Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №201/14907/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер судової справи 201/14907/26

Номер провадження 3/201/2893/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогригорівка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зі середньою спеціальною освітою, одруженого, стрільця відділення взводу охорони, інспектора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №88 від 23.09.2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за наступних обставин.

Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону проведена перевірка матеріалів наданих військової службою правопорядку щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 під час здійснення мобілізаційних заходів стосовно ОСОБА_2 .

Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону проводиться вивчення стану додержання службовими особами військових формувань вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та іншого законодавства при виконанні обов`язків військової служби. Повноваження прокурорів у сфері протидії військовим адміністративним правопорушенням визначено Законом України «Про прокуратуру» та КУпАП. Згідно ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор під час здійснення представницьких повноважень, у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

У відповідності до положень статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Як вбачається з витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призначення представників уповноважених проводити перевірку військово-облікового документа в осіб чоловічої статі та вручати повістки на території Дніпра» - сержант ОСОБА_1 на 24.06.2026 був визначений старшим групи оповіщення № 1.

Зі змісту журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що сержант ОСОБА_1 отримав під підпис 24.07.2026 року о 06-30 придатний до використання портативний відеореєстратор для здійснення заходів з оповіщення.

Відповідно до п. 47 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ N?560 від 16 травня 2024 — старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.

Згідно п. 54 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 - у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

Відповідно до пунктів 4,5 Глави ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказ Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 532 - під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов?язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов?язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об?єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов?язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Матеріалами справи встановлено, що оповіщення громадян групами оповіщення Центрально-Чечелівського об`єднаного у місті Дніпро РТЦК та СПІ 24.07.2026 року розпочалось після проведення відповідних інструктажів для груп оповіщення. Згідно журналу сержант ОСОБА_1 прослухав інструктаж від ОСОБА_3 щодо порядку здійснення заходів з мобілізації та особисто розписався в журналі інструктажу.

Проведеною перевіркою ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) встановлено, що відеозапис мобілізаційних заходів стосовно ОСОБА_2 , проведених представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутній.

З офіційного листа відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.08.2026 № 14/8811 вбачається, що відеозаписи з нагрудних бодікамер військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо заходів з оповіщення ОСОБА_2 - відсутні, у зв`язку з чим проводиться службове розслідування.

В своїх поясненнях прокурору від 23.09.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що 24.07.2026 в присутності працівника поліції здійснював заходи з оповіщення громадянина ОСОБА_4 в АДРЕСА_3 (раніше Рогальова). Відсутність відеозапису з відеореєстратора, а саме процесу безпосередньо оповіщення громадянина ОСОБА_2 пояснив тим, що відеореєстратор в нього випав, на одязі відсутні елементи для кріплення відеореєстратора. При цьому не зміг пояснити обставин, які заважали йому тримати відеореєстратор в руках.

Зі змісту журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що сержант ОСОБА_1 здав під підпис 24.07.2026 року о 22-00 придатний до використання портативний відеореєстратор для здійснення заходів з оповіщення.

Прокурору не було надано жодних доказів чи відомостей щодо належного документального оформлення будь якого повідомлення про технічну неможливість здійснення відеофіксації чи несправність боді камери, яка видавалась ОСОБА_1 , що свідчить про справність відеореєстратора під час здійснення заходів з оповіщення та про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов?язків, формальний підхід до вимог службової дисципліни у ввіреній йому групі оповіщення.

Таким чином, сержант ОСОБА_1 , як старший групи оповіщення, не забезпечив належну організацію та контроль за законністю процесу оповіщення групою РТЦК та СП, не забезпечив обов`язкову фото - та відео фіксацію всього процесу з оповіщення громадянина ОСОБА_2 , перевірки військово-облікових документів, чим порушив встановлений порядок виконання завдань 3 мобілізації в умовах особливого періоду відповідно до вимог Закону України № 3543 XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532.

Частиною 6 ст. 22 розділу IV Закону України № 3543 ХІІ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію чітко визначено конкретний стандарт, якого необхідно дотримуватись в частині, що стосується використання засобів фото та відеофіксації під час здійснення заходів оповіщення громадян та перевірки їх військово облікових документів, а саме: Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку встановлено, що під час дії Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 03.03.2022 року № 2105-IX вимоги, зазначені у ч. 6 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, щодо здійснення уповноваженими представниками ТЦК та СП фото- і відеофіксації процесу пред?явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються через три місяці з дня опублікування цього Закону.

Тобто вищезазначена норма з 17.07.2024 стала чинною для всіх уповноважених представників ТЦК та СП, а також з того часу є обов`язковою для виконання.

Крім того, дана норма додатково зазначена постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а саме п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а також п.п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Поряд з тим 06.08.2024 у Міністерстві оборони України видано наказ № 532, яким затверджена Інструкція із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації (далі Інструкція).

Відповідно до вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відтак, будучи військовослужбовцем сержант ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти державне майно; військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей

У статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зафіксовано, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно статті 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Положеннями ст.ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов?язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Дії сержанта ОСОБА_5 виразилися у недбалому ставленні до військової служби та у порушенні Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказ Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 532 та невиконанні встановленого порядку експлуатації та контролю за використанням технічних засобів фіксації, в умовах особливого періоду.

Причинами, які сприяли вчиненню зазначених вище порушень є неналежне, в порушення вимог та інтересів військової служби та дисципліни, виконання своїх службових обов?язків старшого групи оповіщення сержантом ОСОБА_1 , а умовами, що призвели до вказаних вище порушень є недбале, всупереч інтересам служби, ставлення до військової служби вказаного військовослужбовця.

Таким чином, сержант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою 24.07.2026 року в період часу приблизно з 14-30 години до 15-30 години під час несення служби у складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 та будучи старшим групи №1, в порушення ст.ст. 11, 16, 26, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,2,3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перебуваючи в АДРЕСА_3 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам військової служби під час здійснення заходів з оповіщення громадянина ОСОБА_2 не забезпечив взагалі відеофіксацію процесу оповіщення зазначеного вище громадянина ( ОСОБА_2 ) із закріпленого за ним справного відеореєстратора, яки отримав під підпис у журналі обліку та видачі відеореєстраторів, тобто у порушенні вимог Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-та відеофіксації та невиконанні дотримання встановленого порядку експлуатації та контролю за використанням технічних засобів фіксації під час виконання службових завдань в умовах особливого періоду, що вказує на недбалість і безвідповідальність сержанта ОСОБА_1 , який вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 26 жовтня 2026 року до канцелярії суду подав заяву про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення за його відсутності, в якій просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у узв`язку із закінченням передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи неявку в судове засіданні ОСОБА_1 , наявність в матеріалах справи заяви від останнього, положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, які не передбачають обов`язкову участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи, суддя вважає за можливе провести розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Отже, статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. У цих випадках, згідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким продовжений бути не може, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припиненими.

За правилами ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні – три місяці з дня його виявлення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 88 від 23 вересня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення 24 липня 2026 року.

З огляду на положення ст. 38 КУпАП на момент розгляду цієї справи строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення сплинув.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в Рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) зазначено про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, враховуючи закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, суддя приходить до висновку, що провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 7, 38, 247, 283, 284 КУпАП суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити, у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська