Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №910/1369/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. Справа № 910/1369/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Колесника Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 (повний текст складено та підписано 26.06.2026) у справі № 910/1369/26 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 322 904, 87 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдиний Енергостандарт» (далі - позивач / ТОВ «Єдиний Енергостандарт») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач / ДП «Гарантований покупець») про стягнення 322 904, 87 грн, з яких: 235 951, 25 грн інфляційних втрат та 86 953, 62 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про купівлю-продаж електричної енергії № 15625/01 від 27.09.2018 (далі - спірний договір) в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії, придбаної у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року.

В розрізі наведеного позивач зазначав, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/14457/24, з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» стягнуто, зокрема, 2 417 043, 13 грн основної заборгованості за спірним договором, тоді як провадження у цій справі в частині вимог про стягнення 497 725, 25 грн основного боргу закрито у зв`язку з його сплатою відповідачем після відкриття провадження.

Позивач вказував, що 21.01.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 910/14457/24 отримав від відповідача 2 454 722, 55 грн, з яких 2 417 043, 13 грн становила основна заборгованість, у зв`язку з чим основний борг за спірним договором було остаточно погашено 21.01.2026.

Оскільки у межах справи № 910/14457/24 3 % річних та інфляційні втрати були нараховані на суму основного боргу лише по 21.11.2024, ТОВ «Єдиний Енергостандарт», посилаючись на триваючий характер прострочення грошового зобов`язання до моменту його фактичного виконання, нарахувало ДП «Гарантований покупець» за період з 22.11.2024 по 20.01.2026 235 951, 25 грн інфляційних втрат та 86 953, 62 грн 3 % річних, які й просило стягнути у цій справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/1369/26, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Під час розгляду означеної справи судом першої інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 1633 від 10.12.2025 «Про утворення акціонерного товариства «Гарантований покупець» утворено Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (далі - АТ «Гарантований покупець») шляхом перетворення ДП «Гарантований покупець».

Відповідно до статуту АТ «Гарантований покупець» останнє є правонаступником майна, усіх майнових та немайнових прав і обов`язків ДП «Гарантований покупець» з дня його державної реєстрації.

21.04.2026 проведено державну реєстрацію АТ «Гарантований покупець» та державну реєстрацію припинення ДП «Гарантований покупець», у зв`язку з чим суд першої інстанції на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України замінив відповідача у справі - ДП «Гарантований покупець» його правонаступником - АТ «Гарантований покупець».

Господарський суд міста Києва рішенням від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26 задовольнив позовні вимоги повністю, стягнув з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» 235 951, 25 грн інфляційних втрат, 86 953, 62 грн 3 % річних та 3 874, 86 грн судового збору.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/14457/24, встановлено обставини щодо строку виконання відповідачем зобов`язань з остаточної оплати електричної енергії, придбаної у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року, а саме - до 23.05.2024 (включно), які в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

Місцевий господарський суд врахував, що основну заборгованість за спірним договором відповідач остаточно погасив лише 21.01.2026, тоді як у справі № 910/14457/24 3 % річних та інфляційні втрати були нараховані по 21.11.2024, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України сум за наступний період прострочення - з 22.11.2024 по 20.01.2026.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, Господарський суд міста Києва визнав його арифметично правильним, а вимогу про стягнення 86 953, 62 грн 3 % річних - обґрунтованою.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат суд першої інстанції, врахувавши правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, встановив, що наведений позивачем у розрахунку індекс інфляції підлягав округленню до 106,7 %, що становить більшу величину порівняно із застосованою ТОВ «Єдиний Енергостандарт» при здійсненні розрахунку. З огляду на наведене місцевий господарський суд визнав заявлені позивачем до стягнення 235 951, 25 грн інфляційних втрат обґрунтованими.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, АТ «Гарантований покупець» (далі - скаржник / апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

За твердженнями АТ «Гарантований покупець», місцевий господарський суд не врахував передбачений Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок № 641), механізм проведення розрахунків між гарантованим покупцем та продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Апелянт наголошує, що відповідно до пункту 11.4 Порядку № 641 у редакції, чинній з 26.01.2024, при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу враховується, зокрема, сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від оператора системи передачі відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За доводами скаржника, джерелом коштів для розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом є кошти, які Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») як оператор системи передачі сплачує гарантованому покупцю за відповідну послугу.

У цьому контексті АТ «Гарантований покупець» зазначає, що загальна заборгованість НЕК «Укренерго» перед ним за надану послугу становить 15 667 152 593, 70 грн, а тому вважає, що за існуючого алгоритму розрахунків його обов`язок щодо оплати 100 % вартості електричної енергії обумовлений повною оплатою оператором системи передачі відповідної послуги. Оскільки НЕК «Укренерго» не здійснила такої оплати у повному обсязі, скаржник стверджує про ненастання строку виконання його грошового зобов`язання перед позивачем у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України та, відповідно, відсутність прострочення, необхідного для нарахування передбачених статтею 625 цього Кодексу 3 % річних та інфляційних втрат.

Окремо апелянт не погоджується із застосуванням судом першої інстанції положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України до обставин, установлених судовими рішеннями у справі № 910/14457/24. Посилаючись на практику Верховного Суду, АТ «Гарантований покупець» зауважує, що звільнення від доказування преюдиційних обставин не має абсолютного характеру та не виключає можливості їх спростування належними і допустимими доказами в іншій справі.

За твердженнями скаржника, Господарський суд міста Києва, пославшись на встановлені у справі № 910/14457/24 обставини щодо строку виконання відповідачем зобов`язання, не надав належної оцінки доказам і запереченням АТ «Гарантований покупець» у цій справі та не здійснив їх повного і всебічного дослідження.

Крім того АТ «Гарантований покупець» посилається на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних зі збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану. На підтвердження означених доводів апелянт посилається, зокрема, на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, а також зазначає, що про настання обставин непереборної сили повідомляв своїх контрагентів, у тому числі позивача, шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті. З огляду на наведене скаржник вважає, що наявність обставин непереборної сили виключає підстави для стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат.

Також апелянт заперечує правильність здійсненого ТОВ «Єдиний Енергостандарт» розрахунку інфляційних втрат. Покликаючись на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, скаржник зазначає, що при нарахуванні інфляційних втрат сукупний індекс інфляції підлягає округленню до десяткового числа після коми, тоді як позивач у своєму розрахунку застосував відповідні показники з більшою кількістю знаків після коми. На переконання АТ «Гарантований покупець», застосування такої методики призвело до необґрунтованого завищення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Мальченко А.О.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.07.2026 залишив без руху апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26 та запропонував скаржникові усунути допущені останнім при поданні апеляційної скарги недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

31.07.2026 через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, від АТ «Гарантований покупець» надійшла заява про усунення недоліків.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці з 03.08.2026 по 28.08.2026, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1369/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/1369/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив ТОВ «Єдиний Енергостандарт» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

06.08.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, від ТОВ «Єдиний Енергостандарт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти наведених АТ «Гарантований покупець» доводів, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26 - без змін.

Заперечуючи проти доводів скаржника щодо ненастання строку виконання грошового зобов`язання, ТОВ «Єдиний Енергостандарт» зазначає, що такі доводи фактично спрямовані на переоцінку обставин, уже встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 910/14457/24, яке набрало законної сили. За твердженнями позивача, означеним судовим рішенням встановлено обставини щодо виникнення та строку виконання відповідачем зобов`язань з оплати електричної енергії, придбаної у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року за спірним договором, а тому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України такі обставини не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

Щодо посилань АТ «Гарантований покупець» на заборгованість НЕК «Укренерго» позивач зауважує, що її наявність та заявлений скаржником розмір не підтверджені належними і допустимими доказами, а надана відповідачем довідка не є достатнім підтвердженням існування відповідної заборгованості. Водночас ТОВ «Єдиний Енергостандарт» наголошує, що навіть у разі наявності заборгованості НЕК «Укренерго» перед АТ «Гарантований покупець» останнє не позбавлене можливості вимагати її стягнення зі свого контрагента, тоді як така обставина не звільняє відповідача від виконання власного грошового зобов`язання перед позивачем.

Заперечуючи проти доводів апелянта щодо наявності форс-мажорних обставин, позивач наголошує, що такі обставини не мають заздалегідь встановленого характеру, а сторона, яка на них посилається, повинна довести їх надзвичайність, невідворотність та причинно-наслідковий зв`язок між відповідними обставинами і неможливістю виконання конкретного зобов`язання. На переконання ТОВ «Єдиний Енергостандарт», лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 має загальний характер та не підтверджує вплив зазначених у ньому обставин на можливість виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, тоді як доказів повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили в порядку, передбаченому спірним договором, АТ «Гарантований покупець» не надало.

Крім того ТОВ «Єдиний Енергостандарт» зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних втрат, тоді як положення цієї статті не передбачають можливості звільнення боржника від відповідних нарахувань у зв`язку з відсутністю вини чи неможливістю виконання грошового зобов`язання. На підтвердження означеної позиції позивач посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22.

Стосовно доводів апеляційної скарги про неправильність розрахунку інфляційних втрат ТОВ «Єдиний Енергостандарт» зазначає, що при здійсненні такого розрахунку ним застосовано офіційні щомісячні індекси інфляції, а отриманий шляхом їх перемноження сукупний індекс за відповідний період становив 1,06679418. Позивач заперечує проти твердження скаржника про завищення заявлених до стягнення інфляційних втрат та вказує, що застосування запропонованого самим апелянтом округлення сукупного індексу призвело б до визначення інфляційних втрат у більшому розмірі, ніж фактично заявлений ТОВ «Єдиний Енергостандарт» до стягнення.

Позивач також зазначає, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат здійснювався за допомогою інформаційно-правової системи «Ліга:Закон» з урахуванням актуальної судової практики, та зауважує, що АТ «Гарантований покупець», заперечуючи правильність здійснених нарахувань, власного контррозрахунку інфляційних втрат не надало.

За таких обставин ТОВ «Єдиний Енергостандарт» стверджує про необґрунтованість наведених в апеляційній скарзі тверджень відповідача, у зв`язку з чим, на переконання позивача, такі твердження не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного АТ «Гарантований покупець» рішення.

13.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1369/26.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Горбасенка П.В. у відрядженні з 01.10.2026 по 19.10.2026, судді Сковородіної О.М. у відпустці з 15.10.2026 по 28.10.2026 та судді Колесника Р.М. у відпустці з 26.10.2026 по 30.10.2026 апеляційний розгляд справи завершено після виходу суддів, які входять до складу колегії, з відрядження та відпусток, у розумний строк.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приписами частини 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Положеннями частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Враховуючи наведене та межі доводів апеляційної скарги, предметом перевірки апеляційного господарського суду у цій справі є правомірність стягнення з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» 235 951, 25 грн інфляційних втрат та 86 953, 62 грн 3 % річних, нарахованих за період з 22.11.2024 по 20.01.2026.

При цьому судова колегія враховує, що означені нарахування здійснені на суму основної заборгованості за спірним договором, питання щодо наявності та розміру якої вже було предметом судового розгляду у справі № 910/14457/24. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/14457/24, з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» стягнуто, зокрема, 2 417 043, 13 грн основної заборгованості за спірним договором, яку відповідач остаточно сплатив 21.01.2026.

Отже, предметом доказування у цій справі не є повторне встановлення наявності основного боргу за поставлену у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року електричну енергію, натомість вирішенню підлягає питання щодо наявності правових підстав для нарахування на відповідну заборгованість передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України сум за наступний період прострочення.

В розрізі наведеного та з огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів насамперед вважає за необхідне встановити, чи настав строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за спірним договором та, відповідно, чи мало місце прострочення такого зобов`язання у період, за який ТОВ «Єдиний Енергостандарт» здійснило спірні нарахування.

За приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час розгляду справи № 910/14457/24 між тими самими сторонами досліджувалося питання щодо строку виконання ДП «Гарантований покупець» зобов`язань з остаточної оплати електричної енергії, придбаної у ТОВ «Єдиний Енергостандарт» у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року за спірним договором.

За результатами розгляду означеної справи встановлено, що остаточний розрахунок за придбану у зазначених розрахункових періодах електричну енергію мав бути здійснений відповідачем до 23.05.2024 (включно).

Наведена обставина безпосередньо стосується строку виконання того самого грошового зобов`язання, на суму невиконаної частини якого позивач здійснив нарахування у цій справі, та була встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, за участю тих самих сторін.

Судова колегія враховує доводи АТ «Гарантований покупець» про те, що звільнення від доказування обставин, установлених іншим судовим рішенням, не має абсолютного характеру та не виключає можливості їх спростування належними і допустимими доказами.

Так, у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/7859/23 Верховний Суд, посилаючись, зокрема, на висновок, викладений у постанові від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, зазначив, що для спростування преюдиціальних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

При цьому АТ «Гарантований покупець», заперечуючи встановлений у справі № 910/14457/24 строк виконання грошового зобов`язання, не наводить обставин та не посилається на нові належні і допустимі докази, які б свідчили про інший строк остаточного розрахунку за електричну енергію, придбану саме у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/14457/24, строк виконання відповідачем зобов`язання з остаточної оплати електричної енергії, придбаної у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року, а саме до 23.05.2024 (включно), є преюдиційною обставиною в розумінні частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

Водночас, враховуючи наведені в апеляційній скарзі доводи щодо змісту пункту 11.4 Порядку № 641, судова колегія вважає за необхідне надати їм окрему правову оцінку.

За твердженнями апелянта, обов`язок АТ «Гарантований покупець» здійснити 100 % оплату придбаної електричної енергії залежить від повного виконання НЕК «Укренерго» власних грошових зобов`язань перед відповідачем.

Поряд з тим порядок здійснення відповідних розрахунків врегульовано Порядком № 641.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 178 від 24.01.2024 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Порядок № 641 викладено у новій редакції, яка набрала чинності 26.01.2024.

При цьому оператором системи передачі (далі - ОСП), про якого йдеться у положеннях Порядку № 641, є НЕК «Укренерго».

Пунктом 11.4 Порядку № 641 у редакції, чинній з 26.01.2024, унормовано, що гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Тож, буквальний зміст пункту 11.4 Порядку № 641 розмежовує строк здійснення остаточного розрахунку та обставини, які враховуються при визначенні суми коштів для здійснення такого платежу. Так, строк виконання відповідного зобов`язання визначено шляхом указівки на сплив п`яти робочих днів з дня оприлюднення відповідного рішення Регулятора, тоді як сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП, визначена як одна з обставин, що враховується при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу.

Водночас положення пункту 11.4 Порядку № 641 не містять припису, за яким настання строку виконання гарантованим покупцем грошового зобов`язання перед продавцем за «зеленим» тарифом ставиться у залежність від повного виконання ОСП своїх грошових зобов`язань перед гарантованим покупцем.

Наведене узгоджується з правовими висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо правової природи відповідного механізму розрахунків.

Так, у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць.

Поряд з тим у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

При цьому колегія суддів враховує, що наведений правовий висновок сформульований об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо пункту 10.4 Порядку № 641 у редакції, чинній до 26.01.2024.

Водночас зміна редакції Порядку № 641 з 26.01.2024 не змінила принципового підходу до визначення строку остаточного розрахунку в аспекті доводів, які є предметом перевірки у цій справі, оскільки пункт 11.4 Порядку № 641 визначає строк здійснення остаточного платежу залежно від дня оприлюднення відповідного рішення Регулятора та не пов`язує настання такого строку з фактичним надходженням гарантованому покупцю від ОСП усієї суми коштів, необхідної для проведення розрахунків із продавцем.

Отже, обставина того, що кошти, отримані від НЕК «Укренерго», є одним із джерел проведення гарантованим покупцем розрахунків із виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, не свідчить про встановлення відкладальної умови, з настанням якої пов`язується виникнення обов`язку відповідача здійснити остаточний розрахунок за придбану електричну енергію.

До того ж наведена АТ «Гарантований покупець» обставина щодо наявності заборгованості НЕК «Укренерго» у розмірі 15 667 152 593, 70 грн не змінює встановленого строку виконання відповідачем власного грошового зобов`язання перед ТОВ «Єдиний Енергостандарт», оскільки відсутність або недостатність надходжень від оператора системи передачі не визначена пунктом 11.4 Порядку № 641 як обставина, що відтерміновує остаточний розрахунок із продавцем електричної енергії.

Беручи до уваги зазначене, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про ненастання строку виконання грошового зобов`язання АТ «Гарантований покупець» перед позивачем та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк остаточного розрахунку за електричну енергію, придбану у вересні, листопаді 2022 року та жовтні 2023 року, настав 23.05.2024.

Оскільки відповідне грошове зобов`язання у встановлений строк виконане не було, а основну заборгованість за спірним договором відповідач остаточно погасив лише 21.01.2026, АТ «Гарантований покупець» перебувало у простроченні виконання грошового зобов`язання протягом періоду, за який ТОВ «Єдиний Енергостандарт» заявило до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати, а саме з 22.11.2024 по 20.01.2026.

Водночас наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошового зобов`язання боржника та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за період до фактичного виконання такого зобов`язання.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначила, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум, а вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зауважила, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим право кредитора на стягнення інфляційних втрат та 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 910/14457/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025, з відповідача на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт», зокрема, стягнуто 2 417 043, 13 грн основної заборгованості, 43 482, 61 грн 3 % річних та 181 700, 69 грн інфляційних втрат.

При цьому 3 % річних та інфляційні втрати у справі № 910/14457/24 були нараховані позивачем по 21.11.2024, тоді як основну заборгованість у розмірі 2 417 043, 13 грн АТ «Гарантований покупець» фактично сплатило лише 21.01.2026.

Тож, після 21.11.2024 грошове зобов`язання відповідача залишалося невиконаним, а тому у ТОВ «Єдиний Енергостандарт» зберігалося право на передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування до моменту фактичного погашення основної заборгованості.

З огляду на це заявлений у цій справі період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з 22.11.2024 по 20.01.2026 не був охоплений рішенням у справі № 910/14457/24 та становить наступний період прострочення виконання того самого грошового зобов`язання.

Колегія суддів також відхиляє посилання АТ «Гарантований покупець» на наявність обставин непереборної сили у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Форс-мажорні обставини не мають заздалегідь встановленого характеру, а сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання конкретного зобов`язання, повинна довести не лише факт існування таких обставин, а й їх безпосередній вплив на можливість виконання саме цього зобов`язання та причинно-наслідковий зв`язок між відповідними обставинами і його невиконанням.

Натомість лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 має загальний характер та не підтверджує неможливості виконання АТ «Гарантований покупець» грошового зобов`язання перед ТОВ «Єдиний Енергостандарт». Доказів, які б підтверджували безпосередній вплив обставин непереборної сили на можливість виконання відповідачем спірного грошового зобов`язання, матеріали справи не містять.

До того ж у матеріалах справи відсутні докази повідомлення ТОВ «Єдиний Енергостандарт» про настання обставин непереборної сили в порядку, передбаченому пунктом 5.4 спірного договору в редакції відповідних додаткових угод.

Поряд з тим суд апеляційної інстанції враховує, що наведені доводи відповідача в будь-якому разі не спростовують наявності підстав для застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, а спрямований на звільнення сторони від негативних наслідків невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що інфляційні втрати та 3 % річних, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю, встановленою статтею 611 Цивільного кодексу України та статтею 217 Господарського кодексу України, а тому правила щодо звільнення від відповідальності у випадку настання непереборної сили, визначені статтею 617 Цивільного кодексу України та статтею 218 Господарського кодексу України, до такого зобов`язання не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 913/308/23.

Таким чином посилання АТ «Гарантований покупець» на дію обставин непереборної сили не є підставою для звільнення його від обов`язку сплатити передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановивши наявність правових підстав для нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за період з 22.11.2024 по 20.01.2026, судова колегія переходить до перевірки правильності визначення їх розміру.

Як випливає з матеріалів означеної справи, ТОВ «Єдиний Енергостандарт» заявлено до стягнення 86 953, 62 грн 3 % річних, нарахованих з урахуванням здійснених АТ «Гарантований покупець» часткових оплат 26.12.2024 та 31.01.2025.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за відповідні періоди прострочення, з урахуванням розміру заборгованості після кожної часткової оплати, кількості днів прострочення, а також 366 календарних днів у 2024 році та 365 календарних днів у 2025 і 2026 роках, апеляційний господарський суд встановив, що належний розмір 3 % річних становить 86 953, 62 грн та відповідає сумі, заявленій позивачем до стягнення.

Щодо заявлених до стягнення 235 951, 25 грн інфляційних втрат колегія суддів зазначає таке.

У постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, перевіряючи правильність визначення сукупного індексу інфляції, зазначила про необхідність його округлення до одного десяткового знака після коми.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат з урахуванням наведеної методики та здійснених відповідачем часткових оплат, суд апеляційної інстанції встановив, що застосований позивачем за період з лютого по грудень 2025 року сукупний індекс інфляції становить 106,679418… %, який при округленні до одного десяткового знака становить 106,7 %, а відповідний коефіцієнт - 1,067.

Отже, коефіцієнт 1,07 не є математичним вираженням округленого до одного десяткового знака сукупного індексу інфляції 106,7 %, оскільки такому індексу відповідає коефіцієнт 1,067.

Проведений судовою колегією контрольний розрахунок з урахуванням коефіцієнта 1,067 свідчить, що загальний розмір інфляційних втрат за заявлений позивачем період становить 236 448, 72 грн, тобто є більшим за заявлені до стягнення 235 951, 25 грн.

Таким чином недотримання позивачем правила округлення сукупного індексу інфляції не призвело до завищення заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат та не є підставою для його зменшення, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленої ТОВ «Єдиний Енергостандарт» суми.

Беручи до уваги, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, підстави для стягнення інфляційних втрат у розмірі, більшому за заявлені позивачем 235 951, 25 грн, відсутні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з АТ «Гарантований покупець» 86 953, 62 грн 3 % річних та 235 951, 25 грн інфляційних втрат.

За результатами апеляційного перегляду судова колегія дійшла висновку, що наведені АТ «Гарантований покупець» в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків Господарського суду міста Києва щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Єдиний Енергостандарт» заявлених сум.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів установила, що наведені АТ «Гарантований покупець» доводи не спростовують правильності висновків Господарського суду міста Києва, покладених в основу рішення від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26, та не свідчать про наявність передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для його скасування чи зміни.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга АТ «Гарантований покупець» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26 підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги витрати АТ «Гарантований покупець» зі сплати судового збору за її подання відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26.

2. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у справі № 910/1369/26.

3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді О.М. Сковородіна

Р.М. Колесник