Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №917/973/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: страхування

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №917/973/26

Суддя: Крестьянінов Олексій Олександрович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/973/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Пилипенко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (вх. №1884П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2026 (рішення ухвалено суддею Ківшик О.В. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 13.08.2026, повне рішення складено 13.08.2026) у справі №917/973/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Полтава», вул. Соборності, 29/15, оф. 204, м. Полтава, Полтавська область, 36000

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01014

про стягнення 100044,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпром-Полтава» завернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на свою користь недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 100044,86 грн, яка складається з вартості недоплаченої суми на відновлення авто у розмірі 92144,86 грн, вартості послуг евакуатора у сумі 2400,00 грн, вартості виготовленого звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту у сумі 5500,00 грн, а також витрати на правову допомогу та судовий збір.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.08.2026 у справі №917/973/26 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Полтава» 100044,86 грн недоплаченої частини страхового відшкодування та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2026 у справі №917/973/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» відмовити у повному обсязі; вирішити питання судових витрат.

Так, в апеляційній скарзі заявник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у нього правових підстав для визначення розміру страхового відшкодування за допомогою програмного забезпечення «Audatex», яке відповідно до додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, є комп`ютерною програмою для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва.

Відповідач зазначає, що ним, з урахуванням положень частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX було здійснено розрахунок страхового відшкодування за допомогою ліцензованого програмно-технічного комплексу «Audatex». При цьому, вартість запчастин, що підлягали заміні, було визначено страховиком, виходячи з цін на аналоги оригінальних деталей, оскільки строк експлуатації ТЗ «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 до настання ДТП (18.02.2026) перевищував 5 років (авто 2019 року випуску згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», також зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою істотні для правильного вирішення справи обставини, а саме те, що відповідачем відповідно до вимог Закону України №3720-IX було надано позивачу можливість обрати СТО з переліку, розміщеного на офіційному веб-сайті відповідача, однак позивач від такої можливості відмовився. Разом з тим, позивач у своїй заяві про страхове відшкодування просив здійснити виплату страхового відшкодування на власні банківські реквізити, а не на банківські реквізити СТО, обраного ним для проведення відновлювального ремонту. У зв`язку з цим, відповідач здійснив визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу із використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів та виплатив її на банківські реквізити позивача.

Заявник стверджує, що позивач був належним чином проінформований про умови та порядок здійснення страхового відшкодування, у тому числі про можливість проведення ремонту транспортного засобу на СТО з переліку, запропонованого відповідачем, а також про необхідність отримання згоди страховика у разі вибору СТО поза межами такого переліку. У зв`язку з тим, що позивач обрав інший спосіб отримання страхового відшкодування – шляхом перерахування коштів на власні банківські реквізити, у відповідача не виник обов`язок компенсувати витрати на ремонт у розмірі, визначеному ним самостійно після отримання страхового відшкодування, якщо такі витрати були понесені без попереднього погодження зі страховиком.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (вх. №1884 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2026 у справі №917/973/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 27.10.2026.

18.09.2026 від ТОВ «Газпром-Полтава» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

24.09.2026 від ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні представник ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ТОВ «Газпром-Полтава» проти апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

18.02.2026 за адресою м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 79А о 16 год. 35 хв. відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу та автомобіля Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 під керуванням водійки ОСОБА_1 .

Винуватцем ДТП визнано водійку ОСОБА_1 (керувала Peugeot 308, н.з. НОМЕР_3 ), що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Полтави від 13.03.2026 у справі №553/707/26 (т. 1, а.с. 16).

Цивільно-правова відповідальність винуватиці ( ОСОБА_1 ) була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» поліс №235066287 (справа G-51684) (довідка МСТБУ станом на 18.02.2026 наявна у матеріалах справи; т. 1 а.с. 10).

Після означеної дорожньо-транспортної пригоди для перевезення аварійного авто (Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) позивач скористався послугами евакуатора (ПП ОСОБА_2 ), вартість яких склала 2400,00 грн та оплачена позивачем у повному обсязі. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту №5 від 18.02.2026 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) та товарним чеком від 18.02.2026 (т. 1 а.с. 54).

02.03.2026 позивач з метою отримання компенсації спричинених внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитків звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із повідомленням та заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку (т. 1, а.с. 14-15).

Позивач визнає, що відповідач по телефону попередньо повідомив йому суму страхового відшкодування (84779,14 грн).

Не погодившись з розрахунками відповідача, позивач замовив у ФОП Швацького В.М. звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту.

17.03.2026 позивач направив відповідачу повідомлення про проведення незалежним оцінювачем огляду авто Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 (том 1 а.с. 41-43).

24.03.2026 між позивачем та ФОП Швацьким В.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №560/2023 від 12.10.2023, дійсний до 12.10.2026) було укладено договір про проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власникові транспортного засобу (т. 1, а.с. 44).

03.04.2026 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 84779,14 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №260775 від 03.04.2026 року (т. 1, а.с. 48).

Відповідно до звіту про оцінку №260401 від 14.05.2026 (т. 1 а.с. 21-23), складеного незалежним оцінювачем за результатами огляду ТЗ позивача, підтверджено таке :

- ринкова вартість автомобіля до ДТП: 482353,63 грн;

- вартість відновлювального ремонту (без зносу): 163552,98 грн;

- вартість матеріального збитку (з урахуванням фізичного зносу Co=0,3005): 130099,00 грн.

Послуги оцінювача на підставі договору від 24.03.2026 та акту здачі-приймання виконаних робіт оплачені позивачем у сумі 5500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7221 від 01.06.2026 (т. 1, а.с. 46).

Позивач не погодився з отриманою від відповідача сумою страхового відшкодування та 15.04.2026 року звернувся до відповідача із заявою (т. 1, а.с. 47) про доплату страхового відшкодування в розмірі 92144,86 грн (різниця між вже перерахованими відповідачем коштами у сумі 84779,14 грн та сумою, яка необхідна для відновлення авто у розмірі 176924,00 грн).

Листом від 21.04.2026 №21-04-26 (т. 1, а.с. 49) відповідач відхилив вимогу позивача, вказуючи на виконання ним зобов`язання в повному обсязі та відсутність законних підстав для перегляду прийнятого рішення про виплату страхового відшкодування та додав власну ремонтну калькуляцію.

Фактичне виконання відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Logan (д.н.з. НОМЕР_2 ) на станції технічного обслуговування (ФОП Демчук Є.І.) підтверджується копіями накладної №27 від 27.04.2026 та акту виконаних робіт № 17 від 29.04.2026 на загальну суму 176924,00 грн (т. 1, а.с. 19-20).

Оплата позивачем на рахунок СТО отриманих послуг з ремонту ТЗ (в розмірі 71280,00 грн) та придбання автозапчастин (в розмірі 105644,00 грн) підтверджується копіями платіжних інструкцій №1008 від 06.03.2026, №7224 від 04.05.2026 та №27 від 06.07.2026.

Позивач зазначає, що сума, яка підлягає доплаті відповідачем, розраховується ним як різниця між сумою вартості відновлювального ремонту автомобіля відповідно до акту та накладної з СТО, вартості витрат на евакуацію авто і оцінки пошкодженого транспортного засобу та фактично виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією (176924,00 грн + 2400,00 грн + 5500,00грн - 84779,14 грн = 100044,86 грн).

Оскільки відповідач відмовився добровільно сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 100044,86 грн та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність здійснення виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 84779,14 грн, відповідач зазначає, що здійснений ним розрахунок страхової виплати без ПДВ у розмірі 84779,14 грн на підставі програми «Audatex» із застосуванням неоригінальних деталей-аналогів є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки автомобіль наразі повністю відремонтований, звіт про оцінку №260401 від 14.05.2026 не є визначальним доказом розміру завданих збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у абзаці 2 частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ зазначено, що вартість аналогів «може включатися». На думку суду першої інстанції, зазначена норма не зобов`язує потерпілого встановлювати неоригінальні чи вживані деталі, якщо це загрожує безпеці експлуатації.

Місцевий господарський суд врахував положення абзацу 3 частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ, яким визначено, що під час ремонту не допускається встановлення деталей, які призведуть до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та вимогам технічної експлуатації.

Також суд зазначив, що в матеріалах справи наявні платіжні інструкції які підтверджують оплату позивачем вартості саме тих сертифікованих комплектуючих та робіт, які були технологічно необхідні для відновлення безпечного стану автомобіля на професійному авторемонтному підприємстві відповідно до реальних ринкових цін Полтавського регіону та розраховані, зокрема, на підставі ремонтної калькуляції незалежного оцінювача.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що калькуляція відповідача в програмі «Audatex» на суму 84779,14 грн є умовною та повністю спростовується наданими позивачем розрахунковими документами про фактично понесені витрати. Разом із цим, Господарський суд Полтавської області вирішив, що у відповідача, в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виник обов`язок щодо виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 100044,86 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язання із заподіяння шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути, зокрема, майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати.

Частиною 1 статті 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Згідно з положеннями ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Пунктом 69 статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (пункт 50 статті 1 Закону України «Про страхування»).

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025, при цьому втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.

Відповідно до частини 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX від 20.06.2024 договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, ТДВ «СК «ГАРДІАН» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/235066287, на умовах якого було застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, яка правомірно володіє транспортним засобом «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_4 . Сторонами не заперечуються обставини того, що договір №ЕР/235066287 було укладено у 2025 році, а ДТП відбулось 18.02.2026, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення нового Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Статтею 27 Закону статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX визначено порядок розрахунку та виплати страхової (регламентної) виплати у разі пошкодження транспортного засобу, а саме: страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX передбачено, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації (частина 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX).

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.

Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.

За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою (частина 5 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX).

Абзацом 4 частини 4 статті 31 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX визначено, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Як свідчать матеріали справи, 20.02.2026 позивачем звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з повідомленням про настання події з ознаками страхового випадку.

Представниками сторін було здійснено огляд ТЗ «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 та зафіксовано пошкодження, що утворились внаслідок ДТП, про що складено акт огляду (протокол) колісного транспортного засобу від 26.02.2026 (т. 1 а.с. 83).

02.03.2026 позивач звернувся до ТДВ «СК «ГАРДІАН» із заявою про виплату страхового відшкодування, обравши спосіб здійснення відповідного перерахунку коштів на власний банківський рахунок.

ТДВ СК «Гардіан» було складено ремонтну калькуляцію NG-51684 від 04.03.2026, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту ТЗ «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 становить 84779,14 грн без ПДВ, ПДВ 16955,83 грн, та відповідно вартість ремонту з ПДВ складає 101734,97 грн.

Відповідач зазначає, що оскільки позивачем відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX не було реалізовано право на звернення на станцію технічного обслуговування із переліку, зазначеного на офіційному сайті ТДВ СК «Гардіан», вартість відновлювального ремонту відповідно до частини 5 статті 27 вказаного Закону №3720-IX було визначено за допомогою власної калькуляції.

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачена можливість проведення відновлювального ремонту на СТО, обраному потерпілою особою поза переліком СТО, визначеним страховиком, за умови погодження такого вибору зі страховиком. Проте, позивач у своїй заяві про страхове відшкодування просив здійснити виплату страхового відшкодування на власні банківські реквізити, а не на банківські реквізити СТО, обраного ним для проведення відновлювального ремонту. При цьому, позивач не отримав від відповідача погодження на здійснення ремонту транспортного засобу на іншій СТО, поза відповідним переліком.

Як зазначалося, відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування за допомогою ліцензованого програмно-технічного комплексу «Audatex». При цьому, він не заперечує, що вартість запчастин, які підлягали заміні, було визначено страховиком виходячи з цін на аналоги оригінальних деталей, оскільки строк експлуатації ТЗ «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 до настання ДТП (18.02.2026) перевищував 5 років, що відповідає положенням частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX.

У зв`язку з цим, відповідач правомірно здійснив визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу із використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів для розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів, та здійснив виплату визначеного страхового відшкодування на банківські реквізити позивача.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 27 Закону № 3720-ІХ визначено, що під час ремонту не допускається встановлення деталей, які призведуть до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та вимогам технічної експлуатації. Отже, законодавчо встановленим критерієм допустимості використання аналогових складових частин є їх відповідність технічним характеристикам транспортного засобу та відсутність наслідків у вигляді зміни конструкції або невідповідності транспортного засобу вимогам безпеки та технічної експлуатації.

Позивачем не надано доказів того, що визначені у калькуляції відповідача складові частини не відповідають технічним характеристикам транспортного засобу, змінюють його конструкцію або призводять до невідповідності вимогам правил дорожнього руху та технічної експлуатації.

Таким чином, розрахунок вартості відновлювального ремонту у програмному комплексі «Audatex» на суму 84779,14 грн без ПДВ був здійснений із застосуванням передбаченого законом способу визначення вартості ремонту, з урахуванням строку експлуатації транспортного засобу та можливості використання аналогів оригінальних складових частин.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності здійснення відповідачем розрахунку вартості відновлювального ремонту за допомогою системи «Audatex» та відповідно застосування у калькуляції вартості аналогів деталей.

Окрім того, як вже зазначалось, відповідно до частини 1, пункту 1, 2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

З аналізу даної норми вбачається, що вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту чи заміни береться відповідно до акту огляду транспортного засобу, складеного представником страховика. Висновок суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта береться до уваги у випадку, передбаченому абзацом 4 частини 4 статті 31 Закону України №3720-ІХ від 21.05.2024, а саме, якщо представник страховика не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Як встановлено судом, 26.02.2026 ТДВ «СК «ГАРДІАН» з дотриманням вимог законодавства було здійснено огляд пошкодженого ТЗ «RENAULT LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 , зафіксовано всі пошкодження, що утворились на вказаному автомобілі внаслідок ДТП у відповідному акті, та складено відповідну ремонтну калькуляцію.

Здійснення виплат страхового відшкодування страховиком потерпілій особі на її банківський рахунок за вирахуванням суми ПДВ відповідає положенням ч. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для прийняття судом до уваги наданого позивачем звіту №260401 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 14.05.2026, складеного ФОП Швацьким В.М., і відповідно вимоги про стягнення з ТДВ СК «Гардіан» витрат на його виготовлення.

Враховуючи також те, що позивач не погоджував з відповідачем можливість проведення ремонту на іншій СТО, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з останнього і вартості послуг евакуатора.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 269, 270, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2026 у справі №917/973/26 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Полтава» (36020, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ, будинок 29/15, офіс 204, код ЄДРПОУ 38116134) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 96, код ЄДРПОУ 35417298) 3993,60 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 02.11.2026.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя П.В. Демідова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua