої особи, заслухавши пояснення заявниці, та її представника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою, а також обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, чи дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Предметом цієї заяви є оголошення ОСОБА_2 померлим у зв`язку з його зникненням безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Заявниця зазначає, що встановлення відповідного юридичного факту необхідне для державної реєстрації смерті та реалізації передбачених законом прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема щодо отримання відповідних соціальних гарантій і виплат.

Судом установлено, що між заявницею та ОСОБА_2 із 2004 року склалися сімейні відносини, а 26 листопада 2024 року вони зареєстрували шлюб.

ОСОБА_2 із 31 серпня 2025 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 та виконував бойові завдання із захисту Батьківщини.

Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 9 жовтня 2025 року № 3381, 7 жовтня 2025 року ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Водночас актом службового розслідування та наказом командира військової частини від 22 листопада 2025 року № 3640/над установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 противник здійснив штурм оборонної позиції «ГРУША». Під час радіообміну було отримано повідомлення від військовослужбовця про його поранення та загибель ОСОБА_2 , після чого зв`язок із військовослужбовцями було втрачено. За результатами повітряної розвідки встановлено повне знищення зазначеної позиції.

Провести пошуково-евакуаційні заходи не вдалося через небезпеку вогневого ураження з боку противника. Даних про самовільне залишення ОСОБА_2 місця служби, добровільну здачу в полон або дезертирство службовим розслідуванням не встановлено.

За фактом зникнення ОСОБА_2 10 жовтня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 115 КК України, а 14 жовтня 2025 року призначено молекулярно-генетичну експертизу, висновок якої отримано 17 листопада 2025 року. З цієї ж дати відомості про нього внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Крім того, заявниця та її представник зверталися до Національного інформаційного бюро, Українського національного центру розбудови миру, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та відповідного координаційного центру Служби безпеки України з метою з`ясування можливого перебування ОСОБА_2 в полоні. За результатами таких звернень інформації про перебування його в полоні не отримано.

15 квітня 2026 року заявниця звернулася до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю медичного документа, який підтверджує факт смерті.

Згідно з повідомленням Міністерства розвитку громад та територій України від 6 травня 2026 року № 11669/10-26 населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 3 березня 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією Російської Федерації, дата завершення якої не визначена.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку чи у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою є судовим визнанням померлою особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає відомостей про місце перебування протягом установленого законом строку. За своєю правовою природою оголошення особи померлою є припущенням її смерті, оскільки суд не встановлює достовірний факт смерті, а робить висновок про її вірогідність на підставі досліджених доказів.

Призначення цього правового інституту полягає в усуненні правової невизначеності, яка виникла у правовідносинах за участю особи, місце перебування якої тривалий час залишається невідомим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою у разі наявності підстав припускати її загибель на території, де велися активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться саме про воєнні дії та збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Відтак зазначене положення не можна тлумачити як таке, що допускає оголошення особи померлою виключно після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й була наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

У постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 Верховний Суд, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, додатково зазначив, що подальша тимчасова окупація території, на якій відбулася ймовірна загибель військовослужбовця, сама по собі не виключає можливості застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та не може бути безумовною підставою для висновку про те, що передбачений цією нормою шестимісячний строк не розпочався.

Розширювальне тлумачення цієї норми, за якого перебіг строку ставиться в залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, фактично позбавляло б заявників передбаченого законом механізму судового захисту.

Так, Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 615/129/25 вказав, що очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Особа може бути оголошена померлою у судовому порядку за умови встановлення обставин, на підставі яких суд може зробити вірогідне припущення про її смерть.

На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 7 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 та від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Д

Доказами, що підтверджують обставини смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові та речові докази, звуко- і відеозаписи, висновки експертів, копії лікарського свідоцтва або довідки про смерть, показання свідків, довідки військових частин або командирів про обставини загибелі військовослужбовців, а також заяви до правоохоронних органів про зникнення особи за обставин, що загрожували її життю. Наведений перелік доказів не є вичерпним та може конкретизуватися залежно від обставин кожної справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Відповідно до частин першої – третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас у справах про оголошення фізичної особи померлою предметом доказування є не безпосередньо достовірний факт її смерті, а сукупність обставин, які дають підстави для вірогідного припущення про загибель особи за конкретних обставин.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи врахування або відхилення відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц звернула увагу, що принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину, про яку стверджує сторона. Така обставина має бути доведена з дотриманням стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів має видаватися вірогіднішим, ніж висновок про її відсутність.

Оцінюючи акт службового розслідування та наказ командира військової частини від 22 листопада 2025 року № 3640/над, суд надає їм особливого доказового значення, оскільки зазначені документи складені за результатами перевірки обставин зникнення військовослужбовців під час виконання бойового завдання та містять відомості про безпосередні обставини події 07 жовтня 2025 року.

Зокрема, у ході службового розслідування встановлено, що цього дня противник здійснив штурм оборонної позиції «ГРУША» поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Приблизно о 07 год 10 хв від головного сержанта ОСОБА_4 надійшло повідомлення по радіозв`язку про його поранення та загибель сержанта ОСОБА_2 . Після цього зв`язок із військовослужбовцями було втрачено. Подальша повітряна розвідка засвідчила, що оборонна позиція повністю зруйнована, однак виявити місцеперебування військовослужбовців не вдалося. Проведення пошуково-евакуаційних заходів було неможливим через небезпеку ураження особового складу вогнем противника.

Таким чином, відомості про загибель ОСОБА_2 зафіксовані не зі слів заявниці чи інших осіб, які не були очевидцями події, а відображені в документах військового командування, складених за результатами службового розслідування обставин бойового зіткнення. При цьому повідомлення про його загибель надійшло безпосередньо під час бою від військовослужбовця, який перебував на тій самій бойовій позиції, після чого зв`язок із військовослужбовцями було втрачено.

Суд ураховує, що відсутність можливості евакуювати тіло загиблого або безпосередньо підтвердити його смерть шляхом медичного огляду за таких обставин обумовлена реальною бойовою обстановкою та небезпекою для життя інших військовослужбовців. Саме по собі ненадходження тіла для ідентифікації або відсутність медичного документа про смерть не спростовують відомостей, зафіксованих у матеріалах службового розслідування, та не можуть бути достатньою підставою для відмови в судовому захисті, якщо інші докази в їх сукупності підтверджують високу ймовірність загибелі особи.

Крім того, після зазначеної події місцеперебування ОСОБА_2 не встановлено. Відомості про його перебування в полоні за результатами звернень до відповідних державних органів та установ не підтвердилися. Його внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Водночас матеріали справи не містять жодних відомостей про самовільне залишення ним місця служби, добровільну здачу в полон або інші обставини, які могли б свідчити про те, що він залишився живим після зазначеного бойового зіткнення.

Отже, у цій справі йдеться не про звичайне зникнення особи за невідомих обставин, коли відсутні будь-які дані щодо її можливої долі, а про зникнення військовослужбовця під час виконання бойового завдання за обставин безпосереднього бойового зіткнення, щодо якого військовим командуванням у результаті службового розслідування зафіксовано повідомлення про його загибель.

Суд також бере до уваги, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23, для оголошення особи померлою не обов`язково мати безпосереднє документальне підтвердження її смерті, якщо встановлені обставини дозволяють із достатньою вірогідністю припустити її загибель.

При цьому доказами таких обставин можуть бути, зокрема, документи військової частини, повідомлення командування, матеріали службових розслідувань та інші докази, які в сукупності підтверджують імовірність смерті особи.

З огляду на викладене суд вважає, що акт службового розслідування та наказ командира військової частини від 22 листопада 2025 року № 3640/над у взаємозв`язку з іншими матеріалами справи є належними, допустимими та достатніми доказами того, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання. Інших об`єктивних відомостей, які б спростовували зафіксовану військовим командуванням інформацію про його загибель або давали підстави вважати, що він може перебувати серед живих, судом не встановлено.

При цьому суд виходить із того, що метою розгляду цієї справи є не встановлення факту смерті на підставі медичного документа, а вирішення питання про оголошення особи померлою за наявності передбачених законом обставин, які дають підстави припускати її загибель. Відсутність медичного свідоцтва про смерть у цьому випадку є наслідком об`єктивної неможливості виявити та евакуювати тіло військовослужбовця з місця бойового зіткнення, а не свідченням відсутності самої події загибелі.

Особливої оцінки заслуговує той факт, що згідно з повідомленням Міністерства розвитку громад та територій України від 6 травня 2026 року № 11669/10-26, населений пункт Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 3 березня 2022 року належить до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, при цьому дата завершення тимчасової окупації не визначена.

Отже, на час розгляду справи територія населеного пункту Роботине, в районі якого 7 жовтня 2025 року ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, залишається тимчасово окупованою, що істотно ускладнює проведення пошукових заходів, встановлення фактичних обставин його зникнення та з`ясування місця перебування.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність досліджених доказів із достатньою вірогідністю підтверджує загибель ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за обставин, що безпосередньо загрожували його життю та свідчать про високу ймовірність його смерті. Тому суд вважає наявними передбачені статтею 46 ЦК України підстави для оголошення його померлим.

Визначаючи дату, з якої ОСОБА_2 має бути оголошений померлим, суд ураховує положення частини третьої статті 46 ЦК України, відповідно до якої особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з урахуванням установлених обставин, змісту матеріалів службового розслідування, відсутності відомостей про подальше місцеперебування ОСОБА_2 та непідтвердження інформації про його перебування в полоні, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених вимог та вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Проць Віктор Андрійович, заінтересована особа Козятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, уродженця с. Махаринці, Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області під час захисту Батьківщини в період дії воєнного стану - померлим.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати день набрання законної сили рішенням суду.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.11.2026.

Суддя Жанна ДЕМЯНОВА

Присяжні Наталія ЛЮБАНСЬКА

Руслан ГНАТИК