Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №378/576/26 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

м. Київ

Справа № 378/576/26

Провадження № 51-3330 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ТОВ «Інтерагроінвест»,

адвоката ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року щодо ОСОБА_8 про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 , й призначено за ч. 2 ст. 286 КК України узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Не погодившись з вироком суду, представник ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду, призначити новий розгляд в суді першої інстанції й визнати ТОВ «Інтерагроінвест» потерпілим у провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 повернуто на підставі ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Рішення мотивоване тим, що представник ТОВ «Інтерагроінвест» позбавлений права на оскарження вироку суду на підставі угоди про визнання винуватості, затвердженої між обвинуваченим та прокурором, а також тим, що зі змісту вироку не встановлено обставин, які дозволяють ідентифікувати ТОВ «Інтерагроінвест» та його директора ОСОБА_7 у судовому рішенні. Крім цього, рішення мотивовано відсутністю підстав вважати, що вирок місцевого суду стосується прав, свобод та інтересів апелянта.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Вказує, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу через те, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу, оскільки вважає ТОВ «Інтерагроінвест» потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування своєї позиції вказує, що автомобіль «JEEP PATRIOT» під керуванням ОСОБА_8 здійснив спочатку зіткнення з автомобілем «Ford» моделі «Transit», орендарем якого на підставі договору оренди є ТОВ «Інтерагроінвест».

Зазначає, що внаслідок порушення засудженим ОСОБА_8 правил дорожнього руху ТОВ «Інтерагроінвест» було завдано шкоду у вигляді матеріальних збитків (пошкодження авто) на суму 176 204,00 грн, тому цього факту достатньо, щоб вважати товариство потерпілим у кримінальному провадженні.

Також вказує, що під час досудового розслідування автомобіль «Ford» моделі «Transit» був визнаний речовим доказом й був поміщений на штрафмайданчик, однак ухвалою місцевого суду в подальшому було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього автомобіля, й він був повернутий ТОВ «Інтерагроінвест».

Зазначає про неодноразові звернення ще на стадії досудового розслідування в межах зазначеного кримінального провадження щодо надання статусу потерпілого, які залишилися без задоволення.

Вважає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки ТОВ «Інтерагроінвест» мало право звернутися із апеляційною скаргою.

Позиції учасників судового провадження

Представник підтримала касаційну скаргу.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Частиною 2 статті 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

При цьому відповідно до положень абзацу другого п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, крім інших, може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Як убачається зі змісту вироку місцевого суду, суд першої інстанції затвердив угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 .

Представник ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 , оспорюючи зазначений вирок, вказав на порушення прав, свобод та інтересів ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ», оскільки вважає зазначене товариство потерпілим у кримінальному провадженні, адже товариству кримінальним правопорушенням була завдана майнова шкода.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду зазначив, що скарга подана особою, яка не має права на оскарження такого вироку, а тому дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Верховний Суд з такою позицією апеляційного суду погоджується з огляду на таке.

Згідно з вироком місцевого суду, ухваленим на підставі угоди, ОСОБА_8 , керуючи автомобілем JEEP PATRIOT, та рухаючись на 151 км автодороги Р-18 сполученням «Житомир-Попільня-Сквира-Володарка-Ставище», в напрямку від селища Ставище до смт. Володарка Білоцерківського району Київської області, у порушення вимоги п.п. 1.5, 2.3. (б), 10.1, 12.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху проявив неуважність та небезпечність, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, при будь-якій зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, не контролював рух керованого ним транспортного засобу, в наслідок чого допустив занос керованого ним автомобіля з виїздом на зустрічну смугу руху, де втратив керування, після чого допустив зіткнення передньою правою, а також правою боковою частиною керованого ним автомобіля, із передньою правою частиною автомобіля ЕТАЛОН під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався у своїй зустрічній смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля JEEP PATRIOT ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_11 - середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк більше 21 дня.

Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 й призначено останньому за ч. 2 ст. 286 КК України узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Тобто, вирок місцевого суду, який ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, стосується виключно обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, де згідно з диспозицією цієї норми закону потерпілими є два пасажира автомобіля під керуванням ОСОБА_8 , які отримали тілесні ушкодження указаних вище ступенів тяжкості.

У вироку є згадка про зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_8 з автобусом ЕТАЛОН, однак немає даних про зіткнення цього автомобіля з автомобілем «Ford», який перебуває в оренді у ТОВ «Інтерагроінвест». Так само й відповідно до змісту обвинувального акту також не встановлено факту зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_8 з автомобілем «Ford» моделі «Transit», орендованим ТОВ «Інтерагроінвест».

Хоча за матеріалами провадження автомобіль «Ford» моделі «Transit», як про це вказується у касаційній скарзі, дійсно був визнаний речовим доказом, однак арешт на нього не накладався й ухвалою слідчого судді місцевого суду зазначений автомобіль було повернуто ТОВ «Інтерагроінвест» (т. 1 а.с. 109-112).

Також у матеріалах провадження є ще одна згадка про указаний вище автомобіль «Ford», а саме у витягу з ЄРДР, де вказано, що водій ОСОБА_8 на своєму автомобілі рухався позаду автомобіля «Ford» моделі «Транзит» перед ДТП, однак знову ж таки будь-яких згадок про зіткнення цих автомобілів у вказаному витягу немає (т. 1 а.с. 49).

Конкретних відомостей про те, що діями ОСОБА_8 було заподіяно майнову шкоду ТОВ «Інтерагроінвест» взагалі, чи у певному розмірі зокрема, матеріали провадження також не містять (крім тверджень та документів, які здійснювалися чи подавалися самим товариством на відстоювання своєї позиції).

Втім, навіть за умови наявності у матеріалах провадження інформації про попереднє зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_8 з орендованим ТОВ «Інтерагроінвест» автомобілем «Ford», чим було завдано майнової шкоди, з подальшим зіткненням цього ж автомобіля з автобусом ЕТАЛОН, від чого постраждали два пасажира керованого ОСОБА_8 автомобіля JEEP PATRIOT, ні у органу досудового розслідування, ні у суду не було б обґрунтованих підстав для визнання ТОВ «Інтерагроінвест» потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Адже нанесення певному суб`єкту лише майнової шкоди не відноситься до переліку тих наслідків, які передбачені диспозиціями усіх наявних частин цієї статті Особливої частини КК України у якості таких, що формують об`єктивну сторону цього кримінального правопорушення.

Навіть у цьому випадку мова могла б іти про те, що вказане товариство можливо, за певних передбачених законом умов, підстав та обставин могло б бути потерпілим від певного адміністративного правопорушення, чи від певного цивільно-правового делікту, або ж теоретично - від іншого певного кримінального правопорушення, однак - не потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

З огляду на викладене суддя апеляційного суду, повертаючи апеляційну скаргу, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому обґрунтованих підстав для задоволення касаційної скарги представника ТОВ «Інтерагроінвест» ОСОБА_7 немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені положеннями ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Тому, керуючись положеннями ст. ст. 412, 419, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ» ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3