Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №125/1686/26 — Барський районний суд Вінницької області

Суд: Барський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №125/1686/26

Суддя: Хитрук В. М.

125/1686/26

2/125/817/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

секретар судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що 15 жовтня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/33799/24 було ухвалено вирок, яким керівника КНП «Якушинецький ЦПМСД» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (Зловживання впливом). Кримінальне провадження було зареєстроване за заявою ОСОБА_1 та за його безпосереднім сприянням правоохоронним органам (СБУ, поліції та прокуратурою). Обвинуваченого ОСОБА_2 у липні 2024 року було затримано під час вимагання та отримання від ОСОБА_1 неправомірної вигоди за оформлення 3-ї групи інвалідності його доньці — ОСОБА_3 . Внаслідок цинічних, протиправних та корупційних дій Відповідача ОСОБА_1 було завдано глибоких моральних страждань, душевних хвилювань та психологічних травм, які виразилися в наступному. Було порушено його життєвий ритм, підірвалося його здоров`ю. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю III групи, яку отримав внаслідок проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Через протиправні дії Відповідача він був змушений протягом більше ніж одного року регулярно здійснювати виснажливі та тривалі поїздки з м. Бар до м. Вінниця для участі у слідчих діях та оперативно-розшукових заходах СБУ. Зважаючи на його похилий вік та наявні проблеми зі здоров`ям, ці регулярні поїздки суттєво погіршили його самопочуття, викликали постійні фізичні болі, перевтому та загальне виснаження організму. ОСОБА_2 тривалий час штучно створював перешкоди дочці позивача в отриманні статусу особи з інвалідністю, вимагаючи гроші. Розуміючи безвихідь ситуації та переживаючи за дитину, він перебував у стані постійного важкого психологічного стресу. Необхідність тривалого проведення слідчих дій та тиск з боку Відповідача призвели до глибоких конфліктів у його родині, внаслідок чого його стосунки з донькою зазнали серйозного розколу, що завдає щоденного душевного болю. Факт вимагання хабара керівником медичного закладу за життєво необхідну медичну послугу під час війни глибоко образив громадянську позицію позивача та змусили почуватися беззахисним перед корупційним свавіллям посадовців. Враховуючи характер, тривалість та цинізм дій Відповідача, глибину психологічних і фізичних страждань, завдану шкоду здоров`ю та родинним відносинам, ОСОБА_1 оцінив розмір компенсації моральної шкоди у сумі 250 000 гривень, яку просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокатка Дмитришина Т.І. у судовому засіданні позов не визнала, заперечила проти його задоволення з підстав викладених у відзиві. Суду пояснила, що позивач обумовлює своє право на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої вказаним кримінальним правопорушенням, тим, що кримінальне провадження було порушене за його заявою та за його безпосереднім сприянням правоохоронним органам. Однак, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. ч. 1, 3 ст. 55 КПК України). Разом з тим, ОСОБА_1 є особою, за заявою якої 28 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне провадження №42023022110000594. Таким чином, ОСОБА_1 є особою, що в рамках кримінального провадження отримав статус заявника, і не є потерпілим та/або цивільним позивачем. Вироком не було вирішено жодних питань, які б стосувалися прав, свобод чи законних інтересів ОСОБА_1 . На підставі вищенаведеного можна виснувати, що сам по собі факт звернення ОСОБА_1 із заявою про кримінальне правопорушення та сприяння проведенню досудового розслідування не створює у нього суб`єктивного цивільного права на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Наведені ОСОБА_1 у позові обставини моральної шкоди жодним чином не підтверджують факту завдання йому такої шкоди саме Відповідачем, та причинно-наслідкового зв`язку між діяннями ОСОБА_2 та будь-яким погіршенням стану його здоров`я.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2025 року визнано винними керівника КНП «Якушинецький ЦПМСД» ОСОБА_2 у вчиненні кримінального корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу. Кримінальне провадження було зареєстроване за заявою ОСОБА_1 та за його безпосереднім сприянням правоохоронним органам.

Вироком встановлено, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до директора Комунального некомерційного підприємства «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Якушинецької сільської ради (далі – КНП «Якушинецький ЦПМСД») Пасічника В.В., для отримання направлення для проходження медико-соціальної експертної комісії своїй доньці ОСОБА_3 з метою встановлення підстав для отримання останньою групи інвалідності. У ході подальшого спілкування із ОСОБА_1 , 27.09.2023 директор КНП «Якушинецький ЦПМСД» ОСОБА_2 погодився за неправомірну вигоду у розмірі 40 000 гривень вплинути за необхідності на членів медико-соціальної експертної комісії з метою прийняття ними рішення про стійке порушення функцій організму ОСОБА_3 та встановлення їй третьої групи інвалідності. У подальшому, перебуваючи у своєму службовому кабінеті директора КНП «Якушинецький ЦПМСД», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Політехнічна, 2-Р, ОСОБА_2 в ході особистих зустрічей отримав від ОСОБА_1 , який діяв під контролем правоохоронних органів 13.10.2023 о 10 год. 04 хв. попередньо обумовлену частину грошових коштів у сумі 20 000 грн., та 15.07.2024 об 11 год. 00 хв. решту грошових коштів у сумі 20 000 грн. у якості неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме членів Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи з метою встановлення третьої групи інвалідності ОСОБА_3 . У судовому засіданні суд встановив, що ОСОБА_2 на підставі контракту від 23.04.2023 призначений на посаду директора КНП «Якушинецький ЦПМСД». Також за результатами судового розгляду суд встановив, що до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 з проханням допомоги з оформленням інвалідності його дочці – ОСОБА_3 . Також суд встановив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була досягнута домовленість в частині того, що ОСОБА_2 за допомогу в оформленні інвалідності ОСОБА_3 виявив бажання отримати від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40 тис. грн. ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що зазначені грошові кошти він отримав від ОСОБА_4 за вплив на членів медико-соціальної експертної комісії з метою прийняття ними рішення про стійке порушення функцій організму ОСОБА_3 та встановлення їй третьої групи інвалідності.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 3-5 ст. 23 ЦК України).

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 вказаної Постанови, судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Судом з`ясовано, що підставою для відшкодування моральної шкоди зазначено протиправну поведінку керівника КНП «Якушинецький ЦПМСД» ОСОБА_2 , який внаслідок злочинних корупційних дій завдав ОСОБА_1 моральних страждань, душевних хвилювань, які виразилися в наступному. Через протиправні дії відповідача позивач був змушений протягом більше ніж одного року регулярно здійснювати виснажливі та тривалі поїздки з м. Бар до м. Вінниця для участі у слідчих діях та оперативно-розшукових заходах СБУ. Таким чином, Було порушено життєвий ритм ОСОБА_1 . Позивач є особою з інвалідністю III групи, яку отримав внаслідок проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Зважаючи на його похилий вік та наявні проблеми зі здоров`ям, такі регулярні поїздки суттєво погіршили його самопочуття, викликали фізичні болі, перевтому та загальне виснаження організму.

Погіршення стану здоров`я позивача підтверджується копіями виписки з медичної карти № 1667 від 01.10.24; випискою № 1676 від 28.01.25; висновком № 40/04 Барського МЦ ПМСД від 28.08.2025; висновком спеціалістів № 477, 480 від серпня 2025; висновком № 541 від 01.09.25.

ОСОБА_2 тривалий час штучно створював перешкоди дочці позивача в отриманні статусу особи з інвалідністю, вимагаючи гроші. Переживаючи за дитину ОСОБА_1 перебував у стані постійного важкого психологічного стресу. Факт вимагання хабара керівником медичного закладу за життєво необхідну медичну послугу під час війни глибоко образив громадянську позицію позивача та змусили почуватися беззахисним перед корупційним свавіллям посадовців.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_1 вимагаючи грошові кошти чим здійснював моральний тиск на позивача.

З огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких він зазнав і враховує ступінь їх глибини, оскільки вина відповідача в заподіяні факту моральної шкоди повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 150 000,00 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua