Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №910/5594/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа№ 910/5594/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат Вош»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 (повний текст рішення складено 07.04.2026)

у справі № 910/5594/25 (суддя - Т.В. Васильченко)

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат Вош»

про стягнення коштів

Короткий зміст позовних вимог

Київрада (надалі також позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Скат Вош» (надалі також відповідач, скаржник) про стягнення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 1492536,99 гривень, як безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 08.02.2022 по 20.04.2023.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Скат Вош» на користь Київради 1492536,99 гривень.

Вищевказане оскаржуване рішення мотивоване наступним:

- ТОВ «Скат Вош», як фактичний користувач земельної ділянки площею 0,8087 га з кадастровим номером 8000000000:63:474:0001 по вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

- з огляду на заявлену до стягнення Київрадою суму, безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:474:0001, суд, з урахуванням методики її розрахунку, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми коштів, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 08.02.2022 по 20.04.2023 у розмірі 1492507,84 гривень, дійшов висновку про її обґрунтованість, вірність та арифметичну відповідність.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Скат Вош» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на наступне:

- суд першої інстанції помилково не врахував перехідні положення ПК України, якими передбачене застосування пільги зі сплати плати за землю для юридичних осіб за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року та детально не дослідив підстави їх застосування у спірній ситуації;

- при перевірці нарахованої суми стягнення безпідставно збережених коштів суд першої інстанції помилково не взяв до уваги рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745, відповідно до якого з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва складала 0 %;

- у вимогах Київради та оскаржуваному рішенні вбачаються ознаки непослідовності, адже законом та власним рішенням позивач звільнив осіб від обов`язку сплати орендної плати, проте надалі позивається до інших користувачів і вимагає з них кошти, вказуючи на їх «збагачення за рахунок Київради» за результатом не сплати такої орендної плати. Однак, про яке збагачення ТОВ «Скат Вош» чи збереження коштів Київради у період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року можна вести мову, коли у випадку існування договору оренди Київрада б одержала нуль гривень;

- відповідач вчинив всі необхідні дії у встановленому законодавством порядку, які направлені на затвердження технічної документації із землеустрою земельної ділянки та укладення договору оренди щодо такої, а тривале не підписання договору оренди є цілковито наслідком дій саме позивача, що не спростовується обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами;

- перед прийняттям позивачем рішення про надання ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду Київрада висловила волевиявлення звільнити відповідача від нарахування за статтями 1212-1214 ЦК України про що свідчить свідоме виключення із проєкту рішення норми про оплату цих коштів.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 425143174 від 02.05.2025, за ТОВ «Скат Вош» 28.12.2021 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 769 від 14.12.2021 року, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2437533880000), а саме будівлі, загальною площею 5765,1 кв.м: адміністративно-складська будівля, літ. А, загальною площею 4443,2 кв.м, заглиблений склад, літ. Б, загальною площею 1208,7 кв.м, спиртосховище, літ. В, загальною площею 57,1 кв.м, пост-блок, літ. Г, загальною площею 9,8 кв.м, гараж, літ. Д, загальною площею 46,3 кв.м.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,8087 га, (кадастровий номер 8000000000:63:474:0001) по вул. Ташкентська, буд. 60 у місті Києві.

З витягу № НВ-0000401412023 від 06.03.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,8087 га, кадастровий номер 8000000000:63:474:0001, вбачається, що відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 13.01.2022 ТОВ «Геометікс-плюс», здійснено державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки та відомості про неї внесені до кадастру - 08.02.2022.

08.08.2022 ТОВ «Скат Вош» звернулось на адресу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) із заявою за вих. № 72046-006946877-031-03 про розгляд та затвердження технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:474:0001, що перебуває у комунальній власності.

24.08.2022 листом Департаменту за вих. № 05702-10320 надано відмову на заяву ТОВ «Скат Вош» та перелічені зауваження, які потрібно усунути.

31.08.2022 за результатом усунення всіх зауважень, ТОВ «Скат Вош» повторно звернулося на адресу Департаменту із заявою від за вих. № 72005-006990617-031-03.

05.09.2022 листом Департаменту вих. № 05702-10724 надана відповідь ТОВ «Скат Вош», в якій повідомлялось про можливість внесення відповідних відомостей щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:474:0001 до міського земельного кадастру.

16.09.2022 додатковим листом Департаменту за вих. № 0570202/3-11224 повернуто заяву ТОВ «Скат Вош» про підготовку проєкту рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки на доопрацювання з підстав того, що частина земельної ділянки, яка вільна від забудови, включена до переліку земельних ділянок призначених для продажу на земельних торгах (аукціонах) відповідно до рішення Київради від 15.04.2004 № 184-1/1394 та Департаментом опрацьовується питання можливості продажу її на земельних торгах (аукціоні) або права оренди на неї для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єкта торговельного призначення. Також повідомлено, що на території, в межах якої розташована зазначена земельна ділянка, відсутні розроблені та затверджені відповідно до ст. ст. 18, 19 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» плани зонування або детальні плани території. Крім того зазначено, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, запроектована земельна ділянка на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва за функціональним призначенням належить частково до території житлової садибної забудови та частково до комунально-складської території.

23.09.2022 ТОВ «Скат Вош» втретє звернулося на адресу Департаменту із заявою за вих. № 72054-007045479-031-03 щодо підготовки проєкту рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду.

30.09.2022 листом Департаменту за вих. № 0570202/3-11885 повернуто заяву ТОВ «Скат Вош» посилаючись на обставини, що викладені у відповіді від 16.09.2022 за вих. № 0570202/3-11224, відомості про яку наведені вище.

03.11.2022 ТОВ «Скат Вош» вчетверте звернулося на адресу Департаменту із заявою від за вих. № 72007-007121135-031-03 щодо підготовки проєкту рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:63:474:0001, що перебуває у комунальній власності, та затвердження технічної документації щодо такої.

15.11.2022 ТОВ «Скат Вош» в черговий раз звернулось на адресу Київради з листом за вих. № 1-15/11-22 в якому просило позитивно розглянути питання передачі в оренду земельної ділянки та зазначило, що без укладення відповідного договору не виявляється можливим оформити всі документи для початку проведення ремонтних робіт на об`єкті, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:63:474:0001 та, відповідно, не є можливим використання такої за призначенням.

24.11.2022 року Київрадою (ІІ сесія ІХ скликання) було прийнято рішення № 5786/5827 «Про передачу ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва» (далі - Рішення КМР № 5786/5827 від 24.11.2022), яким вирішено, зокрема, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають y фактичному користуванні ТОВ «Скат Вош» та використовуються для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі м. Києва (справа № 605654161) та передати ТОВ «Скат Вош», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,8087 га (кадастровий номер 8000000000:63:474:0001) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (код виду цільового призначення - 03.10, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов?язаною з отриманням прибутку) на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 грудня 2021 року, номер запису про право власності 45998774 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 03 листопада 2022 року № 72007-007121135-031-03).

21.04.2023 між Київрадою та ТОВ «Скат Вош» укладений відповідний договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А.В., зареєстрований у реєстрі за № 215.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, Київрада у позовній заяві вказала, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,8087 га, кадастровий номер 8000000000:63:474:0001, з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, водночас враховуючи те, що земельна ділянка площею 0,8087 га, кадастровий номер 8000000000:63:474:0001 є сформована, а відтак є об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 ЗК України з 08.02.2022, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 08.02.2022 до 20.04.2023 (до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) у розмірі, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, 1492507,84 гривень.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з посиланням на недобросовісну поведінку позивача, яка проявлялась в ухиленні від своєчасного укладення договору оренди, що призвело до ніби-то безпідставного збереження грошових коштів у розмірі орендної плати. Крім того, наголосив на неврахуванні позивачем підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України та рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 (в редакції рішення Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449/5490), які повністю спростовують наявність у ТОВ «Скат Вош» обов`язку зі сплати безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за спірний період.

Отже, сутність апеляційного провадження у даній справі полягає у наданні оцінки висновкам суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача через призму тверджень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, які за своєю суттю відтворюють викладені у відзиві заперечення щодо позову.

Право оренди земельної ділянки визначає ст. 93 ЗК України.

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Отже, у вищенаведених нормах матеріального права законодавець закріпив принцип оплатного використання землі.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 ПК України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13 ЗУ «Про оренду землі»).

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку, визначеному ст. 1212 ЦК України (аналогічний висновок викладено у пункті 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Здійснюючи аналіз ст. 1212 ЦК України, а також ст. ст. 120, 125 ЗК України, Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновували про те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Тобто саме власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Положення гл. 15, ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постанови Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, від 29.07.2025 у справі № 910/6662/24).

При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Скат Вош» внаслідок набуття права власності на об`єкти нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу та з моменту державної реєстрації земельної ділянки площею 0,8087 га з кадастровим номером 8000000000:63:474:0001 на якій такі об`єкти розташовані (08.02.2022), фактично почав користуватись такою земельною ділянкою без достатньої правової підстави (без укладеного договору оренди), внаслідок чого і зберіг у себе кошти, які мав би заплатити позивачу, та які зобов`язаний повернути останньому на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

За висновком місцевого господарського суду ТОВ «Скат Вош» як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:474:0001 площею 0,8087 га у період із 08.02.2022 до 20.04.2023 зберіг у себе без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки, - позивача грошові кошти, які мав сплатити за користування землею у загальному розмірі 1492536,99 гривень.

Місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні вказав на те, що ставка орендної плати визначається за період з 08.02.2022 по 31.12.2022 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745, а за період з 01.01.2023 по 20.04.2023 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» від 08.12.2022 № 5828/5869, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), а саме: до земель з видом цільового призначення - 03.10 застосовується ставка орендної плати - 5%.

При цьому, суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи та посилання відповідача на підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки, за висновком місцевого господарського суду, зазначені положення ПК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, що і є одним із доводів апеляційної скарги.

Крім того, суд першої інстанції також відхилив посилання відповідача на рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» (із змінами, внесеними, зокрема, рішенням Київрадою від 13.09.2022 № 5449/5490), як на підставу для звільнення від нарахувань плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.05.2022, що також є одним із доводів апеляційної скарги.

Переглядаючи висновки суду першої інстанції через призму вищевказаних доводів апелянта, суд апеляційної інстанції звертає увагу таке.

Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції ЗУ від 11.04.2023 № 3050-IX за період із 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період із 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.07.2025 у справі № 908/1301/24, ЗУ від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» чітко передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, за період із 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 908/2849/24, від 02.12.2025 у справі № 908/1926/24).

Отже, положення ЗУ від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» підлягають застосуванню в разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 908/1301/24, від 10.02.2026 у справі № 908/2849/24, від 02.12.2025 у справі № 908/1926/24).

Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:474:0001 використовувалась без укладеного між Київрадою та ТОВ «Скат Вош», а отже висновки суду першої інстанції про те, що підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є в повній мірі обґрунтованими.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на той факт, що ставка орендної плати за земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Києва, затверджена органом місцевого самоврядування, є основою для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору.

У контексті вищевказаного апеляційний суд також звертає увагу на те, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449/5490) із 01.03.2022 до 31.05.2022 застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0%.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно відхилив посилання відповідача на рішення Київради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» (зі змінами, внесеними, зокрема, рішенням міської ради від 13.09.2022 № 5449/5490), яким було визначено застосування у період з 01.03.2022 до 31.05.2022 ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0%, оскільки ТОВ «Скат Вош» в силу такого підзаконного нормативно-правового акту фактично та юридично не була правомочна зберегти у себе без достатньої правової підстави грошові кошти за рахунок позивача враховуючи встановлену нульову ставку орендної плати, що автоматично виключає застосування до спірних правовідносин у період з 01.03.2022 до 31.05.2022 положення ст. 1212 ЦК України (подібний за своїм змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.06.2026 в межах справи № 910/12543/25).

Здійснивши власні розрахунки, апеляційний суд дійшов висновку, що арифметично правильний розрахунок безпідставно збережених за рахунок позивача відповідачем коштів, з урахуванням виключення періоду з 01.03.2022 по 31.05.2022, виглядає наступним чином:

ПеріодКількість днівФормулаСума

08.02.2022-28.02.20222124025402,49*5%*21/36569114,17

01.06.2022- 31.12.202221424025402,49*5%*214/365704306,32

01.01.2023-20.04.202311027629212,86*5%*110/365416330,60

Отже, загальна сума безпідставно збережених відповідачем за рахунок позивача коштів з урахуванням виключення періоду з 01.03.2022 по 31.05.2022, за наслідками проведених розрахунків судом апеляційної інстанції, складає 1189751,09 гривень, а не 1492536,99 гривень, а отже доводи ТОВ «Скат Вош», викладені у апеляційній скарзі в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 1492536,99 гривень, як безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною діяльною за період з 08.02.2022 по 20.04.2023 є такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 1189751,09 гривень (з урахуванням виключення періоду з 01.03.2022 по 31.05.2022).

Щодо доводів скаржника в аспекті ігнорування судом факту зволікання позивача з укладенням договором оренди

Колегія суддів в повній мірі погоджується із тим, що для правильного вирішення спору, предметом якого є стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у період ведення активних бойових дій на відповідній території, у разі виникнення між сторонами правовідносин, пов`язаних з оформленням права користування земельною ділянкою, важливе значення має надання оцінки поведінці учасників таких правовідносин у період, що передував укладенню договору оренди.

На переконання відповідача, факт того, що 22.11.2022 Київрадою прийняте рішення № 5786/5827 «Про передачу ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду, однак це рішення було реалізовано лише 21.04.2023 шляхом укладення відповідного договору, безумовно свідчить, що Київрада неправомірно ухилялась від вчасного завершення цієї процедури без належного обґрунтування, що також вказує на порушення позивачем принципу правової визначеності, легітимних очікувань, що не може мати результатом покладення на ТОВ «Скат Вош» відповідальності, зокрема шляхом стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Апеляційний суд не може погодитись в повній мірі із твердженнями скаржника щодо неврахування судом першої інстанції факту зволікання позивача з укладенням договором оренди, та вважає їх частково необґрунтованими, з огляду на таке.

На переконання апеляційного суду, безспірним є те, що враховуючи закладений у законодавстві принцип обов`язкової оплатності користування землею, саме на відповідача покладений в першу чергу обов`язок належного оформлення правовідносин із оренди земельної ділянки на якій розміщене його нерухоме майно задля вчасної сплати орендної плати, а не виконання, у свою чергу, таких обов`язків призводить до безпідставного збереження (заощадження) фактичним користувачем коштів, які він мав у будь-якому випадку та без виключень перерахувати до місцевого бюджету.

Так, колегія суддів відмічає добросовісну позицію відповідача у процесі оформлення договору оренду, а також безумовну його ініціативність, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, апеляційний суд також не може однозначно ствердити про наявність в межах спірних правовідносин факту неправомірної бездіяльності позивача у питанні укладення договору оренди до моменту прийняття рішення Київрадою про передачу відповідачу відповідної земельної ділянки.

Все ж, Департамент проявляв в тій чи іншій мірі активність у комунікації та розгляду відповідних звернень відповідача, зокрема надавав конкретні зауваження, що і призвело до ухвалення 24.11.2022 Київрадою рішення № 5786/5827 «Про передачу ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва» та затверджено технічну документацію із землеустрою».

За своєю суттю, аргументи відповідача, викладені у апеляційній скарзі щодо суперечливості та недобросовісності поведінки позивача, зокрема довготривалість та багатоетапність дій Департаменту, саме до моменту прийняття рішення Київрадою про передачу відповідачу відповідної земельної ділянки, на переконання колегії суддів, в аспекті вирішення даного спору не мають ознак явно неправомірних, та таких, що можуть відміняти безумовний обов`язок відповідача сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно чи то на підставі укладеного договору оренди, чи то у зв`язку із виникненням кондикційного зобов`язання.

При цьому, апеляційний суд відмічає існування факту неправомірного зволікання та ухилення позивача від укладення договору оренди із відповідачем вже після прийняття рішення № 5786/5827 «Про передачу ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва» та затверджено технічну документацію із землеустрою» (22.11.2022 прийняте рішення, однак це рішення було реалізовано лише 21.04.2023 шляхом укладення відповідного договору), що хоч і є неприпустимим проявом недобросовісної поведінки Київради, але є таким, що жодним чином не впливає на результат вирішення даного спору, оскільки своєчасне укладення договору оренди землі після прийняття рішення № 5786/5827 «Про передачу ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Ташкентській, 60 у Дарницькому районі міста Києва» та затверджено технічну документацію із землеустрою» не надало б можливість ТОВ «Скат Вош» не сплачувати орендну плату за цим договором у період активних бойових дій на підставі підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції ЗУ від 11.04.2023 № 3050-IX, оскільки перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих рф, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, що затверджено відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, та відповідно до положень якого вся територія міста Києва була визнана територією активних бойових дій лише у період з 24.02.2022 до 30.04.2022 включно.

Крім того, доводи скаржника про те, що перед прийняттям позивачем рішення про надання ТОВ «Скат Вош» земельної ділянки в оренду Київрада висловила волевиявлення звільнити відповідача від нарахування за статтями 1212-1214 ЦК України про що свідчить свідоме виключення із проєкту рішення норми про оплату цих коштів є такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки апеляційного суду викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги, оскільки жодним чином не свідчать про недобросовісність та непослідовність дій позивача, що може мати наслідок відмови у задоволенні пред`явленого позову Київрадою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 цього ж кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені скаржником в апеляційних скаргах частково знайшли свої підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції частково ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення позову, за наведених у даній постанові підстав та мотивів.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже витрати понесені позивачем на оплату судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 14277,00 гривень, а витрати відповідача на оплату судового збору за подання апеляційної скарги частково покладаються на позивача у розмірі 5450,15 гривень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат Вош» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі № 910/5594/25 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат Вош» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 26, офіс 180; ідентифікаційний код 37316294) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у загальному розмірі 1189751,09 гривень та 14277,00 гривень судового збору.

4. Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скат Вош» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 26, офіс 180; ідентифікаційний код 37316294) 5450,15 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.11.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді П.В. Горбасенко

О.М. Сковородіна