Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №904/4616/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Дніпро Справа №904/4616/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

суддів – Суховарова А.В., Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Запорожець В.О.,

представники:

від скаржника: Заматов Р.В.;

боржник: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.) від 07.09.2026

у справі № 904/4616/26

за заявою ОСОБА_1 , м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд 18", м. Дніпро

про визнання банкрутом

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

30.07.2026 через підсистему "Електронний суд" гр. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд 18".

Заявник вважає, що ОСОБА_1 є кредитором до боржника на суму 3 465 000 грн. Зі змістом наведених обставин вбачається, що боржник не спроможний, після настання встановленого строку виконати грошові зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених КУПБ, а також існують всі ознаки загрози неплатоспроможності, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі № 904/4616/26 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Трейд 18".

Судове рішення мотивоване тим, що звернення ініціюючого кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає правовій природі процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, які спрямовані на врегулювання неплатоспроможності боржника, а не на вирішення спірних господарських правовідносин між суб`єктами підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції зазначив, що наведені обставини через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Господарський суд відмовив у відкритті провадження у справі посилаючись на ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить визнати поважними причини неподання до суду першої інстанції доказів, доданих до апеляційної скарги, прийняти та долучити їх до матеріалів справи, скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі № 904/4616/26 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ “СКАЙ ТРЕЙД 18”, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на стадії вирішення питання про відкриття провадження, а також стягнути з ТОВ “СКАЙ ТРЕЙД 18” судовий збір у розмірі 39 936 грн.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник посилається на те, ТОВ «СКАЙ ТРЕЙД 18» не з`явився у підготовчі засідання, не подав відзиву, не оспорив вимог кредитора, факту виникнення зобов`язання, його розміру, строку виконання або особи кредитора.

Скаржник не погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що за відсутності незгоди боржника, суд самостійно припустив можливість виникнення спору щодо неналежного виконання договору та достатності первинних документів.

Також ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна є належним доказом у разі вчинення юридично значимих дій (формування податкового кредиту), оскільки за даними ДПС, ТОВ «СКАЙ ТРЕЙД 18» самостійно включило операції із СФГ «АЛВА» до своєї податкової звітності за березень 2019 року, сформувавши податковий кредит у розмірі 577 500 грн (при вартості поставки 2 887 500 грн без ПДВ, загалом 3 465 000 грн). На думку Скаржника - це підтверджує вчинення боржником юридично значимих дій щодо визнання господарської операції.

Скаржник зазначив, що ним надано всі належні первинні документи, які свідчать про наявність заборгованості.

Окремо Апелянт посилається на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 з ТОВ «СКАЙ ТРЕЙД 18», за яким вже було стягнуто заборгованість за цією ж господарською операцією (за податковою накладною № 1 від 18.02.2019 на суму 200 000 грн). На думку Заматова Р.В. інший господарський суд уже дослідив ті самі податкові накладні та докази ДПС і визнав факт поставки підтвердженим. Суд першої інстанції безпідставно знехтував цими преюдиційними обставинами в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Учасники провадження у справі про банкрутство не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді – Суховаров А.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі № 904/4616/26 залишено без руху.

28.09.2026 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі № 904/4616/26. Розгляд справи №904/4616/26 призначено у судовому засіданні на 21.10.2026.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2021 було відкрито провадження у справі № 916/1213/21 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства “Алва”.

В межах справах банкрутства, за результатами аналізу податкового кабінету СФГ "Алва" ліквідатором було встановлено, що СФГ "Алва" поставило на адресу ТОВ “Скай Трейд 18” товар, пшениця фуражна, на суму 3 465 000,00 грн.

Після поставки товару СФГ "Алва" виписала наступні податкові накладні: № 4 від 21.02.2019 на суму 831 600 грн; № 3 від 20.02.2019 на суму 819 000 грн; № 2 від 19.02.2019 на суму 825 300 грн; № 1 від 18.02.2019 на суму 384 300 грн; № 5 від 22.02.2019 на суму 604 800 грн.

В подальшому, як зазначає заявник, вказані податкові накладні направлені на реєстрацію в ДПС, яка їх зареєструвала.

За твердженням заявника, аналіз рахунків СФГ "Алва" показав, що ТОВ “Скай Трейд 18” за поставлений товар не розрахувалось.

У зв`язку зі викладеним, СФГ "Алва" направило вимогу на адресу відповідача, якою вимагала від відповідача протягом 7-и (семи) календарних днів, з моменту отримання вимоги, оплатити загальний борг в розмірі 3 465 000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позивача. Однак, відповіді від відповідача не було отримано тому, що лист з вимогою Укрпошти повернувся без його отримання.

Заявник зазначає, що у зв`язку з наявністю заборгованості СФГ "Алва" в межах справи про банкрутства подало позовну заяву, на підставі якої Господарським судом Одеської області було відкрито провадження по справі № 916/1213/21(916/223/25). В межах справи № 916/1213/21(916/223/25) від ДПС була отримана інформація про те, що згідно податкової звітності з ПДВ, поданої ТОВ “Скай Трейд 18”: за звітний (податковий) період березень 2019 року сума включена до складу податкового кредиту за господарськими операціями, проведеними з СФГ “Алва”, складає 2 887,5 тис. грн, сума ПДВ - 577,5 тис. гривень.

Господарський суд Одеської області від 15.07.2025 по справі №916/1213/21(916/223/25) заяву задовольнив, стягнувши борг з ТОВ “Скай Трейд 18”.

В подальшому, у зв`язку з тим, що дії про примусовому стягненню боргу не привели до результатів, ліквідатор СФГ "Алва" виставив заборгованість ТОВ “Скай Трейд 18” на електронний аукціон, на інтернет площадці Української універсальної біржі, номер аукціону BRD001-UA-20260618-63623. Переможцем електронних торгів став ОСОБА_1 , на підставі чого було підписано протокол про проведення аукціону BRD001-UA-20260618-63623 і з ліквідатором СФГ "Алва" підписано акт про передачу права вимоги до ТОВ “Скай Трейд 18” на суму 3 465 000 грн і передані документи, на підставі яких виникло зобов`язання.

Так, 06.07.2026 між Селянським (фермерським) господарством “Алва” та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу права вимоги банкрута на аукціоні (далі - договір).

Цей договір укладений за результатами електронного аукціону з продажу майна боржника у процедурі банкрутства відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 865 (п. 2.1. договору).

Аукціон проведено в електронній торговій системі, результати якого оформлені Протоколом про результати аукціону № BRD001-UA-20260618-63623 від 01.07.2026, згідно з яким покупець визнаний переможцем аукціону (п. 2.2. договору).

Цей договір є договором купівлі-продажу майна банкрута у вигляді дебіторської заборгованості (п. 2.3. договору).

Продавець продає, а покупець купує майно банкрута - дебіторську заборгованість, а саме право грошової вимоги продавця до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скай Трейд 18” у загальному розмірі 3 465 000,00 грн, що виникла на підставі договору поставки пшениці фуражної та виписаними податковими накладними (п. 3.1. договору).

Дебіторська заборгованість відчужується у стані “як є” (as is). Продавець не гарантує фактичного виконання зобов`язання дебітором (п. 3.3. договору).

Ціна продажу дебіторської заборгованості за цим договором становить 25 987,50 без ПДВ, що відповідає ціні продажу лота, визначеній за результатами аукціону (п. 4.1. договору).

Сторони підтверджують, що на дату підписання цього договору покупець повністю виконав зобов`язання з оплати ціни продажу (п. 4.3. договору).

Право грошової вимоги (дебіторська заборгованість) переходить від продавця до покупця з моменту підписання цього договору сторонами, якщо інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства (п. 5.1. договору).

З моменту переходу права вимоги покупець стає новим кредитором у відповідному зобов`язанні та самостійно реалізує всі права, що з нього випливають (п. 5.2. договору).

Сторони погоджуються, що зазначені заяви не є гарантіями фактичної дійсності, безспірності чи виконуваності дебіторської заборгованості та ґрунтуються виключно на відомостях, наявних у продавця в межах здійснення ліквідаційної процедури (п. 7.2. договору).

06.07.2026 сторони підписали акт приймання-передачі права вимоги банкрута.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора.

Предметом апеляційного перегляду є питання правильності застосування положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, обґрунтованої невиконанням божником грошового зобов`язання за договір купівлі-продажу права вимоги банкрута на аукціоні.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини справи.

Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання – зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір (частина восьма статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Таким чином, відповідно до положень статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду, відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог і відсутність доказів погашення боржником у повному обсязі вимог кредитора до підготовчого засідання суду.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом.

Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Апеляційний господарський суд зазначає, що згідно зі статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлення відсутності «спору про право» щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд зауважує, що наявність «спору про право», може бути виражена у двох формах:

- процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

- матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія «спір про право», яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21 зазначив, що про наявність спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчать заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство в даному випадку обґрунтована невиконанням боржником зобов`язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар в порядку виконання вимог договору купівлі-продажу права вимоги банкрута на аукціоні, укладеного між Селянським (фермерським) господарством “Алва” (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор).

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи наявність «спору про право», суд першої інстанції посилається на п. 7.2. договору купівлі-продажу, за яким права вимоги банкрута на аукціоні, сторони погоджуються, що зазначені заяви не є гарантіями фактичної дійсності, безспірності чи виконуваності дебіторської заборгованості та ґрунтуються виключно на відомостях, наявних у продавця в межах здійснення ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції оцінив докази, надані заявником (податкові накладні № 4 від 21.02.2019 на суму 831 600 грн, № 3 від 20.02.2019 на суму 819 000 грн, № 2 від 19.02.2019 на суму 825 300 грн, № 1 від 18.02.2019 на суму 384 300 грн, № 5 від 22.02.2019 на суму 604 800 грн та податкову декларацію) як такі, що за своєю правовою природою не є первинними документами, оскільки вони не фіксують і не підтверджують факт здійснення господарської операції або передачі товарів, а слугують виключно для податкового обліку та розрахунку ПДВ.

Господарський суд виснував про те, що заявником не надано належної первинної документації, яка б підтверджувала здійснення господарських операцій з постачання товару, а тому визнав заявлену заборгованість спірною.

Апеляційний господарський суд зазначає, що місцевий господарський суд помилково підійшов до вирішення питання про наявність у ТОВ "СКАЙ ТРЕЙД 18" грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 за укладеним договору купівлі-продажу права вимоги банкрута на аукціоні, лише пославшись на наявність «спору про право».

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки однією з умов наявності між сторонами "спору про право" є, зокрема, наявність процесуальної складової, а саме наявність позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази оспорення Боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_1 чи Первісного кредитора Селянського (фермерського) господарства "Алва".

Також колегія суддів враховує, що зазначені обставини вже були предметом судового розгляду по справі №916/1213/21(916/223/25), а саме заявлені позовні вимоги ґрунтувались на аналізі податкової звітності СФГ "АЛВА", за якою було встановлено, що СФГ "АЛВА" поставило на адресу ТОВ «СКАЙ ТРЕЙД 18» товар, пшениця фуражна, на суму 3465000 грн.

Після поставки товару СФГ "АЛВА" виписала наступні податкові накладні: № 4 від 21.02.2019 на суму 831600 грн.; № 3 від 20.02.2019 на суму 819000 грн.; № 2 від 19.02.2019 на суму 825300 грн.; № 1 від 18.02.2019 на суму 384300 грн.; № 5 від 22.02.2019 на суму 604800 грн.

В подальшому вказані податкові накладні направлені на реєстрацію в ДПС, яка їх зареєструвала, що підтверджено інформацією наданою ГУ ДПС в Дніпропетровській області.

Позивачем у справі №916/1213/21 (916/223/25) заявлено до стягнення частину заборгованості в розмірі 200 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 по справі №916/1213/21(916/223/25) позов С(Ф)Г "АЛВА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бурцевої І.Ю. до відповідача ТОВ "Скай Трейд 18" про стягнення 200 000,00 грн задоволено.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Апеляційний господарський суд виснує про те, що матеріально-правова складова «спору про право» в даному випадку також виключається вищевикладеним.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду грошових вимог господарський суд не вирішує справи по суті спору, а доданих до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство документів у даній справі достатньо для встановлення дійсних обставин справи та надання висновку про правомірність грошових вимог кредитора.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що місцевий господарський суд має належним чином встановити дійсні обставини справи, із наданням оцінки усім обставинам, що мають значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями статті 280 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті спору, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі №904/4616/26 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 у справі №904/4616/26 - скасувати.

Матеріали справи №904/4616/25 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.11.2026.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя А.В. Суховаров