Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №925/1367/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. Справа№ 925/1367/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Горбасенка П.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.

за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 12.10.2026 Іноземного підприємства «АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗЕРНА-АГРО»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.10.2026

за заявою Акціонерного товариства «ОТП БАНК»

про забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі № 925/1367/26 (суддя Гладун А.І.),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга від 12.10.2026 Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЕРНА-АГРО" за підписом представника обох апелянтів адвоката Соколова А.О., на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.10.2026 у справі № 925/1367/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026, справу № 925/1367/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Спаських Н.М., судді: Яценко О.В., Горбасенко П.В. Справу прийнято новим складом суду до провадження ухвалою від 26.10.2026. Розгляд скарги призначено на раніше визначені дату і час 29.10.2026.

В засідання з`явилися представник від Банку та адвокат від обох скаржників. Від ТОВ "Вікторія" представник не з`явився, що не перешкоджає провести розгляд скарги по суті.

Представник обох апелянтів скаргу підтримує, просить її задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.10.2026 у справі № 925/1367/26 в частині накладення арешту на грошові кошти Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЕРНА-АГРО" і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про забезпечення позову відмовити.

Оскільки оскаржену ухвалу прийнято без участі представників сторін, апелянт просить суд прийняти до розгляду докази: копію Договору застави № PL 19-977/28-2 від 12.11.2019 з Договором про зміну № 1 від 13.12.2019; копії виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. від 29.02.2024 № 220 та № 221; копії постанов про відкриття виконавчих проваджень № 74348074 та № 74350635 та постанов приватного виконавця в межах цих виконавчих проваджень.

Обговоривши клопотання представника апелянтів про приєднання до справи та врахування додаткових доказів, враховуючи, що оскаржену ухвалу прийнято без повідомлення сторін і ці докази не могли бути подані апелянтом до суду, а також що про їх існування відомо обом сторонам і посилання на обставини, які цими доказами підтверджуються, вже маються в матеріалах справи, а представник Банку не заперечує проти їх приєднання та врахування при розгляді скарги, то колегія суддів вирішила приєднати до справи всі подані скаржником додаткові докази на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України. Суд керується при цьому також ст. 2 ГПК України, якою визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Розглянувши апеляційну скаргу по суті з урахуванням всіх зібраних доказів, доводів та заперечень учасників справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2026 до Господарського суду Черкаської області звернулося АТ "ОТП БАНК" із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді:

- накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми позову 71 769 664,46 грн., що належать ІНОЗЕМНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" (код 33353730) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово- кредитних установах.

- накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми позову 71 769 664,46 грн., що належать ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" (код 37122524) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах.

- накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми позову 71 769 664,46 грн., що належать ТОВ "ВІКТОРІЯ" (код 32860788) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах.

Потребу у вжитті заходів забезпечення позову Банком обґрунтовано наміром звернення до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення з ІП "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" та ТОВ "ВІКТОРІЯ" (Позичальник та поручителі) заборгованості за договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12.11.2019 та за договорами поруки, як гарантії належного виконання Відповідачами своїх грошових зобов`язань по Кредитному договору.

Банк вважає, що позовні вимоги до ІП "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" та ТОВ "ВІКТОРІЯ" мають бути забезпечені шляхом накладення арешту на майно та кошти, що належать відповідачам, бо не вжиття заходів забезпечення позову ставить під обґрунтований сумнів виконання рішення суду.

На поточний момент, як вказує Банк, ІП "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" та ТОВ "ВІКТОРІЯ", як позичальник та поручителі, мають невиконане зобов`язання за договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12.11.2019 станом на 26.08.2026 в сумі 1 600 811,55 дол. США.

Колегією суддів встановлено, і сторонами не заперечується, факт укладення 12 листопада 2019 року між АТ "ОТП БАНК" та ІНОЗЕМНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" (Позичальник) договору про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 (Кредитний договір), який цими сторонами виконувався.

Ціна (сума) Договору дорівнює Генеральному ліміту, який дорівнює UAH 200 000 000,00 або еквівалент в USD/EUR. Строк користування становить період з дати укладення Договору до 11.11.2024 включно.

Наявними доказами та розрахунками Банк підтверджує надання Позичальнику за ордерами: № 16495279 від 15.11.2019; № 19439912 від 17.12.2019; № 31715134 від 27.12.2019; № 18664977 від 17.01.2022; № 16596673 від 10.06.2021; № 18588320 від 11.06.2021; № 23753082 від 15.06.2021; № 23737078 від 15.06.2021; № 25724277 від 16.06.2021; № 27678338 від 17.06.2021 кредитних коштів на загальну суму 7 102 200,00 дол. США.

Отже, Позичальник належним чином не виконує власні кредитні зобов`язання з повернення в обумовлені строки тіла кредиту, сплати процентів, у розмірах та термінах, що передбачено умовами Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору:

- між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" укладено Договір поруки № SR 19-606/28-2 від 12.11.2019;

- між АТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ВІКТОРІЯ" укладено Договір поруки № SR 19-607/28-2 від 13.11.2019.

За умовами п. 3,4 обох Договорів поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником боргових зобов`язань за Кредитним договором. Позичальник та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники у тому ж розмірі, як і Позичальник.

Банк через невиконання Позичальником зобов`язання за кредитним договором, 27.08.2026 звернувся до обох поручителів з вимогою погасити кредитну заборгованість за Позичальника (повідомлення про порушення за вих.: № 73-3-73-3-1-0/13043-БТ від 27.08.2026 та № 73-3-73-3-1-0/13044-БТ від 27.08.2026)

Поручителі, за доводами Банку, не здійснили погашення заборгованості по Кредитному договору у встановлені строки.

За доводами Банку, предметом майбутнього позову є стягнення заборгованості Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" за Кредитним договором в розмірі 1 600 811,55 дол. США, яка рахується станом на 26.08.2026 і складається із заборгованості: по тілу кредиту - 1 593 431,27 дол. США, заборгованості по процентам - 7 380,69 дол. США.

Банк вважає, що оскільки строк для виконання зобов`язань за Кредитним договором вже сплинув, а позичальник та поручителі продовжують ухилятися від їх виконання, що порушує законні права та інтереси АТ "ОТП БАНК", тому є потреба погпереднього забезпечення позовної заяви Банку, шляхом накладення арешту у межах суми позовних вимог на належні на праві приватної власності ІП "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" та ТОВ "ВІКТОРІЯ" грошові кошти та рухоме і нерухоме майно.

За зверненням Банку судом першої інстанції прийнято ухвалу від 07.10.2026, якою заяву АТ "ОТП БАНК" про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Іноземному підприємству "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" (код 33353730) у межах ціни позову 71769664,46 грн, які знаходяться на рахунках підприємства у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" (код 37122524) у межах ціни позову 71769664,46 грн, які знаходяться на рахунках підприємства у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "ВІКТОРІЯ" (код 32860788) у межах ціни позову 71769664,46 грн, які знаходяться на рахунках підприємства у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

У решті заяви АТ "ОТП БАНК" про накладення арешту на майно, що належить Іноземному підприємству "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА АГРО", ТОВ "ВІКТОРІЯ", суд відмовив, скільки, зокрема, Банк не вказав переліку та вартості майна, яке належить Іноземному підприємству "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО", ТОВ "ВІКТОРІЯ", на яке заявник просить накласти арешт, що позбавляє суд можливість визначити співмірність та адекватність обраного заявником заходу забезпечення позову.

За правилами ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно положень ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: якщо до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

Колегія суддів погоджується із доводами Банку, що згідно усталеної судової практики з даного питання, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову Банк подав з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення і має доказати при цьому існування обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Банк в обґрунтування своєї позиції посилається на висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Суд першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали від 07.10.2026 про часткове задоволення заяви Банку про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту лише на грошові кошти в межах суми майбутнього позову, керувався тим, що вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (з висновків Об`єднаної палати КГС ВС у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Суд першої інстанції врахував, що предметом майбутнього позову Банку до Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО", ТОВ "ВІКТОРІЯ" - є майнова вимога про стягнення в еквіваленті 71769664,46 грн. кредитної заборгованості як із Позичальника та поручителів, які відповідають перед банком солідарно.

Суд першої інстанції також керувався тим, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках та знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому вимога до заявника щодо подання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує балансування інтересів сторін (постанови ВС у складі об`єднаної палати КГС від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та Верховного Суду у складі КГС від 06.12.2023 у справі №917/805/23).

При цьому можливість накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Колегія суддів, погоджуючись із вірністю висновків суду першої інстанції про обставини, які слід встановити/оцінити при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, вважає, при цьому, що судом не було досліджено в сукупності всі факти і докази щодо взаємовідносин сторін, які слід врахувати для всебічного та об`єктивного вирішення заяви Банку.

Так, судом першої інстанції не було оцінено обставин, висновки по яких безумовно впливають на дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, як співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.

Так, до заяви про забезпечення позову Банком додано власний Розрахунок заборгованості Позичальника, Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", станом на 26.08.2026 (а.с. 82 том 1), з якого вбачається, що протягом 15.11.2019 по 17.06.2021 Позичальник отримав кредитних коштів на загальну суму 7 102 200,00 доларів США. Протягом періоду з 11.02.2020 по 30.06.2026 (із внесенням платежів кожного місяця) Позичальник сплатив в загальному розмірі 5 508 768,73 доларів США.

Залишок основного боргу Позичальника по кредиту за розрахунками Банку становить 1 593 431,27 доларів США. Погашення складає більше 2/3 боргу.

В період з 29.09.2022 по 25.08.2026 Банк нарахував Позичальнику 734 661,93 доларів США процентів (ставка 5,25 та 7,25), а Позичальник в період з 28.10.2022 по 07.08.2026 сплатив 727 281,24 доларів США процентів.

Залишок боргу по процентах становить 7 380,69 доларів США.

На переконання колегії суддів, така поведінка Позичальника засвідчує його добросовісність та вжиття ним заходів належного виконання кредитних зобов`язань, що не узгоджується із доводами Банку про загрозу утруднення виконання рішення суду через ймовірність зникнення коштів з рахунків Позичальника і ухилення боржника від спрямування власних коштів на погашення боргу перед Банком.

Також у заяві Банку про забезпечення позову (а.с. 5 том 1) міститься інформація про розгляд Господарським судом м. Києва справи № 910/6688/26 за позовом Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" до АТ "ОТП Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Незважаючи на те, що Банком дану інформацію в заяві про забезпечення позову та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції подано як доказ недобросовісності Позичальника та вжиття ним заходів протидії Банку в погашенні боргу, інформацію про суть цього спору суду першої інстанції слід було перевірити та оцінити навіть за відкритими даними доступу до ЄДР судових рішень, якщо суд розглядає питання забезпечення без повідомлення/виклику сторін. Така дія суду не є збором доказів за власною ініціативою, а є перевіркою обставин, про які вказано у заяві.

Як було з`ясовано колегією суддів, до апеляційної скарги адвокат обох скаржників подав докази щодо виконавчих написів нотаріуса, відкритих на їх виконання виконавчих проваджень та копії договорів застави на забезпечення виконання кредитних зобов`язань Позичальника, на підставі яких вчинено виконавчі написи.

Обидві сторони повно ознайомлені із цими документами та їх змістом, є учасниками справи № 910/6688/26, а тому, як вже було вказано у постанові, колегія суддів приєднала їх до матеріалів справи.

Апелянтом в апеляційній скарзі звернуто увагу суду, що доданий до Заяви Банку Кредитний договір (п. 26 "Документи забезпечення") передбачає, що виконання зобов`язань Позичальника забезпечується, крім поруки, заставою/іпотекою сільськогосподарської техніки, обладнання, автотранспорту, нерухомості, земельних ділянок (п. 26.3) та заставою товарів в обороті - сільськогосподарської продукції (п. 26.4).

Пунктом 34.5 Кредитного договору (коефіцієнт покриття) встановлено обов`язок Позичальника підтримувати сумарну Зважену вартість Предмета застави на рівні не менше визначеного відсотка від суми заборгованості.

Доказів невиконання Позичальником даного зобов`язання Банк в справу не подає.

На виконання п. 26.3 Кредитного договору між Банком (заставодержатель) та Позичальником (заставодавець) укладено Договір застави № PL 19-977/28-2 від 12.11.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровими №№ 1316, 1317 (далі - Договір застави 1), з урахуванням Договору про зміну № 1 від 13.12.2019 (далі - Договір про зміну № 1).

Договором застави 1 забезпечено виконання зобов`язань Позичальника за Договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12.11.2019.

Предметом застави за Договором застави 1 є сільськогосподарська техніка та обладнання (борони, жатки, культиватори, плуги, сівалки тощо), а також 40 одиниць самохідної техніки та транспортних засобів (зокрема, трактори CASE Quadtrac, Fendt 936, John Deere 8345R, 8400R, комбайни CLAAS Lexion 770, New Holland CR9080, бульдозер CAT D6N, техніка JCB).

Згідно з Договором про зміну № 1 загальна заставна вартість предмета застави становить 121 105 222,00 грн, а його зважена вартість - 60 552 611,00 грн.

Представник обох апелянтів просить врахувати, що заставна вартість предмета застави (121 105 222,00 грн) значно перевищує ціну муйбутнього позову (71 769 664,46 грн) і заставне майно є в наявності та його перелік не вичерпано примусовим/добровільним продажем на погашення боргу.

З метою погашення кредитної заборгованості Позичальника, 29.02.2024 приватним нотаріусом Рвач Ж.В. на підставі заяви Банку вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 220 (Виконавчий напис 1).

За змістом Виконавчого напису1 констатовано, що рухоме майно, на підставі договору застави № PL 19-977/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 12 листопада 2019 року за реєстровими №№1316, 1317, передане у заставу АТ "ОТП БАНК" в забезпечення зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12 листопада 2019 року і запропоновано звернути стягнення на предмет застави та задовольнити вимоги Банку у розмірі 3 046 486,35 дол. США простроченої заборгованості за основною сумою кредиту.

Апелянт слушно зауважує, що згідно з розрахунком Банку, доданим до заяви про забезпечення до подачі позову, станом на 26.08.2026 заборгованість за тілом кредиту у Позичальника становить лише 1 593 431,27 дол. США.

Вирішення Господарським судом м. Києва справи № 910/6688/26 за позовом Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" до АТ "ОТП Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не завершено, що відомо обом сторонам.

Отже слід погодитися із доводами представників обох апелянтів, що станом на час звернення Банку до суду із заявою про забезпечення позову, Банк вже має актуальні виконавчі документи про звернення стягнення на заставлене майно на суму, яка майже вдвічі перевищує поточну заборгованість за тілом кредиту станом на 26.08.2026 року.

Виконавчий напис нотаріуса знаходиться на примусовому виконанні і 05.03.2024 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. на підставі заяви Банку відкрив виконавче провадження № 74348074 з примусового виконання Виконавчого напису 1.

Приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 74348074 винесено Постанову про арешт майна боржника від 05.03.2024 (а.с. 46 том 2) і накладено арешт на все те майно, на яке за виконавчим написом нотаріуса слід звернути стягнення на погашення боргу Позичальника.

Апелянти звертають увагу, що виконання Позичальником кредитних зобов`язань також було забезпечено ще одним договором застави - договір застави № PL 19-1206/28-2 від 26.11.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 1561 (Договір застави 2).

У виконавчому написі, вчиненому 29.02.2024 приватним нотаріусом Рвач Ж.В. на підставі заяви Банку та зареєстрованому в реєстрі за № 221 (Виконавчий напис 2) (Додаток 5) вказано, що заставне майно по вказаному договору застави № PL 19-1206/28-2 передане у заставу АТ "ОТП БАНК" в забезпечення зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12 листопада 2019 року.

Виконавчим написом 2 (а.с. 77 том 2) запропоновано звернути стягнення на інше рухоме майно Позичальника - 54 одиниці транспортних засобів та самохідної техніки (сідлові тягачі, напівпричепи, комбайни CLAAS Lexion, трактори CASE IH, екскаватори LIEBHERR, навантажувачі JCB тощо), а також обладнання (культиватори, сівалки, жниварки тощо), для задоволення вимоги Банку у тому ж розмірі - 3 046 486,35 дол. США (як простроченої заборгованості за основною сумою кредиту).

05.03.2024 Приватний виконавець Плесюк О.С. на підставі заяви Банку відкрив виконавче провадження № 74350635 з примусового виконання Виконавчого напису 2 (а.с. 81 том 2).

В межах даного виконавчого провадження № 74350635 Приватним виконавцем проведено опис та арешт частини майна і призначено суб`єкта оціночної діяльності для його подальшого продажу.

Апелянт наголошує, що за одним і тим самим Кредитним договором Банк на час вжиття заходів забезпечення позову вже має два договори застави, два виконавчі написи та два відкриті виконавчі провадження по їх примусовому виконанню, в межах кожного з яких Банк звертає стягнення на різне заставне майно Відповідача-1 в рахунок погашення зафіксованого в даних документах боргу 3 046 486,35 дол. США, який на даний час суттєво зменшився.

З пояснень обох сторін в засіданні відомо, що у справі Господарського суду м. Києва № 910/6688/26 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (що Банк вважає обставиною, яка сприяє боржнику ухилятися від виконання кредитних зобов`язань та є підставою для Банку вживати заходи забезпечення позову), однак одночасно цим не зупиняються процедури оцінки і продажу майна Позичальника та проведення аукціонів. Таким чином стосовно Позичальника тривають розпочаті за ініціативою Банку процедури звернення стягнення на майно для погашення боргу за його кредитними зобов`язаннями.

Доказів та заперечень проти неліквідності заставного майна з боку Банку не подано.

Отже, поза увагою суду першої інстанції при вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову у вигляді арешту на майно та грошові кошти, залишилися обставини, що вимоги Банку на суму боргу 71 769 664,46 грн. (1600811,55 доларів США станом на 26.08.2026) є забезпеченими заставним майном на суму його оціночної вартості 121 105 222,00 грн. (Договір застави 1).

При цьому за чинними виконавчими написами нотаріуса пропонується звернути стягнення на заставне майно на суму боргу в еквіваленті 3046486,35 доларів США (111 405740,73 грн.).

В той же час за рахунок часткового та добровільного погашення самим Позичальником кредитної заборгованості, борг Позичальника вже зменшився майже у два рази.

За умовами Договорів застави заставне майно застраховано на користь вигодонабувача - Банку.

В справу не подано доказів що заставне майно неможливо продати через повну відсутність попиту на сільськогосподарську та виробничу техніку Позичальника, істотний знос цього автотранспорту чи інші негативні фактори, які знецінюють заставне майно.

Таким чином, доказами підтверджено, що на даний час заборгованість Позичальника повністю забезпечена ліквідним майном за договорами застави, на яке Банком вже звернуто стягнення за виконавчими написами нотаріуса і заставне майно не вичерпано його примусовим продажем. Також немає підстав вважати, що Позичальник є злісним неплатником за своїми кредитними зобов`язаннями та вживає умисних заходів до приховання своїх коштів та майна з метою уникнення майнової відповідальності перед Банком.

Погашення боргу безперечно буде і надалі відбуватися у валюті кредиту (долари США), що свідчить про захищеність майнових інтересів Банку від знецінення грошових коштів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сукупність доказів у справі та взаємовідносин сторін щодо існуючої кредитної заборгованості, не підтверджує доцільність та наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Позичальника, оскільки не доказаною проти Позичальника є реальність загрози утруднення виконання рішення суду про стягнення боргу.

Як вказано вище, ТОВ "ОЗЕРНА-АГРО" та ТОВ "ВІКТОРІЯ" є поручителями за належне виконання Позичальником зобов`язання за договором про надання банківських послуг № CR 19-519/28-2 від 12.11.2019, залишок боргу за яким у Позичальника станом на 26.08.2026 становить 1 600 811,55 дол. США.

Згідно положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З цих підстав однаковим має бути наслідок/висновок суду на користь вжиття/невжитя заходів забезпечення позову, як щодо Позичальника, так і щодо обох поручителів Позичальника, до яких одночасно Банк планує заявляти позов про стягнення на одну суму боргу.

При цьому колегія суддів не погоджується із доводами представника апелянтів, що помилковим є накладення судом першої інстанції арешту на кошти Позичальника та обох поручителів у розмірі однакової суми 71 769 664,46 грн. по кожному, що ніби збільшує майнову відповідальність у три рази.

Колегія суддів з огляду на зміст ст. 543 ЦК України констатує, що в даному випадку відповідальність Позичальника та обох поручителів перед Банком буде обмежена однією сумою боргу 71 769 664,46 грн., як вірно вказує Банк в засіданні.

Даною нормою чітко визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки кредитор має право отримати все виконання як із усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо на повну суму, то виправданим (за наявності підстав) є накладення арешту судом в якості забезпечення позову на грошові кошти кожного боржника окремо і на всю суму стягнення.

Отже, з приводу підставності вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням повного забезпечення боргу за кредитними зобов`язаннями Позичальника перед Банком ліквідним заставним майном (на яке вже звернуто стягнення за виконавчими написами нотаріуса і здійснюється виконавче провадження на вдвічі більшу суму, ніж актуальний залишок боргу), наявності доказів активного погашення кредитного боргу Позичальником в добровільному порядку, хоча і з простроченням, але у значній сумі, вираження заборгованості у іноземній валюті (що захищає права кредитора від знецінення коштів), для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову у вигляді додаткового арешту на майно та на грошові кошти Позичальника та поручителів немає обгрунтованих підстав.

В протилежному випадку це призведе до невиправданого втручання у господарську діяльність Позичальника та поручителів (з позбавленням їх обігових коштів), які за даними довідок з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань займаються сільськогосподарським виробництвом, що має стратегічне значення для забезпечення існування держави (а.с. 246-248 том 1).

З огляду на зібрані у справі докази і повне забезпечення кредиторських вимог Банку заставним майном Позичальника, який також продовжує погашати борг у доларах США, немає обґрунтованих підстав вважати, що виконання рішення суду буде утрудненим чи неможливим, а боржник злісно ухиляється від виконання своїх кредитних зобов`язань. Обраний Банком захід забезпечення позову у вигляді накладення одночасного арешту на майно та на грошові кошти Позичальника та його поручителів не є співмірним із заявленими позовними вимогами, борг за якими вже стягується через виконавчі написи нотаріуса.

Забезпечення позову за викладених обставин не забезпечує балансу інтересів сторін спору та не враховує докази на користь сумлінності Позичальника.

Доводи про можливість боржника в будь-який час розпорядитися своїми коштами на рахунку не на користь Банку і тимчасовість накладення арешту на грошові кошти, на думку колегії суддів, не є достатніми аргументами на користь вжиття заходів забезпечення позову, про які просить Банк.

Підстав для накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках Позичальника та всіх його поручителів за викладених обставин колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі відмовив Банку в частині задоволення його заяви про накладення арешту на майно. Суд визначився, що Заявник не вказав переліку та вартості майна, яке належить Іноземному підприємству "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА", Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЗЕРНА-АГРО", Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ", на яке заявник просить накласти арешт, що позбавляє суд можливість визначити співмірність та адекватність обраного заявником заходу забезпечення позову (про необхідність вжиття яких суд зробив позитивний висновок).

Натомість, колегія суддів приходить до висновку, що доказами у справі не доводиться взагалі наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (у вигляді арешту на майно та кошти) ні щодо Позичальника, ні, як похідний наслідок, -- щодо його поручителів.

Тому заява Банку про забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає частковому задоволенню, як зробив висновок суд першої інстанції - в її задоволенні слід відмовити повністю, за відсутності обґрунтованих підстав для вжиття таких заходів щодо всіх боржників одночасно, з огляду на зібрані у справі докази.

Отже не можна вважати частково правильним висновок суду першої інстанції про відмову Банку в задоволенні заяви про накладення арешту на майно, що належить Позичальнику та поручителям, лише з підстави ненадання Банком доказів про перелік та вартість майна, що належить солідарним боржникам і що саме від цього залежить оцінка спірмірності та адекватності обраного заявником заходу забезпечення позову.

Тому, оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для забезпечення позову як таких, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви не може бути збережений. Відмова в решті заяви мотивована судом першої інстанції іншою обставиною, ніж висновки колегії суддів, тому залишення її чинною поруч із новим рішенням про підстави відмови, призвело б до існування при остаточному вирішенні справи двох різних мотивів відмови. З огляду на викладене, колегія суддів ухвалює нове рішення за заявою Акціонерного товариства "ОТП БАНК" в цілому, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

За правилами ст. 277 ГПК України вибір щодо скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення - відноситься до дискреції апеляційного суду.

Не дивлячись на те, що в апеляційній скарзі (яка подана лише Позичальником та поручителем ТОВ "Озерна-Агро"), поставлено питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 07.10.2026 в частині накладення арешту на грошові кошти Іноземного підприємства "АГРО-ВІЛЬД УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЕРНА-АГРО" з проханням ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про забезпечення позову відмовити, чинність оскарженої ухвали від 07.10.2026 не може бути збережено стосовно другого поручителя ТОВ "Вікторія" .

Колегія суддів при цьому виходить з наступного:

Як вже вказано у постанові, Позичальник та обидва поручителя є солідарними відповідачами перед Банком, до яких заявляється позов.

За правилами ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

З огляду на проаналізоване законодавство про солідарну відповідальність, колегія суддів обґрунтувала, що однаковими мають бути наслідки/висновки суду на користь вжиття/невжиття заходів забезпечення позову, як щодо Позичальника, так і щодо обох поручителів Позичальника, до яких одночасно Банк заявляє позов на одну і ту саму суму боргу.

Отже, якщо зроблено висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову стосовно Позичальника (бо, зокрема, майнові права кредитора повністю захищені, боржник вживає заходи з виконання зобов`язання, та немає підстав вважати, що боржник ухилятиметься від виконання рішення суду, або його майно зникне чи зменшиться його вартість), то немає підстав для вжиття заходів забезпечення і щодо обох поручителів Позичальника, які пов`язані між собою солідарністю відповідальності у тому самому зобов`язанні.

В протилежному випадку судове рішення не буде логічним за висновками щодо двох поручителів, які знаходяться щодо Позичальника в одному статусі, але арешт на кошти ТОВ "Вікторія" на її банківських рахунках за оскарженою ухвалою суду буде збережено лише тому, що апеляційну скаргу цим товариством не подано.

За правилами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З підстав викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити повністю і з викладених колегією суддів підстав, та повністю скасувати ухвалу суду першої інстанції про часткове вжиття заходів забезпечення позову.

Питання розподілу витрат по сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви та апеляційної скарги щодо неї, має бути вирішено за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 12.10.2026 Іноземного підприємства "АРГО-ВІЛЬД УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЕРНА-АГРО" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.10.2026 у справі № 925/1367/26 - задовольнити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.10.2026 у справі № 925/1367/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про забезпечення позову відмовити повністю.

3. Матеріали справи №925/1367/26 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.11.2026.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

П.В. Горбасенко