Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №210/5283/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5283/26

Провадження № 2/210/2877/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИВ:

До суду 17 серпня 2026 року надійшла вищевказана позовна заява про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», був укладений кредитний договір № 97337649, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн за сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Позивач виконав умови кредитного договору в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму, але відповідач зі свого боку не виконав умова Кредитного договору.

У зв`язку з чим загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 25252,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 4000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами – 21252,00 гривень.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25252,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді 25 серпня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано к АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про те, чи було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 29.07.2024 року; інформацію про зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 4000,00 грн, згідно Кредитного договору № 97337649 у період з 29.04.2024 року (а.с. 33).

Представник позивача в судовому засіданні присутній не був, до позову додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи шляхом направлення повістки на за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Судом встановлено, що 29 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , було укладено електронний Договір про споживчий кредит № 97337649 (а.с.5-11).

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор Inc91mug, для підписання Кредитного договору № 97337649 від 29.04.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту – 4000,00 грн.;

- строк кредитування – 360 календарних днів;

- стандартна % ставка – 547,5% річних;

- орієнтовна загальна вартість кредиту – 25252,00 грн.

Номером особистого електронного платіжного засобу позичальник ОСОБА_1 зазначив № НОМЕР_3 (а.с.11).

На підтвердження факту укладення кредитного договору та його умов позивачем надано суду копію підписаного відповідачем Паспорту споживчого кредиту продукту до Договору № 97337649 від 29.04.2024 року, який містить умови відповідного договору (а.с.12 зворот, 14).

Паспорт споживчого кредиту продукту до Кредитного договору № 97337649 від 29.04.2024 року підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора bj7hxxbh (а.с.14).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду: на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 - 29.04.2024 року було зарахування кредитних коштів на суму 4000,00 грн на картку № НОМЕР_5 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 97337649 від 29.04.2024 року станом на 24.04.2025 року, заборгованість останнього складає 25252,00 гривень, з яких: основний борг у розмірі 4000,00 грн, залишок відсотків – 21252,00 грн (а.с.15-17).

06.07.2026 року ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» направлено Вимогу про повернення кредиту. Загальна заборгованість за Кредитним договором № 97337649 від 29.04.2024 року складає 25252,00 грн (а.с. 18).

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.04.2024 року підписав одноразовим ідентифікатором Inc91mug Кредитний договір № 97337649 від 29.04.2024 року, Паспорт споживчого кредиту до договору № 97337649 від 29.04.2024 року одноразовим ідентифікатором bj7hxxbh, чим погодився із запропонованими умовами Кредитного договору.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується довідками про перерахування суми кредиту на платіжну картку відповідача.

Через невиконанням відповідачем зобов`язань по кредитному договору, у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка складає 25252,00 гривень, з яких: основний борг у розмірі 4000,00 грн, залишок відсотків – 21252,00 грн.

Між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, у даному випадку відповідно до умов договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали кредитний договір, зі свого боку позивач свої зобов`язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, тоді як відповідач покладені на неї зобов`язання не виконав і в установлені договором строки грошові кошти на погашення кредиту не вносив.

Доведеність факту отримання відповідачем коштів на кредитну карту, в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань.

Аналізуючи перелічені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що допущені відповідачем порушення умов за Кредитним договором № 97337649 від 29.04.2024 року є істотними, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за вказаним вище Договором в загальному розмірі 25252,00 гривень в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір № 0207 про надання правової допомоги від 02.07.2025 року; Акт № 3548 наданих послуг на суму 8000,00 грн від 17.07.2026 року; Детальний опис наданих послуг до Акту № 3548 від 17.07.2026 року за договором про надання правової допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року (а.с. 21-22).

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,ч. 1 ст. 141, 142, ч. 2 ст. 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1/28, м. Львів, 79000, IBAN: НОМЕР_6 , в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) суму заборгованості за Кредитним договором № 97337649 від 29.04.2024 року у загальному розмірі 25252,00 грн (двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні), з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень); заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 21252,00 грн (дванадцять одна тисяча двісті п`ятдесят дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1/28, м. Львів, 79000, IBAN: НОМЕР_6 , в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено та підписано 30 жовтня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко