Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №914/3138/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №914/3138/25

Суддя: Шаповал Дмитро Володимирович

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3138/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шаповала Д.В. – головуючий, Міліціанова Р.В., Ржепецького В.О.

секретар судового засідання Томашівська Соломія

за участю представників:

Прокурор – Винницька Л.М.

від Позивача – Коржевич У.Ф.

від Відповідача – Монастирський Д.О., Свідунович Р.І.

переглянувши справу № 914/3138/25

за позовом: Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

Позивача: Львівської міської ради

до Відповідача: Приватного підприємства «Еко Україна»

про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.01.2019 та зобов`язання повернути земельну ділянку

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Еко Україна» (вх. №01-05/2454/26 від 23.07.2026)

на Рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2026 (повний текст рішення складено 21.07.2026, суддя Бортник О.Ю.)

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі – Позивач), звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Еко Україна» (далі – Відповідач, Скаржник) про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019 ( далі – Договір) та зобов`язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, яка знаходиться у с.Лисиничі Львівського району Львівської області ( далі – Земельна ділянка).

Позов обґрунтовано тим, що земельні торги з продажу права оренди Земельної ділянки, за наслідками яких між Лисиничівською сільською радою, правонаступником якої є Позивач, та ПП «Еко Україна» укладено Договір, всупереч вимог ст. ст. 136, 137 Земельного кодексу України проведено без здійсненння нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Тому Договір підлягає визнанню недійсним, а Земельна ділянка – поверненню власнику, яким на даний момент є Львівська міська рада.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2026 позов задоволено повністю: визнано недійсним Договір та зобов`язано Відповідача повернути Позивачу Земельну ділянку; стягнуто з ПП «Еко Україна» на користь Львівської обласної прокуратури 4 844,80 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що проведення земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності без здійснення її нормативної грошової оцінки суперечить вимогам ст.136 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст.ст.15, 21 Закону України «Про оренду землі» і відсутність такої оцінки є неприпустимою без огляду на об`єктивність чи поважність причин, з яких її не проведено (з покликанням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.08.2025 у справі №914/1887/24 та від 17.03.2026 у справі №914/1884/24).

Суд не взяв до уваги доводи Відповідача про неможливість проведення нормативної грошової оцінки Земельної ділянки з об`єктивних обставин, а саме у зв`язку з невнесенням до Державного земельного кадастру відомостей про межі с. Лисиничі, зазначивши, що наявним у матеріалах справи доказами підтверджується можливість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах с. Лисиничі у 2018 році і розташування Земельної ділянки у межах цього населеного пункт. Про це зазначено і у п.1 Договору, а тому його сторони не могли не знати, якими є межі с. Лисиничі і де вони проходять.

Оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що земельні торги з продажу права оренди проведено за наявності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, суд першої інстанції виснував про наявність підстав для визнання спірного Договору недійсним та застосування наслідків його недійсності, а саме: зобов`язання Відповідача повернути Земельну ділянку її власнику.

Постановлення такого судового рішення, за висновком суду, відповідатиме критерію законності та буде виправданим з точки зору задоволення «суспільного інтересу», який полягає у необхідності правильного застосування законодавства при передачі та отриманні в оренду земель та забезпеченні економічних інтересів держави щодо належного наповнення відповідного бюджету, оскільки під час участі у земельних торгах та при укладенні оспорюваного Договору виходячи, зокрема, з норм статей 136, 137 Земельного кодексу України, які є однозначними, доступними та зрозумілими, Відповідач знав про відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або повинен був та міг, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією про лот, знати про це.

1.2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2026, ПП «Еко Україна» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

1.3. Процесуальні дії суду в апеляційному провадженні

Ухвалою від 28.07.2026 Суд залишив без руху апеляційну скаргу ПП «Еко Україна» з підстав неподання апелянтом доказів сплати судового збору.

Оскільки скаржник усунув недоліки скарги у встановлений Судом строк, Ухвалою від 01.09.2026 Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Еко Україна» та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2026.

Ухвалою від 18.09.2026 Суд задоволив заяву представника Відповідача про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 24.09.2026 за клопотанням представника Відповідача розгляд справи було відкладено на 22.10.2026.

У судовому засіданні 22.10.2026 Суд заслухав пояснення Прокурора та представників сторін по суті спору та доводів апеляційної скарги, проголосив скорочену постанову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Скаржник

ПП «Еко Україна» вважає, що оскаржене рішення ухвалене судом першої інстанції з неправильним застосуванням норми матеріального права та неповним з`ясуванням обставини, що мають значення для справи. Зазначає:

1) Висновок суду щодо неможливості передачі Земельної ділянки в оренду без нормативної грошової оцінки є помилковим та суперечить висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2797/21 та Верховного Суду у справі №911/2748/21, за якими у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин законодавством допускається передача в оренду земельної ділянки зі здійсненням розрахунку на підставі середньої нормативної грошової оцінки ріллі по області (абз. 3 пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України). Однак суд першої інстанції не врахував, що визначення нормативної грошової оцінки спірної Земельної ділянки було неможливим з об`єктивних обставин, які не залежали від Відповідача, а саме у зв`язку з невнесенням до Державного земельного кадастру відомостей про межі населеного пункту та нерозробленням технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Лисиничі в нових межах.

2) Висновки про недобросовісність Відповідача не ґрунтуються на жодних доказах: зовнішні та фізичні параметри ділянки повністю відповідали вимогам

цивільного обороту; юридичні характеристики, включаючи процедуру проведення нормативної грошової оцінки та формуванні початкової ціни лота, перебували поза межами контролю та компетенції орендаря; Відповідач як учасник торгів не мав ні обов`язку, ні об`єктивної можливості перевіряти внутрішні розрахунки орендодавця; тягар відповідальності за помилки публічного органу не можуть перекладатись на добросовісного учасника торгів; твердження про те, що Відповідач «повинен був знати» про відсутність нормативної грошової оцінки, є недоведеними.

3) Оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не була

проведена через бездіяльність державних органів, відповідальних за її проведення, і через таку бездіяльність сільська рада не може бути обмеженою в праві передати в оренду земельної ділянки, задоволення позову призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право Відповідача на мирне володіння майном та порушить справедливий баланс між інтересами держави та інтересами підприємства.

2.2. Прокурор

Львівська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржене рішення залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу лишити без задоволення. Зазначає:

1) Твердження апелянта щодо можливості передачі в оренду спірної Земельної ділянки без отримання витягу з технічної документації є безпідставним оскільки законодавець імперативно вимагає необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї, та використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати. Відсутність такої оцінки є неприпустимою без огляду на об`єктивність причин, з яких таку оцінку не проведено, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 27.08.2025 у справі №914/1887/24. У справах № 912/2797/21 та № 911/2748/21, на які покликається апелянт, договори оренди землі укладались не за результатами конкурентних процедур, висновки щодо застосування ст. 136 Земельного кодексу України Верховним Судом не формувались, а тому такі не є релевантними до спірних правовідносин.

2) У випадку здійснення оцінки Земельної ділянки та отримання відповідного витягу, як це передбачено вимогами Земельного кодексу України, стартовий розмір річної орендної плати міг би бути істотно більшим ніж той, який було визначено кінцевим за результатами проведених земельних торгів. ПП «Еко Україна» під час участі торгах та укладення Договору знало, що нормативна грошова оцінка Земельної ділянки не проведена, технічна документація з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку відсутня, або повинно було та могло, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією на лот, знати про це, що не свідчить про добросовісність підприємства.

3) З огляду на викладене, а також відсутність іншого механізму виправлення допущених порушень, постановлення судового рішення про недійсність Договору і зобов`язання Відповідача повернути земельну ділянку відповідає критерію законності, є виправданим з точки зору задоволення «суспільного інтересу» та становитиме пропорційне втручання у право ПП «Еко Україна» на володіння майном, забезпечуватиме дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами Відповідача.

2.3. Позивач

Львівська міська рада у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає:

1) Викладена у справі № 912/2797/21 правова позиція Великої Палати Верховного Суду, на яку покликається апелянт, є нерелевантною, оскільки за обставинами вказаної справи земельна ділянка передавалась в оренду без проведення торгів і було встановлено не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у зв`язку з відсутністю затвердженої нормативної грошової оцінки населеного пункт. Натомість с. Лисиничі ще з 2012 року має затверджену нормативно грошову оцінку земель, а тому не існувало жодних об`єктивних чи поважних причин не проведення нормативної грошово оцінки спірної Земельної ділянки.

2) Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується як обізнаність Відповідача про необхідність здійснення нормативно–грошової оцінки Земельної ділянки з метою її продажу на аукціоні, так і про відсутність такої, а тому ПП «Еко Україна» не може вважатись добросовісним, а судом першої інстанції не порушено вимог ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Лисиничівської сільської ради № 18-452 від 21.07.2017 «Про затвердження детального плану території в урочищі «Свинна–2» в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області» затверджено детальний план території названого урочища.

У подальшому на підставі рішенням цієї ж ради № 26-656 від 30.03.2018 «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі «Свинна– 2» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону» було виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 останню зареєстровано 20.09.2018, категорія земель – землі житлової та громадської забудови, вид використання – для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, форма власності – комунальна, площа – 1,6426 га.

Рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №32-836 від 05.10.2018: затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 площею 1,6426 га, яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови (п.1); включено таку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону (п. 3); затверджено стартовий розмір річної орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру (п.п. 5,7); встановлено термін оренди – 10 років (п.6); вирішено провести торги в порядку, визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України (п.8).

11.01.2019 відбулися земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 (номер лоту 29428), переможцем яких було визнано ПП «Еко Україна», що підтверджується протоколом № 38.

У вищезгаданому Протоколі зазначено стартовий розмір річної орендної плати – 1 810,94 грн та ціну продажу лоту – 54 002,29 грн.

За результатами проведених земельних торгів 11.01.2019 Лисиничівська сільська рада як Орендодавець та ПП «Еко Україна» як Орендар уклали Договір оренди земельної ділянки площею 1, 6426 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 строком на 10 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 5, 9, 12 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1 810, 94грн. За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі, у національній валюті України. Розмір річної орендної плати визначається за результатами торгів і становить 54 002, 29 грн в рік та сплачується на поточний рахунок місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради. Орендна плата за наступні роки оренди земельної ділянки перераховується Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 річної орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації у такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (відповідно до Податкового кодексу України).

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у фактичне користування земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, що підтверджується Актом приймання–передачі від 11.01.2019.

15.01.2019 ПП «Еко Україна» зареєструвало право оренди цієї земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2025 № 445170165.

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 Лисиничівську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

Ухвалою Львівської міської ради «Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади» від 04.11.2021 № 1572 було вирішено зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності на ряд об`єктів нерухомого майна, у тому числі на земельну ділянку площею 1,6426 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326.

07.12.2021 Львівська міська рада зареєструвала право власності на цю земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2025 № 445170165.

Листами від 16.02.2022 № 10-13-0.10-698/2-22 та від 04.05.2022 № 10-13-0.10-1162/2-22 ГУ Держгеокадастру Львівської області повідомило Львівську обласну прокуратуру, шо протягом 2018-2019 років витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 не видавалися.

Листом №2403вих– 25379 від 07.04.2022 Львівська міська рада інформувала Львівську обласну прокуратуру, що: у п.5 Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 замість нормативно грошової оцінки цієї ділянки вказано стартовий розмір, що становить 5% від нормативно грошової оцінки ріллі; витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у Договорі відсутній; при проведенні розрахунків брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 № 18-13-0.29-1360/113-18, відповідно до якого середня нормативно–грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22 049,66 грн/га.

За твердженнями Прокурора, яке базується на наданій листом від 14.07.2022 № 10-13-0.10-1957/2-22 ГУ Держгеокадастру у Львівській області інформації щодо середньої (базової) вартості 1 м.кв. с. Лисиничі у 2018-2018 роках, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б становити 1 934 982,80 грн, і як наслідок стартовий розмір річної орендної плати міг би бути 96 749,14 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради від 05.10.2018 № 32-836).

У 2022 році Прокурор звертався до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави до Львівської міської ради, ПП «Еко Україна», ПП «Фірма «Сомгіз» про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди спірної Земельної ділянки, визнання недійсним Договору оренди та скасування державної реєстрації іншого речового права оренди Земельної ділянки.

За результатами розгляду вказаного позову згідно з Постановою Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №914/1260/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку з обранням неефективного способу захисту. За висновком Верховного Суду, задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано, та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов у цій справі.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення Прокурора до суду з позовом у цій справі про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019 та зобов`язання ПП «Еко Україна» повернути Львівській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326.

4. ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4.1. Межі перегляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі, заперечуючи задоволення позовних вимог по суті спору. Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в апеляційній скарзі не оспорюється. Нових доказів у розумінні ст. 269 ГПК України учасники справи не подали. Підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги, передбачених ч. 3 ст. 269 ГПК України, Судом не встановлено. Тому Суд переглядає рішення в межах доводів, наведених у пункті 2.1 цієї постанови.

4.2. Щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору оренди землі

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою–третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 цього ж Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним Договору, Прокурор зазначав, що земельні торги з продажу права оренди спірної Земельної ділянки проведено всупереч ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї ділянки.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, а за ч. 1 ст. 122 цього Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до пункту «г» ч. 1, ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї. Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: перелік земельних ділянок або прав на них (із зазначенням кадастрових номерів, площі та їх цільового призначення), які виставляються на земельні торги окремими лотами; стартова ціна лота; строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки; відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі–продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги; проєкт договору купівлі–продажу, оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 137 Земельного кодексу України організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу. Документація щодо кожного лота розміщується організатором земельних торгів в електронній торговій системі як окремий електронний документ, підписаний організатором або його представником та складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст.1 Закону України «Про оцінку земель»).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно–оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст.5 Закону України «Про оцінку земель»).

Статтею 13 цього Закону передбачено випадки, в яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться обов`язково, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У силу ж вимог статті 18 Закону України «Про оцінку земель» проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 23 зазначеного Закону).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»), а розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності визначається на підставі нормативної грошової оцінки (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату його укладення становить 1 810,94 грн. Водночас вказаний розмір за змістом Протоколу земельних торгів № 38 від 11.01.2019 визначений Лисиничівською сільською радою також як стартовий розмір річної орендної плати, який з урахуванням рішення цієї ради від 05.10.2018 № 32-836 мав би становити 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, застосована при проведенні земельних торгів, мала б становити 36 216,80 грн (1 810,94 х 100 : 5).

У той же час за встановленими обставинами цієї справи протягом 2018-2019 років витяги з технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326 не видавалися, нормативну грошову оцінку цієї ділянки станом момент укладення Договору не було проведено. При здійсненні розрахунків для укладення Договору бралась до уваги надана листом від 29.11.2018 № 18-13-0.29-1360/113-18 інформація відділу у Пустомитівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області щодо середньої нормативної грошової оцінки ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018.

Доказів того, що земельні торги проведено за наявності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, у справі немає, і Відповідач цього не заперечує.

З огляду на наведене та ураховуючи, що проведення земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності без її нормативної грошової оцінки суперечило вимогам ст. 136 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність юридичних підстав, з якими закон в силу вимог статей 16, 203, 215 ЦК України пов`язує недійсність правочину, і, як наслідок, також підстав для застосування наслідків його недійсності шляхом зобов`язання Відповідача повернути Земельну ділянку її власнику – Львівській міській раді.

4.3. Щодо доводів Скаржника про об`єктивну неможливість проведення нормативної грошової оцінки та покликання на практику Верховного Суду

Скаржник посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 та Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 911/2748/21 і стверджує, що в разі неможливості проведення нормативної грошової оцінки з об`єктивних обставин допускається передача земельної ділянки в оренду з розрахунком на підставі середньої нормативної грошової оцінки ріллі по області (абз. 3 пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України), а неможливість проведення оцінки у цьому випадку була зумовлена невнесенням до Державного земельного кадастру відомостей про межі населеного пункту та нерозробленням технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Лисиничі в нових межах.

За змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Одначе Суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, оскільки формуються виходячи з конкретних обставин справи. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності, та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Проаналізувавши зміст наведених Скаржником постанов Верховного Суду, Суд зазначає, що вони є нерелевантними до правовідносин у цій справі, оскільки у справах № 912/2797/21 та № 911/2748/21 було передано в оренду земельні ділянки на позаконкурсних засадах, що свідчить про відмінність фактичних обставин названих справ та цієї справи, а також зумовлює відмінність у правовому регулюванні спірних правовідносин.

Окрім того, за обставинами справи № 912/2797/21 у договорі оренди земельної ділянки його сторони прямо обумовили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору не проведена у зв`язку з відсутністю розробленої та затвердженої нормативної грошової оцінки населеного пункту, а тому орендна плата встановлена відповідно до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. При цьому сторони дійшли згоди і взяли на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором в місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки землі населеного пункту. У той час як у цій справі сторони в Договорі визначили розмір нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, хоча таку взагалі не було проведено.

Верховним Судом у названих вище справах не формувалися висновки щодо застосування ст. 136 Земельного кодексу України, яка регулює порядок підготовки лотів до проведення земельних торгів, а від викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16 висновку стосовно відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як спеціальної підстави недійсності договору оренди землі за земельним законодавством, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 не відступила.

Положення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України не скасовують спеціальної вимоги п. «г» ч. 1 ст. 136 ЗК України щодо необхідності отримання витягу про нормативну грошову оцінку при продажі права оренди на земельних торгах.

Законодавець імперативно вимагає необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї, та використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати. З наведеного послідовно та однозначно випливає, що відсутність нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, право на яку продається з аукціону, є неприпустимою, без огляду на об`єктивність чи/та поважність причин, з яких таку оцінку не проведено (див. постанову Верховного Суду від 27.08.2025 у справі № 914/1887/24).

Такий самий підхід застосовано у постановах Верховного Суду від 16.09.2025 у справі № 914/1885/24 та від 17.03.2026 у справі № 914/1884/24, правовідносини в яких та у цій справі, що переглядається, є подібними за своєю суттю (спори виникли через продаж на земельних торгів прав оренди земельних ділянок комунальної власності, нормативна грошова оцінка яких проведена не була), а також суб`єктним складом, предметом і підставами заявлених позовів та встановленими фактичними обставинами.

Так у постанові від 17.03.2026 у справі № 914/1884/24 Верховний Суд додатково наголосив, що встановлення причин відсутності нормативної грошової оцінки має значення при наданні земельної ділянки в оренду на позаконкурсних засадах, тобто без проведення земельних торгів, а коли право оренди набуто як переможцем аукціону, для вирішення спору встановлення цих обставин значення не має.

Тому доводи Скаржника про те, що нормативну грошову оцінку Земельної ділянки було неможливо провести з об`єктивних причин, не мають значення для вирішення цього спору. Доводи щодо бездіяльності державних органів, відповідальних за проведення оцінки, також не впливають на висновок про недійсність Договору, оскільки закон не допускає продажу права оренди земельної ділянки на торгах без нормативної грошової оцінки, а недотримання цієї вимоги не може бути усунуте посиланням на її непроведення.

Крім того, Суд знову ж таки звертає увагу, що зі змісту Договору не вбачається, що сторони виходили з наявності об`єктивних причин неможливості проведення нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Навпаки, у п. 5 Договору вони послалися на нібито існуючу нормативну грошову оцінку Земельної ділянки та прямо зазначили її розмір – 1 810,94 грн, а не обумовили тимчасовий порядок визначення орендної плати за відсутності такої оцінки, як це було зроблено у вже наведеному прикладі у справі № 912/2797/21. За таких обставин Суд схильний розглядати доводи Скаржника про об`єктивну неможливість проведення нормативної грошової оцінки як обраний ним у цій справі спосіб захисту, а не як обставину, якою сторони дійсно керувалися при укладенні Договору

4.4. Щодо добросовісності Відповідача

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків: обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності; прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб (див. постанови від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16–ц, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20).

Зокрема, не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача, тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18). Наявність законодавчих перешкод унеможливлює реалізацію інтересу особи в отриманні земельної ділянки в оренду, а пропозиція нерозумних умов договору, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін договору (див. постанови від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16–ц, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20).

У цій справі Відповідач, беручи участь у земельних торгах у формі аукціону та укладаючи Договір, виходячи, зокрема, з приписів ст.ст. 136, 137 Земельного кодексу України, які є однозначними, доступними та зрозумілими, знав про відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або повинен був та міг, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією на лот, знати про це.

Згідно зі ст. 137 Земельного кодексу України документація на лот, що публікується в електронній торговій системі, має підтверджувати виконання вимог ст. 136 цього Кодексу, зокрема отримання витягу про нормативну грошову оцінку, тому відсутність такого витягу в документації була очевидною для учасника, який ознайомився з нею.

Отримання майна в оренду, у тому числі за результатами торгів, передбачає наявність волевиявлення як організатора, так і переможця, який, беручи участь в аукціоні, знає, яке майно реалізується, і повинен враховувати вимоги законодавства, в тому числі щодо необхідності проведення нормативної грошової оцінки та її зазначення в договорі оренди землі. Таке знання або можливість знати не свідчить про добросовісність Відповідача при отриманні права оренди.

Окремо Суд відхиляє доводи Скаржника, викладені з покликанням на Постанову від 18.09.2025 у справі № 922/82/20, яку Скаржник помилково називає постановою Великої Палати Верховного Суду. Цей судовий акт ухвалено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, а не Великою Палатою Верховного Суду. Крім того, зазначена постанова стосується оцінки добросовісності набувачів нерухомого майна, реалізованого на електронних торгах у межах виконавчого провадження на виконання судового рішення, тобто застосування «віндикаційного імунітету» за ч. 2 ст. 388 ЦК України, а не підготовки та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності за правилами ст. 136, 137 Земельного кодексу України; питання нормативної грошової оцінки земельної ділянки у цій постанові взагалі не розглядалося. Тому висновки, викладені у Постанові від 18.09.2025 у справі № 922/82/20, є нерелевантними до спірних правовідносин. Крім того, навіть застосувавши підхід, викладений у п. 91 цієї постанови, за яким «юридичні характеристики – приналежність майна тому чи іншому суб`єкту, встановлення заборон на його відчуження тощо – не є такими об`єктивними характеристиками відповідного майна, які можна було б встановити при зовнішньому його огляді й відповідним чином врахувати», Суд зазначає, що відсутність витягу про нормативну грошову оцінку в документації на лот, яка відповідно до ст. 137 Земельного кодексу України підлягає оприлюдненню в електронній торговій системі, є обставиною, яку учасник торгів мав можливість встановити саме при ознайомленні з опублікованою документацією, а не прихованою юридичною властивістю майна.

Доводи Скаржника про те, що процедура нормативної грошової оцінки та формування початкової ціни лота перебували поза межами його контролю і що тягар відповідальності за помилки публічного органу не може перекладатися на добросовісного учасника торгів, Суд відхиляє, оскільки гарантії, пов`язані з покладанням ризику помилки органу влади, стосуються осіб, які діяли добросовісно (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19), тоді як особа, яка знала чи могла знати про порушення вимог закону при проведенні торгів, до таких осіб не належить.

При цьому Суд також враховує встановлені вище обставини, за якими стартовий розмір річної орендної плати за Земельну ділянку, який з урахуванням Рішенням Лисиничівської сільської ради від 05.10.2018 № 32-8365 мав би становити 5 % від її нормативної грошової оцінки, згідно Протоколу земельних торгів №38 від 11.01.2019 було визначено у розмірі 1 810, 94 грн. Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, застосована при проведенні земельних торгів, мала б становити 36 216,80 грн (1 810, 94 х 100 : 5). Однак, Відповідач, підписавши Договір, погодився з його умовами, зокрема з п. 5 Договору, за змістом якого нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату його укладення становить 1 810,94 грн. Вказані обставини вочевидь не можуть підтверджувати добросовісності Відповідача, як учасника торгів та сторони спірного Договору.

Твердження Скаржника про відсутність доказів його недобросовісності спростовується викладеним вище, а саме: обізнаність/можливість бути обізнаним випливає з вимог закону та встановлених обставин справи, а тягар доведення добросовісності набуття не може бути покладений лише на позивача за наявності встановлених обставин, що вказують на протилежне.

4.5. Щодо порушення права Відповідача на мирне володіння майном

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання шляхом постановлення судового рішення про недійсність правочину та застосування наслідків недійсності – зобов`язання Відповідача повернути земельну ділянку відповідає критерію законності. Відповідні норми законодавства є доступними, чіткими та передбачуваними щодо застосування та наслідків їх дії.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном (в тому числі внаслідок постановлення судового рішення) є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» як щодо вибору засобів примусового виконання, так і щодо встановлення виправданості наслідків виконання в загальних інтересах з метою досягнення мети відповідного закону (Chassagnou and Others v. France, заява №25088/94 та 2 інші, п. 75, ЄСПЛ 1999–III). Це поняття має широке значення, оскільки втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності (рішення від 23.11.2000 у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»).

У цій справі «суспільний інтерес» полягає у необхідності правильного застосування законодавства при передачі та отриманні в оренду земель. Так, ЄСПЛ визнає, що саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» («Тригубенко проти України»). Окрім цього, «суспільний інтерес» полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема можливості відчужити спірну ділянку у власність чи користування після проведення її нормативної грошової оцінки, а отже і забезпечити належне наповнення відповідного бюджету.

Прокурор наводить розрахунок, за яким орієнтовна нормативна грошова оцінка Земельної ділянки могла б становити 1 934 982,80 грн, а стартовий розмір річної орендної плати (5 % від оцінки) – 96 749,14 грн, тоді як за результатами торгів розмір річної орендної плати становить 54 002,29 грн, а у п. 5 Договору нормативна грошова оцінка зазначена в сумі 1 810,94 грн. Скаржник цього розрахунку не спростував. З огляду на це постановлення судового рішення про недійсність Договору та зобов`язання повернути земельну ділянку є виправданим з точки зору задоволення «суспільного інтересу».

Як вже було зазначено вище, за обставинами цієї справи ПП «Еко Україна» під час участі у земельних торгах, а також при укладенні оспорюваного Договору знало, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, або повинно було та могло, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією на лот, знати про це. Тому вказані обставини не свідчать про добросовісність Відповідача при отриманні права оренди на земельну ділянку.

Аналогічних висновків за подібних обставин Верховний Суд дійшов і у постановах від 27.08.2025 у справі № 914/1887/24, від 16.09.2025 у справі № 914/1885/24, від 17.03.2026 у справі №914/1884/24 з посилання на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18.

Отже у цьому випадку при участі у земельних торгах та укладенні Договору за їх результатами порушення законодавства, що полягало у придбанні права оренди земельної ділянки комунальної власності, нормативну грошову оцінку якої не проведено, було допущено і орендарем, який не може вважатися добросовісною особою, на яку втручання покладає «індивідуальний і надмірний тягар».

При оцінці пропорційності втручання Суд враховує строк користування Земельною ділянкою та стан реалізації мети її оренди. Договір укладено на строк 10 років з дня державної реєстрації права оренди (15.01.2019), тобто строк його дії спливає в 2029. Відповідач фактично користувався Земельною ділянкою впродовж майже восьми років, тобто використав більшу частину, понад три чверті, погодженого строку оренди. Земельну ділянку надано для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку. Однак, як зазначив представник Відповідача в судовому засіданні, відповідні будівельні роботи не були розпочаті, а належне Відповідачу нерухоме майно на земельній ділянці відсутнє. Відповідач також не позбавлений права брати участь у земельних торгах щодо цієї ділянки після проведення її нормативної грошової оцінки. Отже, застосування наслідків недійсності Договору не припиняє жодних капітальних інвестицій Відповідача і не позбавляє його реалізованого майнового інтересу, оскільки мету, для якої Земельну ділянку було передано в оренду, Відповідач протягом усього тривалого строку користування нею не реалізував.

За таких обставин справедливий баланс між інтересами держави (суспільства) та інтересами Відповідача не порушено, а доводи Скаржника про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції відхиляються.

5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Жодне з наведених скаржником тверджень не переконало Суд в наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення. Наявними у справі доказами підтверджено, що земельні торги з продажу права оренди Земельної ділянки проведено без її нормативної грошової оцінки, що суперечить законодавчим вимогам і є підставою недійсності укладеного за результатами таких торгів Договору, без огляду на об`єктивність чи поважність причин, з яких оцінку не проведено. За встановленими обставинами Відповідач не може вважатися добросовісним, а втручання у його право на мирне володіння майном є законним, переслідує легітимну мету та є пропорційним.

Суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для розгляду справи. Тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судові витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без змін Рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2026, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еко Україна» – без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287,288 ГПК України .

Повний текст складено 02 листопада 2026 року.

Головуючий суддя Шаповал Д.В.

Суддя Міліціанов Р.В.

Суддя Ржепецький В.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua