Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №910/4108/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа №910/4108/26

За заявоюПриватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

проухвалення додаткового рішення

у справі№910/4108/26

за позовомПриватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм"

простягнення заборгованості у розмірі 1 023 564,41 грн

Суддя Бойко Р.В.

Ухвала постановлена в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4108/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" про стягнення заборгованості у розмірі 1 023 564,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 у справі №910/4108/26, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 про виправлення арифметичних помилок, позов Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" на користь Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" борг у розмірі 554 906,61 грн, пеню у розмірі 49 865,57 грн, 3% річних у розмірі 4 933,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 029,11 грн та судовий збір у розмірі 7 436,82 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

28.09.2026 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

16.10.2026 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2026.2025 у справі №910/4108/26 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених Приватним акціонерним товариством "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" під час розгляду даної справи на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону та враховуючи, що підлягає ухваленню додаткове рішення про судові витрати, суд вбачає за можливе здійснити розгляд клопотання позивача про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

При цьому, судом враховано, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" було достатньо часу на подання письмових пояснень по суті клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення, зокрема клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки, як вбачається з доданої до заяви про ухвалення додаткового рішення квитанції №8910031, така заява була доставлена в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" 25.09.2026.

Отже, за результатами розгляду справи №910/4108/26 Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тінструм" витрати на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позову Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого очікувало понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Приватним акціонерним товариством "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" було надано Договір надання правової допомоги №03/01 від 03.01.2025 (надалі - Договір надання правової допомоги) та Додаткову угоду №1 від 21.04.2026 до Договору надання правової допомоги №03/01 від 03.01.2025 (надалі - Додаткова угода №1), укладені між адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем (адвокат) та Приватним акціонерним товариством "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" (клієнт).

Пунктом 1.1 Договору надання правової допомоги визначено, що адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерствами, та будь-якими судами будь-якої інстанції.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 Договору надання правової допомоги розмір гонорару адвоката сторони вирішили погодити у попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається адвокатом щодо кожного доручення клієнта. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару

Згідно п. 1 Додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди визначити розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів клієнта у судовій справі №910/4108/26 у спорі Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" про стягнення заборгованості у розмірі 1 023 564,41 грн, у такому розмірі: 40 000,00 грн - складання та подання позовної заяви і додатків до неї; 30 000,00 грн - підготовка та подання відповіді на відзив; 20 000,00 грн - підготовка та подання письмових пояснень; 10 000,00 грн - участь у судових засіданнях.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 визначено, що загальний погоджений сторонами розмір гонорару адвоката за професійну правничу допомогу, зазначену в пункті 1 цієї додаткової угоди, становить 100 000,00 грн без ПДВ.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором надання правової допомоги позивачем надано копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2026 на суму 100 000,00 грн.

З Акту приймання-передачі наданих послуг від 23.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 було надано Приватному акціонерному товариству "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" послуги загальною вартістю 100 000,00 грн:

- складання та подання позовної заяви і додатків до неї - 40 000,00 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив - 30 000,00 грн;

- підготовка та подання письмових пояснень - 20 000,00 грн;

- участь у судових засіданнях - 10 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

Велика Палата Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 наголосила на тому, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

В контексті викладеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо вартості таких послуг як складання та подання позовної заяви і додатків до неї - 40 000,00 грн, підготовка та подання відповіді на відзив - 30 000,00 грн, підготовка та подання письмових пояснень - 20 000,00 грн суд зазначає наступне.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказували на незначну складність даної справи, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 суд визнав справу №910/4108/26 малозначною та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак в подальшому з урахуванням поданого відповідачем відзиву на позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Тінструм" заперечувало обсяги наданих комунальних послуг, їх зміст та правильність здійснених позивачем розрахунків, ухвалою суду від 20.05.2026 розгляд справи №910/4108/26 призначено у судовому засіданні.

При цьому необхідність призначення судового засідання полягала у тому, що із змісту поданих документів суд не міг встановити обсяг комунальних послуг, їх зміст та обґрунтованість відповідних розрахунків, які безпосередньо стосуються предмета спору, в той час як їх належне викладення та документальне обґрунтування мали бути забезпечені позивачем вже на стадії підготовки позовної заяви.

За таких обставин суд критично оцінює співмірність заявленої вартості послуг із складання та подання позовної заяви і додатків до неї (40 000,00 грн) і підготовки та подання відповіді на відзив (30 000,00 грн), а також підготовки і подання письмових пояснень (20 000,00 грн), оскільки необхідність у додатковому викладенні та уточненні обставин, що стосуються обсягу комунальних послуг і правильності розрахунків, пов`язана з питаннями, які становлять основу заявлених позовних вимог та належне обґрунтування яких мало бути забезпечене під час складання позову.

Так з позову жодним чином не вбачалось відшкодування яких саме комунальних послуг позивач просив стягнути з відповідача, так як вони були нараховані в розрізі кожного виду послуг, що слугувало підставою для витребування судом додаткових пояснень від позивача по суті спору.

В свою чергу належна підготовка позову нівелювала б необхідність подання додаткових пояснень взагалі.

Суд зазначає, що сам по собі факт підготовки адвокатом додаткових процесуальних документів не свідчить про необхідність відшкодування витрат на їх підготовку в заявленому розмірі. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат визначальним є не лише факт надання відповідних послуг, а й їх необхідність, обсяг, складність виконаної роботи та співмірність її вартості зі складністю справи й обсягом фактично виконаної роботи.

Відтак з огляду на характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи та зміст підготовлених процесуальних документів, суд вважає обґрунтованими та співмірними витрати на професійну правничу допомогу за складання та подання позовної заяви і відповіді на відзив у загальному розмірі 20 000,00 грн.

Водночас суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат позивача на підготовку та подання письмових пояснень у розмірі 20 000,00 грн, оскільки необхідність у їх підготовці була зумовлена питаннями щодо обсягу наданих комунальних послуг та правильності здійснених розрахунків, які становлять основу заявлених позовних вимог і належне обґрунтування яких мало бути забезпечене ще на стадії складання позовної заяви. Отже, необхідність підготовки зазначених пояснень пов`язана з недостатнім обґрунтуванням позовних вимог позивачем у позові, а тому відповідні витрати не можуть бути покладені на відповідача.

Щодо послуги з участі представника позивача у судових засіданнях вартістю 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Так, в даній справі було 7 засідань, а саме: 02.06.2026, в якому інтереси позивача представляв Гнидка М.В. (адвокат на підставі ордеру серія АА №1698694 від 09.04.2026, в якому міститься посилання на Договір про надання правничої допомоги №03/01 від 03.01.2025); 30.06.2026, в якому інтереси позивача представляла Кравець С.О. (т.в.о. генерального директора); 16.07.2026, 30.07.2026, 04.08.2026, 08.09.2026 та 22.09.2026, інтереси позивача в яких представляла Шинкарик О.П. (адвокат на підставі ордеру серія АІ №2258761 від 16.07.2026, в якому міститься посилання на Договір про надання правничої допомоги №15/07 від 15.07.2026).

З огляду на наведене можна дійти висновку, що позивач просить відшкодувати надання послуг з участі адвоката Гнидки М.В. в судовому засіданні 02.06.2026 вартістю 10 000,00 грн.

Судом враховано, що необхідність призначення судового засідання у справі виникла у зв`язку зі змістом поданих заяв по суті спору, які потребували додаткового з`ясування питань щодо обсягу наданих комунальних послуг та правильності здійснених розрахунків. Тобто необхідність додаткового процесуального розгляду, у тому числі призначення судового засідання, була зумовлена недоліками первісного обґрунтування позовних вимог.

Відтак, враховуючи обставини, що стали підставою для призначення судового засідання у даній справі, а також тривалість засідання 02.06.2026 у даній справі (близько 18 хвилин), заявлені позивачем витрати на забезпечення участі представника у вказаному засіданні у розмірі 10 000,00 грн є надмірно завищеними, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими витрати на участь адвоката в судовому засіданні в розмірі 2 000,00 грн.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 22 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - вартість послуг з написання заяв по суті спору та 2 000,00 грн - вартість послуг з участі адвоката в засіданні.

Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 13 425,14 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тінструм" (43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, буд. 30, офіс 523; ідентифікаційний код 44857679) на користь Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" (03056, м. Київ, вул. Польова (Солом`янський р-н), буд. 24; ідентифікаційний код 22883891) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 425 (тринадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 14 коп. Видати наказ.

2. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Роман БОЙКО