Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №910/2628/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №910/2628/26

Суддя: Горбасенко П.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа № 910/2628/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Колесника Р.М.

за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 (повний текст складено та підписано 29.06.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 392 847 909, 36 грн

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.09.2026

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - позивач / АТ «ДТЕК Дніпроенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач / НЕК «Укренерго») про стягнення 282 552 422, 21 грн, з яких: 278 860 420, 79 грн основного боргу, 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат та 1 718 230, 83 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019 (далі - спірний договір) в частині повної та своєчасної оплати балансуючої електричної енергії, придбаної у АТ «ДТЕК Дніпроенерго», за період з листопада 2025 року по січень 2026 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2026 прийняв позовну заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/2628/26, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

06.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У вказаній заяві позивач зазначив про наявність у НЕК «Укренерго» додаткової заборгованості за поставлену відповідно до умов спірного договору протягом лютого 2026 року балансуючу електричну енергію, у зв`язку з чим, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, збільшив розмір заявленої до стягнення основної заборгованості до 389 155 907, 94 грн, а загальний розмір позовних вимог - до 392 847 909, 36 грн, з яких: 389 155 907, 94 грн основного боргу, 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат та 1 718 230, 83 грн 3 % річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.04.2026, занесеною до протоколу судового засідання від 22.04.2026 у справі № 910/2628/26, прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Господарський суд міста Києва рішенням від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26 задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, ухвалив стягнути з НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму основного боргу у розмірі 389 155 907, 94 грн, 3 % річних у розмірі 1 718 230, 83 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1 973 770, 59 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 931 840, 00 грн.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що НЕК «Укренерго» неналежним чином виконала зобов`язання за спірним договором у частині повної та своєчасної оплати придбаної у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» балансуючої електричної енергії за період з листопада 2025 року по лютий 2026 року, унаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 389 155 907, 94 грн.

Місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 7.2.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку), та що строк виконання зобов`язань з оплати балансуючої електричної енергії настає на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту. Господарський суд міста Києва зазначив, що порядок поточної оплати адміністратором розрахунків на користь постачальника послуг з балансування визначений пунктами 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку, відповідно до яких після 01.07.2024 оплаті підлягають декадні звіти, а строк виконання грошового зобов`язання становить чотири робочі дні з дати їх формування.

Суд першої інстанції також відхилив посилання НЕК «Укренерго» на можливість здійснення розрахунків виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання та залежність виконання грошового зобов`язання від надходження коштів за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зазначивши, що стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не встановлює заборони на поповнення такого рахунку коштами з інших власних рахунків оператора системи передачі, а умови спірного договору та Правила ринку не ставлять виконання зобов`язань з оплати балансуючої електричної енергії у залежність від правовідносин сторін за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. Перевіривши здійснені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» розрахунки за загальний період прострочення з 21.11.2025 по 06.03.2026, Господарський суд міста Києва визнав правильними та обґрунтованими заявлені до стягнення 1 718 230, 83 грн 3 % річних та 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 задовольнив частково заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про ухвалення додаткового рішення у цій справі, ухвалив стягнути з НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 100 140, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тоді як в іншій частині заяву залишив без задоволення.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що наданими АТ «ДТЕК Дніпроенерго» доказами підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги та понесення відповідних витрат, заявлений до відшкодування розмір яких становить 130 260, 00 грн.

Водночас місцевий господарський суд, врахувавши заперечення відповідача та заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши характер і обсяг наданих адвокатами послуг за критеріями реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, дійшов висновку про завищення вартості окремих із заявлених послуг. З огляду на це Господарський суд міста Києва зменшив вартість участі адвоката в одному судовому засіданні з 10 020, 00 грн до 5 000, 00 грн, визначивши загальну вартість участі у чотирьох судових засіданнях у сумі 20 000, 00 грн, а також зменшив до 5 000, 00 грн вартість кожної з послуг із підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог та відповіді на відзив з урахуванням такої заяви.

За наведених обставин суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на НЕК «Укренерго», витрати АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на професійну правничу допомогу у розмірі 100 140, 00 грн.

Не погодившись із зазначеними вище рішеннями суду, НЕК «Укренерго» (далі - скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відмовити у повному обсязі;

- змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 в частині стягнення з НЕК «Укренерго» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 140, 00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 8 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник насамперед посилається на безпідставне прийняття місцевим господарським судом заяви АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про збільшення розміру позовних вимог, яка, на переконання НЕК «Укренерго», за своїм змістом фактично спрямована на одночасну зміну предмета та підстав позову.

В контексті зазначеного НЕК «Укренерго» зауважує, що первісно позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за балансуючу електричну енергію, придбану протягом листопада 2025 року - січня 2026 року, тоді як у заяві про збільшення розміру позовних вимог додатково пред`явлено до стягнення 110 295 487, 15 грн заборгованості за інший період - лютий 2026 року. За твердженнями скаржника, наведене свідчить не про збільшення кількісних показників раніше заявленої вимоги, а про заявлення нової матеріально-правової вимоги, обґрунтованої іншими фактичними обставинами та доказами, що суперечить положенням статті 46 Господарського процесуального кодексу України та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, а також Верховного Суду у постановах від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23 та від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.

Крім того скаржник наголошує на неврахуванні судом першої інстанції зміни з 01.07.2024 порядку проведення розрахунків за балансуючу електричну енергію, запровадженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1211 від 26.06.2024. На думку НЕК «Укренерго», після набрання чинності відповідними змінами порядок таких розрахунків визначається пунктом 7.2 Правил ринку, тоді як положення пункту 7.7.4 цих Правил, застосовані місцевим господарським судом, стосуються оплати платіжних документів щодо допоміжних послуг та не регулюють розрахунки за балансуючу електричну енергію.

При цьому НЕК «Укренерго» посилається на положення пункту 7.2.2 Правил ринку, відповідно до яких перерахування коштів постачальнику послуг з балансування здійснюється на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту постачальника послуг з балансування. Оскільки, за доводами скаржника, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не надало доказів надсилання адміністратором розрахунків відповідних повідомлень про формування місячних звітів за спірний період, НЕК «Укренерго» вважає недоведеними як настання строку виконання грошового зобов`язання, так і факт його прострочення.

Також НЕК «Укренерго» не погоджується з відхиленням місцевим господарським судом доводів щодо спеціального порядку здійснення розрахунків на балансуючому ринку. Скаржник, посилаючись на частину 4 статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункт 7.2.2 Правил ринку, стверджує, що оплата придбаної балансуючої електричної енергії може здійснюватися виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі та за умови наявності на ньому коштів, отриманих від інших учасників балансуючого ринку.

Відтак, на переконання НЕК «Укренерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» має право вимагати оплати балансуючої електричної енергії лише в межах коштів, що надійшли на відповідний рахунок НЕК «Укренерго».

Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 скаржник зазначає про недоведеність АТ «ДТЕК Дніпроенерго» реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано платіжних інструкцій, квитанцій чи інших доказів фактичної оплати відповідних послуг. НЕК «Укренерго» також звертає увагу на те, що у позовній заяві попередній розмір таких витрат визначено у сумі 80 000, 00 грн, тоді як у заяві про ухвалення додаткового рішення заявлено до відшкодування 130 260, 00 грн. За таких обставин скаржник вважає присуджені місцевим господарським судом 100 140, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу документально не підтвердженими та необґрунтованими, а обґрунтованим розміром їх відшкодування - 8 000, 00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 апеляційну скаргу НЕК «Укренерго» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.07.2026 залишив без руху апеляційну скаргу НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 і запропонував скаржникові усунути допущені останнім при поданні апеляційної скарги недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

04.08.2026 через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, від НЕК «Укренерго» надійшла заява про усунення недоліків.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26, призначив апеляційну скаргу до розгляду на 23.09.2026, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив АТ «ДТЕК Дніпроенерго» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

17.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2628/26.

19.08.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти наведених НЕК «Укренерго» доводів, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 - без змін.

Заперечуючи проти доводів скаржника щодо неправомірного прийняття судом першої інстанції заяви про збільшення розміру позовних вимог, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» зазначає, що включення до розрахунку заборгованості додатково 110 295 487, 15 грн боргу за лютий 2026 року не призвело до зміни ані предмета, ані підстав позову, позаяк матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості, спосіб захисту, спірний договір та правова природа відносин сторін залишилися незмінними. За твердженнями позивача, фактично відбулося лише збільшення кількісного показника тієї самої майнової вимоги за рахунок заборгованості, яка виникла в межах триваючих договірних правовідносин сторін за наступний розрахунковий період.

Щодо порядку проведення розрахунків за балансуючу електричну енергію позивач стверджує про помилковість посилань НЕК «Укренерго» на пункт 7.2.2 Правил ринку, оскільки положення глави 7.2 цих Правил регулюють передусім порядок забезпечення коштами рахунку ескроу постачальника послуг з балансування та погашення його заборгованості перед адміністратором розрахунків, тоді як порядок поточної оплати адміністратором розрахунків на користь постачальника послуг з балансування визначено пунктами 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку. На підтвердження такої позиції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25, від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24 та від 24.06.2025 у справі № 910/10878/24.

Водночас АТ «ДТЕК Дніпроенерго» наголошує, що після внесення змін до Правил ринку з 01.07.2024 платіжним документом, на підставі якого здійснюються поточні розрахунки, є декадний звіт, який формується самим адміністратором розрахунків, а строк його оплати відповідно до пункту 7.7.4 Правил ринку становить чотири робочі дні. Позивач зауважує, що сформовані НЕК «Укренерго» у системі управління ринком декадні звіти за спірний період містяться у матеріалах справи, а тому доводи скаржника про недоведеність настання строку виконання грошових зобов`язань та їх прострочення вважає необґрунтованими.

Стосовно доводів НЕК «Укренерго» про здійснення розрахунків виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання позивач зазначає, що положення статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначають напрями перерахування коштів з такого рахунку, проте не містять заборони для оператора системи передачі з метою належного виконання грошових зобов`язань поповнювати його коштами з інших власних рахунків. АТ «ДТЕК Дніпроенерго» також посилається на сформовану Верховним Судом правову позицію, відповідно до якої ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не є відкладальною обставиною для виконання НЕК «Укренерго» зобов`язань з оплати за спірним договором.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги в частині додаткового рішення, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» вказує, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги № 43-ДЕ від 18.12.2025, звіт про надання правничої допомоги № 2628 від 24.06.2026, який містить перелік виконаних робіт та погоджену сторонами вартість послуг у сумі 130 260, 00 грн, а відсутність доказів фактичної оплати таких послуг не виключає можливості їх розподілу, оскільки відшкодуванню підлягають також витрати, які сторона має сплатити. Позивач також зауважує, що зазначений у позовній заяві попередній розрахунок витрат у сумі 80 000, 00 грн має орієнтовний характер та не обмежує сторону в доведенні фактичного розміру витрат, понесених під час розгляду справи.

На переконання АТ «ДТЕК Дніпроенерго», НЕК «Укренерго» не довела неспівмірності заявлених витрат, тоді як місцевий господарський суд перевірив їх реальність, необхідність, розумність та співмірність і за результатами такої оцінки самостійно зменшив заявлену до відшкодування суму зі 130 260, 00 грн до 100 140, 00 грн, у зв`язку з чим підстави для зміни додаткового рішення відсутні.

У судове засідання 23.09.2026 з`явився представник відповідача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та, відповідно, скасуванні рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026, а також зміні додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 в частині стягнення з НЕК «Укренерго» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 140, 00 грн.

Також у судовому засіданні 23.09.2026 брав участь представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а відповідні рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Переглядаючи рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у межах доводів та вимог апеляційної скарги НЕК «Укренерго», колегія суддів враховує, що предметом спору у цій справі, з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про збільшення розміру позовних вимог, є стягнення з відповідача 389 155 907, 94 грн основного боргу за придбану балансуючу електричну енергію, 1 718 230, 83 грн 3 % річних та 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат.

При цьому НЕК «Укренерго» оскаржує як правильність вирішення місцевим господарським судом спору по суті, так і правомірність прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, а також не погоджується з розподілом витрат на професійну правничу допомогу, здійсненим додатковим рішенням від 02.07.2026.

З огляду на наведені в апеляційній скарзі доводи судова колегія насамперед вважає за необхідне надати оцінку твердженням НЕК «Укренерго» про те, що подана АТ «ДТЕК Дніпроенерго» заява про збільшення розміру позовних вимог фактично містила одночасну зміну предмета та підстав позову, а тому не підлягала прийняттю судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження відповідної заяви суд з огляду на її зміст, зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи має визначити її процесуальну природу, зокрема, як подання іншого позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об`єднання позовних вимог чи зміну предмета або підстав позову.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує таку вимогу. Одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається, оскільки за таких умов фактично виникає нова матеріально-правова вимога, обґрунтована іншими обставинами, що за своєю суттю становить новий позов.

Водночас збільшення або зменшення розміру позовних вимог передбачає зміну кількісних показників тієї самої вимоги майнового характеру, яка була заявлена у позовній заяві, та не може використовуватися для пред`явлення іншої самостійної матеріально-правової вимоги.

Як випливає з матеріалів справи, звертаючись із первісним позовом, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» просило стягнути з НЕК «Укренерго» 282 552 422, 21 грн, з яких: 278 860 420, 79 грн основного боргу, 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат та 1 718 230, 83 грн 3 % річних.

Підставою заявленої вимоги про стягнення основного боргу позивач визначив неналежне виконання НЕК «Укренерго» зобов`язань за спірним договором щодо оплати придбаної у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» балансуючої електричної енергії за період з листопада 2025 року по січень 2026 року.

06.04.2026 АТ «ДТЕК Дніпроенерго» подало заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій додатково врахувало заборгованість за балансуючу електричну енергію, придбану НЕК «Укренерго» протягом лютого 2026 року. З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати позивач збільшив розмір заявленої до стягнення основної заборгованості до 389 155 907, 94 грн, а загальний розмір позовних вимог - до 392 847 909, 36 грн.

Порівняння змісту первісної позовної заяви та заяви від 06.04.2026 свідчить, що після її подання матеріально-правова вимога АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до НЕК «Укренерго» не змінилася та полягала у стягненні заборгованості за придбану відповідачем балансуючу електричну енергію в межах виконання одного й того самого спірного договору.

Не змінилися й обставини, покладені позивачем в основу такої вимоги: виникнення між сторонами зобов`язань за спірним договором, продаж АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відповідачу балансуючої електричної енергії, виникнення у НЕК «Укренерго» обов`язку з її оплати та неналежне виконання останньою відповідного грошового зобов`язання.

Включення до розрахунку основної заборгованості вартості балансуючої електричної енергії, придбаної протягом наступного розрахункового періоду - лютого 2026 року, не супроводжувалося заявленням іншого способу захисту, вимоги з іншого договору або вимоги, яка за своєю правовою природою була б відмінною від первісно заявленої. Натомість позивач збільшив кількісний показник раніше заявленої майнової вимоги у зв`язку з подальшим виникненням заборгованості в межах тих самих триваючих договірних правовідносин сторін.

Колегія суддів у цьому контексті враховує постанову Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 910/18639/21, предметом розгляду в якій були правовідносини між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та НЕК «Укренерго» за цим самим договором про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019.

У зазначеній справі АТ «ДТЕК Дніпроенерго» первісно заявило до стягнення заборгованість за балансуючу електричну енергію, придбану протягом квітня - жовтня 2021 року, а поданою до закінчення підготовчого засідання заявою про збільшення розміру позовних вимог включило до розміру основного боргу також заборгованість за балансуючу електричну енергію, придбану протягом листопада - грудня 2021 року.

Верховний Суд, відхиляючи доводи НЕК «Укренерго» про неправомірність прийняття такої заяви, врахував, що вимоги позивача ґрунтувалися на тому самому договорі, а заявою було збільшено розмір матеріально-правової вимоги про стягнення основної заборгованості за придбану балансуючу електричну енергію, та не встановив зміни предмета чи підстав позову або заявлення нової самостійної вимоги.

Обставини означеної справи в частині процесуальної природи поданої позивачем заяви є подібними до обставин справи, що переглядається, оскільки у кожному випадку між тими самими сторонами в межах виконання одного й того самого договору заявлялася вимога про стягнення заборгованості за придбану балансуючу електричну енергію, а збільшення її розміру було зумовлене включенням заборгованості за наступні розрахункові періоди.

Наведене також не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, позаяк визначальним для кваліфікації відповідної процесуальної дії є не факт збільшення суми вимог як такий, а збереження тієї самої матеріально-правової вимоги та фактичних підстав, на яких вона ґрунтується.

Поряд з тим судова колегія не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, у спосіб, запропонований скаржником.

Так, у справі № 910/15342/23 первісно заявлені вимоги стосувалися стягнення основного боргу за один період та пов`язаних із ним нарахувань, тоді як заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач додатково заявив 3 % річних та інфляційні втрати за інший період заборгованості, основний борг за який не був предметом первісного позову. Верховний Суд за таких обставин установив, що додані вимоги ґрунтувалися на відмінних від первісного позову фактичних обставинах, зокрема інших періодах виникнення та прострочення грошових зобов`язань, а тому не становили лише збільшення кількісного показника раніше заявленої вимоги.

Натомість у справі, що переглядається, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не заявляло нового виду майнової вимоги та не поширювало передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України нарахування на іншу заборгованість, яка не охоплювалася первісно заявленою вимогою про стягнення основного боргу. Заявою від 06.04.2026 збільшено саме розмір основної заборгованості за придбану балансуючу електричну енергію, стягнення якої становило предмет первісного позову, шляхом урахування заборгованості, що виникла за наступний розрахунковий період у межах виконання того самого спірного договору.

Посилання НЕК «Укренерго» на постанову Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20 також не свідчить про помилковість прийняття місцевим господарським судом заяви від 06.04.2026, оскільки сформульований у цій постанові загальний підхід щодо недопустимості заявлення під виглядом збільшення розміру позовних вимог нової самостійної вимоги не спростовує необхідності встановлення процесуальної природи відповідної заяви з огляду на зміст первісного позову та конкретні обставини справи.

При цьому доповнення позову новими обставинами за умови збереження первісних обставин, на яких ґрунтується заявлена матеріально-правова вимога, не є зміною підстав позову.

Отже, встановлені у цій справі обставини не дають підстав вважати, що заявою від 06.04.2026 АТ «ДТЕК Дніпроенерго» одночасно змінило предмет та підстави позову або пред`явило нову самостійну матеріально-правову вимогу. Включення до розміру основної заборгованості вартості балансуючої електричної енергії за лютий 2026 року становило збільшення кількісного показника тієї самої майнової вимоги, заявленої позивачем при зверненні до суду.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийняв заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про збільшення розміру позовних вимог, а відповідні доводи апеляційної скарги НЕК «Укренерго» не дають підстав для висновку про порушення місцевим господарським судом положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

Переходячи до перевірки правильності вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд враховує таке.

Як випливає з матеріалів означеної справи, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» приєдналося до умов спірного договору, відповідно до якого позивач як постачальник послуг з балансування (далі - ППБ) зобов`язався надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення балансування об`єднаної енергетичної системи України, а НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі (далі - ОСП) - купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та здійснювати її оплату відповідно до умов спірного договору та Правил ринку.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 1 статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Порядок проведення розрахунків за балансуючу електричну енергію у спірний період визначався також Правилами ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1211 від 26.06.2024 внесено зміни до Правил ринку, які в частині нового порядку проведення розрахунків набрали чинності з 01.07.2024.

Відповідно до пункту 7.7.1 Правил ринку у редакції, чинній у спірний період, для забезпечення розрахунків з учасниками ринку адміністратор розрахунків формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються адміністратором розрахунків на четвертий робочий день після останнього дня відповідної декади, а місячні звіти - на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

За змістом пункту 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку адміністратора розрахунків на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Заперечуючи проти висновків місцевого господарського суду щодо настання строку виконання грошового зобов`язання, НЕК «Укренерго» зазначає, що після набрання чинності змінами до Правил ринку з 01.07.2024 порядок розрахунків за балансуючу електричну енергію визначається пунктом 7.2.2 цих Правил, а тому обов`язок адміністратора розрахунків з перерахування коштів ППБ виникає лише на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту та відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

Колегія суддів означені доводи скаржника відхиляє з огляду на таке.

Положення пункту 7.2.2 Правил ринку регламентують, зокрема, порядок забезпечення на рахунку ескроу ППБ коштів, необхідних для виконання його грошових зобов`язань перед адміністратором розрахунків, та порядок подальшого перерахування таких коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП.

Зокрема, ППБ зобов`язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту забезпечити на своєму рахунку ескроу наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної та погашення простроченої заборгованості, в обсязі, достатньому для оплати балансуючої електричної енергії відповідно до місячного звіту.

Зі свого боку адміністратор розрахунків на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту перераховує з рахунку ескроу ППБ на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

Водночас передбачене пунктом 7.2.2 Правил ринку перерахування адміністратором розрахунків коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП на рахунок ППБ за результатами місячного звіту стосується остаточного місячного розрахунку та не виключає здійснення поточних розрахунків на підставі декадних звітів у порядку та строки, визначені пунктами 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку.

Відповідний підхід щодо співвідношення положень пунктів 7.2.2, 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку викладений Верховним Судом у постанові від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що до 01.07.2024 пунктом 7.7.1 Правил ринку передбачалося формування платіжного документа для відповідної декади, тоді як після 01.07.2024 для забезпечення розрахунків адміністратор розрахунків формує три декадні звіти та один місячний звіт за кожний розрахунковий місяць. При цьому зміна термінології, використаної у пункті 7.7.1 Правил ринку, не змінила функціонального призначення документа, який формується адміністратором розрахунків за результатами відповідної декади для проведення поточних розрахунків.

Верховний Суд також зазначив, що положення пунктів 7.2.1 та 7.2.2 Правил ринку регулюють, зокрема, забезпечення ППБ коштами власного рахунку ескроу та проведення остаточного розрахунку за результатами місячного звіту, що не виключає поточних розрахунків за декадними звітами.

Наведений правовий підхід підтверджено Верховним Судом у постанові від 09.04.2026 у справі № 910/6071/25, ухваленій у спорі між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та НЕК «Укренерго» за тим самим спірним договором.

У зазначеній постанові Верховний Суд, аналізуючи положення пунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку у редакції, чинній після внесення відповідних змін, зазначив, що пунктами 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку передбачено оплату адміністратором розрахунків платіжних документів, якими є сформовані ним декадні звіти. Водночас Верховний Суд виснував, що абзац 6 пункту 7.2.2 Правил ринку встановлює підсумковий розрахунок між сторонами за результатами місячного звіту відповідно до акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії та не встановлює порядок поточної оплати послуг, наданих ППБ на користь адміністратора розрахунків.

Подібний правовий висновок щодо здійснення поточних розрахунків за декадними, а не виключно місячними звітами, викладений Верховним Судом і у постанові від 24.06.2025 у справі № 910/10878/24, предметом розгляду в якій були правовідносини між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та НЕК «Укренерго» за тим самим спірним договором.

Отже, системне тлумачення положень пунктів 7.2.2, 7.7.1 та 7.7.4 Правил ринку з урахуванням наведених висновків Верховного Суду свідчить про те, що формування місячного звіту та проведення за його результатами остаточного розрахунку не відтерміновує виконання поточних грошових зобов`язань адміністратора розрахунків, визначених за результатами відповідних декад.

Відтак доводи НЕК «Укренерго» про те, що після 01.07.2024 пункт 7.7.4 Правил ринку не підлягає застосуванню до розрахунків за балансуючу електричну енергію, а строк виконання відповідного грошового зобов`язання має визначатися виключно з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту, не узгоджуються зі змістом Правил ринку та сформованими Верховним Судом висновками щодо застосування відповідних положень.

Наведене нормативне регулювання та висновки Верховного Суду узгоджуються і зі змістом сформованих НЕК «Укренерго» як адміністратором розрахунків декадних звітів.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов спірного договору протягом листопада 2025 року - лютого 2026 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» здійснювало продаж НЕК «Укренерго» балансуючої електричної енергії, що підтверджується автоматично сформованими у системі управління ринком відповідними декадними та місячними звітами. Підписані кваліфікованим електронним підписом декадні та місячні звіти за спірний період позивач також направляв на офіційні електронні адреси відповідача, докази чого наявні у матеріалах справи.

Зі змісту декадних звітів убачається, що за результатами відповідної декади адміністратором розрахунків окремо визначаються сума зобов`язання ППБ для поповнення рахунку ескроу та сума зобов`язання зі сторони ОСП. Таким чином декадний звіт не має виключно інформаційного характеру, а визначає сторону, на якій за результатами відповідної декади виникло поточне грошове зобов`язання, та розмір такого зобов`язання.

Подальше формування адміністратором розрахунків місячного звіту та відображення у ньому результатів розрахунків за відповідний місяць не спростовує попереднього визначення поточних грошових зобов`язань у декадних звітах, а відповідає передбаченій пунктом 7.7.1 Правил ринку моделі, за якою за кожний розрахунковий місяць формуються три декадні звіти та один місячний звіт.

При цьому зазначення у декадних звітах очікуваної дати поповнення рахунку ескроу не свідчить про те, що визначене у такому звіті зобов`язання зі сторони ОСП виникає лише після формування місячного звіту. Зі змісту означених документів випливає, що відповідний реквізит стосується механізму поповнення рахунку ескроу зі сторони ППБ, тоді як грошове зобов`язання зі сторони ОСП визначається у звіті окремо.

Таким чином фактичний зміст сформованих НЕК «Укренерго» декадних та місячних звітів узгоджується з передбаченим Правилами ринку розмежуванням поточних розрахунків за результатами відповідних декад та остаточного розрахунку за результатами місяця.

За результатами відповідних розрахункових місяців сторонами підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, відповідно до яких, з урахуванням зустрічних операцій з купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, до сплати на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» визначено: за листопад 2025 року - 134 628 903, 87 грн, за грудень 2025 року - 153 259 335, 62 грн, за січень 2026 року - 38 585 332, 05 грн та за лютий 2026 року - 163 955 467, 47 грн.

Загальний розмір грошових зобов`язань НЕК «Укренерго» за вказаними актами становив 490 429 039, 01 грн.

Матеріалами цієї справи також підтверджується, що відповідач частково виконав означені грошові зобов`язання, сплативши АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 36 446 086, 76 грн за балансуючу електричну енергію за листопад 2025 року, 7 449 639, 68 грн - за грудень 2025 року, 3 717 424, 30 грн - за січень 2026 року та 53 659 980, 31 грн - за лютий 2026 року, тобто загалом 101 273 131, 05 грн.

Беручи до уваги наведене нормативне регулювання та встановлену правову природу декадних звітів, визначені за результатами відповідних декад поточні грошові зобов`язання НЕК «Укренерго» підлягали виконанню у строк, передбачений пунктом 7.7.4 Правил ринку, а прострочення виконання відповідного зобов`язання визначається окремо щодо кожного розрахункового документа з урахуванням установленого Правилами ринку строку проведення розрахунку.

З огляду на це посилання скаржника на відсутність доказів надсилання адміністратором розрахунків повідомлень про формування місячних звітів не спростовують настання строків виконання спірних грошових зобов`язань, оскільки для проведення поточних розрахунків між адміністратором розрахунків та ППБ визначальними є сформовані за результатами відповідних декад звіти, а не повідомлення про формування місячного звіту.

Поряд з тим матеріалами справи підтверджується направлення позивачем підписаних кваліфікованим електронним підписом декадних та місячних звітів за спірний період на офіційні електронні адреси НЕК «Укренерго». Водночас відповідні декадні та місячні звіти були автоматично сформовані у системі управління ринком, функціонування якої в частині здійснення розрахунків забезпечується НЕК «Укренерго» як адміністратором розрахунків.

Тож, НЕК «Укренерго» як адміністратор розрахунків мала доступ до сформованих у системі управління ринком розрахункових документів та можливість ознайомитися з їх змістом, а тому була обізнана про визначені у них грошові зобов`язання та їх розмір.

З урахуванням загального розміру грошових зобов`язань за придбану протягом листопада 2025 року - лютого 2026 року балансуючу електричну енергію та здійснених відповідачем часткових оплат непогашеною залишилася заборгованість у розмірі, що не є меншим за заявлені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до стягнення 389 155 907, 94 грн.

При цьому НЕК «Укренерго» в апеляційній скарзі не спростувала факту придбання балансуючої електричної енергії у визначених сторонами обсягах, не навела іншого розміру здійснених нею оплат та не надала розрахунку, який би свідчив про відсутність або менший розмір основної заборгованості. Заперечення скаржника в означеній частині ґрунтуються на іншому тлумаченні порядку та строків проведення розрахунків, яке з наведених вище підстав колегією суддів відхилено.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин матеріалами означеної справи підтверджуються наявність у НЕК «Укренерго» непогашеної заборгованості перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у заявленому до стягнення розмірі 389 155 907, 94 грн та порушення відповідачем установлених Правилами ринку строків виконання відповідних грошових зобов`язань.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 389 155 907, 94 грн основного боргу є обґрунтованим, а наведені скаржником доводи щодо застосування пункту 7.2.2 Правил ринку та ненастання строку виконання відповідного грошового зобов`язання такого висновку не спростовують.

Стосовно ж доводів НЕК «Укренерго» про те, що розрахунки за балансуючу електричну енергію можуть здійснюватися виключно за рахунок коштів, які надходять від учасників балансуючого ринку на поточний рахунок ОСП зі спеціальним режимом використання, судова колегія зауважує таке.

Приписами частини 4 статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до Правил ринку на поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку.

Наведене нормативне регулювання встановлює спеціальний порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та визначає рахунок, через який здійснюється рух відповідних коштів.

Водночас спеціальний режим такого рахунку та визначені законом джерела його наповнення не змінюють змісту грошового зобов`язання ОСП перед ППБ за придбану балансуючу електричну енергію та не ставлять строк його виконання у залежність від фактичного надходження на цей рахунок коштів від інших учасників ринку.

Як установлено вище, строки проведення поточних розрахунків за придбану балансуючу електричну енергію визначаються Правилами ринку. При цьому ані положення спірного договору, ані Правила ринку не містять умови, за якою виконання НЕК «Укренерго» грошового зобов`язання перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відкладається до моменту надходження на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП коштів від інших учасників балансуючого ринку або обмежується розміром фактично отриманих від них коштів.

Враховуючи наведене, передбачений статтею 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» спеціальний механізм проведення розрахунків не змінює встановленого Правилами ринку строку виконання грошового зобов`язання та не пов`язує його настання з діями третіх осіб.

Подібні за змістом доводи НЕК «Укренерго» вже були предметом оцінки Верховного Суду у правовідносинах, пов`язаних із розрахунками за балансуючу електричну енергію.

Так, у постанові від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 Верховний Суд, проаналізувавши положення частини 4 статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», зазначив, що зміст цієї норми не містить імперативної заборони щодо здійснення розрахунку з постачальником послуг з балансування лише коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Натомість відповідне правове регулювання передбачає можливість внесення ОСП для належного виконання грошових зобов`язань коштів з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.

У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання оператором системи передачі своїх зобов`язань з оплати за договором.

До того ж Верховний Суд відхилив доводи НЕК «Укренерго» про те, що прострочення виникло не з її вини внаслідок можливості здійснення розрахунків виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання та за наявності коштів, отриманих від інших учасників ринку, зазначивши, що наявність такого рахунку не виключає застосування наслідків прострочення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді сплати 3 % річних та інфляційних втрат.

Таким чином відсутність або недостатність коштів, перерахованих іншими учасниками балансуючого ринку на поточний рахунок ОСП зі спеціальним режимом використання, не є відкладальною обставиною для виконання НЕК «Укренерго» власного грошового зобов`язання перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та не змінює встановлених Правилами ринку строків проведення відповідних розрахунків.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що відсутність достатнього обсягу надходжень на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виключала можливість своєчасного виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем та, відповідно, свідчить про відсутність прострочення.

Не заслуговують на увагу й пов`язані з наведеним посилання НЕК «Укренерго» на відсутність її вини у порушенні грошового зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Поряд з тим правові наслідки прострочення грошового зобов`язання визначені спеціальною нормою статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3 % річних не мають характеру штрафних санкцій. Інфляційні нарахування спрямовані на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів за час прострочення, а 3 % річних становлять компенсацію кредитору за користування боржником утримуваними ним грошовими коштами.

Відтак застосування передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України наслідків прострочення грошового зобов`язання не ставиться у залежність від наявності вини боржника, а тому посилання НЕК «Укренерго» на відсутність її вини внаслідок недостатності надходжень на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання не є підставою для звільнення відповідача від сплати 3 % річних та інфляційних втрат.

Установивши, що НЕК «Укренерго» порушила визначені Правилами ринку строки виконання грошових зобов`язань з оплати придбаної у АТ «ДТЕК Дніпроенерго» балансуючої електричної енергії, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Як випливає з матеріалів цієї справи, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» здійснило нарахування 3 % річних за відповідними грошовими зобов`язаннями з урахуванням установлених строків їх виконання, періодів прострочення та здійснених відповідачем часткових оплат. Загальний розмір заявлених до стягнення 3 % річних становить 1 718 230, 83 грн.

Інфляційні втрати позивачем визначено у загальному розмірі 1 973 770, 59 грн із застосуванням відповідних індексів інфляції до сум прострочених грошових зобов`язань з урахуванням періодів їх існування та здійснених часткових оплат.

Перевіривши здійснені АТ «ДТЕК Дніпроенерго» розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням сум відповідних грошових зобов`язань, установлених строків їх виконання, періодів прострочення та здійснених відповідачем часткових оплат, колегія суддів установила, що заявлені позивачем до стягнення 1 718 230, 83 грн 3 % річних та 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат не перевищують розміру відповідних нарахувань, визначеного судом за результатами перевірки.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» 1 718 230, 83 грн 3 % річних та 1 973 770, 59 грн інфляційних втрат.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порядку проведення розрахунків через поточний рахунок ОСП зі спеціальним режимом використання, залежності виконання грошового зобов`язання від надходження коштів від інших учасників балансуючого ринку та відсутності вини НЕК «Укренерго» не спростовують установленого факту прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань і не дають підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у частині стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

При цьому критерії, визначені частинами 4-6, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються незалежно від наявності клопотання сторони про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, тоді як застосування критерію співмірності витрат відповідно до частини 4 статті 126 цього Кодексу та їх зменшення на підставі частини 5 цієї статті можливе за клопотанням іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 звернула увагу, що критерії, визначені частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням конкретних обставин справи.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи. Такий правовий підхід викладений, зокрема, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Із матеріалів означеної справи випливає, що на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надало договір про надання правничої допомоги № 43-ДЕ від 18.12.2025, укладений між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та Адвокатським об`єднанням «Перший Радник», а також звіт про надання правничої допомоги № 2628 від 24.06.2026.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги № 43-ДЕ від 18.12.2025 АТ «ДТЕК Дніпроенерго» доручило, а Адвокатське об`єднання «Перший Радник» зобов`язалося надати клієнту платну професійну правничу допомогу, тоді як клієнт зобов`язався прийняти таку допомогу та оплатити її у порядку і строки, погоджені сторонами. До видів правничої допомоги сторони віднесли, зокрема, підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, аналіз судової практики, підготовку до судового розгляду та участь у судових засіданнях.

Пунктом 1.4 договору № 43-ДЕ від 18.12.2025 передбачено, що зміст, обсяг і вартість правничої допомоги, а також номер судової справи, в межах якої така допомога надається, відображаються сторонами у звітах про надання правничої допомоги. За умовами пунктів 3.1-3.5 цього договору Адвокатське об`єднання за результатами виконання доручення надає клієнту на погодження звіт, який має містити детальний опис наданої правничої допомоги та її вартості, а клієнт погоджує надану допомогу шляхом підписання відповідного звіту.

Зі змісту звіту № 2628 від 24.06.2026 вбачається, що Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» у межах розгляду справи № 910/2628/26 надано АТ «ДТЕК Дніпроенерго» правничу допомогу, яка включала підготовку позовної заяви - 4 години вартістю 40 080, 00 грн; підготовку заяви про збільшення розміру позовних вимог - 1 година вартістю 10 020, 00 грн; підготовку відповіді на відзив - 3 години вартістю 30 060, 00 грн; підготовку відповіді на відзив з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог - 1 година вартістю 10 020, 00 грн, а також участь адвоката у чотирьох судових засіданнях 22.04.2026, 13.05.2026, 18.05.2026 та 22.06.2026 вартістю 10 020, 00 грн за кожне засідання. Загальний розмір винагороди за цим звітом визначено у сумі 130 260, 00 грн.

При цьому сторони погодили вартість однієї години надання правничої допомоги та участі одного адвоката в одному судовому засіданні незалежно від його тривалості у розмірі 10 020, 00 грн з ПДВ.

Колегія суддів відхиляє доводи НЕК «Укренерго» про відсутність доказів фактичного понесення АТ «ДТЕК Дніпроенерго» заявлених витрат у зв`язку з неподанням платіжних документів.

Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що для цілей розподілу судових витрат враховується вартість професійної правничої допомоги, яка не лише фактично сплачена стороною, а й підлягає сплаті відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

Аналогічний висновок сформульований об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відповідно до якого витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи вони лише мають бути сплачені.

Крім того пунктами 4.4-4.6 договору № 43-ДЕ від 18.12.2025 сторони погодили післяоплатний порядок розрахунків, за яким у разі надання правничої допомоги з представництва клієнта у судовій справі її оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дня закінчення судового розгляду відповідної справи.

Отже, відсутність у матеріалах цієї справи платіжного документа про перерахування АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відповідної винагороди Адвокатському об`єднанню «Перший Радник» не спростовує факту виникнення у позивача обов`язку з її оплати та не виключає можливості розподілу таких витрат відповідно до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Не заслуговують на увагу й доводи скаржника щодо непідтвердження належного підписання звіту № 2628 від 24.06.2026.

Пунктом 8.1 договору № 43-ДЕ від 18.12.2025 передбачено, що звіти про надання правничої допомоги та інші документи, оформлені у зв`язку з виконанням договору, складаються в електронній формі та підписуються сторонами кваліфікованими електронними підписами у погодженому ними сервісі. Відповідно до пункту 8.4 цього договору електронні документи, підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису, за своїм правовим статусом прирівнюються до документів на паперовому носії, оформлених та підписаних належним чином.

Як установив місцевий господарський суд, разом із заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем було надано квитанцію сервісу електронного документообігу, яка підтверджує підписання звіту № 2628 кваліфікованими електронними підписами сторін. Крім того у відповідь на відповідні заперечення НЕК «Укренерго» АТ «ДТЕК Дніпроенерго» додатково подало електронний архів, що містить звіт № 2628, файл електронного підпису та квитанцію перевірки електронних підписів.

Таким чином наведені скаржником заперечення не спростовують належності поданого звіту як доказу змісту, обсягу та вартості фактично наданої позивачу професійної правничої допомоги.

Щодо доводів НЕК «Укренерго» про неспівмірність та завищеність заявленого розміру витрат колегія суддів враховує, що суд першої інстанції не поклав на відповідача всю заявлену АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму у розмірі 130 260, 00 грн, а перевірив заявлені до відшкодування послуги з огляду на характер спору, обсяг виконаної адвокатами роботи та критерії реальності, необхідності, розумності й співмірності відповідних витрат.

Зокрема, місцевий господарський суд визнав завищеною визначену у звіті вартість участі адвоката у кожному із чотирьох судових засідань у розмірі 10 020, 00 грн та зменшив її до 5 000, 00 грн за одне судове засідання, визначивши загальну суму витрат за ці послуги у розмірі 20 000, 00 грн.

Так само Господарський суд міста Києва, врахувавши характер та обсяг відповідної роботи, зменшив із 10 020, 00 грн до 5 000, 00 грн вартість підготовки заяви про збільшення розміру позовних вимог та із 10 020, 00 грн до 5 000, 00 грн вартість підготовки відповіді на відзив з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Натомість вартість підготовки позовної заяви у розмірі 40 080, 00 грн та відповіді на відзив у розмірі 30 060, 00 грн місцевий господарський суд визнав обґрунтованою з огляду на обсяг відповідної роботи, характер спірних правовідносин та ціну позову.

Унаслідок здійсненої оцінки суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на НЕК «Укренерго», витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 100 140, 00 грн замість заявлених позивачем 130 260, 00 грн.

Судова колегія погоджується з означеною оцінкою та не вбачає підстав для подальшого зменшення визначеної місцевим господарським судом суми до 8 000, 00 грн, як про це просить НЕК «Укренерго».

Саме на стороні, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України лежить обов`язок доведення обставин, які свідчать про таку неспівмірність.

Водночас запропонований НЕК «Укренерго» розмір відшкодування у сумі 8 000, 00 грн визначений як 10 % від зазначеного АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у позовній заяві попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у сумі 80 000, 00 грн та не ґрунтується на окремій оцінці вартості фактично наданих адвокатами послуг, обсягу виконаної ними роботи або часу, необхідного для її виконання.

За таких обставин наведені НЕК «Укренерго» доводи не доводять, що визначена місцевим господарським судом сума у розмірі 100 140, 00 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Поряд з тим колегія суддів враховує доводи скаржника щодо зазначення АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000, 00 грн, тоді як відповідно до звіту № 2628 від 24.06.2026 остаточний розмір таких витрат становив 130 260, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат у частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19 зазначив, що передбачене частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття істотного перевищення суми, заявленої у попередньому розрахунку, має оціночний характер і підлягає встановленню з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому при вирішенні питання щодо відповідної частини витрат суд має оцінити їх обґрунтованість, необхідність та відповідність критеріям реальності й розумності.

При вирішенні означеного питання колегія суддів бере до уваги, що зазначена АТ «ДТЕК Дніпроенерго» у позовній заяві сума 80 000, 00 грн була визначена саме як орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, при цьому позивач застеріг про подальше повідомлення конкретного розміру таких витрат та подання доказів на їх підтвердження.

Крім того після подання позовної заяви обсяг необхідної для представництва інтересів позивача професійної правничої допомоги залежав від подальшого перебігу розгляду справи та процесуальної поведінки її учасників.

Так, після звернення до суду адвокатами АТ «ДТЕК Дніпроенерго», крім підготовки позовної заяви, було підготовлено заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідь на відзив, відповідь на відзив з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також забезпечено представництво інтересів позивача у чотирьох судових засіданнях, що безпосередньо підтверджується звітом № 2628 від 24.06.2026.

Отже, остаточний обсяг наданої АТ «ДТЕК Дніпроенерго» професійної правничої допомоги сформувався у процесі розгляду справи та включав процесуальні дії, конкретний обсяг яких на час звернення позивача до суду не був остаточно визначеним.

При цьому Господарський суд міста Києва не поклав на відповідача всю заявлену позивачем суму 130 260, 00 грн, а за результатами оцінки фактично виконаної роботи та заперечень НЕК «Укренерго» зменшив суму витрат, що підлягає розподілу, до 100 140, 00 грн.

Беручи до уваги наведене у сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що сам факт перевищення остаточно заявленого розміру витрат над попереднім орієнтовним розрахунком за встановлених у цій справі обставин зумовлює необхідність обмеження їх відшкодування сумою 80 000, 00 грн.

З огляду на документальне підтвердження факту та обсягу наданої АТ «ДТЕК Дніпроенерго» професійної правничої допомоги, погоджений сторонами порядок визначення та оплати її вартості, характер і обсяг фактично виконаних адвокатами робіт, а також здійснене місцевим господарським судом зменшення вартості окремих заявлених до відшкодування послуг, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про наявність підстав для покладення на НЕК «Укренерго» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 140, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності означеного висновку та не доводять наявності правових підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до 8 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів установила, що наведені НЕК «Укренерго» доводи не спростовують правильності висновків Господарського суду міста Києва, покладених в основу рішення від 22.06.2026 та додаткового рішення від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26, і не свідчать про наявність передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх скасування чи зміни.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга НЕК «Укренерго» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 підлягають залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги витрати НЕК «Укренерго» зі сплати судового збору за її подання відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 у справі № 910/2628/26 залишити без змін.

3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Горбасенка П.В. у відрядженні з 01.10.2026 по 19.10.2026, судді Сковородіної О.М. у відпустці з 15.10.2026 по 28.10.2026 та судді Колесника Р.М. у відпустці з 26.10.2026 по 30.10.2026, повний текст постанови складено та підписано 02.11.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді О.М. Сковородіна

Р.М. Колесник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua