Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №175/9331/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9331/26

Провадження № 2/175/2794/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів шляхом визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» з позовною заявою про захист прав споживачів шляхом визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що він є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», користується банківськими послугами Відповідача та є споживачем банківських послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». На відкритий у Банку рахунок Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивача було звільнено у відставку у вересні 2016 року, статус національного публічного діяча припинився у вересні 2019 року відповідно до вимог Закону № 1702-VII. 17 січня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» офіційно повідомив Позивача, що він не обліковується в Банку як національний публічний діяч, близька або пов`язана особа з національним публічним діячем. У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Позивача з вимогою надати паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують джерела походження коштів, із попередженням про можливе обмеження обслуговування рахунків у разі ненадання відповідних документів. Фактично Відповідач спочатку визнав припинення статусу національного публічного діяча у Позивача, а в подальшому без будь-яких нових юридично значимих обставин змінив свою позицію на протилежну. Така поведінка не відповідає принципам правової визначеності та добросовісності учасників цивільних правовідносин у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду.

22 вересня 2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги є повністю безпідставними, а дії Банку щодо віднесення Позивача до національних публічних діячів (PEP) є правомірними. Зазначив, що позивач помилково вважає, що до нього не може застосовуватись чинний Закон № 361-IX, посилаючись на ст. 58 Конституції України щодо незворотності дії закону в часі. Однак, правовідносини між Банком та клієнтом за договором банківського рахунку є триваючими. Банк зобов`язаний застосовувати ті норми законодавства, які діють на момент здійснення процедур актуалізації та ведення рахунку. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши представників сторін,вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 серпня 2012 року по 08 вересня 2016 року працював на посаді судді апеляційного суду Дніпропетровської області, що підтверджується відомостями з трудової книжки НОМЕР_1 . (а.с. 9)

08 вересня 2016 року згідно Постанови Верховної ради України ОСОБА_1 було звільнено з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.(а.с. 8)

ОСОБА_1 є клієнтом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», має в ньому картковий рахунок, на який отримує пенсійні виплати, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 31 травня 2026 року №MM95NS2S809V0RRM. (а.с. 10)

Зі змісту листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17 січня 2020 року №20.1.0.0.0/7-200102/1181 встановлено, що ОСОБА_1 не обліковується в Банку як національний публічний діяч, близька або пов`язана особа з національним публічним діячем. (а.с. 11)

Зі змісту листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27 травня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260501/88404 Банк повідомив ОСОБА_1 , що Законом про ПВК/ФТ не встановлено граничний термін обліку політично значущих осіб, та що Банк, виконуючи обов`язки суб`єкта первинного фінансового моніторингу, встановив факт належності позивача до категорії політично значущих осіб.(а.с. 13)

Як вказує позивач, внаслідок неправомірних дій Відповідача Позивач змушений регулярно проходити додаткові процедури актуалізації та ідентифікації, надавати документи приватного характеру, а також перебуває під ризиком обмеження або призупинення обслуговування банківського рахунку, на який надходить його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Віднесення Позивача до категорії політично значущих осіб породжує правові наслідки не лише для самого Позивача, а й для членів його сім`ї, які відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу розглядаються як особи, пов`язані з політично значущою особою. У зв`язку з цим члени сім`ї Позивача також змушені проходити додаткові процедури ідентифікації та актуалізації даних, надавати Банку додаткові документи і відомості, що створює для них додаткові обмеження та втручання у сферу приватного життя.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Згідно п.25 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції чинній на момент звільнення позивача) національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, а саме: Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України; перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники і заступники; народні депутати України; Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради юстиції, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; Генеральний прокурор України та його заступники; Голова Служби безпеки України та його заступники; Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники; Голова Антимонопольного комітету України та його заступники; Голова та члени Рахункової палати; члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України; надзвичайні і повноважні посли; Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, начальники Сухопутних військ України, Повітряних Сил України, Військово-Морських Сил України; державні службовці, посади яких належать до категорії "А"; керівники обласних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків; керівники керівних органів політичних партій та члени їх центральних статутних органів.

Зазначеним Законом було встановлено дію статуту національних публічних діячів протягом трьох років після припинення виконання визначених публічних функції в Україні.

Після прийняття 06 грудня 2019 року Закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» статус національного публічного діяча зазнав змін.

Зокрема п. 37 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, а саме: Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники; керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступники; керівник та заступники керівника Державного управління справами; керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А"; Секретар та заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; народні депутати України; Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів; члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; Генеральний прокурор та його заступники; Голова Служби безпеки України та його заступники; Директор Національного антикорупційного бюро України та його заступники; Директор Державного бюро розслідувань та його заступники; Директор Бюро економічної безпеки України та його заступники; Голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Антимонопольного комітету України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів; надзвичайні і повноважні посли; начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України; державні службовці, посади яких належать до категорії "А"; керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків; члени керівних органів політичних партій.

Таким чином, після прийняття вищезазначеного Закону статус РЕР було визначено довічним та скасовано обмеження у три роки після припинення виконання визначених публічних функції в Україні.

Як вказує відповідач саме зазначені обставини стали підставою для включення позивача до переліку політично значущих осіб та здійснення щодо нього фінансового моніторингу.

Поряд із цим, суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Згідно положень ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду;

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

5. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів:

клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб;

іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, зареєстрованих у державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"), з якими встановлюються кореспондентські відносини;

іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов`язаних з такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;

клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";

клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

клієнтів, стосовно яких з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виключено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або внесено відмітку про визнання Національним банком України структури власності юридичної особи непрозорою;

клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

клієнтів, які є юридичними особами - резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;

клієнтів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

клієнтів, засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

клієнтів, щодо яких суб`єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов`язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з держави, що здійснює збройну агресію проти України;

клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.

6. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Згідно статті 11 Закону, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їхніх сімей та особами, пов`язаними з політично значущими особами, такі заходи:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов`язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, протягом не менше дванадцяти місяців з дня, наступного за днем припинення такою особою виконання визначних публічних функцій. Після закінчення цього строку суб`єкт первинного фінансового моніторингу має продовжувати вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, з урахуванням вимог абзаців п`ятнадцятого – вісімнадцятого, двадцятого і двадцять першого цієї частини.

Водночас суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

рівень впливу, що така особа може ще мати;

обсяг повноважень, якими така особа була наділена;

зв`язок між минулими та чинними повноваженнями такої особи тощо.

Після спливу не менше дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій суб`єкт первинного фінансового моніторингу має продовжувати вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, до моменту встановлення, що ділові відносини з такою особою не становлять ризики, властиві політично значущим особам.

Після спливу дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний провести та документально оформити оцінку ризику ділових відносин з такою особою відповідно до частини другої статті 7 цього Закону.

Якщо за результатами оцінки ризику встановлено, що ділові відносини з особою не становлять ризики, властиві політично значущим особам, вжиття заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, припиняється. Якщо за результатами оцінки ризику встановлено, що ділові відносини з особою продовжують становити ризики, властиві політично значущим особам, суб`єкт первинного фінансового моніторингу здійснює повторну оцінку ризику відповідно до частини другої статті 7 цього Закону періодично, але не рідше одного разу на рік.

Після спливу дванадцяти місяців з дня припинення особою виконання визначних публічних функцій суб`єкт первинного фінансового моніторингу вживає заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, до членів сім`ї такої особи та пов`язаних з нею осіб з урахуванням особливостей, визначених абзацами п`ятнадцятим – сімнадцятим цієї частини.

Належність особи до категорії політично значущих осіб після спливу дванадцяти місяців з дня припинення виконання нею визначних публічних функцій не може бути єдиною або достатньою підставою для відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин із цією особою, членами її сім`ї та особами, пов`язаними з нею.

Таким чином, зазначеною нормою Закону встановлено, що через 12 місяців після звільнення особи PEP з посади, банки та інші фінансові установи мають переглянути його ризик. У разі, якщо фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, та якщо така особа не несе ризик, властивий PEP, суб`єкти первинного фінансового моніторингу припиняє вжиття заходів, визначених пунктами 2–4 частини 14 статті 11 Закону.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 припинив виконувати функції судді апеляційного суду з 08 вересня 2016 року, тобто понад 10 років він не здійснює діяльність пов`язану з виконанням публічних функцій в Україні.

Натоміть відповідач вважає, що ділові відносини з позивачем продовжують становити ризики, властиві політично значущим особам, водночас жодних підстав, зокрема високої ймовірності отримання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем або впливом, ризик використання офіційних структур для приховування та відмивання грошей, можливість отримати статки, які не відповідають офіційним легальним доходам, використання державного ресурсу, інформації чи повноважень на користь власного бізнесу, родичів або пов`язаних осіб, відповідачем не зазначено та не доведено.

В свою чергу як вказує позивач на свій картковий рахунок він отримує лише пенсійне забезпечення судді, доказів протилежного відповідачем також не долучено.

Таким чином, навіть Закон № 361-IX не передбачає постійного та довічного здійснення фінансового моніторингу за відсутності ризиків, а тому навіть у разі застосування відповідачем положень Закону № 361-IX до позивача, Банк зобов`язаний у разі відсутності ризиків притаманних політично значущій особі припинити застосування обмежень щодо неї.

Крім цього, суд також звертає увагу, що згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 05 квітня 2001 року за № З-рп/2001, яке є остаточним і обов`язковим для виконання надано висновок про те, що «Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 статті 58). Це означає, що дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи».

Тому, враховуючи наведене, суд приходить переконання, що до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» саме в редакції чинній на 2016 рік.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем було порушено права позивача як споживача банківських послуг та неправомірно віднесено позивача до політично значущих осіб. Доказів наявності ризиків, які б могли передбачати постійний фінансовий моніторинг позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, від 18.07.2006 року).

Враховуючи вищевикладене суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів шляхом визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів шляхом визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, що полягають у віднесенні ОСОБА_1 до категорії політично значущих осіб – національних публічних діячів відповідно до пунктів 37, 47 статті 1 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як особу, яка належить до категорії політично значущих осіб – національних публічних діячів, з усіх облікових та інформаційних систем Банку.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: Озерянська Ж.М.