Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №201/10038/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа №201/10038/26

Провадження № 1-кп/201/945/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12026042130000642 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, студента, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

законний представник

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2026 року не пізніше 20 години 12 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок словесного конфлікту, який переріс в бійку, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи за вищевказаною адресою у зазначений час, стоячи навпроти ОСОБА_7 , схопив праву руку останнього своєю лівою рукою, чим позбавив можливості чинити опір своїм протиправним діям, та тримаючи в правій руці складний ніж господарсько-побутового призначення з замаху наніс ним удар в плече лівої руки потерпілого ОСОБА_7 , після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, утримуючи у правій руці складний ніж господарсько-побутового призначення, наніс ним удар в грудну клітину ОСОБА_7 зліва, удар по зовнішній поверхні лівого стегна та удар в задню частину лівого плеча, спричинивши тим самим тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також колото-різаних ран лівого плеча та лівого стегна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та надав показання, які повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся, пояснив, що зробив висновки зі своєї поведінки, щиро кається у скоєному, та бажає стати на шлях виправлення.

В судовому засіданні встановлено, що учасники кримінального провадження не оспорюють:

1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. При цьому суд роз`яснив учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України і за результатами згоди учасників, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також, визначаючи вид та розмір покарання, суд враховує умови життя та виховання ОСОБА_3 , зокрема, судом встановлено, що останній має належні житлово-побутові умови, забезпечений усім необхідним для проживання. До 19.10.2026 року ОСОБА_3 проживав разом із батьком, однак у нещодавно втратив його. При цьому старший брат ОСОБА_3 який наразі проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, забезпечує ОСОБА_3 всім необхідним, а обвинувачений проживає з двоюрідним братом, який виховує його, слідкує за його поведінкою та в даний час оформлює документи на опікунство над обвинуваченим.

Крім того, ОСОБА_3 є студентом коледжу, отримує стипендію та за місцем навчання характеризується позитивно.

Оцінюючи рівень розвитку та інші індивідуальні особливості ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що він усвідомлював характер і значення своїх дій та міг керувати ними. Водночас судом не встановлено відомостей про негативний вплив на його поведінку з боку дорослих осіб, а також про схиляння чи підбурювання його до вчинення кримінального правопорушення.

Наведені обставини у своїй сукупності суд враховує для індивідуалізації покарання, визначення його виду та розміру з дотриманням вимог закону щодо справедливості, співмірності та індивідуального підходу до призначення покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімально можливому його розмірі, оскільки таке покарання відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам його вчинення та даним про особу обвинуваченого, який свою вину визнав, раніше не судимий, а також загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, і принципам справедливості, достатності та співмірності.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією відповідної статті, суд не вбачає.

Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини його життя та виховання, а також висновок досудової доповіді, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 може стати на шлях виправлення без реального відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 КК України звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням застосовується з урахуванням положень статей 75–78 цього Кодексу, і таке звільнення можливе лише в разі засудження неповнолітнього до позбавлення волі.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 104 КК України, іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. За таких обставин суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Вирок підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя: ОСОБА_1