Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №214/2244/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 214/2244/26

2-др/212/77/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Каретної Євгенії Василівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2026 року рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя було задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було відмовлено. Так судом було визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку кімнати 506 (загальна площа 22,6 кв. м., жила площа 17,9 кв. м.), розташованої по АДРЕСА_1 , а також було визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку кімнати 506 (загальна площа 22,6 кв. м., жила площа 17,9 кв. м.), розташованої по АДРЕСА_1 . Крім того було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля ВАЗ 21121, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в розмірі 50824,50 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

19 жовтня 2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Каретної Є. В., надійшла заява з проханням суд ухвалити відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК додаткове рішення про стягнення понесених ОСОБА_1 судових витрат з позивачки, посилаючись на те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України). Так надання правничої допомоги відповідачу в сумі 6000 грн. підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 27.04.2026 року, додатковою угодою № 1 від 18.08.2026 року, актом від 14.10.2026 року прийому-передачі правничої допомоги, де сторонами договору визначено, що оплата гонорару здійснюється протягом одного місяця з моменту набрання законної сили рішенням по справі. Крім того ОСОБА_1 понесені витрати, пов`язані із проведенням експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення ринкової вартості транспортного засобу в сумі 3500 грн., які підтверджується договором № 41 від 27.04.2026 року, рахунком-фактурою № 90 від 27.04.2026 року та квитанцією від 28.04.2026 року про сплату такої суми на рахунок судового експерта. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, то за аналогією з розподілом судового збору за подання первісного позову витрати, пов`язані з розглядом справи, мають бути розподілені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто по 50% витрат на обидві сторони. Таким чином просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та на проведення експертизи в розмірі 1750 грн.

Ані від позивачки, ОСОБА_2 , ані від її представника, адвоката Шукюрова Р. С., не надходило до суду заперечень на заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Каретної Є. В., про ухвалення додаткового рішення, незважаючи на належне повідомлення позивачки про наявність у провадженні суду такої заяви про стягнення судових витрат.

За ч. 3 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи, ухвалює додаткове рішення без повідомлення сторін, внаслідок чого дійшов висновку, що заява представника відповідача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що на виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України представник Шатунова Я. О. при поданні відзиву на первісний позов до суду по даній справі повідомила про попередній розрахунок сум судових витрат, які очікує понести відповідач через розгляд справи судом, які складались, зокрема, із витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

В сенсі положень ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК суд бере також до уваги той факт, що представником Шатунова Я. О. були дотримані вимоги закону щодо надання орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, а також наявність доказів понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката та на експертне транспортно-товарознавче дослідження, які були подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.

Таким чином суд дійшов переконання, що наявні законні підстави для ухвалення додаткового рішення для вирішення питання розподілу судових витрат за заявою представника ОСОБА_1 .

Судом було встановлено, що 27 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Каретною Є. В. було укладено договір про надання правничої допомоги, за яким за надані клієнту послуги адвокату передбачено гонорар, який визначається у додатковій угоді сторін після визначення виконаних послуг.

При цьому фактично надані адвокатом Каретною Є. В. послуги з правничої допомоги ОСОБА_1 підтверджуються долученими до справи додатковою угодою від 18 серпня 2026 року до договору від 27 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Каретною Є. В. про визначення розміру гонорару в сумі 6000 грн., який сплачується протягом місяця після ухвалення рішення.

Також за актом прийому передачі виконаних робіт на суму 6000 грн. від 14 жовтня 2026 року сторонами договору від 27 квітня 2026 року було підтверджено надання адвокатом Каретною Є. В. відповідачу ОСОБА_1 зі складання відзиву на позовну заяву, клопотань про витребування доказів, складання зустрічної позовної заяви, участь в судових засіданнях адвокатських послуг на загальну суму 6000 грн.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Також судом було встановлено, що витрати ОСОБА_1 в сумі 3500 грн. на проведення по справі експертного транспортно-товарознавчого дослідження підтверджуються договором від 27.04.2026 року № 41 між ОСОБА_1 та судовим експертом Рейнюк О. В., рахунком-фактурою від 27.квітня 2026 року № 90 на суму 3500 грн., а також квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 28.04.2026 року на суму 3500 грн., сплачену на рахунок експерта Рейнюк О. В.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що ОСОБА_1 були фактично понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн., які були підтверджені матеріалами справи.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката Каретної Є. В. в сумі 6000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також були дотримані критерії розумності їх вартості.

Також відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином, оскільки суд задовольнив заявлені первісні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 частково, врахувавши при проведення поділу майна сторін виплату компенсації відповідачу вартості автомобіля, відчуженого позивачкою, а також враховуючи, що суд відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , то відповідно до викладеного вмотивування понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн. та на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 3500 грн. підлягають за ст. 141 ЦПК стягненню на користь відповідача з ОСОБА_2 відповідно до частки в цілому по справі задоволеного судом первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , враховуючи, що понесені витрати на адвоката Каретної Є. В. та витрати на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження не можна виокремити співвідносно до первісного чи зустрічного позовів по такій справі, тому до стягнення за витрати на правову допомогу суд присуджує з позивачки 1500 грн. (6000 / 2 / 2 = 1500), а за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження відповідно - 875 грн. (3500 / 2 / 2 = 875).

Керуючись ст. 133-137, 141, 246, 270 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Каретної Євгенії Василівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. та на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 875 грн., а загалом в розмірі – 2375 грн.

У задоволенні решти заявлених вимог – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 2 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: Д. О. Козлов