Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №910/2958/26
Суддя: Колісник Іван Іванович
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026м. ДніпроСправа № 910/2958/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Фізичної особи-підприємця Кутенкова Івана Максимовича, м. Дніпро
про стягнення 12 616,65 грн.
СУТЬ СПОРУ:
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі – ЄСІКС) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кутенкова Івана Максимовича про стягнення 12616,65 грн пені за порушенням зобов`язань щодо строків поставки товару за договором № 1292 від 01.12.2025.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 з підстав пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 справу передано для розгляду судді Коліснику І.І.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з допущеними недоліками, для усунення яких позивачу встановлено десять календарних днів з дня вручення ухвали.
На виконання ухвали суду від позивача 27.04.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява на виконання ухвали суду, відповідно до якої усунуто допущені недоліки.
Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.
З метою повідомлення відповідача Фізичної особи-підприємця Кутенкова Івана Максимовича про розгляд справи ухвала суду від 27.04.2026 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 . Проте до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 27.04.2026 з довідкою оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 50 - 53).
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
У пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Фізичною особою-підприємцем Кутенковим Іваном Максимовичем (далі - продавець, відповідач) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - замовник, позивач) укладено договір про закупівлю товарів для забезпечення потреб безпеки і оборони № 1292 від 01.12.2025 (далі - договір) (а.с. 9 - 12).
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується у визначені договором строки поставити замовнику товар спеціального призначення "Комплект страйкбольної репліки" за кодом ДК 021:2015 - 35740000-3 "Симулятори бойових дій", а замовник - прийняти й оплатити цей товар.
Згідно з пунктом 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), одиниці виміру, кількість і ціна товару зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1).
Пунктом 3.1 договору передбачено строк поставки товару - до 10.12.2025.
За змістом п. 3.2 договору доставка товару здійснюється транспортом продавця за місцем вимоги замовника, яке додатково буде повідомлено в ході укладання зазначеного договору. Розвантаження здійснюється представниками продавця (п. 3.2 договору).
У пункті 3.3 договору сторонами погоджено, що при передачі товару продавець повинен направити уповноваженого представника з дорученням (посвідченням), який має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а замовник зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.
Відповідно до пункту 3.5 договору на кожну партію товару, що постачається, продавець обов`язково надає замовнику накладну (у двох примірниках).
Право власності на товар переходить від продавця до замовника після прийняття товару на складі продавця і підписання уповноваженими на це особами продавця та замовника накладної (п. 3.6 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору його ціна становить 841111,00 грн без ПДВ.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання з продавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і укладений на строк дії воєнного стану, але не пізніше 31.12.2025, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.1).
До договору сторонами укладена специфікація (Додаток № 1), в якій останніми узгоджено до поставки товар (комплект страйкбольної репліки) на суму 841111,00 грн без ПДВ (а.с. 13).
Відповідачем виконано свої зобов`язання за договором щодо поставки позивачу товару за специфікацією на суму 841111,00 грн, проте з порушенням узгодженого сторонами строку, що підтверджується видатковою накладною № 443-63 від 25.12.2025, яка підписана останніми без зауважень та заперечень (а.с. 22).
За порушення зобов`язань, встановлених умовами договору щодо строку поставки товару згідно зі специфікацією позивач нарахував відповідачеві неустойку у вигляді пені на суму 12616,65 грн, яку вимагав до сплати за претензією від 08.01.2026 № 3/56/12-91-2026 (а.с. 21 - 23).
Відповідач пеню в сумі 12616,65 грн за порушення строку поставки товару на вимогу позивача, викладену у претензії № 3/56/12-91-2026 від 08.01.2026 (а.с. 21-23), не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням сторонами своїх зобов`язань за договором та наявністю/відсутністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у заявлені до стягнення пені.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За змістом положень частини першої статті 662, частини першої статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з умовами пункту 3.1 договору граничним строком поставки товару є 10.12.2025.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За наявними у справі доказами відповідач порушив своє зобов`язання щодо строку поставки товару згідно зі специфікацією до договору.
За приписам частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Абзац 2 частини третьої статті 549 ЦК України, як і значна частина норм книги 5 ЦК України "Зобов`язальне право", є диспозитивною. Тому за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони не позбавлені права встановити, що законна пеня передбачається для не грошового зобов`язання.
Так, правомірність нарахування позивачем пені підтверджується нормативними приписами статей 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.
Зокрема, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Правнича наука та усталена судова практика дотримуються позиції про те, що цим свобода договору не обмежується. Сторони є вільними також у визначенні способів забезпечення виконання зобов`язань, форм цивільної відповідальності за порушення умов договору, форми та способів укладення договору, зміні та розірванні договору тощо.
За порушення строку поставки товару та відповідно до пункту 6.3 договору позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 12616,65 грн із розрахунку 1,5% від вартості товару (841111,00 грн) за 15 днів прострочки, яка з у рахуванням вимог статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку може починатися лише з наступного дня після граничного строку виконання зобов`язання (10.12.2025), а саме з 11.12.2025 по 25.12.2025 включно.
За вказаний період пеня становить 12616,67 грн (841111,00 х 0,1% х 15 = 12616,67).
Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 12616,65 грн є правом позивача, оскільки узгоджується з принципом диспозитивності, передбаченим статтями 2, 14 ГПК України.
Отже, позовні вимоги є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Кутенкова Івана Максимовича про стягнення 12616,65 грн – задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кутенкова Івана Максимовича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) пеню в сумі 12616,65 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02.11.2026.
Суддя І.І. Колісник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua