Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №904/2490/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо визнання права власності

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №904/2490/25

Суддя: Мартинюк Сергій Віталійович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Дніпро Справа №904/2490/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

судді – Фещенко Ю.В., Золотарьова Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Запорожець В.О.,

представники:

від скаржника: Прасол А.С. (адвокат);

від позивача: Марінеско А.В. (представник);

від позивача: Семчук Н.В. (представник);

від третьої особи-6: Сочнева А.В. (адвокат);

інші учасники явку повноважних представників не забезпечили,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 (суддя Бєлік В.Г.)

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альянс Д", м. Миколаїв

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергій Григорович, м. Дніпро

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "СЕТАМ", м. Київ

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Укрпошта", м. Київ

третя особа-6 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Дніпровська міська рада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ", ТОВ "Компанія Альянс Д", треті особи: Приватний виконавець Вірко Сергій Григорович, ДП "СЕТАМ", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , АТ "Укрпошта", КП "Міські активи" Дніпровської міської ради про:

- визнання за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради, права власності на приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020);

- зняття арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.02.2025 року у виконавчому провадженні № 77172255, складеною приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергієм Григоровичем, на приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), яке зареєстровано за ТОВ "Стройбудінвестком";

- вилучення приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020) з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.03.2025 року у виконавчому провадженні № 77172255, складеною приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергієм Григоровичем.

Позов подано на підставі ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що позивач дізнався, що 08.05.2025 на онлайн-аукціоні ОреnМагkеt; Державного підприємства “Сетам” виявлено лот № 573729 з реалізації нежитлового приміщення (група приміщень), загальною площею 145.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2850110512020, за адресою: м. Дніпро, вул. Лисиченко Марії, буд. 17, прим. 71. Проведення аукціону призначено на 09.05.2025.

Позивач вказує, що підстав припинення права власності позивача на спірне нерухоме майно не існувало, так само не існувало підстав для накладання арешту на це майно.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано право власності на приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020) за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Знято арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.02.2025 року у виконавчому провадженні № 77172255, складений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергієм Григоровичем, на приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 18, кв. 10, код ЄДРПОУ 44749540).

Вилучено приміщення (група приміщень) №71 в будинку №17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020) з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.03.2025 року у виконавчому провадженні № 77172255, складеної приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергієм Григоровичем.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 18, кв. 10, код ЄДРПОУ 44749540) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 062,89 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альянс Д" (54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/7, оф. 808, код ЄДРПОУ 41176675) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 062,89 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції виходив з того, що:

- спірне нежитлове приміщення внесено до переліку об`єктів нерухомого майна, які зараховуються на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпровської міської ради" (перейменовано на Комунальне підприємство "Міські активи") (№ п.п. 1, Назва об`єкта: Нежитлове приміщення, Площа: 150,29 кв.м., адреса: вул. Марії Лисиченко, 17), який сформовано на підставі рішення Дніпровської міської ради "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.02.2010 року № 15/55 "Про визначення балансоутримувачів нежитлових приміщень, які перебувають на балансі ДД УДППЗ Укрпошта, і передачу їх на баланс міських комунальних підприємств" від 22.07.2020 року № 48/59;

- листом від 08.05.2025 року Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації Дніпровської міської ради" повідомило наступне: Балансова належність житлового будинку літ. А-9 за адресою: вул. Героїв Громадянської війни, 17, в який увійшло нежитлове приміщення 71 зареєстровано за місцевою Радою на підставі рішення Виконкому № 492 від 10.08.1990 р., про що зроблено запис в обліковій книзі № 23 за реєстраційним № 1340. Аналогічний за змістом лист також знаходиться в матеріалах реєстраційної справи щодо державної реєстрації нежитлового приміщення.

На думку суду першої інстанції, низка рішень органів місцевого самоврядування, інформація з КП ДМБТ підтверджують факт набуття Дніпровською міською територіальною громадою права комунальної власності на спірне нежитлове приміщення з 1991 року та тривалість володіння таким приміщенням по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що нежитлове приміщення належить Дніпровській міській територіальній громаді на праві комунальної власності.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд без жодних доказів встановив наявність права власності позивача на абсолютно інше нерухоме майно, визнав встановленою наведену обставину всупереч наявним у справі доказам, не з`ясував, чи насправді є наведені об`єкти нерухомого майна одним і тим же приміщенням;

- оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відібрав спірне майно без з`ясування його фактичної належності на праві власності позивачу, судом не було застосовано вимогу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частина перша статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

- поведінка позивача явно є суперечливою і недобросовісною та спрямована на заволодіння майном скаржника, чого суд першої інстанції не дослідив та не надав відповідної оцінки при вирішенні спору;

- позивачем у даній справі використано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки у даному випадку належним способом захисту має бути витребування майна з чужого незаконного володіння.

В доповнення до апеляційної скарги від 10.03.2026 року представником апелянта адвокатом Прасол А.С. було подано додаткові пояснення, в яких представник скаржника зазначав наступне:

- при внесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не з`ясовувалися фактичні обставини справи, а саме - чи є приміщення, що зареєстровано за відповідачем-1, тим самим приміщенням, на яке за позивачем було визнано право власності у цій справі;

- судом не було надано належної правової оцінки доказам, які було додано позивачем до позову, зокрема: Витягу з реєстру об`єктів права комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади на юридичну особу/заклад/об`єкт нерухомості, датованого 08.05.2025 року, який на момент ухвалення рішення судом першої інстанції вже був недійсним, оскільки є чинним 3 місяці, отже, суд мав би встановити такий доказ неналежним та взагалі його виключити з числа доказів.

Також, на думку скаржника, суд не надав правильну оцінку листу департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, в якому зазначається, що розпорядження міського голови від 25.12.2012 №923/3-р не обліковується.

Апелянт вважає цей лист як доказ не належним в розумінні ч.1 ст. 76 ГПК України.

Також апелянт зазначає про те, що вказане розпорядження датоване 2012 роком. Між тим, у згаданому листі не міститься жодної інформації - з якого періоду ведеться такий документообіг, в тому числі з якого періоду функціонує у позивача модуль "Розпорядча діяльність" програмного забезпечення "Електронне самоврядування" та чи містяться в ньому документи за 2012 рік, зокрема, розпорядження міського голови (як за поточні, так і за попередні періоди).

Апелянт акцентує увагу, що при винесенні оскаржуваного рішення судом було прийнято такий доказ та покладено його в основу рішення, незважаючи на те, що з нього не вбачається, що розпорядження міського голови від 25.12.2012 року № 923/3-р (на підставі якого було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на приміщення) у Дніпровській міській раді не обліковується.

Також зазначає, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту при подачі позову у цій справі.

Крім того, представник апелянта звертає увагу апеляційного суду на поведінку позивача протягом тривалого проміжку часу, а саме 2012-2025 років, за який спірним приміщенням володіла спочатку третя особа у цій справі - ОСОБА_1 , а згодом законним власником став скаржник – ТОВ "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ".

Зауважує щодо цього, що в 2012 році ОСОБА_1 виконкомом Дніпропетровської міської ради було видано свідоцтво про право власності на приміщення та саме на підставі розпорядження виконкому вказана особа внесла спірний об`єкт у якості внеску до статутного капіталу відповідача-1.

В подальшому, ніби-то у 2025 році, а саме - 08.05.2025 року позивач на онлайн аукціоні Open-market ДП "СЕТАМ" виявив лот №573729 з реалізації нежитлового приміщення (група приміщень), загальною площею 145, 2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2850110512020, за адресою: м.Дніпро, вул. Маріїї Лисиченко, буд. 17, прим. 71, яке, за його твердженням, належить Дніпровській міській раді та почав вчиняти дії, які суперечать його попередній поведінці, зокрема почав заперечувати право власності на приміщення за скаржником та подав цей з позов до суду з метою визнання за позивачем права власності на приміщення.

У зв`язку з зазначеним апелянт вважає, що дії позивача мають всі ознаки суперечливої поведінки, оскільки попередня поведінка (бездіяльність позивача) не відповідає його поведінці на даний час.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У поданому 20.08.2026 відзиві на апеляційну скаргу Дніпровська міська рада заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленої позиції Позивач, зазначив, що різниця між реєстраційними та технічними даними (150,29 кв.м, 145,7 кв.м, 145,2 кв.м) є незначною й зумовлена проведенням інвентаризації різними суб`єктами господарювання та передачею частин приміщень між балансоутримувачами. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 199/1136/20, на яку посилається Дніпровська міська рада, такі розбіжності не свідчать про існування двох різних об`єктів.

У відповідь на твердження Скаржника щодо того, що позивач не довів належними доказами тотожність приміщення, Позивач роз`яснює, що зміна назви вулиці з Героїв Громадянської війни на вул. Марії Лисиченко відбулася на підставі розпорядження міського голови від 26.11.2015.

На думку міської ради, якщо відповідач-1 стверджує, що позов стосується «іншого» приміщення, ніж те, яким володіє він, то оскаржуваним рішенням не вирішувалися питання про його права чи обов`язки.

Окремо Позивач наголосив, що згідно офіційних відповідей ГУ ДМС, ГУ ДПС та органів РАЦС підтверджено, що особа « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ніколи не існувала.

З наведеного Позивач вбачає, що оскільки особи фізично не існувало, то усі правочини та документи за її підписом (зокрема акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Стройбудінвестком» від 04.12.2023) є нікчемними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

На думку Позивача, ним надано всі докази безперервного перебування приміщення у комунальній власності починаючи з 1990– 1991 років (на підставі ст. 32, 35 Закону УРСР «Про власність» та рішень міськради 1991, 1999, 2007, 2010, 2020 років). Міська рада жодних рішень про відчуження майна не приймала.

Також Дніпровська міська рада у відповідь на доводи апеляційної скарги зазначила, що первинним документом, на який спирався відповідач-1, зазначено свідоцтво про право власності від 25.12.2012, нібито видане виконкомом міської ради. Оскільки виконком уповноважений розпоряджатися виключно комунальним майном, посилання відповідача на цей документ само по собі підтверджує належність спірного майна до комунальної власності.

Також позивач вважає, що ним було обрано вірний та ефективний спосіб захисту порушеного права, враховуючи ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" та висновки Верховного Суду при застосуванні такої норми.

Окремо Позивачем на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України заявлено клопотання про долучення нових доказів (відповідей ДМС, ДПС, РАЦС, судових ухвал). В обґрунтування заявленого клопотання Дніпровська міська рада зазначила, що вони були отримані вже після ухвалення рішення судом першої інстанції та необхідні для спростування нових заперечень скаржника.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2025 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 12.03.2026 (Верхогляд Т.А. – головуючий, судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 у справі №904/2490/25 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.06.2026 у справі №904/2490/25 касаційну скаргу КП "Міські активи" Дніпровської міської ради задоволено. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду 23.12.2025 у справі №904/2490/25 скасовано, справу передано до Центрального апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 у справі №904/2490/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді – Фещенко Ю.В., Золотарьова Я.С.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 - залишено без руху. Апелянту надано 10 днів з дати отримання даної ухвали усунути недолік апеляційної скарги, а саме надати: докази доплати судового збору у розмірі 8 291, 65 грн; заяву про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

06.08.2026 від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 у справі №904/2490/25 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 у справі № 904/2490/25. Розгляд справи №904/2490/25 призначити у судовому засіданні на 30.09.2026.

18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшло клопотання про витребування доказів.

19.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Дніпровської міської ради надійшла заява про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2026, заяву передано на розгляд колегії суддів: Мартинюк Сергій Віталійович - головуючий суддя, судді: Фещенко Юлія Віталіївна, Золотарьова Яна Сергіївна.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Мартинюка С.В. у відпустці відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2026 справу передано колегії суддів: Дармін Михайло Олександрович - головуючий суддя, судді: Золотарьова Яна Сергіївна, Фещенко Юлія Віталіївна.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Фещенко Ю.В. Золотарьової Я.С. - членів колегії суддів, визначеної протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2026 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Дарміна М.О. та розпорядження керівника апарату суду № 710/26 від 21.08.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Джепа Ю.А., Соп`яненко О.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 (головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Джепа Ю.А., Соп`яненко О.Ю.) Заяву Дніпровської міської ради про застосування заходів забезпечення позову у справі № 904/2490/25 вх.№ 52161 – задовольнити частково.

Вжито заходи забезпечення позову у справі № 904/2490/25 шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження приміщення (група приміщень) № 71 в будинку АДРЕСА_1 (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Стройбудінвестком” код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ “Стройбудінвестком” у будь- який спосіб, зокрема шляхом проведення електронних торгів;

Заборонено будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на реєстрацію права власності на приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Стройбудінвестком” код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ “Стройбудінвестком”;

Постановлено ДП “СЕТАМ” або будь-якому його регіональному відділенню зупинини електронні торги з продажу приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Стройбудінвестком” код ЄДРПОУ: 44749540 на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: 960,961, виданий 04.12.2023, видавник: Перепеченко Н.А. та ТОВ “Стройбудінвестком”, Лот №602641.

20.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

24.08.2026 від Дніпровської міської ради до ЦАГС надійшла заява про відвід, якою просить відвести від розгляду справи №904/2490/25 суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В,, Золотарьову Я.С.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026 визнано необґрунтованою заяву Дніпровської міської ради про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В., Золотарьової Я.С. від розгляду справи №904/2490/25.

Постановлено заяву Дніпровської міської ради про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В., Золотарьової Я.С. від розгляду справи №904/2490/25 передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2026 (суддя Кошля А.О.) в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про відвід суддів (колегії): Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В., Золотарьова Я.С. від розгляду справи в апеляційному проваджені по розгляду апеляційної скарги ТОВ «Стройбудінвестком» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 відмовлено.

28.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Дніпровської міської ради подано клопотання про долучення (приєднання) до матеріалів справи доказів.

29.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбудінвестком» подано клопотання про долучення (приєднання) до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2026 розгляд справи №904/2490/25 призначено у судовому засіданні на 21.10.2026.

16.10.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Дніпровської міської ради надійшли заперечення на клопотання ТОВ «Стройбудінвестком» про долучення (приєднання) до матеріалів справи доказів.

16.10.2026 до суду через систему "Електронний суд" від КП «Міські активи» Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, за змістом яких заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

Щодо клопотання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування доказів слід зазначити наступне. В обґрунтування поданого клопотання третя особа зазначає, що однією з визначених третіх осіб в межах даного спору є гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), існування якої ставиться під сумнів. Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не має змоги самостійно витребувати дану інформацію та надати її до суду, а дана інформація (на думку заявника) необхідна для повного та всебічного розгляду справи та має суттєве значення при розгляді справи та прийняття рішення судом.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ГПК України, Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для розгляду питання щодо витребування апеляційною інстанцією додаткових доказів є наявність, зокрема, доказів неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про витребування документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює апелянтові більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

У постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №906/1179/20 викладено правовий висновок, що приписи частини 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи».

В даному випадку з матеріалів справи не вбачається, що третьою особою-3 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур подавалось відповідне клопотання про витребування доказів до суду першої інстанції.

Також Скаржником не наведене обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання такого клопотання до суду першої інстанції, що виключає можливість розгляду апеляційним господарським судом клопотання про витребування доказів у порядку ст. 269 ГПК України.

За таких обставин, клопотання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування колегією суддів не приймається до розгляду.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради Народних депутатів від 10.08.1990 № 492 “Про реєстрацію будинків місцевих Рад, належних виробничому об`єднанню житлово-комунального господарства Амур-Нижньодніпровського району” вирішено здійснити реєстрацію будинків відповідно до додатку № І. До Переліку будинків місцевих Рад по АНД району, належних реєстрації в зв`язку з продажем в особисту власність громадянам, зокрема увійшов і будинок, в якому знаходиться Нежитлове приміщення (стор. З Переліку).

Рішенням Дніпропетровської міської Ради народних депутатів “Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів” від 27.11.1991 № 46 затверджено перелік об`єктів комунальної власності Дніпропетровської міської Ради народних депутатів. Пунктом 43 розділу XI додатку до зазначеного рішення, наявні відомості про нежитлове приміщення.

Пунктом 3.5. Рішення Дніпропетровської міської ради “Про формування і використання об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська” від 09.06.1999 № 16 затверджено перелік приміщень комунальної власності, які підлягають передачі у користування Дніпропетровській дирекції “Дніпропетровський поштомат” українського державного підприємства поштового зв`язку “Укрпошта”. Так, згідно з переліком приміщень комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, які підлягають передачі в оренду за договором комітету комунальної власності міськради з Дніпропетровською дирекцією УГПЕК “Укртелеком”, відомості про Нежитлове приміщення містяться під порядковим номером 3, зокрема: “Адреса: ГОЕС і МПП: вул. Героїв громадянської війни, 17, № ГОЕС і ММП: 125, Площа: 509,73 кв.м., Залишкова балансова вартість: 39 138,37 грн., Примітки: АНД”.

Пунктом 1 Рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 № 26/26 “Про передачу на баланс комунальних підприємств нежитлових приміщень, які перебувають на балансі Поштомату - Центру зв`язку № 1 ДД УДППЗ “Укрпошта” передано з балансу Поштомату - Центру зв`язку № 1 ДД УДППЗ “Укрпошта” на баланс ВРЖЕП АНД району приміщення по вул. Героїв Громадянської війни, 17, площею 344,1 кв.м. та площею 15,34 кв.м.

Нежитлове приміщення увійшло до переліку міських комунальних підприємств - балансоутримувачів та нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста, які перебувають на балансі ДД УДППЗ “Укрпошта” (п/п 2, Назва об`єкта: Нежитлове приміщення ВПЗ№ 125, Адреса: вул. Героїв Громадянської війни, 17, м. Дніпропетровськ, 49125, Площа: 150,29 кв.м.), переданого Рішенням Дніпропетровської міської ради “Про визначення балансоутримувачів нежитлових приміщень, які перебувають на балансі ДД УДППЗ “Укрпошта”, і передачу їх на баланс міських комунальних підприємств” від 24.02.2010 № 15/55.

04.12.2023 право власності на Нежитлове приміщення було зареєстровано за Перепеченко Надією Андріївною. Підставою для такої реєстрації, серед іншого, стало свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, видане 25.12.2012 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, яке видано на підставі розпорядження від 25.12.2012 № 923/3-р.

Право власності на Нежитлове приміщення з 16.02.2024 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “Стройбудінвестком” на підставі акту приймання-передачі від 04.12.2023.

Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5014/24 прийнято 27.12.2024 рішення, яким з ТОВ “Стройбудінвестком” на користь ТОВ “Компанія Альянс Д” стягується заборгованість в загальному розмірі 647 011,06 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2024 видано виконавчий документ.

Виконавчий документ пред`явлено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на примусове виконання. В свою чергу, приватним виконавцем 11.02.2025 відкрито виконавче провадження № 77172255, в рамках якого здійснюються заходи примусового виконання у вигляді реалізації Нежитлового приміщення на електронному аукціоні (лот №573729)

На онлайн-аукціоні ОреnМагkеt; Державного підприємства “Сетам” позивачем виявлено лот № 573729 з реалізації нежитлового приміщення (група приміщень), загальною площею 145.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2850110512020, за адресою: м. Дніпро, вул. Лисиченко Марії, буд. 17, прим. 71 (далі - Нежитлове приміщення)

Листом від 08.05.2025 Комунальне підприємство “Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації” Дніпровської міської ради повідомило наступне: “Балансова належність житлового будинку літ. А-9 за адресою: вул. Героїв Громадянської війни, 17 в який увійшло нежитлове приміщення 71 за Місцевою Радою на підставі рішення Виконкому № 492 від 10.08.1990р., про що зроблено запис в обліковій книзі № 23 за реєстраційним № 1340.” Аналогічний за змістом лист також знаходиться в матеріалах реєстраційної справи щодо державної реєстрації Нежитлового приміщення.

Листом департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 09.05.2025, повідомлено, що розпорядження міського голови від 25.12.2012 № 923/3-р, яке стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, не обліковується.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

В даному випадку предметом апеляційного перегляду є встановлення наявності чи відсутності у Дніпровської міської ради права вимоги про визнання права власності на нежитлове приміщення ВПЗ№ 125, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Громадянської війни, 17, м. Дніпропетровськ, 49125, площа: 150,29 кв.м та зняття з нього арешту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Аналогічний висновок міститься у вищенаведених постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17.

Право власності на нежитлове приміщення з 16.02.2024 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “Стройбудінвестком” на підставі акту приймання-передачі від 04.12.2023.

04.12.2023 право власності на Нежитлове приміщення було зареєстровано за Перепеченко Надією Андріївною. Підставою для такої реєстрації, серед іншого, стало свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, видане 25.12.2012 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, яке видано на підставі розпорядження від 25.12.2012 № 923/3-р.

Приватизація Нежитлового приміщення в зазначений період мала здійснюватися у відповідності до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, в редакції від 19.02.2012 (далі - Закон).

Відповідно до статті третьої Закону приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Відповідно до ст. 4 Закону продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є зокрема органи приватизації, створені місцевими Радами.

Статтею 23 Закону, передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

У разі придбання об`єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п`ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

Відтак, перехід права власності на спірне приміщення у 2012 році із комунальної власності територіальної громади, в силу Закону, відбувається виключно в порядку приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні або продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону на підставі рішення органу приватизації.

Таким чином апеляційний суд зазначає, що єдиною підставою, для реєстрації права власності, за наслідками відчуження є договір купівлі-продажу, укладений між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також акт приймання-передачі зазначеного майна.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, в редакції від 12.12.2012, яка діяла на день ніби то видачі свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 25.12.2012, визначено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Проте, за твердженням позивача жодних рішень у будь-якій формі про відчуження спірного нежитлового приміщення органами місцевого самоврядування не приймалось. Відповідачі та треті особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів доказів на спростування таких тверджень не надали.

Більше того, згідно з листом від 09.05.2025 департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, розпорядження міського голови від 25.12.2012 № 923/3-р не обліковується.

Крім цього, свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення від 25.12.2012 не підписано державним реєстратором і не засвідчено печаткою, у відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції від 12.12.2012.

Отже, розпорядження від 25.12.2012 № 923/3-Р згідно з яким видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення від 25.12.2012 не є належним доказом набуття ОСОБА_1 (третя особа-4) права власності на спірне нежитлове приміщення

Ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 2 Закону будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об`єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об`єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Натомість, як зазначалося вище, пунктом 3.5. Рішення Дніпропетровської міської ради “Про формування і використання об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська” від 09.06.1999 № 16 наявна пряма заборона на відчуження з комунальної власності територіальної громади Нежитлового приміщення.

Відтак колегія апеляційного господарського суду поділяє висновки суду першої інстанції про те, що державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_1 (третя особа-4) в період 25.12.2012 не підтверджує факту законного набуття права власності, а доводи Скаржника в цій частині спростовують вищезазначеним.

Згодом, ОСОБА_1 (третя особа-4), в особі Капран Ірини Володимирівни, яка діяла на підставі довіреності, виданої Нотаріальною конторою Генрика Ястжомб Мачей Ястжомб, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна передала Нежитлове приміщення в якості внеску до статутного капіталу ТОВ “Стройбудінвестком” (відповідач-1).

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ані ОСОБА_1 , ані ТОВ “Стройбудінвестком” не набули права власності на спірне майно на законних підставах.

Дніпровська міська рада, відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” є представницьким органом місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (пункт 34 частини першої статті 26) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

У відповідності до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Щодо здійснення заходів органами місцевого самоврядування, спрямованих на захист права власності та обов`язку суду встановлення обставин вибуття такого майна з власності територіальних громад, під час розгляду аналогічних справи, висловився Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 у справі № 61-14485св18, “Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом”.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради Народних депутатів від 10.08.1990 № 492 “Про реєстрацію будинків місцевих Рад, належних виробничому об`єднанню житлово-комунального господарства Амур-Нижньодніпровського району” вирішено здійснити реєстрацію будинків відповідно до додатку № І. До Переліку будинків місцевих Рад по АНД району, належних реєстрації в зв`язку з продажем в особисту власність громадянам, зокрема увійшов і будинок, в якому знаходиться Нежитлове приміщення (стор. З Переліку).

Рішенням Дніпропетровської міської Ради народних депутатів “Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів” від 27.11.1991 № 46 затверджено перелік об`єктів комунальної власності Дніпропетровської міської Ради народних депутатів. До пункту 43 розділу XI вказаного додатку, увійшло Нежитлове приміщення.

Пунктом 3.5. Рішення Дніпропетровської міської ради “Про формування і використання об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська” від 09.06.1999 № 16 затверджено перелік приміщень комунальної власності, які підлягають передачі у користування Дніпропетровській дирекції “Дніпропетровський поштомат” українського державного підприємства поштового зв`язку “Укрпошта”. Так, згідно з переліком приміщень комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, які підлягають передачі в оренду за договором комітету комунальної власності міськради з Дніпропетровською дирекцією УГПЕК “Укртелеком”, відомості про Нежитлове приміщення містяться під порядковим номером 3, зокрема: “Адреса: ГОЕС і МПП: вул. Героїв громадянської війни, 17, № ГОЕС і ММП: 125, Площа: 509,73 кв.м., Залишкова балансова вартість: 39 138,37 грн., Примітки: АНД”.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що зазначений пункт містить наступне застереження: «Вказані приміщення приватизації і відчуженню з комунальної власності територіальної громади міста не підлягають.».

Пунктом 1 Рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 № 26/26 “Про передачу на баланс комунальних підприємств нежитлових приміщень, які перебувають на балансі Поштомату - Центру зв`язку № 1 ДД УДППЗ “Укрпошта” передано з балансу Поштомату - Центру зв`язку № 1 ДД УДППЗ “Укрпошта” на баланс ВРЖЕП АНД району приміщення по вул. Героїв Громадянської війни, 17, площею 344,1 кв.м. та площею 15,34 кв.м.

Нежитлове приміщення увійшло до переліку міських комунальних підприємств - балансоутримувачів та нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста, які перебувають на балансі ДД УДППЗ “Укрпошта” (п/п 2, Назва об`єкта: Нежитлове приміщення ВПЗ№ 125, Адреса: вул. Героїв Громадянської війни, 17, м. Дніпропетровськ, 49125, Площа: 150,29 кв.м.), переданого Рішенням Дніпропетровської міської ради “Про визначення балансоутримувачів нежитлових приміщень, які перебувають на балансі ДД УДППЗ “Укрпошта”, і передачу їх на баланс міських комунальних підприємств” від 24.02.2010 № 15/55.

Відповідно до п. 1.1. Положення про порядок ведення реєстру комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.11.2018 № 44/37 (далі - Положення). Реєстр об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра (далі - Реєстр) — це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про об`єкти комунальної власності, до складу якої включаються технічні засоби обробки інформації (засоби обчислювальної техніки, мережі та канали зв`язку, програмне та інформаційне забезпечення).

Власником Реєстру є Дніпровська міська рада. Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації, контроль реєстраційних записів і запитів до Реєстру, оперативне надання витягів та довідок.

Пунктом 1.2. визначено, що Інформація з Реєстру отримується на паперовому носії у вигляді Витягу із Реєстру або інформаційної довідки.

Пунктом 1.3. Положення, визначено, що Реєстр створюється, серед іншого, з метою: забезпечення визнання та захисту прав власності на нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста; забезпечення обліку підприємств, установ, закладів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, та приміщень, будівель і споруд, що перебувають на їх балансі/в управлінні (далі - об`єкти).

Відповідно до п. 2.1. Положення відомості про об`єкти права комунальної власності та зміни до них вносяться до Реєстру на підставі відповідних рішень міської ради або виконавчого комітету міської ради, районної у місті ради або виконавчого комітету районної у місті ради, договорів, актів, рішень суду.

Так, відомості про Нежитлове приміщення внесені до Реєстру за реєстровим номером об`єкта: с3054, як об`єкт нерухомого майна, що належить Дніпровській міській територіальній громаді на підставі Рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46 та переданий на баланс Комунального підприємства “Міські активи “Дніпровської міської ради”.

Нежитлове приміщення внесено до переліку об`єктів нерухомого майна, які зараховуються на баланс Комунального підприємства “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” Дніпровської міської ради (перейменовано на Комунальне підприємство “Міські активи”) (№ п.п. 1, Назва об`єкта: Нежитлове приміщення, Площа: 150,29 кв.м., адреса: вул. Марії Лисиченко, 17), який сформовано на підставі рішення Дніпровської міської ради “Про внесення змін до рішення міської ради від 24.02.2010 № 15/55 “Про визначення балансоутримувачів нежитлових приміщень, які перебувають на балансі ДД УДППЗ “Укрпошта”, і передачу їх на баланс міських комунальних підприємств” від 22.07.2020 № 48/59.

Листом від 08.05.2025 Комунальне підприємство “Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації” Дніпровської міської ради повідомило наступне: “Балансова належність житлового будинку літ. А-9 за адресою: вул. Героїв Громадянської війни, 17 в який увійшло нежитлове приміщення 71 за Місцевою Радою на підставі рішення Виконкому № 492 від 10.08.1990р., про що зроблено запис в обліковій книзі № 23 за реєстраційним № 1340.” Аналогічний за змістом лист також знаходиться в матеріалах реєстраційної справи щодо державної реєстрації Нежитлового приміщення.

Отже, апеляційний суд зазначає, що низка рішень органів місцевого самоврядування, інформація з КП “ДМБТІ” підтверджують факт набуття Дніпровською міською територіальною громадою права комунальної власності на Нежитлове приміщення з 1991 року та тривалість володіння таким приміщенням по теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд виснує про те, що нежитлове приміщення належить Дніпровській міській територіальній громаді на праві комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у справі № 904/2490/25 було визнання права власності на приміщення (група приміщень) № 71 в будинку № 17 по вулиці Лисиченко Марії в місті Дніпрі (РНОНМ: 2850110512020) (далі – спірне приміщення) за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради та зняття з такого приміщення арештів, накладених у виконавчому провадженні № 77172255.

У поданій апеляційній скарзі представник відповідача-1, обґрунтовуючи свою позицію про відмінність об`єктів нерухомого майна вважає, що в даному випадку наявні відмінні риси у характеристиках таких об`єктів, зокрема площі та адреси.

Колегія суддів зазначає, що розпорядженням міського голови від 26.11.2015 «Про перейменування топонімів», вулицю Героїв Громадянської війни було перейменовано на вулицю Марії Лисиченко.

Отже, найменування вулиці, зазначене у змісті позовної заяви відповідає фактичним обставинам.

В даному випадку розбіжність у площі спірного приміщення, між переліком приміщень комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, належних передачі в користування і на бухгалтерський облік по балансу Дніпропетровському поштомату (додаток 6 до рішення Дніпропетровської міської ради від 09.06.1999 № 16), в якому площа спірного приміщення вказана – 509,73 кв.м. та переліком міських комунальних підприємств – балансоутримувачів та нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста, які перебувають на балансі ДД УДППЗ «Укрпошта» (додаток до рішення Дніпропетровської міської ради від 24.02.2010 № 15/55) та переліком об`єктів нерухомого майна, які зараховуються на баланс Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради (додаток до рішення Дніпровської міської ради від 22.07.2020 № 48/59), в яких площа спірного приміщення зазначена 150,29 кв.м., обумовлена передачею з балансу Поштомату – Центру зв`язку № 1 ДД УДППЗ «Укрпошта» приміщення загальною площею 359,44 кв.м.

В свою чергу, різниця площі спірного приміщення, вказана в додатках до рішень 24.02.2010 № 15/55, від 22.07.2020 № 48/59, в розмірі 150,29 кв.м. з інформацією з Реєстру права комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади – 145,7 кв.м., є незначною та зумовлена проведенням інвентаризації такого нерухомого майна різними суб`єктами господарювання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.05.2022 у справі № 199/1136/20 прийшла до висновку, що незначні розбіжності у технічних характеристиках нерухомого майна, які зумовлені проведенням інвентаризації різними суб`єктами господарювання, не дають підстав для висновку, що такі об`єкти є відмінними.

При цьому, площа приміщення в розмірі 145,2 кв.м., яка зазначена у свідоцтві про право власності на нежитлове приміщення, яке стало підставою для реєстрації права власності за Перепеченко Н.А. та яке нібито було видане на підставі розпорядження від 25.12.2012, обумовлено даними технічного паспорту, виготовленого 20.11.2023 на замовлення Перепеченко Н.А. Різниця площі є незначною відносно площі, вказаної в Реєстрі права комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що незначна різниця в площі спірного приміщення не може бути перепоною для відмови в задоволенні позовних вимог, в силу недоведеності того, що спір стосується визначеного приміщення.

Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/5014/24 прийнято 27.12.2024 рішення, яким з ТОВ “Стройбудінвестком” на користь ТОВ “Компанія Альянс Д” стягується заборгованість в загальному розмірі 647 011,06 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2024 видано виконавчий документ.

Виконавчий документ пред`явлено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на примусове виконання. В свою чергу, приватним виконавцем 11.02.2025 відкрито виконавче провадження № 77172255, в рамках якого здійснюються заходи примусового виконання у вигляді реалізації Нежитлового приміщення на електронному аукціоні (лот №573729).

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно, яке є предметом реалізації на електронному аукціоні в межах виконавчого провадження сторонами якого є відповідачі.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 56 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно зі ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (абзац 3 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).

Пунктом 5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем вірно визначено коло відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1 та 2 статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Як встановлено апеляційним судом, об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Лисиченко Марії, буд. 17, приміщення 71, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження №77172255, не належать стороні вказаного виконавчого провадження - Товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ", оскільки його власником є Дніпровська міська рада.

При цьому слід зазначити, що Дніпровська міська рада не є боржником у виконавчому провадженню №77172255 чи особою, яка несе за законом відповідальність за боржника у даному виконавчому провадженні.

Доказів наявності будь-яких цивільно-правових угод між позивачем у цій справі та боржником у виконавчому провадженні ТОВ "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ", відповідно до яких позивач має нести будь-яку відповідальність, матеріали справи не містять.

Частиною 5 статті 59 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено зняття арешту за рішенням суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що право позивача на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення 71, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Лисиченко Марії, буд. 17, щодо розпорядження своїм майном порушується накладанням арешту, і позивач не є боржником у виконавчому провадженні №77172255, в межах якого накладено арешт, суд дійшов висновку про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача, яке підлягає захисту.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В свою чергу, Скаржником, іншими відповідачами чи третіми особами під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для накладення арешту на належне позивачеві нерухоме майно у межах зведеного виконавчого провадження №77172255, боржником у якому є не позивач.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи позивачем доведено, що Дніпровська міська рада є власником нерухомого майна, на яке було накладено арешт згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. від 12.02.2025.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про визнання права власності на спірне нерухоме майно, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. від 12.02.2025. а також зняття арешту з цього майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У цій справі суд апеляційної інстанції вважає, що Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи Скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБУДІНВЕСТКОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровської області від 09.10.2025 року у справі № 904/2490/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.11.2026.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua